Висвітлення фонографічних засобів створення пейзажу в австралійській поезії ХХ ст. Підходи до виявлення процесу взаємодії звукової оболонки слова з його лексичним значенням. Синестезія, як однин із засобів актуалізації пейзажу в австралійській поезії.

Дослідження фоностилістичних особливостей мови поетичних творів В. Стуса. Найчастотніші фоностилеми у текстах. Аналіз смислового навантаження звукових повторів. Асонанс, алітерація, полісиндетон, монофон і логогриф як основні складові Стусового вірша.

Ознакомление с различными формами выражения авторского "я" в критике символистов. Исследование и характеристика главных особенностей использования формы нейтрального объективного повествователя. Рассмотрение и анализ специфики критической статьи.

Философские основания эстетики Б. Пастернака. Концепция красоты в художественном творчестве писателя в аспекте соотношения формы и содержания. Психологические предпосылки восприятия прекрасного. Нормативное и эвристическое в корреляции этики и эстетики.

Описание доминирующих приемов "прямого психологизма", их функций в художественном тексте. Определение специфики использования несобственно-прямой речи и ее связи с повествовательной перспективой текста. Анализ основных видов внутреннего монолога.

Виявлення архітектоніко-композиційних, лексико-семантичних і стилістико-синтаксичних особливостей розгортання лінгвокогнітивного сценарію наративу Коло. Побудови лінгвокогнітивних сценаріїв наративу французьких художніх текстів періоду Нового роману.

Анализ особенностей функционирования полипредикативных предложений с паратаксисом и гипотаксисом на материале сценарных текстов США. Вариации моделей полипредикативных конструкций. Информативной структуры сложных предложений в диалоге киносценариев.

Дослідження типології семантичних і формальних ознак головних членів у реченнях у сучасній українській мові. Граматичні основи у реченнях драматичної поеми Лесі Українки "У пущі" та їх вираження. Параметри функціонування головних членів речень.

Погляди відомих граматистів на формально-синтаксичні вияви вокативних конструкцій в українській мові. Структурна представленість вокативних речень, вжитих Павлом Загребельним в історичних романах. Вивчення особливостей утворення так званих рядів звертань.

Исследование особенностей формального метода как одного из самых продуктивных направлений в теории литературы XX века. Характеристика системы приемов, обеспечивающих перевод бытового факта в литературный. Специфика и значение художественной коммуникации.

Розгляд еволюції функцій книжкового формату від початку нової ери й дотепер, тобто в історичному ракурсі. Набуття книгою комунікативної здатності до діалогічних відносин з читачем, подолання обмеженості однолінійної трансляції думок від автора до читача.

Загальні критерії аналізу та спільні ознаки літературної казки 30-50-х років XIX ст. Своєрідність сюжетно-композиційних форм організації та форм оповіді як основних способів художнього втілення авторської свідомості у прозовій казці відповідного періоду.

Пошук нових форм вираження авторської свідомості, розмежовання відношень: монологізм – діалогізм – поліфонізм у реалізації форм її вираження на матеріалі творчості В. Стефаника. Особливості персональної форми повістування як однієї з її форм вираження.

Визначення основних рис історіософської концепції письменника, втіленої в трилогії. Характеристика функцій міфопоетичних форм вираження концепції. Особливості функціонування мотивів, міфологічних, фольклорних, релігійних і літературних джерел образності.

Дослідження форм взаємодії політики і мистецтва в поемах Гомера "Іліада" та "Одіссея". Визначення базових рис політики та естетики у гомерівському епосі. Огляд моментів їх діалогічності та особливостей феномену естетизації політики в античному світогляді.

Виявлення інтертекстуальних зв'язків поезії Еліота з провідними художньо-естетичними ідеями, течіями та окремими представниками світової літератури. Особливості трансформації прототекстів у творах поета, визначення форм та функцій міжтекстового діалогу.

Структурування виділених форм інтертекстуальності як поетичної парадигми байронівських текстів. Характеристика текстуальних та метатекстуальних взаємозв’язків у східних поемах Дж. Байрона. Проведення впорядкування системи інтертекстуальних форм.

Історичний та соціальний детермінізм як одні з основних рис реалізму. Сатира – гостра і знущальна форма емоційно-естетичного відношення, що заперечує саму сутність предмета висміювання. Ключові засоби вираження комічного у творчості Чарльза Діккенса.

Специфіка формування українського постмодерністського мовного простору та особливості його розгортання у романному тексті межі ХХ - ХХІ ст. Мовний простір постмодерністської романної прози. Наявні в тексті фонетико-стилістичні засоби увиразнення мовлення.

Форми інтертекстуальності та їх функції в поетичній збірці Ю. Покальчука "Не наступайте на любов...". Аналіз різних форм актуалізації "чужого слова" у творчості Ю. Покальчука. Безперервний полілог митців різних епох. Три напрямки міжтекстової взаємодії.

Исследование основных причин появления жанра рассказа в мировой и советской литературе. Изучение места рассказов Пантелеймона Романова в истории русской литературы ХХ века. Характеристика особенностей советских рассказов в эпоху тотального тоталитаризма.

Изучение творчества Гоголя, как ряда острейших парадоксов и совмещений традиционно несовместимого и взаимоисключающего. Объяснение парадоксов со стороны поэтики, со стороны внутренней организации художественного мира Гоголя, для понимания его "секретов".

Исследование на материале адыгской литературы закономерностей проявления наиболее распространенных литературных архетипических образов. Комплексное исследование корреляций между архетипическими образами, мотивами и онтологическими категориями литературы.

Формирование и трансформация литературной репутации Чехова. Изучение свидетельств восприятия личности и творчества писателя в профессиональных работах литературоведов, мемуарной литературе, дневниковых записках, оценках и отзывах в периодической прессе.

Повышение жанрового статуса новеллы. Композиционная структура новелл "Декамерона". Индивидуальные свойства персонажей, их взаимодействие, включающее достижение более глубокого понимания нравственного воздействия, демонстрации гуманистических идеалов.

Исследование основных вопросов формирования литературного образа Ивана Матвеевича Муравьева-Апостола, который вошел в историю русской литературы как автор публицистического цикла "Письма из Москвы в Нижний Новгород" и "Путешествия по Тавриде в 1820 годе".

Специфические особенности тематики и проблематики публикаций, посвященных проблемам русской зарубежной критики. Жанровое своеобразие и стилистические нюансы, связанные с условиями существования критики в условиях межкультурной общности русского Берлина.

Основание изменений репрезентационных парадигм мифа о Грузии и Кавказе в русской классической литературе. Функции изображения кавказского мира в русской литературе с различных точек зрения: имперско-исторической и сакральной, с позиций мифопоэтики.

Рассмотрение явления театральности в искусстве и литературе, выявление форм и способов театрализации недраматургического текста. Изучение основных структурообразующих компонентов литературного текста, приоритет мимимализма и движений в условном театре.

Рассмотрение и характеристика процесса ориентации на читательское восприятие в творчестве А.Т. Твардовского. Исследование и анализ проявления установки на общение с вероятным читателем в поэме "Василий Теркин" и стихотворении "Я убит подо Ржевом".