Історична інформація про склад колективу етнографів УГМЕХП у Львові в кінці 50-х - першої половині 60-х рр. ХХ ст. Наукові інтереси, авторське бачення, дослідження й досягнення визначних етнографів, їх участь в громадському житті Львова і України.

Основна характеристика становища лемківської етнографічної групи в умовах суспільно-політичних трансформацій XX століття. Дослідження активної мистецько-культурної та фестивальної діяльності. Особливість становлення національної самосвідомості лемків.

Діяльність Н.К. Дмитрука з етнографічного вивчення с. Дідковичі Коростенського району на Житомирщині. Визначення вкладу вченого у розвиток етнографічної науки України 1920-х — 1930-х років як співробітника Етнографічної комісії Всеукраїнської академії нау

Історія назви села Ворохта. Розвиток санаторно-курортної справи у поселку. Зacнувaння xpиcтиянcтвa у Воpоxті. Зародження освіти та xліборобcький вишкіл молоді, розвиток лижного cпортy, перші промислові об’єкти селища. Особливості гуцульського весілля.

Етнографічні праці Б. Грінченка у контексті висвітлення їх ролі у науковому обґрунтуванні окремішнього функціонування українського етносоціуму як певної цілісності, що володіє своєрідним світобаченням. Створення своєрідного паспорту української нації.

Розгляд сучасного стану етнографічної частки караїмської колекції у фондах Бахчисарайського історико-культурного заповідника в контексті реконструкції минулого корінних народів Криму. Збереження їх історико-культурної спадщини; новітні публікації.

Дослідження народознавчих матеріалів у поетичних і мистецьких творах Шевченка. Розгляд маршруту перебування Кобзаря на території Полтавської губернії. Описання кріпосницького побуту та весільної обрядовості українців: обряду сватання, церковного вінчання.

Висвітлення ролі постаті Йосипа Фомича Кордиша в історії ранньої української фотографії. Дослідження біографії фотографа Йосипа Кордиша та публікація його світлин з "Етнографічного альбому Малоросії", зроблені на Київщині упродовж 1860-х років.

Особливість формування білоруської етнічної спільності. Характеристика загальної однорідності культури. Поява південно-західного та північно-східного діалектів. Варіанти правопису білоруської мови. Традиційні заняття білорусів та їх національний одяг.

Метою дослідження є вивчення творчого надбання Гуцульщини, а саме складових гуцульського мистецтва, гуцульського обрядового та повсякденного вбрання та його декору на основі доробку музейних експонатів, зокрема музею прикладного мистецтва Закарпаття.

Особливості етнічного складу населення Північної, Східної, Північно-Східної, Південної та Центральної Азії. Аналіз міграційних процесів та умови розвитку урбанізації. Адміністративний устрій провінцій та міст. Чисельність "корінних" жителів та емігрантів.

Порядок та критерії визначення історико-етнографічних районів розселення народу і його етнографічних груп. Культурно-побутові особливості населення таких районів. Особливості поділу території сучасної України за даними ознаками, характеристика районів.

Аналіз українських досліджень історичних аспектів розвитку етнографічної науки у другій половині ХХ ст.. Визначення стану історіографічної розробки теми, напрямів досліджень етнічної історії, культури, побуту, народного мистецтва українського народу.

Висвітлення основних форм і напрямів діяльності в галузі етнографічних знань Кабінету вивчення Поділля, який всіляко сприяв збереженню етнографічних експонатів, фольклорно-етнографічних пам’яток. Особливість збирання і популяризації регіональних знань.

Регіональні особливості основних етапів розвитку етнології Поділля. Форми та методи у розгортанні етнографічних досліджень регіону окресленого періоду. Фактори, що спричинили зміни у напрямах дослідження подільської етнографії 20-х – 30-х років ХХ ст.

Аналіз етнографічних досліджень Центральної України польськими вченими, письменниками та громадськими діячами у ХІХ ст. Здійснення загальний огляд праць дослідників, які зробили найбільший внесок у вивчення етнографічних особливостей Центральної України.

Коротка біографія І. С. Ігнатюка – українського фольклориста, етнографа, мовознавця, публіциста. Аналіз святкового чоловічого одягу, спідниць. Особливості обробки льону, прядіння і ткання полотна. Аналіз народного вбрання, імен та прізвищ на пам’ятниках.

Наукове, суспільно-політичне та естетичне значення етнографічного колекційного матеріалу в умовах глобалізації. Сучасний процес національно-культурного розвитку етносів і етнічних груп Буковини, осмислення етнокультурної спадщини населення регіону.

Комплексний розгляд особливостей функціонування музейних закладів в Україні, значну частину фондів яких становлять твори декоративно-прикладного мистецтва, зокрема, збірки традиційного народного одягу. Створення сприятливих умов для туристичного бізнесу.

Розгляд Донеччини як етнічної складової частини української нації та Слобожанщини. Влив історичного минулого на становлення культури й традицій. Становлення Краматорська як міста. Огляд визначних подій і промисловості. Гордість славними земляками.

Особливості культури й побуту українського народу. Аналіз природничо-географічних умов історичного розвитку окремих районів країни, їх взаємозв'язку з іншими народами. Дослідження традиційно-побутової культури населення на прикладі етнографії Сіверщини.

Перспективи етнографічно-краєзнавчого дослідження Поділля початку ХХІ ст. Фольклорно-етнографічні дослідження духовної та матеріальної культури мешканців Поділля. Висвітлення особливостей архітектури, аспектів господарської діяльності мешканців.

Дослідження краєзнавчої діяльності П. Чубинського в контексті тогочасної деполонізаційної політики Російської імперії. Підходи до наукового вивчення обширів українського національного простору. Аналіз результатів і значення експедицій Чубинського.

Дослідження народної культури українців південних регіонів. Вивчення та популяризація історії Північного Причорномор’я. Утвердження етнографії як науки та навчальної дисципліни. Аналіз становлення та розвитку народознавства в Новоросійському університеті.

Індоєвропейська культура, індоєвропейська етномовна сім'я як генеза праукраїнського етносу. Наукові гипотези щодо спорідненості усіх народів Європи. Етнічна трансформація житла, культури, етнічна підоснова східнослов'янської єдності на території України.

Становлення етнографії як науки, її розвиток в Німеччині, Франції, Англії, Австрії, США, в Україні. Об’єкт та предмет дослідження етнографії, її методи. Зв’язок етнографії з соціогуманітарними науками: з археологією, географією, статистикой, лінгвістикою.

Актуальні питання міжетнічних відносин в районі українського Приазов'я. Аналіз погосподарського книг грецького села Мангуш Донецької області, де висвітлені етнічний склад населення, освітній рівень, охарактеризовано матеріальний добробут жителів.

Основні етапи розвитку естетичної думки у напрямку вивчення етнічної самобутності усної народної словесності. Світоглядний концепт, який визначає взаємовплив між морально-етичним досвідом етносу та естетичним рівнем художньої вартості фольклорних текстів.

Динаміка самосвідомості, соціальних і демографічних змін у структурі населення Галичині 1919–1939 рр. Розкриття основних форм й методів етнополітики Польської держави, її етапів, визначення місця релігійного фактора у формуванні національної політики.

Спроба удосконалення понятійної бази сфери етнополітики. Аналіз та обґрунтування сутності понять "етнічність", "конфесійність".Розгляд авторського визначення терміна "етноконфесійність" та з’ясування її ролі у системі забезпечення національної безпеки.