Тюмень – русский город в Сибири: история развития в ХVI-ХХ в. Выделка кож, производство обуви, мыла, костяных гребней, кузнечное ремесло как основные промышленная специализация города. Влияние открытия речного пароходства на экономическое значение Тюмени.

Национальный узбекский костюм. Форма и фактура узбекских тюбетеек. Широкое распространение ремесла золотого шитья. Сочетание в орнаменте геометрических, растительных и предметных мотивов. Народное и массовое производство хлопчатобумажных тканей.

Улица Трехсвятская - одна из старейших улиц города Твери, история ее создания и переименований. Площадь Ленина: история формирования, прообраз, проект застройки, памятники. Братская могила советских воинов, погибших при освобождении Калининской области.

История Фурмановой улицы в Алматы, до 1921 г. – Лепсинской, далее - улицы 8 июня в честь образования Республиканского союза "Кошчи" 8 июня 1921 г. Современный облик улицы, названной в честь красного комиссара Гражданской войны, писателя Д.А. Фурманова.

Рассмотрение Франции как достаточно однородной страны в этническом отношении. Особенности народного костюма французов и французской кухни. Кельтские племена как древнейшая этническая основа эльзасцев. Традиционные занятия фламандцев и корсиканцев.

Особенность появления первых церквей в горных районах Крыма. Главная характеристика греческой эмиграции в Россию. Анализ традиционной женской и мужской одежды греков Приазовья. Сущность престольного праздника панаир. Изучение национальной кухни народа.

Дагестанский народный этикет, народная мудрость в пословицах и поговорках, семейные традиции и отношение к матери, отцу и к старшим, традиции гостеприимства, традиции тухума (рода). Джамаат как форма сближения людей в ауле, взаимопомощь и взаимовыручка.

Истоки появления и культура татар: литература и поговорки, речевой этикет, национальный костюм, кулинарные и бытовые традиции, топонимические особенности, музыкальные и свадебные традиции, религиозные праздники (сабантуй). Выдающиеся деятели Татарии.

Источники по истории Алнашского района Удмуртской Республики. Территория района в XIX — начале XX вв. входила в состав Елабужского уезда Вятской губернии. Публикации Вятского статистического комитета содержат сведения об экономическом развитии губернии.

Рассмотрение социальных, экономических и демографических изменений на территориях традиционного проживания коренных малочисленных народов Севера в 1960-1970-е годы. Индустриализация якутской Арктики, формирование нового этнокультурного ландшафта региона.

Энцы как один из малочисленных народов Севера, их тайны – полезные и поучительные, не потерявшие своей актуальности до сих пор. Основное традиционное занятие энцев — охота на северного оленя. Традиционная одежда у тундровых и лесных энцев, быт и традиции.

Відзеркалення гончарського фольклора Катеринославщини в записах Івана Манжури. допомагають повніше Осягнення образу гончаря у народній творчості українців на основі фольклорних матеріалів Манжури, його зв’язки з архаїчними світоглядними уявленнями.

Опис комплексної польової народознавчої експедиції 1904 р. на територію Бойківщини, яку зініціював І. Франко. Склад учасників, роль в її формуванні Наукового товариства ім. Шевченка. Термін перебування, маршрут, результати науково-пошукової роботи.

Дослідження співпраці Івана Франка з відомим польським славістом Александром Брюкнером у період створення та діяльності Народознавчого товариства у Львові та виданням "Lud". Висвітлення ролі А. Брюкнера в розвитку наукових славістичних студій у Львові.

Святкування Івана Купала: традиції та звичаї, головні атрибути свята, існуючі прикмети, чудодійна сила сонця, води та роси, купальські вогні, здобування квітки папороті. Гадання на Івана Купала: стрибання через вогнище, умови ворожіння, пускання вінка.

Амбівалентний вплив релігії на процес українського етнотворення. Збереження біполярної міфологічної моделі світу з притаманним їй різким протиставленням "Своїх" і "Чужих", яке вибудовувалося на основі відмінностей мови та звичаєвої і обрядової практики.

Дослідження та систематизація найвідоміших топонімів сучасного села Козацьке, які дійшли до нас із сивої давнини і народилися в наш час. Міграційні процеси розселення на територіях села Козацьке. Аналіз походження назв мікрорайонів села Козацьке.

У науковій концепції Арнольда ван Ґеннепа, обряди переходу (ініціаційні обряди) супроводжують найважливіші періоди і події життя людини, пов'язані зі зміною її становища (зокрема соціального) і статусу. Загальні уявлення у різних культурах про потойбіччя.

Обґрунтування та філософське переосмислення значення основних настанов етнічної ментальності українців з акцентуванням уваги на індивідуалізмі. Його витоки та значення як важливого ментального та суспільного феномену культурної ідентичності українців.

Вивчення весняних і весільних мотивів в межах фольклорного сюжету "звідництво дівчини". Аналіз основних обрядових подій весняного періоду, які могли стати основою сюжету. Співвіднесення основних подій свята Івана Купала з особливостями означеного сюжету.

Проблема розробки Інтерактивного інтернаціонального покажчика вишитих вербально-візуальних творів. Комплексне дослідження питання потрапляння в базу іноземних зразків. Основні моменти, які є першорядними для з’ясування питання інтернаціональності.

Дослідження постаті повитухи в історії та традиційній культурі українців. Аналіз історичних умов інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи. Напрямки протидій народному акушерству в особі повитухи.

Тенденції у сфері інтеграційних та дезінтеграційних процесів етнічних спільнот у глобалізованому світі. Входження до культурного поля етнічних спільнот інших етносуб'єктів. Виникнення явища "відторгнення іншого". Дезінтеграція етнічних спільнот.

Дослідження найважливіших для людського буття концептів – "життя" та "смерть". Використання польової моделі, де окреслено ядро й периферію концептів. Паремійне та фразеологічне поля. Емоційне забарвлення досліджуваних концептів, їх моральне осмислення.

Гіпотези щодо значення символу тризуба у світовому вимірі, в українській культурі та свідомості українців. Походження національного символу та його значимість для ініціації українців як самобутнього народу через аналіз збірки "Легенди старокиївські".

Географічне положення, природно-кліматичні умови і рельєф Іспанії. Геологічна будова і корисні копалини. Економічний потенціал країни. Державний устрій та адміністративний розподіл. Кількість населення та його динаміка. Історія іспанського видовища.

Дослідження причин виникнення, умов функціонування та перспектив розвитку середовища закордонних українців. Розробка типології країн за схожістю формування середовищ зарубіжних українців і періодами міграцій. Структура західної та східної діаспор.

Дослідження книги "Етнографія Закарпаття. Історико-етнографічний нарис" відомого ученого, етнографа М. Тиводара. Обґрунтування значущості та важливості такого видання, де визначені основні етапи етнічної історії, етногенез, традиції українців Закарпаття.

З'ясування біографічних відомостей про Ф.Д. Ніколайчика, етапів його кар'єрного зростання. Світогляд, переконання, пріоритети, ціннісні орієнтири, наукові та педагогічні інтереси Ніколайчика. Дослідження ученим фольклору та етнографії Полтавщини.

Історико-краєзнавчий та туристично-рекреаційний аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, культурної цінності й атрактивного потенціалу Раковецького замку, розташованого в Городенківському районі Івано-Франківської області.