Державні механізми управління якістю неперервної освіти в Україні

За останні роки за кордоном створено безліч різноманітних навчальних комп'ютерних програм. У різних країнах за підтримки держави створюються загальнодоступні національні колекції (бібліотеки) електронних ресурсів. Вони створені й діють у Скандинавських країнах, країнах Південно-Східної Азії, Великобританії, Франції, Польщі, США. Такі колекції створюються за державні кошти на гранти некомерційних гуманітарних фондів. Головна їх особливість - безкоштовне використання та гарантована якість. У таких країнах, як Норвегія, Естонія, Голландія, Франція, США, Ірландія, державні органи замовляють розроблення принципово нових електронних ресурсів, які потім централізовано поширюються в закладах освіти.

В України розробляються програмні педагогічні засоби з різних предметів, однак їхня кількість є недостатньою, щоб забезпечити всі школи, тому вчителі навіть не знають про їх існування.

Дослідник В. П. Вембер, провівши опитування директорів шкіл, вчителів інформатики та вчителів з інших предметів, отримала дані стосовно забезпеченості шкіл та вчителів педагогічними програмними засобами, які відображені на рисунку 4.6. Таким чином, доброю забезпеченість електронними засобами навчального призначення вважають лише близько 1 % опитаних освітян, поганою та дуже поганою - близько 30 % та 18 % відповідно.

Рис. 4.6. Забезпеченість вчителів педагогічними програмними засобами

Результати досліджень і в Україні, і в інших країнах свідчать, що педагогічні програмні засоби, які централізовано розроблені та надіслані до шкіл, використовуються лише невеликою групою вчителів-ентузіастів [354]. Головними причинами такого стану є недостатня підготовка вчителів до використання електронних ресурсів, відсутність у навчальних закладах умов для використання сучасних педагогічних програмних засобів та інформаційно-комунікаційних технологій, відсутність методик використання електронних засобів при навчанні, технічна недосконалість електронних засобів навчального призначення, їх низька змістова якість, недостатня педагогічна цінність.

Для подолання цієї проблеми в країнах світу було реалізовано масштабні проекти з масового навчання вчителів застосування інформаційних технологій, зокрема, у Бельгії, Німеччині, Данії, Туреччині, Росії, Україні [354]. Однак не всі вчителі, що навчалися за цими проектами, почали реально використовувати інформаційно-комунікаційні та нові педагогічні технології в навчальному процесі. Для заохочення творчих вчителів, що створюють методичні розробки впровадження електронних ресурсів, у деяких країнах проводяться грантові конкурси на підтримку групових проектів, що пов'язані із впровадженням ІКТ (Сінгапур, Чилі, США), вводяться цільові доплати вчителям, що ведуть методичну роботу щодо впровадження ІКТ у своїй школі (Туреччина, Канада) [354].

Крім того, В. П Вембер. дослідила й узагальнила думку вчителів стосовно цінності педагогічних програмних засобів для навчально-виховного процесу, результати опитування яких відображені на рисунку 4.7, свідчать про те, що електронні засоби навчального призначення мають середню педагогічну цінність. Так вважають близько 50 % вчителів інформатики та майже 40 % вчителів з інших предметів. Слід звернути увагу на те, що близько 22 % учителів-предметників не можуть оцінити якість електронних посібників взагалі.

Як показують дослідження, кращими є результати інформатизації вищої освіти [355].

Рис. 4.7. Цінність педагогічних програмних засобів для навчально-виховного процесу

Наприклад, у нашій державі створена й розвивається Асоціація користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі “УРАН”. На сьогодні членами Асоціації вже є 80 наукових, освітніх та культурних закладів з усіх регіонів України. Впродовж останніх 5 років мережа “УРАН” активно розвивається завдяки фінансуванню робіт МОНмолодьспорту, а також європейським грантами. Наразі мережа володіє волоконно-оптичними лініями зв'язку 106 науково-освітніх установ у 22 містах України та має понад 200 точок підключення. Довжина її власних оптичних кабелів становить більше 300 км. До мережі під'єднані близько половини всіх українських університетів (ВНЗ III-IV рівнів акредитації). Загальна кількість користувачів (фізичних осіб) мережі “УРАН” становить більше 700 тисяч. Постійно ведуться роботи щодо залучення нових коштів та впровадження сучасних сервісів для користувачів мережі. Зокрема, у 2009-2011 рр. завдяки міжнародному гранту прокладено волоконно-оптичні лінії в Києві (29 км), Харкові (15,7 км), Одесі (10,1 км), Херсоні (14,8 км), Донецьку (6,4 км), Миколаєві (6,2 км), Кам'янці-Подільському (4,6 км) та інших містах України.

На 2012-2013 рр. заплановано подальший розвиток волоконно-оптичної мережевої інфраструктури в містах України, залучення додаткових інформаційних ресурсів від видавців електронних наукових публікацій, організацію додаткових сервісів у мережі “УРАН”, зокрема, функціонування серверу персональних віртуальних кабінетів, сервісів для хмарних обчислень, здійснення заходів для підвищення рейтингу членів Асоціації “УРАН” у системах оцінки інформаційних ресурсів [355].

Сьогодні розвивається новий напрям діяльності педагога/викладача - розроблення інформаційних технологій навчання й програмно-педагогічних навчально-атестаційних комплексів. Школяра XXI століття, який не володіє комп'ютерною технікою, можна порівняти з учнем минулого століття, який не вміє ні читати, ні писати. Використання інформаційних технологій в освітньому просторі - це не наша примха. Це жорстка вимога сьогодення. У глобалізованому інформаційному світі ми не отримаємо високих результатів і не зможемо бути конкурентами, не отримаємо високих результатів і не зможемо бути конкурентоспроможними, якщо наші учні не оволодіють цією ефективною зброєю.

4.2 Мережа інтегрованих і автоматизованих навчально-атестаційних комплексів

З метою вирішення зазначених у попередньому підрозділі проблем, викладених підходів та відповідно до сучасних програм щодо інформатизації неперервної освіти нами було поставлено завдання розробити теорію, технологію, моделі, підходи та практичну реалізацію мережі інтегрованих автоматизованих комплексів неперервної освіти (МІАКНО), структура якої наведена на рисунках 4.1 та 4.9 для всіх рівнів неперервної освіти.

Робота виконувалась у чотирьох напрямках (рис. 4.8):

1) досліджено основні механізми роботи мозку та пам'яті людини у процесі навчання:

а) узагальнено та обґрунтовано:

– схеми обробки повідомлень, інформації, знань, умінь, навичок, творчості, компетентності та ін.;

– схеми роботи усіх видів пам'яті;

б) виявлено недоліки та розроблено методи (знайдені шляхи) їх подолання:

– вади роботи мозку та пам'яті людини у процесі навчання;

– організаційні недоліки при проведенні навчального процесу в навчальних закладах освіти;

– психофізіологічні вади особистості у процесі навчання;

– проблеми та вади тих, хто вчить;

в) запропонована сучасна психофізіологічна модель навчання;

2) зроблено історико-логічний, системний та функціональний аналіз розвитку неперервної освіти, рівнів освіти та навчальних закладів (рис. 1.5, 4.1, 4.9, 4.10), а саме;

– виявлено та описано 338 функцій навчального процесу;

– розроблено алгоритми автоматизації та реалізації 338 функцій навчального процесу в мережі персональних комп'ютерів;

– розроблені моделі якості освітніх послуг;

– досліджені сучасні форми та методи представлення та контролю знань;

3) вивчено кращий зарубіжний досвід та зроблено його узагальнення. Були поставлені питання та знайдені відповіді:

– в яких країнах світу найкраще впроваджений навчальний процес та освіта в цілому;

– які характеристики визначають якість навчального процесу (освіти загалом);

– які загальноприйняті у світі індикатори якості освіти;

– які тенденції розвитку якості освіти;

– чому безпека країни сьогодні залежить від якості освіти;

Рис. 4.8. Етапи й складові розроблення МІАКНО

4) узагальнено кращий вітчизняний освітній досвід щодо інформатизації освіти:

а) виконано: анкетування, обмін досвідом, дискусія, рецензування та розроблення й формулювання пропозицій та вимог щодо МІАКНО. Для чого проведено семінари й дискусії з:

– керівниками та працівниками дошкільних установ;

– кращими директорами шкіл, завучами, вчителями-методистами та учнями (переможцями олімпіад);

– ректорами, проректорами, деканами, завідуючими кафедрами, науково-педагогічними працівниками та студентами;

– керівниками та працівниками інститутів післядипломної освіти;

– працівниками МОНмолодьспорту;

б) розроблено пропозиції, сформульовано вісімсот двадцять одну вимогу (821) та зроблені висновки щодо розроблення та впровадження МІАКНО, наприклад:

Рис. 4.9. Вплив на неперервну освіту України

– розробити оптимально-якісну сучасну модель процесу навчання та впровадити її у вигляді ІНАК та ППЗ у дошкільних, середніх та вищих навчальних закладах освіти для конкретних навчальних предметів та дисциплін;

– розробити програмно-педагогічний комплекс нового покоління для навчальних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (математика, географія, історія та основи економіки), а також для вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної освіти (“Страхова справа”, “Банківська справа”, “Фінанси”, “Казначейська справа”, “Пенсійна справа” тощо) [330; 342-352];

– модель навчального процесу повинна відповідати останнім міжнародним рекомендаціям та стандартам щодо підвищення якості неперервної освіти;

– МІАКНО повинна реалізовувати системність, наступність; цілісність та міждисциплінарні зв'язки для всіх рівнів освіти;

– модель навчального процесу повинна реалізувати (теоретично-обґрунтовану) схему найоптимальнішого та ефективного співвідношення тих, хто навчає, та тих, хто навчається;

– виконати ліцензування програмно-педагогічних комплексів та отримати гриф МОНмолодьспорту;

– МІАКНО повинна реалізовувати елементи державного управління якістю неперервної освіти.

На рисунку 4.10 наведена загальна схема МІАКНО, яка відображає основні взаємозв'язки у системі державного регулювання освітою в Україні та між окремими інтегрованими навчально-атестаційними комплексами (ІНАК) системи неперервної освіти (середні та вищі навчальні заклади, система післядипломної освіти та система підготовки керівних кадрів), які через Інтернет - портал можуть оперативно отримувати навчально-методичні матеріали, рекомендовані МОНмолодьспорту до впровадження. Крім того, законодавство України постійно змінюється і доповнюється, що зумовлює потребу формування нової системи взаємовідносин у країні.

МІАКНО є динамічною системою, яка швидко розвивається і через механізм оновлення миттєво вносить зміни та доповнення до бази нормативно-правових актів і навчально-методичних матеріалів для всіх користувачів. Фактично навчання відстає від реального стану інформації лише на кілька днів на відміну від традиційного навчання, коли книги, щойно надруковані, вже містять застарілу інформацію.

Одним із слабких місць нашої школи є несформованість у частини її випускників достатньої життєвої компетентності, необхідної комп'ютерної грамотності, вміння опрацьовувати інформацію.

Рис. 4.10. Структура МІАКНО

Недоліком загальноосвітньої підготовки залишаються недостатні вміння учнів вільно використовувати набуті знання для вирішення практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій. Зміст шкільної освіти переобтяжений надмірним фактологічним матеріалом, містить відомості, які не мають суттєвої загальноосвітньої цінності, його склад і структура недостатньо враховують необхідність диференціації навчання залежно від нахилів, здібностей, життєвих планів школярів.

За останні роки значно зросло навчальне навантаження учнів, зумовлене невідповідністю змісту освіти, навчальних технологій їхнім віковим психофізіологічним особливостям. Це гальмує різнобічний розвиток дітей, негативно впливає на стан їхнього здоров'я, мотивацію учіння. МІАКНО дозволяє вирішити вищеперелічені проблеми, які відповідають завданням державних планів та програм (табл. 4.1), що свідчить про актуальність і життєву необхідність існування МІАКНО, а саме:

– розвиток системи неперервної освіти та навчання упродовж життя;

– формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування набутих знань;

– забезпечення наступності навчального змісту і вимог щодо його засвоєння між усіма рівнями освіти;

– розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості;

– становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності завдяки засвоєнню системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

– застосування та розвиток освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій, інформатизація навчально-виховного процесу;

– забезпечити інноваційний характер розвитку вищої освіти, впровадження активних інформаційних технологій, інтерактивних форм і методів навчання, нарощування та модернізацію програмного забезпечення, підвищення ефективності їх використання у навчальному процесі;

– формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг;

– підвищення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, оснащення сільських шкіл сучасними засобами інформаційних технологій, забезпечення базовими та спеціалізованими системними програмними продуктами;

– інтеграція України у світовий інформаційний та освітній простір;

– створення передумов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу до особистісно-орієнтованих педагогічних технологій;

– удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

– створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки і освіти ;

– створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

– постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу.

Пріоритетом розвитку сучасної освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу, забезпечення доступності та ефективності освіти для підготовки молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Це може бути здійснено при поступовій інформатизації системи освіти через створення та впровадження у навчальний процес інтегрованих навчально-атестаційних комплексів (ІНАК) (рис. 4.11.).

ІНАК поєднує традиційні та програмні засоби навчання і складається з таких базових компонентів та систем:

1) підручник та посібник на паперових носіях для всіх рівнів навчання (ЗНЗ > ВНЗ > заклади післядипломної освіти) є невід'ємною частиною ІНАК. Підручник або посібник залежно від інформаційної насиченості комплексу може складатися з одного або кількох томів;

2) методичні та допоміжні матеріали для користувачів: практикуми, збірники контрольних завдань; робочі зошити; карти та експонати; лабораторні прилади;

3) методичні матеріали для вчителів і викладачів: методичні посібники; опорні конспекти; робочі зошити; інструкції. Містять рекомендації, які розкривають основні методичні аспекти організації ефективного процесу навчання та атестації, використання ІНАК і дають відповіді на такі запитання: як ефективно використовувати інтегрований навчально-атестаційний комплекс для організації навчального процесу?

Рис. 4.11. Структура інтегрованого навчально-атестаційного комплексу (ІНАК)

Як оптимізувати навчальні процеси (самостійну роботу, групову роботу в мережі комп'ютерного класу тощо) за допомогою ППЗ? Як скористатися компакт-диском та Інтернет - порталом для оновлення навчального матеріалу у системі ППЗ? Як налагодити й адмініструвати систему;

4) педагогічний програмний засіб створений на базі новітніх інформаційних технологій, призначених для автоматизації процесів роботи вчителя та учня з метою значного підвищення якості навчання. ППЗ складається з робочих місць вчителя та учня:

а) автоматизоване робоче місце вчителя (АРМ вчителя) виконує такі основні функції: адміністрування баз даних навчального закладу, реєстрація користувачів системи, створення системи оцінювання навчальних досягнень; настроювання автоматизованого робочого місця учня, настроювання інформаційно-довідкової системи (ІДС), створення занять, атестацій, диспетчерів навчання, перегляд успішності окремого користувача або групи користувачів, формування журналу та звітності, проведення апеляцій тощо;

б) автоматизоване робоче місце користувача (АРМ користувача) побудоване на основі сучасних форм і засобів автоматизованого навчання та контролю навчальних досягнень, складниками яких є звукові, анімаційні та відеоролики, тексти, слайди, словник термінів і понять, законодавча база, тести, практичні завдання, документи, діалоги тощо. Ці складники передбачають навчання, самоатестацію та атестацію користувачів (для будь-якої кількості робочих місць) за допомогою внутрішньої комп'ютерної мережі з метою перевірки засвоєння навчального матеріалу. Крім того, у розпорядженні користувача є інформаційно-довідкова система. Однією з основних складових ППЗ є автоматизована навчально-атестаційна система (АНАС), яка дає можливість вчителеві визначати зміст, форми, засоби та методи навчання й атестації (контролю), а користувачеві у створених умовах навчатися. Для цього в АРМ вчителя передбачено такі функції та блоки: проведення уроку, моніторинг навчання та конструктор. АРМ користувача передбачає тільки навчання й атестацію;

5) Інтернет - портал накопичує новини, інформацію про навчальні заклади, підручники, дистанційні системи навчання, що дає змогу обмінюватися досвідом і підтримувати та реалізовувати режим оновлення програмових компонентів та інформаційних блоків ППЗ.

На рисунку 4.12 зображено схему використання ППЗ у мережі комп'ютерного класу з можливістю використання інструкцій, бази даних та оновлення навчально-методичних матеріалів через Інтернет - портал.

Рис. 4.12. Використання ППЗ у мережі комп'ютерного класу

Розглянемо структуру інформаційної частини ППЗ (рис. 4.13 і 4.14). ППЗ - це складний програмний комплекс, призначений для навчання в режимі групової роботи під керівництвом вчителя (адміністратора) і для самостійної роботи та атестації.

Для ефективного моделювання навчального процесу ППЗ передбачає створення “занять” для кожного уроку та “атестацій”, які складаються з елементів навчання та контролю знань і додатків (останні накопичуються та зберігаються в базі даних ППЗ).

Рис. 4.13. Структура ППЗ

Рис. 4.14. Структура інформаційної частини ППЗ

Згідно з рекомендаціями МОНмолодьспорту урок (заняття) комбінованого типу складається з трьох частин (рис. 4.15).

Рис. 4.15. Структура уроку (заняття)

Учитель може за допомогою конструктора занять створити урок, розрахований на 45 хвилин чи менше, на свій розсуд, набравши його з перелічених елементів навчання та контролю знань. Модель навчального процесу АНАС наведено на рисунку 4.16.

За функціональними можливостями ППЗ, який є складовою ІНАК, не можна чітко визначити, до якого з типів ППЗ його віднести, оскільки не існує єдиної класифікації. Тому, використовуючи відомі нам класифікації, його можна віднести до таких типів ППЗ (табл. 4.1) [356].

Рис. 4.16. Структура навчального процесу про вивченні окремого предмета (дисципліни) з використанням ППЗ

Згідно з вимогами до змісту підручника, зазначеними у Положенні про Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників для ЗНЗ, необхідною умовою є розроблення методичного забезпечення інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів. Створюючи підручники, бажано передбачити застосування інформаційно-комунікаційних засобів у навчальному процесі, вивчення окремих розділів або в цілому предметів у школі із застосуванням комп'ютерної техніки.

Розглянемо перелік розроблених і впроваджених ІНАК з окремих навчальних предметів для учнів, студентів, фахівців та керівних кадрів (рис. 4.17).

Таблиця 4.1

Класифікація ППЗ

Тип ППЗ	Критерій класифікації
Комп'ютерна навчальна система	За призначенням
Навчальна програма, що забезпечує замкнутий цикл управління. Автоматизована система навчання	Дидактичне призначення
Універсальний, адаптивний	За особливостями застосування
Комплексний	За призначенням
Комбінований	За інформаційно-навчальними ознаками

На схемі зображено перелік окремих ІНАК, які забезпечують систему загальноосвітніх, вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти електронними та друкованими засобами навчання. При цьому через механізм оновлення швидко вносяться зміни та доповнення до бази нормативно-правових актів і навчально-методичних матеріалів для всіх користувачів.

Розглянемо основні принципи розроблення та впровадження ІНАК.

Дидактичні принципи (науковість, доступність, зв'язок теорії з практикою, систематичність і послідовність, наступність, наочність, свідомість, міцність).

Принципи відкритої освіти (освіта протягом усього життя, відкритість планування навчання, вільний вибір методик, часу й темпу навчання, забезпечення розвитку індивідуальних якостей учнів, створення умов інформаційної підтримки навчально-пізнавальної діяльності учнів).

Рис. 4.17. Сукупність розроблених і впроваджених ІНАК з окремих навчальних предметів для кожної із складових системи неперервної освіти

Контрольованість учнем повноти й глибини освоєння ним навчального матеріалу.

Контрольованість повноти подачі навчального матеріалу відповідно до освітнього стандарту і навчальної програми.

Можливість модифікації й розвитку ІНАК з урахуванням змін навчальних планів, програм, контингенту учнів, системи оцінювання тощо.

Індивідуалізація, диференціація навчання, організація навчання одночасно на різних рівнях складності, що є найголовнішими ознаками особистісно орієнтованого навчання.

Єдність (спільність мети і завдань кожного з її ступенів, наступність і взаємозв'язок між ними, надання усім користувачам однакових стартових умов у здобутті освіти).

Наступність і неперервність освіти. ІНАК є невід'ємною ланкою системи неперервної освіти і забезпечує рівень загальноосвітньої підготовки з окремих предметів, достатній для подальшого здобуття освіти на наступних її етапах.

З метою обґрунтування стійкості і повноти системи МІАКНО скористаємося теоремою К. Геделя про неповноту, який стверджував, що стійкість і повноту будь-якої системи можна встановити, занурюючи вихідну систему в більш розгорнуту (рис. 4.18) [309; 310].

Перевірити стійкість і повноту системи МІАКНО для школи, ВНЗ, закладу післядипломної освіти та системи освіти в цілому можна за допомогою психолого-педагогічних експериментів, урахування психологічних особливостей пам'яті та мислення користувачів відповідного віку, моніторингу якості навчання, визначення контрольних завдань на валідність і надійність, налагодження постійного зворотного зв'язку із користувачами та ін.

Крім того, умови стійкості і повноти системи ІНАК мають виконуватися для кожного елемента в ієрархії складових МІАКНО (рис. 4.1). У МІАКНО є інформаційний об'єкт, над яким можна виконувати певні дії. Кожен об'єкт має певні характеристики та взаємозв'язки; і лише тоді, коли вони відповідають третій нормальній формі, систему, до якої вони належать, можна вважати стійкою, повною та цілісною.

Аналогічно визначаючи вимоги та критерії для кожної із складових МІАКНО і перевіривши її дієвість на практиці, можна вважати всю систему повною і стійкою.

Виявлені і класифіковані принципи створення та впровадження ІНАК є складовою концепції організації навчально-пізнавальної діяльності осіб, які навчаються, за умови реалізації комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання. Їх реалізація сприяє створенню таких умов організації навчально-пізнавальної діяльності користувачів, реалізація яких була неможливою в умовах традиційної системи навчання.

Рис. 4.18. Рівні впровадження ІНАК та МІАКНО, для яких мають виконуватись умови стійкості та повноти

У межах створення та впровадження ІНАК на різних рівнях системи неперервної освіти багатьма авторами та в багатьох нормативних документах висунуто низку вимог, переважна більшість яких реалізована в ІНАК (табл. 4.2).

Очевидно, що створення ІНАК, який би відповідав усім зазначеним вище вимогам, є складним завданням. Для його вирішення потрібно застосувати науково обґрунтовані підходи до вирішення педагогічних, психологічних та технічних завдань. Щоб з'ясувати, чи насправді ІНАК відповідає зазначеним вище вимогам, розглянемо функціональні можливості ППЗ. ППЗ призначений для автоматизованого навчання й контролю знань користувачів. Автоматизоване навчання може бути як групове у мережі комп'ютерного класу під керівництвом учителя; самостійне у навчальному класі; індивідуальне - вдома.

Таблиця 4.2 Вимоги до розроблення та впровадження ІНАК

Вимога до розроблення та впровадження ІНАК	Елемент ІНАК, в якому реалізована вимога
1	2
Вимоги до змісту
Систематизоване викладення навчального матеріалу, що відповідає навчальній програмі з певного предмета, а також вимогам до структури, обсягу й ступеня науковості розгляду матеріалу, співвідношення його розділів, параграфів з одиницями навчального часу, що відводиться на вивчення матеріалу	Тексти, диспетчер навчання
Суть основних наукових ідей, законів, понять та їх зв'язків із суспільно-економічним розвитком країни має бути розкрита у доступній для учнів формі	Тексти, лекції, заняття, терміни, закони, статистика
Коректність уведення наукових понять, їх відповідність загальноприйнятій термінології та символіці	Тексти, терміни
Наявність стислих відомостей з історії науки, культури і техніки з метою розкриття еволюції наукових ідей, відкриттів, взаємозв'язку науки, виробництва, соціальної практики, ролі діячів науки, передусім вітчизняних учених, у пошуку наукової істини	Додаткові слайди лекції, довідники, тексти
Рівень доступності навчальних матеріалів має бути таким, щоб учень міг успішно використовувати його для самостійного вивчення навчального матеріалу	Тексти, лекції, відео, терміни, довідники
Наявність системи завдань, об'єктивно посильних для школярів, і таких, що відповідають їх рівню розвитку, попередній загальноосвітній підготовці і життєвому досвіду	Контрольні завдання (різнорівневі тести, задачі, питання, алгоритми, мозаїки)
Вимоги до структури
Поділ програми на дві частини: для вчителя і для учня	АРМ вчителя і АРМ учня
Реєстрація користувачів та створення відповідної бази даних	Блок адміністрування
Наявність таких структурних елементів: вступ, висновки, узагальнювальні тексти, наочні схеми, таблиці, завдання на систематизацію та самооцінювання навчальних досягнень учнів	Тексти, лекції, статистика, довідники, контрольні завдання, атестації, іспит
Додатки мають містити: словник, тлумачний словник технічних термінів, довідкові таблиці даних, список сучасної додаткової літератури, алфавітний покажчик	Терміни, інструкція, довідники
Наявність попередніх (що треба вивчити, зв'язок із попереднім матеріалом та ін.) та завершальних структурних складників (підсумок, узагальнена таблиця або схема, інтегруюча ситуація тощо)	Лекції, тексти
У межах одного розділу бажано чергувати види діяльності (практичні роботи, вправи, запитання і т. ін.)	Контрольні завдання, атестації
Вимоги до навчально-методичного апарату
Виконання функції управління пізнавальною діяльністю школярів, наявність рекомендацій щодо способу вивчення пропонованого матеріалу, сприяння розвиткові творчої активності школярів та формуванню в них умінь самостійно застосовувати набуті знання на практиці	Проведення уроку, моніторинг навчання, зворотний зв'язок, інструкції
Застосування завдань і вправ, що формують загальні теоретичні та практичні навички розумової активності	Контрольні завдання
Подача диференційованих вправ із поступовим ускладненням та із зазначенням рівня їх складності	Контрольні завдання різного рівня складності
Зміст має бути ілюстрований методично доцільними схемами, кресленнями та іншим графічним матеріалом, спрямованим на розкриття змісту основного матеріалу, доповнення і конкретизацію його	Лекції, тексти, статистика
Дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти	Нормативна база
Відповідність змісту навчальній програмі з предмета щодо структури, обсягу і розгляду матеріалу, співвіднесення його розділів, параграфів з визначеними навчальним планом одиницями навчального часу на його вивчення	Тексти, диспетчер навчання, нормативна база
Наявність вправ на порівняння, вибірковий аналіз, розпізнавання та виділення головного, налагодження взаємозв'язку, групування, класифікація, узагальнення та систематизація тощо	Контрольні завдання
Наявність ситуацій, які створюють умови для педагогічної творчості вчителя, розроблення детального покрокового сценарію навчання за допомогою “Конструктора уроку”	Конструктор форм навчання, диспетчерів навчання, атестацій
Відповідність складності та обсягу матеріалу можливостям його засвоєння учнями певної вікової групи на належному рівні і за визначений час; особистісна зорієнтованість навчального матеріалу	Режим самостійної роботи з навчальними матеріалами
Наявність засобів самоконтролю і самооцінки засвоєння теоретичного і практичного матеріалу	Контрольні завдання, атестації, апеляція
Чіткість зображеного на ілюстрації. Супроводження ілюстрації підписами, текстами	Лекції
Ілюстративний матеріал як самостійне джерело інформації. Наявність графіків, схем, таблиць, діаграм; їх практичне застосування	Лекції, тексти, статистика, довідники
Наявність у вступі чи в передмові пояснення способів користування ППЗ для учнів і вчителів	Інструкція
Наявність інтерактивних колективних, індивідуальних (самостійних) форм роботи	Режими: проведення уроку, самостійна робота, атестація
Обробка результатів навчання і видача звітів у різних формах	Звітність, успішність, диспетчер навчання
Наявність засобів переведення накопичених балів за результатами навчання в оцінку	Система оцінювання
Оновлення навчально-методичних матеріалів	Блок оновлення

Автоматизований контроль знань користувачів за допомогою ППЗ ведеться поточний (при повторенні та закріпленні вивченої теми завдяки розв'язуванню тестів, задач, відповідей на запитання тощо) та періодичний (атестація); підсумковий (іспит).

ППЗ складається з двох АРМ - вчителя (викладача) та учня (користувача).

Розглянемо функціональні можливості АРМ вчителя на прикладі ППЗ з економіки.

У головному вікні АРМ вчителя (рис. 4.19) розміщено 11 кнопок, дев'ять із яких репрезентують блоки, а дві (“Перейти до АРМ учня” та “Вихід”) є самостійними функціями.

Розглянемо детальніше функціональні можливості дев'яти блоків АРМ учителя.

Блок “Інструкція” містить у собі детальний опис роботи з ППЗ.

Блок “Адміністрування” призначений для введення інформації про структуру навчального закладу, реєстрації користувачів системи (прізвища вчителів, кількість класів, які вивчають певний предмет, списки учнів у класах), надання їм логінів і паролів, настроювання системи оцінювання (діапазон відсоткового відношення за кожним балом успішності за 12-ти бальною системою оцінювання), а також дає змогу зберігати та змінювати інформацію про користувачів ППЗ.

Блок “Проведення уроку” містить лише одну функцію - проведення уроку через завантаження з комп'ютера вчителя (сервера) на комп'ютери учнів занять або лекцій, необхідних для вивчення чи повторення. Вчитель може призначити для вивчення учням як окремі форми навчання чи типові заняття, так і надати змогу переглядати всі матеріали із заданої теми, використовуючи уже готові форми та елементи навчання чи створюючи їх за допомогою блоку “Конструктор”.

Блок “Моніторинг навчання” містить дві функції: “Спостереження за навчанням” та “Спілкування”. Функція “Спостереження за навчанням” дає вчителеві змогу контролювати процес навчання та атестації учнів безпосередньо з екрана свого монітора.

Рис. 4.19. Головне вікно АРМ учителя

Функція “Спілкування” уможливлює процес спілкування з конкретним користувачем (учнем) через надсилання йому зауважень, попереджень, рекомендацій тощо, а також отримання зворотної відповіді чи ведення з ним діалогу, не відволікаючи від роботи інших учнів.

Блок “Успішність навчання” містить три функції: “Журнал”, “Звітність” та “Апеляція”.

Функція “Журнал” відображує на екрані накопичену інформацію (з можливістю її роздрукування) про успішність атестування чи складання іспиту учнями. Функція “Звітність”, використовуючи інформацію бази даних про успішність атестування чи складання іспиту учнями, формує звіти у зручній для користувача формі (всіх класів, окремого класу, групи учнів та окремого учня). Функція “Апеляція” за наслідками проведених атестацій (іспиту) дає змогу застосувати апеляцію на прохання учня, його батьків або адміністрації навчального закладу, тобто повторно атестуватися чи скласти іспит з можливістю порівняння правильних відповідей з відповідями учня та виставлення йому відповідної оцінки.

Блок “Конструктор” призначений для підготовки навчальних та форм контролю (занять, лекцій, атестацій): за його допомогою вчитель може самостійно скласти лекцію чи заняття з певної теми, використовуючи матеріал, що міститься у базах даних (тексти, слайди, відеофрагменти, мультимедіа, лекції, тести, задачі тощо). Основне призначення функцій цього блоку “Конструктор форм навчання”, “Конструктор диспетчерів навчання” та “Конструктор атестації (іспиту) ” - це використання запропонованих форм навчання ППЗ та створення нових.

Блок “Нормативна база” - база нормативних документів, що регламентують викладання економіки у школі (стандарти, програми, інструктивні листи МОНмолодьспорту України, календарно-тематичні плани, нормативні акти) та освітню діяльність в Україні загалом.

Блок “Довідники” - база довідкової інформації, що містить класифікатор іноземних валют, штрихові коди країн, часові зони, міжнародні міри та корисні ресурси Internet з економіки. За допомогою цього блоку можна також створювати нові довідники, редагувати та вилучати наявні.

Блок “Оновлення ППЗ” призначений для завантаження та встановлення оновлених навчально-методичних матеріалів і файлів програми з Інтернет - порталу науково-видавничого підприємства “АВТ”. Функція оновлення через Інтернет дає змогу отримувати доповнення, найсвіжішу інформацію, змінювати та коригувати застарілу. ППЗ є відкритою системою, яка динамічно розвивається з урахуванням зауважень і побажань користувачів. Завдяки Інтернет - порталу користувачі та автори обмінюються досвідом щодо експлуатації ППЗ, регулярно накопичують, змінюють та доповнюють, підтримують і реалізують режим оновлення програмних компонентів та інформаційних блоків.

У МІАКНО зміст освіти та організація навчально-виховного процесу мають постійно оновлюватися. Прискорення процесів оновлення інформації, інтеграції і диференціації наукових знань загострює проблему збереження у шкільному змісті базового ядра - найбільш цінної для освіти й розвитку людини інформації. Цьому сприятиме механізм, покладений в основу ІНАК: процедура відбору контрольних завдань за вимогами валідності та повноти.

Кнопка “Перейти до АРМ учня” виконує функцію переходу до АРМ учня. Кнопка “Вихід” виконує функцію завершення роботи програми чи сеансу роботи окремого користувача.

Розглянемо функціональні можливості АРМ учня. В його головному вікні (рис. 4.20) розміщено сім кнопок, п'ять з яких репрезентують блоки, дві інші (“Перейти до АРМ вчителя” та “Вихід”) є самостійними функціями.

Розглянемо детальніше функціональні можливості п'яти блоків АРМ учня.

Блок “Інструкція” містить детальний опис роботи з АРМ учня, репрезентування блоків, функцій та головних вікон ППЗ.

Блок “Навчання” - завантаження головного вікна “Перелік диспетчерів”, створеного для регулювання можливості допуску учнів до наявних форм та елементів навчання ППЗ.

Блок “Атестація” - запуск функцій атестації, що містить базовий набір атестацій та іспиту. Після завершення атестації чи іспиту створюється звіт із загальною й детальною інформацією про результати успішності учня.

ППЗ дає змогу створювати атестації різних рівнів для конкретного учня чи групи учнів. Атестація (іспит) є багатоваріантною у межах зазначеної теми (тем), тобто під час атестування учень отримує випадкову послідовність контрольних завдань відповідного рівня.



Рис. 4.20. Головне вікно АРМ учня

Блок “Успішність” містить функції перегляду журналу, визначення системи оцінювання, за якою відбувається оцінювання знань, і ведення статистики успішності навчання учня.

Блок “Довідники” містить список довідкової інформації: класифікатор іноземних валют, штрихові коди країн, часові зони, міжнародні міри та корисні ресурси Internet з економіки.

Тепер розглянемо дві кнопки, які розміщені на АРМ учня і мають самостійні функції. Кнопка “Перейти до АРМ вчителя” виконує функцію переходу до АРМ вчителя, а кнопка “Вихід” завершує роботу програми чи сеансу роботи окремого користувача.

Вище зазначені лише деякі із функціональних можливостей ППЗ. Безумовно, можливості ІНАК набагато ширші.

МІАКНО та ІНАК забезпечують:

– виконання дидактичних функцій звичайного підручника з додатковими можливостями, які надають сучасні комп'ютерні технології;

– високу інтерактивність, що зменшує навантаження на викладача і дає змогу інтенсифікувати навчання;

– інноваційний характер навчально-виховної діяльності;

– моніторинг освітнього процесу, зростання якості освітніх послуг;

– створення умов для ефективної професійної діяльності педагогічних, науково-педагогічних працівників.

Професіоналізація державного управління - визначального інституту державотворення та соціально-економічного прогресу в Україні - здійснюється насамперед через систему професійного навчання державних службовців, а також шляхом забезпечення їхньої діяльності релевантними довідково-інформаційними, статистичними матеріалами для підвищення їхніх професійних можливостей щодо виконання аналітичної роботи, удосконалення процедур державного управління та підготовки якісних державних управлінських рішень. Виходячи з високих вимог до професіоналізації державних службовців, необхідності її адаптації до суспільного прогресу виникає потреба в організації перманентного навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації управлінських кадрів. Це відповідає принципам загальновизнаної світом нової освітньої парадигми - навчання та перенавчання упродовж всього свідомого та трудового життя.

Суттєвими імперативами підвищення професіоналізації державного управління, що мають системний характер, за теперішніх умов стають:

- цільова підготовка за державним замовленням фахівців з питань державного управління;

- розширення можливостей для навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації державних службовців за функціональними напрямами діяльності, зокрема на основі застосування дистанційної форми навчання;

- запровадження стандартизованого тестування для проведення самоконтролю та атестації державних службовців;

- забезпечення доступу до навчальних, аналітичних і довідково-інформаційних матеріалів різного роду: інструкцій, методик, формулярів, що використовуються державними службовцями за напрямами їхньої діяльності.

Виходячи з цих імперативів формується новий підхід до розроблення навчальних програм для організації професійного навчання, який уже не може бути зорієнтований на традиційні підручники, навчальні посібники на паперових носіях. Новий підхід до розроблення змісту навчальних програм за будь-якою дисципліною за умов розширеного використання інформаційно-комунікаційних технологій має враховувати їхні можливості щодо впровадження у навчальний процес таких ефективних інтерактивних методик навчання з використанням комп'ютерної техніки.

Саме такий підхід до розроблення навчальних матеріалів, які за формою мають бути надані як система, що задовольняє сформульовані суттєві вимоги підвищення професіоналізації діяльності державних службовців, закладається в навчальні інтегровані комплекси. Такі комплекси знаходять поширення для професійного навчання, підготовки та перепідготовки спеціалістів органів державної виконавчої влади, а також установ і організацій системного, функціонального характеру діяльності.

Позитивні результати запровадження ІНАК у систему Державної фінансової інспекції України, Державної казначейської служби України, Пенсійного фонду України свідчать про можливість розроблення у перспективі ІНАК для системи Головдержслужби України [342-352].

РОЗДІЛ 5. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

5.1 Удосконалення державної політики щодо державних механізмів управління якістю неперервної освіти

З метою удосконалення державної політики щодо держаних механізмів управління якістю неперервної політики Кабінет Міністрів Україні Постановою від 23.11.2011 р. № 1341 затвердив “Національну рамку кваліфікацій”, яка повинна стати своєрідною кваліфікаційною конституцією, мірилом національного людського капіталу та орієнтиром для розроблення якісно нових професійних галузевих стандартів, які дозволять секторам економіки й роботодавцям стати реальними замовниками у підготовці необхідних фахівців [240].

Національна рамка кваліфікацій на сучасному етапі розвитку національної освіти є важливим кроком до введення європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти та налагодження ефективної взаємодії сфери якісних освітніх послуг з потребами ринку праці.

Розуміючи суперечливу природу якості (підрозділ 3.1 та рис. 3.4 і 3.5), фахівці та організатори освіти прагнуть поліпшувати ті чи інші процеси й характеристики якості освіти, не погіршуючи інших, тобто знаходять механізми та способи, які убезпечують гармонійну рівновагу між процесами, що забезпечують якість неперервної освіти.

Пропонуємо три загальнометодологічних шляхи щодо удосконалення якості неперервної освіти. Перший полягає у підвищенні якості навчання в конкретному шкільному класі чи студентській групі навчального закладу. У цьому випадку нова якість формується за рахунок зміни якості роботи тих, хто навчає, і тих хто навчається, шляхом зміни їх індивідуальних, кількісних та якісних характеристик за умови, що зовнішня інфраструктура навчального процесу не змінюється.

Другий шлях передбачає зміни якості зовнішньої інфраструктури. При цьому якісно змінюються державно-управлінські та суспільно-громадські механізми забезпечення якості неперервної освіти.

Третій - інтегрований, об'єднання першого та другого у більш результативний, оптимальний, відповідний і складний шлях. Його складність полягає в тому, що треба змінювати механізми (процеси) управління якістю і їх характеристики одночасно, як це показано на рисунку 3.5, за принципом зверху донизу і зліва направо. Тобто виникає необхідність у діалектичному об'єднанні, першого шляху - у стрибках (філософське обґрунтування розглянуто у підрозділі 3.1) із плавним переходом якісних змін на нову якість, і другого - у стрибках із швидкою зміною якості у всій зовнішній інфраструктурі неперервної освіти на базі якісно-стрибкових досягнень науково-технічного прогресу та соціально-економічного розвитку держави.

Як було доведено вище, дошкільні, загальноосвітні середні, вищі навчальні заклади та інститути післядипломної освіти України (рис. 1.5) своєю більшістю поки що надають учням, студентам та фахівцям програмні знання F(tn) (формула 1, підрозділ 3.4). Вони неповністю враховують попередні, раніше набуті знання P(to). Отже, індивідуальне (особисто-орієнтовне) навчання сьогодні є більше декларацією, ніж реально діючою системою. Це підтверджується тим, що:

– механізми особисто-орієнтовного навчання не прописані у нормативно-правових документах і не впроваджені у практику неперервної освіти;

– не створена за принципами наступності та системності інтегрована система нових державних стандартів для забезпечення якості всіх рівнів неперервної освіти.

Узагальнюючи навчання та виховання упродовж життя (рис. 1.5), можна формально представити цей складний процес таким чином:



де K(it) - результат останнього об'єднання та інтегрування раніше набутих і нових знань, умінь та життєвого досвіду;

it = to + (tn + tt) - інтегральний відрізок часу, витрачений на отримання раніше набутих і нових знань, умінь та життєвого досвіду;

P(to), P1(to) … P7(to) - знання, вміння та практичні навички, отримані в минулому;

to - час, витрачений на отримання знань, умінь та життєвого досвіду в минулому;

F(tn, tt) = F(tn) + F(tt) - нові актуальні та необхідні знання F(tn), вміння та життєвий досвід F(tt), які треба додати (інтегрувати) до раніше набутих P(to) для переходу людини в нову пізнавально-практичну якість (її підйому на якісно новий ступінь знань і вмінь) конкретного рівня неперервної освіти;

tn - час, витрачений на отримання нових знань F(tn);

tt - час, витрачений на відпрацювання нових вмінь та об'єднання їх у життєвий досвід F(tt);

B1 - блок знань та вмінь, набутих у дошкільному навчальному закладі або в родині;

С1 - незалежний державний контроль підготовки дитини до школи;

В2 - блок знань та вмінь, набутий у початковій школі відповідно до державного стандарту;

С2 - незалежний державний контроль підготовки учня до базової загальноосвітньої школи відповідно до державного стандарту;

В3 - блок знань та вмінь, набутих у базовій загальноосвітній школі відповідно до державного стандарту;

С3 - незалежний державний контроль підготовки учня до старшої загальноосвітньої школи відповідно до державного стандарту;

В4 - блок знань та вмінь, набутий у старшій загальноосвітній школі відповідно до державного стандарту;

С4 - незалежний державний контроль (зовнішнє сертифікаційне тестування, яке вводиться державою для підготовки учнів до вступу у вищі або професійно-технічні навчальні заклади відповідно до державного стандарту;

В5, В6 - блоки знань та вмінь, набутих у професійно-технічних або вищих навчальних закладах (ВНЗ) усіх рівнів акредитації відповідно до державних стандартів;

С5, С6 - незалежний державний контроль, який відповідає Болонській декларації і потребує запровадження кредитної системи у всіх ВНЗ як системи обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах - Європейська система перезарахування кредитів (ECTS), зробивши її накопичувальною і здатною працювати у межах концепції “навчання упродовж усього життя”;

В7, В8 - блоки знань та вмінь, набутих в інститутах післядипломної освіти, ВНЗ чи інститутах (центрах) підвищення кваліфікації відповідно до державних стандартів. Для цих навчальних закладів пропонується разом із галузевими міністерствами та підприємствами створити додаткові навчально-практичні блоки навчання, які допоможуть майбутньому фахівцеві отримати необхідну спеціалізацію для максимальної відповідності робочому місцю.

Такі навчальні блоки необхідно створити з метою:

– використання права людини на отримання навчання впродовж життя (рис. 1.5) Значна кількість фахівців упродовж реального життя кілька разів змінює професію або спеціалізацію за будь-яких обставин і причин (скорочення штатів, банкрутство підприємства, переїзд в іншу місцевість за сімейними обставинами, особисте бажання та використання своїх здібностей для опанування додатковими фаховими уміннями і одержання додаткових доходів);

– вирішення проблеми відповідати ринку праці;

– подолання проблеми скорочення спеціальностей (збереження накопиченого досвіду, подальше використання та модернізація матеріальної бази, збереження кадрового потенціалу);

– отримання конкретних вмінь та навичок, особливо таких, які потребують складного устаткування та обладнання для їх відпрацювання;

– організацію науково-практичних занять на реальних об'єктах та в реальних умовах;

– отримання додаткової спеціалізації впродовж життя з державною реєстрацією;

– удосконалення державних механізмів управління освітянськими послугами та їх аналізом;

– удосконалення системи працевлаштування як випускників вищих навчальних закладів, так і тих фахівців, які пройшли систему додаткової підготовки.

С7, С8 - незалежний державний контроль, який використовує кредитну систему на основі ECTS як накопичувальну систему, що здатна працювати у межах концепції “навчання впродовж усього життя” і головне, яка буде мати державну реєстрацію.

Далі починає працювати необмежена система навчання впродовж життя за вищевикладеними принципами на базі інтегрованої системи державних стандартів усіх рівнів неперервної освіти.

Розглянемо проблеми та шляхи їх вирішення щодо розроблення інтегрованої системи державних стандартів неперервної освіти нового покоління.

Яскравим вінцем зусиль у вирішенні проблем стандартизації випуску якісних товарів і послуг (нас цікавлять далі освітні послуги) є прийняття світовим співтовариством Міжнародного стандарту управління якістю ISO 9000 [83; 148].

Серія стандартів ISO 9000 є узагальненням національних і міжнародних стандартів з систем якості. Стандарти ISO 9000 визнані практично в усьому світі і прийняті як національні стандарти більше ніж у 70 країнах. Перший варіант стандарту ISO 9000 був опублікований Міжнародною організацією стандартизації (ISO) ще в 1987 році, після чого він кілька разів переглядався. Чинний нині варіант - ISO 9001:2000. Суттєвою відмінністю нової редакції стандарту від попередніх є вимога безперервного поліпшення якості та підхід до опису підприємства на основі бізнес-процесів.

Серія стандартів ISO 9000 охоплює кілька стандартів систем забезпечення якості. Вони розробляються Міжнародною організацією стандартизації й мають такий зміст, що й відповідні європейські стандарти, а також національні стандарти. В основу системи стандартів ISO 9000 покладено такі основні пункти концепції управління якістю, які необхідно взяти за основу розроблення нового покоління стандартів неперервної освіти:

1. Спрямованість на споживача (замовника). Рівень якості встановлює споживач, тому організація, що надає послуги, має всіляко акцентувати свою увагу на дослідження проблем, потреб і очікувань споживача. Беручи за основу цей пункт, підсумовуємо. Освітні послуги замовляє держава, підприємства, установи та фізичні особи. Але її отримує конкретна особа, яка бажає за оплачену освітню послугу мати своє K(it). Чи є в Україні постійнодіючий та ефективний механізм вивчення (дослідження) цих потреб і проблем, який визначає рівень K(it)? Чи отримують інформацію про такі дослідження навчальні заклади? Як реагують навчальні заклади на потребу ринку праці? Чи прописаний цей механізм у державних стандартах освіти? Виходячи з результатів дослідження К. Левківського та М. Мруги ці процеси на шляху становлення [108; 152].

2. Процесний і системний підхід. Управління якістю продукції здійснюється шляхом керування процесами її виробництва, взаємозв'язаними в погоджену систему. Система освітніх послуг починається із першого замовлення батьками у дошкільному закладі чи у фізичної особи та коли дитина отримала перший блок знань P(to). Далівпродовж життя людина буде отримувати освітні послуги, які їй буде замовляти держава, підприємства або вона сама за принципом P(to)+F(tn,tt). Вони будуть різноманітні як саме життя. Але відповідно до віку людини всі послуги повинні бути взаємозв'язані в одну живу розвиваючу систему з необхідними процесами управління якістю. Ця система, опираючись на системний підхід, повинна перевищувати швидкість змін, які відбуваються на ринку праці та в реальній економіці. Тоді необхідно зв'язати, розширити, доопрацювати та об'єднати єдиною системною політикою низку стандартів освіти України в одне ціле.