Причини створення та напрямки діяльності громадського історико-краєзнавчого осередку на Чернігівщині у 80-x - початку 90-х років XX століття. Аналіз внеску Чернігівського обласного історичного товариства в справу розбудови краєзнавчих студій регіону.

Визначення основних напрямів краєзнавчої дослідницької роботи на Сумщині та висвітлення цілісної картини розвитку історико-краєзнавчого руху в регіоні з кінця XVIII -до початку ХХ століття. Історія місцевого гончарства та гутного виробництва скла.

Роль краєзнавчого туризму у формуванні світогляду народу. Вплив рекреаційної привабливості території, історичних ресурсів на розвиток Волинської області. Використання історико-культурної спадщини для створення на території Волині туристичних маршрутів.

Розгляд енциклопедичного збірника "Полтавщина". Характеристика особливостей підготовки до 200-літнього ювілею Великого Кобзаря. Визначення складнощів краєзнавчого матеріалу про перебування Т. Шевченка на Полтавщині. Оцінка "Історичної довідки" Хоролу.

Основні тенденції розвитку пісенної поетики на межі ХІХ-ХХ століть. Особливості еволюції поетичного образу в українській пісні, характеристика жанрів та культурно-історичних обставин, символізм та етнічні вокальні традиції у народному фольклорі.

Дослідження проблеми національної ідентифікації. Особливості формування системи цінностей людини. Аспекти етнонаціональної ідентичності німців на матеріалах власного опитування. Особливості місця історичної пам’яті в самосвідомості громадян Німеччини.

Аналіз конфліктів в сфері інтерпретації минулого. Актуалізація понять "війни пам’яті", "політичні ігри з пам’яттю", політика "обрубаної пам’яті", "пам’ять як простір для маневру". Політика пам’яті щодо подій 1917 р., Другої світової війни і декомунізації.

Характеристика питання зародження початкової державності. Історична топоніміка як джерело для дослідження прадавнього часу. Значення Погостів в доісторичному ландшафті 947 року. Перший національний герой нашої землі князь Святослав і його військо.

Вивчення дiяльностi музеїв, бібліотек Донецької області, органiзацiй Товариства охорони пам'яток iсторiї та культури, Всеукраїнської спілки краєзнавців, засобів масової інформації. Визначення основних напрямкiв, форм i методiв роботи у 50-90-ті роки.

Місце медичного краєзнавства у системі краєзнавчих досліджень. Порівняння його з іншими галузями, зокрема історичним краєзнавством. Актуалізація міждисциплінарної структури знання. Роль медичних бібліотек та музеїв у популяризації краєзнавчих знань.

Об’єктивні особливості принципово нового об’єкта - дискурсивної особистості дурня-сміхача в карнавальному просторі США та Великої Британії. Визначення загального підґрунтя історично набутих ознак типів дурня-сміхача - клоуна, блазня, буфона і трикстера.

Розгляд історичних аспектів та особливостей розвитку світоглядних орієнтацій українців Закарпаття у контексті порівняння архетипів населення України. Спільні та відмінні риси локального і загальнонаціонального етнопсихологічного портрета українця.

Дослідження семантики і символіки хліборобських мотивів в контексті становлення народної культури українців. Історичні джерела обрядових мотивів у народному календарі, їх формування із розвитком орного хліборобства та поширення голозерних видів злакових.

Аналіз питання вивчення сучасними вітчизняними вченими етнологічної наукової спадщини І. Франка шляхом аналізу історіографічних та бібліографічних праць. Дослідження різних матеріалів конференції присвяченої 140-річчю від дня народження І. Франка.

Географічне положення та адміністративно-територіальний устрій Бердичева. Заснування та походження назви міста. Основні події в історії Бердичева від Середньовіччя до сьогодення. Розвиток ремісництва, торгівлі, промисловості, науки і культури, медицини.

Утворення Подільської губернії з центром у Кам’янці-Подільському в 1796 році. Імена відомих діячів, які пов’язані з Вінниччиною. Історія походження назви "Жмеринка". Жмеринка як залізничне селище, вузлова станція. Отримання селищем статусу міста в 1903 р.

Історія появи євреїв у місті Глухові часів Великого князівства Литовського. Значення національної меншини для Глухова в економічному та культурному напрямах. Версії заснування глухівського єврейського кладовища. Традиції поховань євреїв ХІХ-ХХ ст.

Дослідження звичаєво-обрядової культури Зелених свят в історико-етнографічних куточках України на межі ХІХ-ХХ ст. Структурно-семантичні ознаки, локальні варіанти, територія поширення, час побутування та ступінь збереження окремих звичаїв та обрядів.

Найдавніші сліди присутності людини на цих землях поблизу смт. Королеве. Значення реформ імп. Марії Терезії для Закарпаття. Соціально-економічна ситуація в Закарпатті в кінці XIX століття. Чеське панування на Закарпатті. Угорська окупація 1939—1944 р.

Характеристика міста Бахмут (Артемівськ) Донецької області. Чисельність населення, відстань до обласного центру. Історія міста з XVII ст. Герб Бахмута, затверджений 2 серпня 1811 р. Перейменування міста в Артемівськ у 1924 р. Розвиток промисловості.

Сторінки історії міста Кременця - районного центру орденоносної Тернопільщини. Оголошення гір, що оточують Кременець, пам’яткою природи республіканського значення. Пам'ятники, що розташовані на території міста та його околиць, їхнє історичне значення.

Дослідження історії міста Сарни – міста районного підпорядкування, заснованого 14 жовтня 1885 року, яке є промисловим, залізничним та культурним центром Західного Полісся Рівненської області. Сарни у роки Великої вітчизняної війни, у післявоєнний час.

Огляд історії першої приміської трамвайної лінії в Києві – Святошинського трамвая, відкритого в 1900 році та включеного до системи міського трамвая в 1923-1924 роках. Дозвіл на будівництво Святошинської лінії залізниці на кінній тязі у 1897 року.

Дослідження поетапного процесу проведення циклу реставраційних робіт з відновлення на початку ХХ ст. архітектурної пам’ятки України - Свято-Василівського собору в м. Овруч на Житомирщині. Соціокультурний характер реставрації та її поетапна характеристика.

Дослідження особливостей народної архітектури Поділля в роботах істориків: житлобудування в поселеннях трипільської культури, у ранньоскіфський та пізньоскіфський час; пам’ятки Південного Побужжя, Середнього Подністров’я та Західно-Подільського регіону.

Опис одного із сіл Переяслав-Хмельницького району Київської області, яке разом із селами В’юнища, Григорівка, Комарівка, Монастирище, Трахтемирів та іншими було затоплене під час створення Канівського водосховища. Аналіз зв’язку Т. Шевченка з Андрушами.

Географічна характеристика села Бабчого, топоніміка його та околиць. Заснування Бабчого та походження його назви. Розвиток Бабчого від польсько-шляхетського гніту до незалежної України. Розвиток освіти, культури, релігії та народних промислів у селі.

Методичні рекомендації для вивчення краєзнавчих об'єктів, з точки зору екскурсійної діяльності. Функціональні та естетичні початки історичних об'єктів Луганська. Аналіз суспільних ідей, що виражені в художніх образах пам'ятників, обелісків і ансамблях.

Дослідження історії та головних етапів історико-географічного розвитку Тернополя на основі археологічних пам'яток і знахідок. Походження його назви, особливості кліматичних умов і рельєфу. Населення даного міста, його структура та формування традицій.

Історія Томашпільського району, жителі якого у другій половині XVII cт. брали участь у визвольній війні, після Андрусівського перемир'я район залишався під владою Польщі, а в 1672 р. був загарбаний турками, а більшість його жителів забрали в неволю.