Проблема людини у соціально-гуманітарному та медичному дискурсах

Освіта - це свого роду інформаційний процес, суть якого полягає у здобутті новітніх і сучасних знань, що виходить на перше місце в інформаційному суспільстві. Знання та вміння створювати, використовувати, обробляти, зберігати та розповсюджувати інформацію стає головною умовою ділової успішності особистості та її конкурентоспроможності на ринку праці.

Аналізуючи зміни у житті людини, які відбуваються завдяки становленню інформаційного суспільства, нової інтерпретації набуває осмислення ціннісно-світоглядного ставлення людини до світу. Саме тому характерною особливістю нинішнього етапу розвитку є зміна ціннісних пріоритетів, основою яких є діалектичне поєднання матеріальних та духовних складових життя. Безумовно, можна говорити про негативні та позитивні сторони інформаційно-комп'ютерної революції та техногенного поступу людства [1]. Позитивним можна вважати зближення культур через інтернаціональні комп'ютерні мережі, загальний доступ до інформації тощо. "В інформаційному суспільстві формуються нові структури споживання, в яких росте частина послуг по забезпеченню духовного розвитку особистості. Інформаційно-комп'ютерна революція дозволяє максимально зменшити рутинну працю і перетворити (збільшити) працю творчу" [1]. Серед негативних моментів треба відзначити зміну культурних орієнтирів людини на творчість, часто негативний вплив ЗМІ та комп'ютерних технологій на спосіб життя та світогляд людини культурної.

Незважаючи на негативні моменти, інформаційне суспільство - це суспільство знання. У сучасну науково-технічну добу, сутність якої у перетворенні науки на безпосередню продуктивну силу, вперше в історії людства духовне (тобто наука) починає визначати матеріальне (високі технології тощо) і приводить до тотальної інтелектуалізації всіх сфер суспільного життя [2]. Філософи визнають, що основою існування і знання є інформація, думка. І саме через думку виражається духовність. Тому творчість духа і є творчістю думки. Саме творчість - вдосконалення свідомості і життя. Духовна дисципліна, дотримання біологічної моральності визнаються філософами основою для розвитку духовності. У процесі мислення, діяльності, творчості збагачується свідомість. Світ думки - живий зв'язок духовної реальності, філософських абстрактних раціональних структур і життя. Новий ритм життя в інформаційному суспільстві задають досягнення науки та техніки. Завдяки науковим досягненням поширюються інформаційні та комунікативні технології. Таким чином, можна зазначити, що бурхливий розвиток науки і техніки, постійне зростання вимог до людини зробили її життя надто стрімким і плинним, сучасне людство перебуває в стані збурення і потрясінь, переворотів і змін, розхитуються стереотипи, порушуються усталене і звичне, триває пошук нових цінностей і форм, які б стали чіткими орієнтирами і опорою в життєдіяльності людини.



ЛІТЕРАТУРА

1. Режабек Е.Я. Постиндустриальные общественные сдвиги в континууме культуры и их социальные предпосылки // Очерки сравнительной культурологии. Вып. 1.- Ростов-на-Дону : изд-во Рост. Госуниверситет, 1993. - С. 203-205.

2. Халецька О. Соціально-культурна парадигма у філософській думці / Халецька О.О. // Духовність. Культура. Нація: зб. наук. статей. - Вип. 4. - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. - С. 54-60.

Nyikkeabasi Bassey Ekott

KhNMU



THE CADAVER: END OF AN ERA?

For many years, healthcare practitioners have relied on the use of dead bodies to understand how the human body is structured, the many processes that happen in life and unique differences that exist from person to person.

In some countries unclaimed bodies are used as cadaver, while in others with well developed donor programs, bodies are donated by people while they are alive to science.

There are many implications with using the human body to study. The real advantage of using the cadaver particularly when it comes to dissecting, is not only that it offers a multidimensional view of organs to students, but it also offers the real life view which technology does not offer. In addition, it shows the differences that exist from person to person because pictures and technology only illustrate average cases.

On the other hand, there are concerns pertaining to the use of cadavers for educational purposes. Such concerns include: transmission of diseases, emotional trauma to students when they encounter cadavers - some students really get nauseated and sometimes faint when they encounter cadavers for the first time. Other concerns include the use of unclaimed bodies since they were never bequeathed and the preservation of the dignity of bodies even as students study them.

Many institutions through pledges emphasize that bodies should be taken care of with the same dignity that they had while the individuals were alive. In my institution for instance, one is not allowed to take pictures or videos in the morgue where the cadavers are kept because of the emotional implications families could face if they find such pictures of their loved ones on the internet.

There is also an economic argument with respect to using cadavers. Even in countries with well developed body donor programs such that institutions do not have to buy the cadaver, money is still needed for preserving the bodies. Also, some institutions show appreciation for bodies donated to them in different ways. For instance, the department of Anatomy in a university in Malta undertakes to organize the funeral once a person who donated his/her remains dies.

The future of the cadaver remains unclear especially with many arguments and questions being raised by professionals. The questions include: should all doctors be made to dissect cadavers? Or technology could be used to teach basic anatomy and doctors only dissect in residencies?

There is also the argument that if prosections could be used to teach anatomy, then why have students dissect? A prosection is a dissection of a cadaver by an experienced anatomist which is usually labelled and kept for teaching future classes. Prosections are usually accurate and reuseable.

However, one interesting factor is money. In today's world, scientific research and inventions are made with profit taken into account, so companies only invest if they believe their inventions and projects will be successful. Much money has been invested into the development of alternatives for the cadaver. Such alternatives include virtual cadavers and synthetic cadavers. With the interest and money going in that direction, the end of the cadaver era might be near.

Николаева О.В., Огнева Л.Г.

ХНМУ



ЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ЗДОРОВЬЯ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ

Труд медицинских работников относится к числу социально важных, ответственных и сложных видов деятельности, которая связана с высоким уровнем нервно-эмоциональных и умственных нагрузок.

Естественным будет отнести профессию врача к профессиям высшего типа именно по необходимости постоянной рефлексии на содержание предмета своей деятельности. Но, кроме этого, следует выделить совершенно особую специфику врачебного труда. Труд медицинских работников ответственен, требует выносливости, предполагает высокую и постоянную психоэмоциональную нагрузку, а также необходимость принятия решений в экстремальных ситуациях. Сама профессиональная деятельность медицинских работников предполагает эмоциональную насыщенность и высокий процент факторов, вызывающих стресс. Эмоции, как правило, амбивалентны: удовлетворение по поводу успешно проведенной операции или лечения, чувство собственной значимости, сопричастности другим людям, одобрение и уважение коллег; но и сожаление, угнетение из-за неправильного диагноза или ошибки в лечении, разочарование в профессии и т.п.

Профессиональная деятельность работников сферы здоровья несет в себе потенциальную угрозу развития - синдрома эмоционального выгорания - СЭВ.

Термин "эмоциональное выгорание" введен американским психологом Х. Дж. Фрейденбергером в 1974 году для характеристики психологического состояния людей, находящихся в интенсивном и тесном общении с пациентами, клиентами, учениками в эмоционально насыщенной атмосфере при оказании профессиональной помощи.

Эмоциональное истощение обнаруживает себя в переживании кризисного состояния: чувствах беспомощности, безнадежности, в особо тяжелых проявлениях возникают эмоциональные срывы вплоть до суицидных побуждений. Возникает чувство "приглушенности", "притупленности" эмоций, когда специалист уже не в силах отозваться, эмоционально откликнуться на чужую боль.

Синдром эмоционального выгорания представляет собой состояние эмоционального, психического, физического истощения, развивающегося как результат хронического неразрешенного стресса на рабочем месте, проявляющийся в истощении, потеря мотиваций и ответственности. Развитие данного синдрома характерно в профессиях, где доминирует забота о людях. Подверженными "эмоциональному выгоранию" признавались сотрудники медицинских учреждений и различных благотворительных организаций. Выгорание как следствие профессиональных стрессов возникает в тех случаях, когда адаптационные возможности (ресурсы) человека по преодолению стрессовой ситуации превышены. Профессиональная адаптация является необходимой для медицинского работника. У врачей, которые в начале своей профессиональной деятельности очень бурно переживали все события, тяжело влияющие на психику больных, например, страдания, смерть больных, операции, кровотечение, проявление психических заболеваний и т. д., постепенно развивается определенная эмоциональная сопротивляемость. В суровых драматических ситуациях, когда жизнь больного находится под угрозой, врач, скорее всего, научится анализировать и оценивать положение, делать заключения и действовать. Хотя определенная степень эмоциональной сопротивляемости необходима и понятна, все же в сознании врачей навсегда должна сохраниться способность понимать больного. Развитию этого состояния способствуют определенные личностные особенности у медицинских работников - высокий уровень эмоциональной лабильности (нейротизма), высокий самоконтроль, особенно при выражении отрицательных эмоций со стремлением их подавить, рационализация мотивов своего поведения, склонность к повышенной тревоге и депрессивным реакциям, связанным с недостижимостью "внутреннего стандарта" и блокированием в себе негативных переживаний, ригидная личностная структура. Парадокс состоит в том, что способность врачей отрицать свои негативные эмоции свидетельствует о силе, но нередко это становится их слабостью.

В физическом отношении профессионал постоянно чувствует усталость, отсутствие сил, сниженный энергетический тонус, у него падает работоспособность и появляются различные симптомы физических недомоганий: головные боли, бессонница, потеря аппетита или склонность к перееданию, злоупотреблению успокаивающими средствами и т. д.

Психологически эмоциональное выгорание начинает проявляться в нарушении сферы отношений: постепенном развитии негативных установок в отношении себя, работы, тех, с кем приходится работать. Развитие синдрома эмоционального выгорания связано с наличием напряженной психоэмоциональной деятельности: интенсивное общение, подкрепление его эмоциями, интенсивное восприятие. Другой фактор развития эмоционального выгорания - дестабилизирующая организация деятельности и неблагополучная психологическая атмосфера. Выделяют еще один фактор, обусловливающий синдром эмоционального выгорания-наличие психологически трудного контингента, с которым приходиться иметь дело профессионалу в сфере общения (тяжелые больные, "трудные" студенты).

Еще 2 500 лет тому назад Гиппократ писал в своем трактате: "он (врач) должен быть справедливым при всех обстоятельствах…в отношении духа - быть благоразумным….". Одним из непременных условий трудовой деятельности является способность человека понять и контролировать условия своего труда и помнить о том, что мы сами всегда либо часть наших проблем, либо часть их решений.

Олефір А.С., Скребець Н.С.

ХНМУ



Современные биотехнологии генной инженерии для лечения лейкопений при различных нозологиях

Для размножения, созревания, дифференцирования и функционирования гемопоэтических клеток необходимы специфические факторы роста. В организме человека эту роль регуляции гемопоэза выполняют эндогенные гликопротеины (цитокины) - эритропоэтин, интерлейкин-3 и колониестимулирующие факторы (КСФ, colony-stimulating factor, CSF). Эти факторы роста действуют на все стадии развития клеток крови: стволовые, коммитированные клетки-предшественники, и на зрелые клетки, стимулирующие развитие гранулоцитов и макрофагов: G-CSF (Granulocyte-, гранулоцитарный-), M-CSF (macrophage-, макрофагальный-), GM-CSF (Granulocyte-macrophage-, гранулоцитарно-макрофагальный КСФ). Важнейшей инновацией современных биотехнологий является создание методами генной инженерии рекомбинантных человеческих стимуляторов лейкопоэза и иммуномодуляторов. Это направление биомедицины в клеточной терапии лейкопений и иммунодефицитов различного генеза является стратегическим для мировой медицинской науки. В США результаты этих исследований строго Контролируются FDA (Food and Drug Administration, федеральное Управление по санитарному надзору за качеством пищевых продуктов и медикаментов). FDA одобрены к медицинскому использованию рекомбинантные лейкопоэтические КСФ: G-CSF - Филграстим/Filgrastim (Нейпоген/ Neupogen, Лейкостим/ Leucostim, Лейцита/Leicita, Граноген/ Granogen, Миеластра/Myelastra, Нейпомакс/Neupomax, Нейтростим/ Neitrostim); Ленограстим/Lenograstim (Граноцит/ Granocyte); Пэгфилграстим/ Pegfilgrastim (Неуластим/Neulastim); GM-CSF - Молграмостим/ Molgramostim (Лейкомакс/Leucomax, Неостим/ Neustim), Сарграмостим/ Sargramostim. За прототип были взяты эндогенные факторы роста, но генетическая рекомбинантность этих экзогенных синтетических аналогов проявляется наличием у них не только доказанной клинической эффективности, но и серьезных побочных эффектов (лихорадка, слабость, судороги, парезы, повышение внутричерепного и перепады артериального давления, диспепсия, аритмия и сердечная недостаточность, сильнейшие неспецифические боли, выраженные изменения гемограммы, аллергия и др.), которые наименее выражены у препаратов из группы G-CSF. Современной реалии таковы, что создание и внедрение рекомбинантных КСФ - объективный прогресс в осознанном понимании и рациональном управлении иммунными процессами, что уже стало неотъемлемой составляющей лечебного арсенала ведущих клиник Германии, США, Израиля и других стран мира.

Олійник А.В.

ХНМУ



ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ІНТЕРНЕТУ НА РІВЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ

Відмінною особливістю сучасного етапу розвитку соціальної активності молоді є використання можливостей, що надаються мережними спільнотами, зокрема, глобальною мережею Інтернет, яка, будучи специфічним інтерактивним засобом масової комунікації, досить активно використовується у житті суспільства.

Соціальна активність - це міра соціальної перетворюючої діяльності молоді, заснованої на усвідомленні внутрішньої необхідності дій, цілі яких визначаються суспільними потребами.

Традиційно виділяють такі види соціальної активності молоді як трудова, суспільно-політична і пізнавальна. Пізнавальна активність направлена на придбання певного набору знань, умінь і навичок, необхідного для досягнення особистістю поставлених цілей

Пізнавальна активність молоді на сучасному етапі розвитку освіти пов'язана в першу чергу з широким використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і можливостей, що надаються глобальною мережею Інтернет. У цьому зв'язку вирішальне значення набувають віддалений доступ до освітніх ресурсів, опублікованих в Мережі, і можливість оперативного спілкування всіх учасників освітнього процесу. Саме в інформаційному просторі, що надає доступ до освітніх ресурсів, розвиваються нові напрямки, що стимулюють розвиток пізнавальної активності молоді.

Проте, незважаючи на безумовну користь від використання мережевих ресурсів, глобальна мережа являє собою неабияку небезпеку для соціального розвитку ще не повністю сформованої особистості.

Так, ряд небезпек пов'язаний зі спробами певних сил використовувати інформаційні можливості мережі для формування суспільної думки, впливу на маси з метою досягнення своїх інтересів. На молодих людей буквально обрушується потік інформації, значну частину якої вони просто не в змозі адекватно сприйняти. Частина матеріалів, поданих в упередженому виді, здатна привести до моральних деформацій, породити агресію, прагнення до прояву насильства.

Велику роль в соціальному житті молодої людини відіграє процес спілкування, і все частіше - через мережу Інтернет. Однак при цьому вона може легко виявитися втягненою у спілкування маргінальних груп, здатних нав'язати їй негативні соціальні установки. Навіть при неглибокому пошуку в мережі Інтернет легко знайти сайти, де позитивно оцінюються такі явища, як сатанізм, педофілія й інші види сексуальних збочень, наркотизм і т. п. Молоді люди з слабкою психікою при відвідуванні подібних сайтів можуть активно сприйняти пропагандовані тут погляди і перенести їх у своє повсякденне життя.

Дослідники також відзначають, що Інтернет підсилює процес опосередкованого спілкування людей. Це веде до скорочення впливу найближчого оточення на особистість підлітка як засобу соціального контролю, порушенню механізмів детермінації позитивного поводження.

Аналіз літератури показує, що мережеве середовище здатне впливати на психічне здоров'я особистості. Вченими відзначаються випадки хворобливої пристрасті до участі в мережевих процесах (так називаної "Інтернет-залежності"). Для підлітків, що одержують доступ до Інтернету, віртуальне середовище іноді здається навіть більш адекватним, чим реальний світ.

Особливої уваги вимагає і проблема впливу на установки особистості розповсюджених у глобальних мережах ігор з елементами насильства. Дослідження показали, що жорстокі ігрові епізоди нерідко приводять до наростання агресивності поводження молодих людей. Так, навесні 2002 р. німецький підліток Р. Штайнхойзер убив 17 і ранив 7 чоловік у гімназії, де він навчався. При опитуваннях свідків з'ясувалося, що улюбленим його заняттям була участь у мережевих комп'ютерних іграх, що містять сцени насильства (таких як CounterStrіke). В даний час у Німеччині обмежене поширення подібних ігор.

Безумовно, у сучасному світі глобальна мережа посідає одне з провідних місць в житті кожної людини, адже можливості, які надає Інтернет, дійсно грандіозні. Разом з тим, сучасне суспільство має усвідомлювати небезпеку тривалого перебування молодих людей у віртуальному просторі, брати на себе відповідальність за представлені в інформаційно-комунікативних системах культурні форми і практики, моделі поведінки, враховувати, що якісні характеристики штучних середовищ "задають" соціокультурну програму розвитку сучасної людини.



Література

1. Сучасні дослідження соціальних проблем (електронний науковий журнал). - № 6 (14). - 2012 (www.sisp.nkras.ru).

2. Проблеми негативного впливу інтернету на молодь (www.electric.org.ua/old/).

3. Проблеми впливу ЗМІ на дітей та підлітків. Рекомендації Американської академії педіатрії (2011 р.). Використання соціальних ЗМІ дітьми та підлітками (http://d-l.com.ua/).

4. "Інтернет як середовище соціальної діяльності молоді" (http://ua.convdocs.org/).

5. Вісник психології і педагогіки. Швець Н.А. "Інтернет залежність та її вплив на виховання підлітків" (www.psyh.kiev.ua).

Ольховський В.О., Шепітько В.Ю., Тагаєв М.М.

ХНМУ,

Національний юридичний університет

ім. Я. Мудрого, м. Харків



МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ

Успіх у розкритті та розслідуванні злочинів значною мірою залежить від якості виконання судових експертиз, правильного розуміння слідчим висновку або окремих висновків фахівця. Саме їх укладання та виявлення причино-наслідкових зв'язків є дуже важливим етапом повсякденної діяльності судового експерта. Зокрема, виконання судово-медичних експертиз зумовлює, як у висновках експерта буде висвітлено й оцінено об'єктивні морфологічні та клінічні судово-медичні матеріали й дані слідства. У майбутньому від цього залежатиме розмежування провини учасників подій та їхня подальша доля. За результатами тієї ж самої експертизи можна скласти кілька варіантів висновків, проте достовірним буде лише один, що витікає з дослідницької частини судової експертизи, базується на категоріях і законах матеріалістичної діалектики. Правильне осмислення фактів, отриманих експертом і зафіксованих у дослідницькій частині експертного дослідження, допоможе уникнути помилкових, інколи абсолютно абсурдних з точки зору логіки експертних висновків, обумовлених незнанням діалектики та логіки. Саме тому для розв'язання теоретичних і практичних завдань судово-медичної науки й практики, розкриття та розслідування злочинів необхідні знання законів і правил як формальної логіки - науки, що визначає основи правильного мислення та формує здатність використовувати його на практиці, так і діалектичної логіки, що вивчає діалектичні закони функціонування й розвитку людського мислення. Вкрай важливим є також розуміння методологічних принципів і вимог, які формуються на їхній базі. Недотримання законів і правил формальної логіки та їх незнання призводить до логічних помилок, неприпустимих у такій відповідальній роботі як судово-медична експертиза. Саме вони часто стають причиною недоліків та хибного використання судовими експертами логічних прийомів. Це, у свою чергу, спричиняє неправильну побудову причино-наслідкових зв'язків і необґрунтовані експертні висновки. Знання логічних конструкцій і опанування відповідних методик дозволить експертові та слідчому не тільки уникнути логічних помилок, але й допоможе "говорити однією мовою", тобто оперувати одними категоріями, будувати власне мислення за одними законами, формулювати й оцінювати висновки з принципово тотожних позицій, а в остаточному підсумку - надавати їм доказової форми.

Орловская Э.Б.

ХНМУ



ЭТИЧЕСКИЕ АРГУМЕНТЫ "ЗА" И "ПРОТИВ" СМЕРТНОЙ КАЗНИ

Если нужно отменить смертную казнь,

пусть господа убийцы начнут первыми (Альфонс Карр)

Смертная казнь - это один из наиболее древних видов наказания. Изначально она возникла в ходе реализации принципа талиона: "око за око, зуб за зуб".

В последнее время ведется весьма интересная дискуссия вокруг проблемы смертной казни. Является ли она фактором, сдерживающим преступность? Нарушает ли она права человека? Принять ли ее в современный период развития или отказаться от этого? Может ли государство оправдать или доказать необходимость подобной карательной меры для поддержания и охраны правопорядка?

В настоящее время существуют три теоретических позиции по отношению к проблеме такого вида наказания, как смертная казнь. Одни ученые и практики выступают целиком против применения смертной казни и за ее немедленную отмену, объясняя это аморальностью и нецелесообразностью подобного наказания. Другие поддерживают применение смертной казни, рассматривая ее не только как правовое ограничение, но и как физическое уничтожение преступника, которое гарантирует обществу посную безопасность от подобного деяния этого лица. Третьи, в принципе поддерживая эту меру, выступают за сокращение применения и постепенную отмену смертной казни [1].

Проблема смертной казни является сложной и многогранной. Она затрагивает политико-правовые, социально-экономические, нравственно-религиозные, культурно-психологические и другие сферы нашей жизнедеятельности.

Церковь отрицает возможность смертной казни. Православные священники подчеркивают, что не нами дана жизнь, и не нам ее отнимать. Но мы не задумываемся о том, что калечим души тех, кому вменяем в обязанность (или разрешаем) быть палачами. Приговорами к высшей мере наказания мы воспитываем в сознании людей возможность убийства по своему или чужому решению.

Одна из авторитетнейших международных общественных организаций - "Международная Амнистия" - выступает также против смертной казни безоговорочно во всем мире, во всех случаях на основании того, что она является нарушением повсеместно гарантированного права на жизнь и составляет окончательное, жестокое, бесчеловечное и унижающее человеческое достоинство наказание.

Мое мнение о смертной казни неоднозначно, и я не могу определить его одним словом. С одной стороны, я выступаю за смертную казнь. Я понимаю, что она негуманна и жестока. И вообще, это не по-европейски. Но, жизнь дана Богом, поэтому люди не имеют права ее отнимать. Но есть случаи, корда именно так, собственной жизнью, люди должны отвечать за свои поступки. Это происходит в том случае, когда человек сам отнимает жизни других людей. За жестокие убийства, в том числе детей, издевательства над беззащитными людьми нужно отвечать сполна.

Высказывая свои мысли, я понимаю, что могут быть и другие точки зрения, как вероятно, и более убедительная аргументация. Но мне хотелось

показать, насколько сложна проблема смертной казни как уголовного

наказания, как она неоднозначна. Ёе нельзя решать, не взвесив все "за" и " против", не руководствуясь реалиями жизни.



ЛИТЕРАТУРА

1. Альбер Камю. Размышления о гильотине // Размышления о смертной казни ; пер. с франц. А.И. Любжина, П.И. Проничева. - М. : Праксис, 2003. - С. 136-196.

Оспанова Т.С., Чернякова А.Е.

ХНМУ



МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОПРОСНИК SF-36 И ФИЛОСОФИЯ МЕДИЦИНЫ ХХI ВЕКА

Интенсивное внедрение достижений научно-технической революции в практическую деятельность врача привело к неожиданному парадоксу - возникновению новой "технической" модели взаимоотношений врача и пациента, уходу врача от ценностей больного, снижению гуманитарной составляющей медицины. Удивительное предвидение этой ситуации продемонстрировала ВОЗ, которая в своём Уставе в 1946 году провозгласила новую интегративную концепцию здоровья как совокупности физического, психического и социального благополучия (1). Во второй половине ХХ века разрабатывается интегративная модель биопсихосоциальной медицины (2-4), основанная на принципах общей теории систем и оценивающая болезнь и здоровье как результат взаимодействия факторов биологии, психологии человека, а также социального контекста с целью помочь врачу оптимизировать свою деятельность. Один из авторов этой модели G. Engel так отразил её сущность: "Клиницисту необходимо учитывать биологические, психологические, и социальные аспекты болезни - только тогда он сможет правильно понять причину страданий больного, предложить адекватное лечение и завоевать доверие пациента" (3). Всё чаще врачи обращаются к идее холизма как возможности защитить пациента от агрессивного воздействия современных диагностических и терапевтических технологий (5, 6). Основная концепция холистического, "целостного" подхода состоит в гармонизации всех систем человека с окружающей средой, землёй, природой, космосом, единстве тела, разума, духа. Как отражение, воплощение в практику этих идей возникает понятие "Качество жизни, связанное со здоровьем, КЖСЗ" (7), разрабатываются инструменты, опросники общие и специальные, позволяющие оценить физические, ментальные, социальные аспекты внутренней картины болезни в их единстве и разнообразии; исследование КЖСЗ стало необходимым звеном как научных исследований, так и практической деятельности врачей всех специальностей (8-10).

В нашей практике интерниста мы используем общий международный опросник SF-36, который содержит 36 вопросов к пациенту, объединённых в 8 шкал и 2 высших упорядоченных кластера физического и психического здоровья. Этот опросник мы избрали потому, что он многоцелевой, оценивает профиль функционального здоровья и благополучия на психометрической основе, учитывает объективные признаки и самооценку общего состояния здоровья (11).

КЖСЗ исследовано нами у 30 больных бронхиальной астмой (БА) и 30 больных сахарным диабетом (СД). Анализ полученных результатов показал существование определённых различий влияния, как самих заболеваний, так и особенностей их течения, пола, возраста, массы тела, АГ на показатели физических (PCS) и ментальных (MCS) шкал опросника. В целом показатели КЖСЗ были сниженными, в особенности значительно РСS при СД типа 2 и БА IV ст. тяжести, неконтролируемой. Показатели МСS при БА значительно снижены в начальных стадиях болезни, нарастают при БА III ст. и снижаются при БА IV ст. МCS повышается у лиц старших возрастных групп, при избыточной массе тела, а также у мужчин. При СД типа 1 более высокие показатели МСS обнаружены у лиц молодого возраста, избыточная масса тела снижает как РСS, так и МСS, гендерные различия отсутствуют. АГ оказывает отрицательное влияние на все показатели КЖСЗ при обоих заболеваниях. На основе проведенных исследований выделяются фенотипы больных с высоким и низким КЖСЗ, что позволяет индивидуализировать подходы к лечению, реабилитации, вторичной профилактике. Так, при фенотипе с низким РСS необходимо пересмотреть алгоритм и объём базисной терапии, оптимизировать гипотензивную терапию, при фенотипе низкого МСS обеспечить консультации психолога, психотерапевта. Анализ показателей МО SF-36 помогает выявить "кризисные узлы", влияющие на КЖСЗ в каждом конкретном случае, установить возможные причины низкой или неоправданно высокой оценки пациентом своих физических, психических, социальных возможностей. Результаты исследования КЖСЗ должны учитываться при рассмотрении этических проблем, возникающих при общении пациента и врача, они окажут неоценимую помощь в практике семейного врача, позволят вернуться к старому, но вечному принципу медицины "лечить не болезнь, но больного" (12).



ЛИТЕРАТУРА

1. Устав (Конституция) Всемирной организации здравоохранения. Международный документ. - Нью-Йорк, 1946. - С. 1.

2. Uexkull Th. Psychosomatic Medicine / Th. Uexkull. - New-Jork, 1998. - 196 p.

3. Engel G. The need for a new medical model: a challenge for biomedicine / G. Engel // Science. - 1977. - V. 196, 4286. - P. 129-136.

4. Эпстайн Р.М. Биопсихосоциальная модель 25 лет спустя [Электронный ресурс] / Р.М. Эпстайн. - Режим доступа: http: // www. strana- oz: ru/ umid= 29 article= 1236, свободный. - яз. рус.

5. Верещагин В.Л. К вопросу об истории холизма / В.Л.Верещагин // Холизм и здоровье. - 2009. - № 1. - С. 3-7.

6. Чебанов С.В. Биосемиотика и холистическая лечебная деятельность / С.В. Чебанов // Холизм и здоровье. - 2009. - № 1. - С. 18-23.

7. World Health Organisation: Quality of life group. What is it Quality of life / Wid. Hth. Forum. - 1996. - V.1. - P. 29.

8. Качество жизни у больных бронхиальной астмой и хроническим обструктивным заболеванием лёгких; под ред. А.Г. Чучалина. - М. : АТМОСФЕРА, 2004. - 256 с.

9. Taylor R.M. A concept analysis of health - related quality of life in young people with chronic illness / R.M. Taylor, F. Gibson // J. Clin. Nurs. - 2008. - 17 ( 14). - P. 1823-1833.

10. Simon A.E. Assessment of children s health- related quality of life in the United States with a multidimensional index / A.E. Simon, K.S.Chan, C.B. Forrest // Pediatrics. - 2008. - 121 (1). - P. 118-126.

11. Ware J.E. The MOS 36 item short form healt survey (SF-36). Conceptual framework and item selection / J.E. Ware, C.D. Sherbourne // Medical Care. -1992. - 30. - Р. 473-483.

12. Мудров М.Я. Слово о способе учить и учиться медицине практической при постелях больных / М.Я. Мудров. - М., 1820. - 56 с.

Охапкіна О.В., Терещенкова І.І.

ХНМУ



ВПЛИВ ХІМІЗАЦІЇ СІЛЬСКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОЇ ПОПУЛЯЦІЇ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Шкідливий вплив пестицидів, а також їх нерегульоване застосування викликає серйозні екологічні наслідки для здоров'я. Щорічно приблизно 0,5 млн. чоловік піддаються впливу пестицидів, а в усьому світі налічується близько 10 000 летальних випадків. Дитячий організм більш чутливий до дії шкідливих факторів довкілля, що обумовлено його анатомо-фізіологічними особливостями. Саме тому 45 % отруєнь пестицидами припадає на дітей дошкільного віку [1].

Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, що затверджені наказом МОЗ України № 173 (1996 р.), встановлені вимоги щодо зберігання пестицидів, які спрямовані на усунення негативного впливу пестицидів на життя і здоров'я людей та довкілля. Виробництво та зберігання пестицидів допускається тільки в спеціально призначених для цього приміщеннях або складах. Незважаючи на це у Харківській області за даними МВС у 2013 році викрито понад 4 підпільних виробництв і сховищ пестицидів. На цей час у м. Первомайську та на відкритій території площею 200 м² знаходиться сховище цих отруйних речовин. На жаль подібне виробництво знаходиться і у м. Харкові [2].

Мета дослідження: аналіз впливу пестицидів на дітей шляхом незалежного моніторингу стану здоров'я дитячого населення Харківського регіону.

Комплексно обстежено 1 620 дітей шкільного віку із районів з великим ризиком забруднення території пестицидами та складовими його виробництва (І група), та 950 дітей з відносно екологічно сприятливих районів (ІІ група). Усі діти пройшли комплексне медичне обстеження (з оглядом фахівців), з оцінкою фізичного розвитку та його темпів, ретельного аналізу анамнестичних даних.

Статистичний аналіз проведено на підставі параметричних і непараметричних критеріїв, імовірнісного розподілу ознак і кореляційного аналізу.

Дослідження виконані з урахуванням міжнародних біоетичних стандартів про згоду батьків на участь дитини в комплексному обстеженні.

Аналіз результатів комплексного обстеження дітей показав, що діти І групи мають більш низькі показники фізичного розвитку, рівень загальної захворюваності перевищував у 3,2 рази у порівнянні з контрольною групою (р<0,05). Найбільш суттєві відмінності виявлені серед дітей І групи у захворюваності на алергічні хвороби - у 7 разів, хвороби органів травлення - у 4,3 рази, неврологічні захворювання - у 4 рази, пневмонію - у 3,5 рази, ГРВІ - у 2,5 рази, інфекції шкіри більш ніж у 6 разів, порушення обміну речовин - у 2,8 разів на відміну від дітей ІІ групи (р<0,05). У 44,4 % дітей із забруднених районів виявлено порушення гуморального імунітету (р<0,05). Встановлено більша частота випадків відхилень у стані серцево-судинної системи без достовірних відмінностей (32,1 та 26,7 % відповідно, р>0,05). (збільшення випадків захворювання серцево-судинної системи без достовірних відмінностей (32,1 % та 26,7 % відповідно, р>0,05) та ревматизмом (12,6 та 9,3 % відповідно, р>0,05)). Серед школярів 12-15 років достовірно встановлено значне зниження адаптаційних можливостей організму і розбалансування функціонування дихальної та серцево-судинної систем, що призводить до підвищеної сприйнятливості організму підлітків до різноманітних шкідливих чинників. Ураховуючи, що саме на цій віковий період у зростаючому організмі відбувається становлення репродуктивної системи, то проблема набуває актуальності щодо майбутніх поколінь.

Таким чином, організм дітей дуже вразливий до впливу різноманітних екологічних чинників, зокрема пестицидів. Насамперед це виявляється у затримці фізичного розвитку дітей, зниженню гуморального імунітету, незрілості антиоксидантної системи та недостатності місцевого імунітету, нестабільності у роботі вегетативної нервової системи, що знаходить відображення у зростанні загальної захворюваності дітей, які мешкають у несприятливих екологічних умовах. Забруднення пестицидами негативно впливають навіть на становлення репродуктивної функції і у подальшому може викликати ембріотоксичні та мутагені ефекти.

Ураховуючи, що стан навколишнього середовища значною мірою формує рівень популяційного здоров'я дитячого населення, проблема екозалежної патології у дітей повинна вирішуватися не тільки лікарями, а й державою в цілому.



ЛІТЕРАТУРА

1. The Cochrane Collaboration. Preparing, maintaining and promoting the accessibility of systematic reviews of the effects of health care interventions. - 2012. - 216 р.

2. Здоров'я кожного - основа благополуччя держави. - Урядовий портал: http://www.kmu.gov.ua.

Павлічук Є.О.

ХНМУ



ДУХОВНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Двадцять перше століття ознаменоване бурхливим розвитком науки. Науковий прогрес торкнувся всіх галузей людського буття. Природничі науки виробили фактично нове розуміння світу й місця в ньому людини. Розвиток кібернетики та створення комп'ютерів ознаменували початок ери інформатики. Але культурне значення наукового прогресу полягає у тому, що він зумовив оволодіння природними силами, якими людина ще не навчилася користуватися повною мірою. З розвитком новітніх технологій все помітнішим став їх вплив на людину, суспільство в цілому. Виникають нові концепції щодо організації соціуму, нові типи відносин між людьми, зокрема - інформаційне суспільство. Визначальним фактором розвитку суспільства стає виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства викликає критику з боку гуманістично орієнтованих філософів та науковців, які дотримуються думки щодо негативних наслідків комп'ютеризації суспільства. З іншого боку, деякі філософи сучасності зазначають, що прогрес людства сьогодні визначається його духовним розвитком. Тож постають питання щодо можливості гармонійного розвитку людини, культури соціуму в цілому.

Реалії інформаційного суспільства висувають до людини нові вимоги, насамперед, наявність здатності й готовності до зміни діяльності, мобільності, перенавчання, здобуття нової професії. Перед сучасною людиною постає широка свобода вибору, його реалізування сприяє прояву людської індивідуальності. Водночас з'являється проблема особистісної потреби. Людина не відчуває особливої необхідності свого перебування в умовах інформаційного суспільства, де важливіше вміти користуватися засобами технологізації та інформатизації. Людина перестає чітко усвідомлювати свою ідентичність, причетність до будь-якої спільноти людей.

У бутті сучасного суспільства, як у дзеркалі, відбиваються всі сили як творення, так руйнування. З'являється не тільки почуття єдності, зв'язаності народів і культур єдиним технологічно-інформаційним простором і часом, але й стислість реальності, що витісняє людську духовність. Відбувається переосмислення моральних цінностей, яке приводить до розуміння пріоритету загальнолюдських моральних принципів та цінності людського життя.

На нашу думку, можливі два варіанти розвитку людини в такому суспільстві. Перший - це одновимірна, "економічна людина", орієнтована на задоволення матеріальних потреб і успіх у споживчій моделі, яка в результаті постіндустріальної революції поступиться місцем другому типу - багатовимірній людині, "людині творчій", "багатій індивідуальності". Можливо, за таких умов інформаційне суспільство не викорінить людяність, духовність та індивідуальність особистості, а навпаки, зумовить її духовний розвиток. Запорукою духовного прогресу людства виступає пріоритет вільного розвитку особистості, визнання первинності її прав та інтересів перед інтересами держави, політичних об'єднань, расових і класових утворень. Перед людством відкриваються нові обрії культурного та соціального розвитку у науці, мистецтві, релігії, моралі.

Великий геній українського народу Т.Г. Шевченко закликав: "Учітеся, брати мої". А вчитися нам є чому в усього світу, відроджуючи національну культуру, відновлюючи культуру всіх народів, що проживають в Україні. Шлях до загальносвітової культури лежить через засвоєння власної, через її піднесення до світового рівня, але, в першу чергу, - через формування індивідуальної культури особистості, світоглядних визначень, свого духовного світу.



ЛІТЕРАТУРА

1. Бортко Г.Н. Национальные стратегии информационного общества: преимущества и условия реализации в Украине // Информационное общество. - 2004. - № 2. - С. 25-29.

2. Дюжев Д.В. Глобальна етика в епоху інформаційної цивілізації // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини. Розділ "Гуманітарні науки". Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - 2001. - С . 28-29.

3. Колодюк А.В. Теоретичне обґрунтування поняття та виникнення інформаційного суспільства // Борисфен. - 2004. - № 11. - С. 18-19.

Паніч Р.В.

ХНМУ



ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ'Я В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ БІОТЕХНОЛОГІЙ

Вивчення проблеми здоров'я посідає важливе місце серед сучасних завдань медицини. Враховуючи переваги застосування новітніх досягнень науки у сфері охорони здоров'я, постає необхідність дослідження окресленої вище проблеми у контексті сучасних біотехнологій. Перш за все, здоров'я - це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства. Саме на останньому й хотілося б загострити увагу. Значна частина сучасних біотехнологій націлена на лікування хвороби або патології на рівні подолання зовнішніх проявів, не лікуючи при цьому першооснову - порушення на генетичному рівні, яке й далі передаватиметься з покоління в покоління. Наприклад, винайдення біонічних очей (штучний орган зору, який складається зі вживлених у зоровий центр електродів). Такий пристрій допоможе бачити тим людям, котрі втратили зір, оскільки їхній мозок може опрацьовувати візуальну інформацію. Проте генетичне відхилення (якщо саме ним викликано втрату зору) залишиться та зможе передатися нащадкам хворої особи. Подібне можна сказати й про такі винаходи. У 2005 році науковцями створено спеціально змодельований білок, який стимулює ріст кісткової тканини у тих місцях, де вона зруйнована. А це вирішує проблему багатьох захворювань, зокрема і гострого болю, пов'язаного з руйнуванням хребців. Існує багато інших винаходів, необхідних для покращення стану хворого. Так, тривалий час протези верхніх кінцівок застосовували тільки з косметичною метою, а навчитися працювати штучною рукою було досить складно. Усе через те, що людина не могла відчувати штучну кінцівку. Науковці з Реабілітаційного інституту Чикаго прилаштували на протез чіп, який фіксує нервові імпульси з рухових центрів, коли людина збирається виконати рух. Нервовий імпульс передається на мотонейрони спинного мозку, а звідти команда про рух надходить до протезу. Нині вчені працюють над температурною й тактильною чутливістю штучної кінцівки.

Колінний протез, який підлаштовується під особливості ходи, - це ще один приклад сучасних біотехнологій. Сучасну медицину не здивуєш протезуванням нижніх кінцівок, але цей винахід - справді щось дивовижне. Дослідники й автори винаходу Г'ю Герр (Hugh Herr) та Ері Вілкенфельд (Ari Wilkenfeld) наділили штучне коліно "розумом". Протез здатний пристосовуватися до ходи пацієнта, копіюючи звичний механізм рухів. Пацієнти з такими колінними протезами мають плавну, рівну ходу, як усі здорові люди.

Хворі на ниркову недостатність мусять години, дні проводити прикутими до ліжка й апарату штучної нирки (гемодіалізу). Функція нирок настільки важлива, що без них організм не здатний виводити шкідливі продукти й підтримувати сталість внутрішнього середовища. Тож сьогодні ниркова недостатність - це вирок, якщо пересадка органу неможлива. Покращити життя пацієнтів із нирковою недостатністю взялися вчені Мартін Робертс (Martin Roberts) та Девід Лі (David B.N. Lee). Розроблена ними портативна нирка являє собою той самий апарат для гемодіалізу. Однак він у сотні разів легший і менший за габаритами. Людина може без проблем рухатися з такою ниркою, яка забезпечує фільтрування крові 24 години на добу.

Уже скоро діабетики не потерпатимуть від надто високого чи низького рівня цукру в крові. Винахід учених з Інституту досліджень ювенільного діабету передбачає одночасне визначення рівня глюкози та необхідної дози інсуліну, який у ту ж мить виділяє портативна "підшлункова залоза". Цей апарат по суті є компіляцією існуючих нині глюкометрів та засобів доставки інсуліну. Портативна підшлункова 24 години на добу самостійно регулює рівень цукру в крові, запобігаючи виникненню ускладнень діабету.

Відсутність кінцівки, ниркова недостатність, цукровий діабет (якщо вони викликані саме генетичними відхиленнями) при використанні біотехнологій "маскуються", проте не зникають. Їх відголосок позначиться на здоров'ї нащадків.

Для того, аби почати лікування нашого геному від "поганих" генів, необхідно вирішити ще більш глобальне питання створення людини з покращеними якостями (євгеніка в сучасному світі). Саме досконале вивчення можливих наслідків генетичних маніпуляцій з людським геномом і повинно широко дискутуватися. досягнення біотехнологій дійсно значні, але для їхнього максимального функціонування треба вирішити вищезазначені питання.



ЛІТЕРАТУРА

1. Міхеєнко О.І. Валеологія:Основи індивідуального здоров'я людини. - С. : Університетська книга, 2009.

2. Єгоров Н. С., Олескін А. В., Самуїлов В. Д. Біотехнологія: Проблеми і перспективи. - М., 1987.

Петренко Д.Г., Сипливый В.А.,

Петренко Г.Д., Доценко В.В., Алексенко В.И.

ХНМУ



УЛЬТАЗВУКОВОЕ СКАНИРОВАНИЕ КАК СКРИПИНГОВЫЙ СПОСОБ ОБСЛЕДОВАНИЯ ПАЦИЕНТОВ С ВЕНТРАЛЬНЫМИ ГРЫЖАМИ

Введение. Проблема диагностики и выбора хирургической тактики у пациентов с вентральными грыжами продолжает оставаться актуальной: ежегодно в мире оперируется по поводу вентральных грыж более 20 млн пациентов. Применение современных технологий на количество рецидивов не формирует явной тенденции к уменьшению и составляет 15-35 %.

Целью исследования является улучшения диагностики для выбора адекватной хирургической тактики у пациентов с вентральными грыжами путем ультразвукового сканирования для улучшений реабилитационных показателей у этой категории пациентов.

Материалы и методы. Ультразвуковое исследование(УЗИ) в процессе обследования проведено 35 пациентам с вентральными грыжами. Среди них мужчин было 15 (42,9 %), женщин - 20 (57,1 %). Возраст пациентов был от 32 до 67 лет. Длительность грыженосительства была от 1 года до 12 лет. По классификации EUS (European Hernia Society, 2009) малые грыжи были у 5 (14,3 %) пациентов, средние - у 10(28,6 %) и большие - у 20 (57,1 %) пациентов.

УЗИ брюшной полости проводили аппаратом ULTIMA PA EXPERT с помощью линейного и конвексного датчиков.

Результаты исследования. В настоящие время УЗИ - общедоступный и дешевый способ обследования хирургических пациентов. При ультразвуковом сканировании у пациентов с вентральными грыжами нас интересовала информация о состоянии мышечного и фасциального каркаса брюшной стенки, размеры грыжевых ворот, конфигурация грыжевого мешка и его содержимое.

Анализируя полученную информацию при УЗИ, стало очевидным, что этот способ дает достаточно полную информацию при малых и средних грыжах. При больших и, особенно, гигантских грыжах (по классификации К.Д. Тоскина, В.В. Жебровского) получить полную информацию о размерах грыжевого мешка, грыжевых ворот и особенно дополнительных, "скрытых" дефектах брюшной стенки является весьма сложным. Как показал наш опыт, сложными для трактовки является сонограммы у пациентов с инцизионными (послеоперационными) грыжами. В этих ситуациях в обследование пациентов включалась компьютерная томография (КТ) брюшной полости.

Учитывая полученную информацию при УЗИ (при необходимости КТ), мы можем планировать ход оперативного вмешательства и вид герниопластики.

В обязательном порядке учитывается эмоциональный фон пациентов. Мы объясняем пациенту особенности грыженосительства и его опасности, тип предстоящего оперативного вмешательства, преимущества современных технологий и возможные осложнения. Важно также информировать пациента о возможных видах анестезии в каждом конкретном случае, их преимущества и недостатки. Пациент совместно с врачом заполняет форму № 003-6/0 "Информированное добровольное согласие пациента на проведение диагностики, лечения, на проведение операции и обезболивание".

Выводы:

1. Ультразвуковое сканирование является общедоступным и дешевым способом обследования пациентов с малыми и средними вентральными грыжами, позволяет получить информацию о состоянии мышечного и фасциального каркаса брюшной стенки, размерах и конфигурации грыжевых ворот, содержимого грыжевого мешка. Пациентам с большими, особенно инцизионными грыжами, показана компьютерная томография органов брюшной полости.

2. Полученные данные при ультразвуковом исследовании позволяют хирургу планировать ход оперативного вмешательства и выбирать адекватный способ герниопластики.

3. В процессе обследования и подготовки пациента с вентральной грыжей к операции необходимо учитывать эмоциональные, моральные и правовые аспекты хирургического способа лечения. В обязательном порядке следует информировать пациента о предстоящем способе герниопластики, анестезии и возможных осложнениях.

Петренко Т.А.

ХНМУ



ФИЛОСОФИЯ И МЕДИЦИНА

Философ - это медик для ума, А медик - по профессии философ.

Жизнь крепкая и тонкая весьма, На Божье слово нет у нас прогноза.

"Познай себя, - учил Сковорода,

Тогда природу сможешь ты познать".

Лечить людей - полезней нет труда,

Наукой, знаниями обладать.

Сковородой Булгаков был пленён,

"Три мира" в свой роман он записал,

Земной, космический, библейный. Ловко он

В сюжет одон художественно взял.

Как говорил Антон Павлович Чехов:

"Пусть в человеке всё будет прекрасно",

Тогда добьётся человек успеха

И всё чудесное понятно станет, ясно.

Наука может только то твердить, -

Альберт Эйнштейн писал в своих трудах, -

Что есть, а не про то, что должно быть",

Гипотезы смешны "на трёх китах".

Не надо забывать слова Сократа: "Я знаю, что я ничего не знаю".

За ежедневный труд будет награда - Мир станет лучше, а душа святая.