Розгляд екзистенційних проблем, що виражені у творчості Р. Баха і П. Коельо: пошук істини буття через призму власного існування, свобода вибору людини і відповідальність за нього, існування Бога, "межової ситуації", смерті. Важливість пізнання свого "Я".

Дослідження трансформації естетики символізму на прикладі аналізу новелістичної спадщини М. Яцківа, О. Плюща, І. Липи. Риси раннього українського символізму, його сутнісні характеристики та взаємодія із неоромантизмом, декадансом, екзистенціалізмом.

Визначення шляхів рецепції, сугестії та трансформації жанрових особливостей античної трагедії в українській літературі. Спорідненість концепцій дійсності у творах романтичного, неоромантичного, символістського дискурсів при есхатологізації конфлікту.

Дослідження основних жанрових модифікація в романах сучасних німецьких письменниць Г. Мюллер, М. Марон і Дж. Эрпенбек. Естетичний експеримент з художньої обробки травматичної комплексу національної провини в історичних романах німецьких письменниць.

Роль літературной спадщини Дж. Остен для світової культури. Огляд малодосліджених аспектів ранньої творчості англійської письменниці. Характер пародійно-полемічної трансформації прийомів просвітницького епістолярного роману в повісті "Леді Сьюзен".

Розгляд аспектів ранньої творчості "першої леді" англійської літератури Дж. Остен. Знайомство з особливостями встановлення характеру пародійно-полемічної трансформації прийомів просвітницького епістолярного роману в повісті Дж. Остен "Леді Сьюзен".

Дослідження та характеристика специфіки процесу трансформації жанру житія у творчості Г. Квітки-Основ'ненка на матеріалі повісті "Маруся". Визначення та аналіз особливостей впливу агіографічної традиції на композицію твору та на образну систему твору.

Виникнення напрямку теоретичних пошуків у розвитку ідей формалізму. Філософське обґрунтування методу як задача діяльності младоформалістів. Аналіз їх погляд на нову психологічну літературу в дослідженнях творчості письменників кінця ХІХ століття.

Проникнення і розвитку концепту "бісівщини" та його смислових пластів у творчості українських письменників. Трансформація концепту бісовщини, накладання її на український грунт та подальше побутування в знакових творах першої половини XX століття.

Біографія та творчість українського письменника В. Підмогильного. Аналіз історії кохання у творі "Невеличка драма". Дослідження художньої спадщини японського митця Д. Танідзакі. Розкриття внутрішнього світу героїв інтелектуального роману "Любов бовдура".

Преосмислення роману Афри Бен "Оруноко, або історія царственого раба" з боку міфопоетики. Міфологемність як провідна ознака творчості Афри Бен. Ключова міфологема, сюжетна лінія роману "Оруноко". Християнські догми філософської системи цього роману.

Міфологічні витоки апокрифічного тексту про Вічного Жида, які закорінені у первісному мономіфі народження героя. Літературна рецепція міфологеми Агасвера, особливості її модифікації у контексті філософсько-естетичних парадигм романтизму й постмодернізму.

Аналіз своєрідності рецепції античних образів та сюжетів літературою наступних епох. Трансформація міфологічного образу творами літературних стилів, на компаративному зіставленні психологічної характеристики образу та деяких структурних елементів драми.

Рівень рецепції письменницею мотивів та образів світової літератури. обґрунтування ролі і місця у творчості О. Кобилянської таких рецептивних форм, як алюзія та стилізація. Рівень трансформації письменницею міфологічного сюжетно-образного матеріалу.

Дослідження традиційних мотивів та образів, пов’язаних з темою смерті у творах Юрія Федьковича, які були здебільшого використані у романтичному переосмисленні. Розгляд народнопоетичної та літературної традицій. Характеристика мотиву воскресіння.

Інтерпретація образу Офелії В. Шекспіра в поезії М. Цвєтаєвої. Тенденції та закономірності функціонування традиційного образу у творах російської поетеси. Ідентифікація ліричної героїні Цвєтаєвої з психологічними характеристиками особистості героїні.

Дослідження особливостей творення образу жінки-митця в повісті Докії Гуменної "Мана". Особливості розгалуження наративних функцій у тексті, що сприяє розширенню авторської проекції жінки-митця. Психологізація, суб'єктивізація та ліризація оповіді.

Трансформаційні зміни в творчості письменниці, їх приналежність до якісно нового літературного напряму. Спектр гармонізуючих начал, які здатні врятувати зневірену людину ХХІ століття від абсурдності життя, тотальної самотності і навіть страху смерті.

Особливості літературної трансформації канонічного різдвяного сюжету в декламації Памва Беринди. Новозавітні і апокрифічні елементи віршованого тексту. Поклоніння новонародженому Ісусу. Картина загальної радості від того, що узріли пастухи у Віфлеємі.

Вплив античної культури на процес формування та подальше становлення національних культур Європи. Порівняльне дослідження "античних" трагедій Вільяма Шекспіра і Генріха фон Клейста. Вплив Шекспіра на становлення романтичної естетики німецької літератури.

Аналіз зміщення ціннісних орієнтацій у літературних текстах, що беруть за основу фольклорний сюжет. Соціокультурна та суспільно-політична спричиненість змін в етичній та естетичній парадигмах фольклорної і літературної версій одного й того ж сюжету.

Драматургічне переосмислення та особливості трансформації сюжету гогольовського "Вія" в творах Л. Улагая-Красовського, Остапа Вішні та В. Пачовського як представників української літератури 20-30-х рр. ХХ ст Червоний терор в сюжеті "Нового Вія XX в".

Поняття лімерику у літературознавстві, його структура та особливості як жанру англійського фольклору. Дослідження творчості Е. Ліра, ознаки традиційного лімерику у його віршах. Визначення індивідуальних новаторських рис у нонсенсах англійського поета.

Визначення шляхом методу систематизації поняття "традиційні образи". Огляд досліджень міфів про Кассандру та Орфея з різних джерел. Аналітичний розбір романів Г.Е. Носсака "Кассандра" та "Орфей та…". Трагедія екзистенціалізму та тематика творів Носсака.

Вивчення аспектів сюжетно-образного матеріалу. Класифікація образів на матеріалі драматургії М. Цвєтаєвої. Інтерпретація традиційних сюжетів. Виявлення специфіки використання. Характеристика закономірностей, форм і способів драматургії 1910–1920-х рр.

Дослідження явища чань-буддизму як філософсько-релігійного вчення, втілення його принципів у поетичних мотивах. Розгляд поезії черниць та ченців періоду правління династії Сун. Спільні та відмінні риси поетичних творів, написаних жінками та чоловіками.

Дослідження трансформування образу оповідача Джека Вердена у романі Р.П. Воррена "All the King's Men". Аналіз поглядів та вчинків героя-оповідача, які призвели до повної зміни його світоглядів та манери оповіді. Турбота оповідача про інших людей.

Изучение кинематографической поэтики рассказов В. Сорокина на материале рассказов "Настя", "Пепел", "Аварон". Важные приемы интервизуальности. Тревеллинг в рассказах В. Сорокина как способ конструирования композиции текста, движения повествования.

Аналіз тревелогу "Люди моря" Ковтуна - представника "Розстріляного відродження". Унаочнення неочікуваних сюжетів і жанрових рішень на тлі подорожньої літератури радянського періоду. Специфіка образу Сходу, а також засобів репрезентації "свого" простору.

У дослідженні на матеріалі окремих творів з поетичних циклів «Кримські сонети» польського романтика Адама Міцкевича та "Кримські спогади" української поетеси Лесі Українки простежено формальну та смислову функціональність жанру поетичного тревелогу.