Про музикальність поезії Миколи Бажана: до проблеми інтермедіальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про музикальність поезії Миколи Бажана: до проблеми інтермедіальності

Валентина Редя

Одним із актуальних напрямів сучасної гуманітаристики є інтермедіальна проблематика, яка приваблює фахівців різних галузей -- літературознавців, культурологів, мистецтвознавців, музикознавців, охоплюючи всебічні аспекти взаємодії різних видів мистецтва. У вітчизняному науковому дискурсі спостерігається поступова активізація в плані засвоєння накопиченого зарубіжного досвіду (поява підручників і хрестоматій, монографій та статей з проблем інтермедіальності як одного з аспектів компаративістики). Українські вчені залучаються до дискусій, створюють власні наукові розробки, присвячені феномену взаємодії мистецтв на різних етапах історії художньої культури, зміцнюють методологічну базу інтермедіальних досліджень ([3]; [4]; [7] та ін.).

Діапазон актуалізованої тенденції до міждисциплінарних досліджень дуже широкий: від праць методологічної спрямованості, зокрема присвячених методиці інтермедіального аналізу в системі дослідження художніх текстів, -- до вивчення конкретних проявів інтермедіальної проблематики у творчості представників того або іншого художнього напряму, того чи іншого митця (від Джона Драйдена до Віктора Цоя) або у конкретному художньому творі (тут сфера інтересів науковців майже неосяжна як у хронологічному, так і у видовому, стильовому та інших вимірах).

Наскрізна тенденція до інтеграції різних видів мистецтва має глибоке коріння. Процеси їхньої взаємодії, своєрідна поліфонія жанрових, стильових та інших визначальних ознак у творах, що репрезентують різні галузі художньої творчості (як відображення «поліфонізації свідомості», за А. Шнітке), є однією з неодмінних умов руху мистецтва у часі -- його становлення та розвитку. По суті, історія мистецтва -- це історія взаємодії та взаємовпливу різних його видів, обумовлених прагненням мистецтва до розширення власних виражальних можливостей (взаємодія у даному разі розуміється як «об'єднання зусиль» для рішення художнього завдання взаємодоповнюючими засобами, що володіють самостійною цінністю). Тож цілком закономірно, що «сформувавшись переважно на матеріалі літератури, компаративістика пройшла кілька етапів розвитку та вийшла на рівень міжмистецьких порівнянь» [7, с. 9].

У «парах мистецтв», що історично склалися в процесах інтегративної взаємодії (музика і образотворче мистецтво, малярство і поезія, музика і просторово-часові мистецтва /хореографія, театр, кіно/ тощо), безперечним лідером є література (поезія) і музика. Споконвік мистецтво слова і мистецтво звуку йшли поруч, взаємодіючи в усьому різноманітті можливих перетинів. Для багатьох поетів музика стала джерелом образного ладу їхніх творів, імпульсом до нових композиційних та мовних ідей.

Серед українських літераторів, чия творчість великою мірою інспірована музичною образністю й позначена музикальністю, а відтак, закономірно вписується в контекст інтермедіальної проблематики, -- поет Микола Бажан. Слідом за К. Бальмонтом він міг би повторити: «Поезія є внутрішня Музика, яка зовні виражена розмірною мовою...» [2]. Серйозне захоплення мистецтвом оволоділо майбутнім поетом ще у студентські роки. Його рання поезія більше характеризується зв'язками зі «скульптурою, архітектурою, живописом, з “масами, обсягами, гранями”, з монументальністю і картинністю», хоча «музичне начало. намічалося вже у деяких зразках ранньої лірики (“Елегія атракціонів”, “Фокстрот”)» [5, с. 5]. Пізніше, у післявоєнний період, музика стала наскрізною темою поезії М. Бажана. Поет мав багатий слуховий досвід у сфері класичної та сучасної музики, сам полюбляв музикувати, спілкувався з композиторами-сучасниками, що знайшло відображення у багатьох творах, насамперед, у прагненні автора до максимальної співзвучності художніх мов поезії та музики.

Можна сказати, що «дух музики» став визначальним у відчутті поетом оточуючого світу -- як у метафоричному сенсі, так і у прямому значенні. Створюючи поезії, він нерідко знаходився у полоні тієї чи іншої музичної ідеї. Відоме висловлювання митця «Усі пишуть музику на вірші, а я -- вірші на музику» багато в чому пояснює щедре наповнення його поетичних творів «музичними реаліями та підтекстами» (О. Петрушанська), в цілому, «музикальність» як одну з провідних характеристик авторського стилю М. Бажана.

Передусім, йдеться про тематику творів, музичні асоціації, що реалізуються у відповідних художніх образах, структурні та фонетичні компоненти віршування, багате звукове забарвлення вірша, мелодійність та евфонічну вишуканість його звучання -- усе це високою мірою притаманне поезії М. Бажана. Саме музикою інспірована ціла низка його поетичних творів: «Фокстрот» (1928), «Гофманова ніч» (1929), «Танець» (1934), «Мазурка» і «Симфонія» з поеми «Міцкевич в Одесі» (1956), «Дощовий прелюд» (1970) з циклу «Уманські спогади», цикл «Нічні концерти» (1977) та ін.

Аналізуючи вірші циклу «Нічні концерти» -- неперевершений відгук автора на музичні творіння різних епох («герої» циклу -- Ф. Шуберт, Я. Сібеліус, Д. Шостакович, Е. Вілла Лобос, М. Леонтович, Л. Грабовський, Едіт Піаф), доходиш висновку, що перед нами -- не просто переклад мови музики на мову зримих образів, а процес інтерпретації одного мистецтва іншим, семіотичний переклад як метафора, в основі якої властива лише музиці невловимість миттєвостей, завдяки якій розкривається безкінечний спектр людських почуттів. Методологічним орієнтиром при аналізі інтертекстуальних взаємодій у даному випадку може слугувати визначення М. Арановським інтертекстуальності як комунікації між об'єктами мистецтва, тексти яких «впливають один на інший... тією інформацією, котру несуть, і тими засобами, за допомогою яких її кодують» [1, с. 65].

Численні алітерації, асонанси та інші прийоми звукового символізму, чітко вивірені ритмічні конфігурації, багата палітра звукових асоціацій, інкрустованих у тканину віршів, свідчать про пошук поетом звукообразу, інтонації, яка є іманентною властивістю мистецтва інтонаційної природи -- музики. Тож, аналітичний розгляд взаємовідносин слова і музики можливий саме (чи навіть виключно) в інтермедіальному контексті, оскільки тут безперечно «наявні придатні для порівняння задуми вираження та поетики у поєднанні з відповідними технічними засобами» [6, с. 380-381]. Лише залучення міждисциплінарного підходу дає можливість через паралелі, аналогії, зіставлення, буквальне та метафоричне використання музикознавчої термінології (гармонія, інструментовка, регістр, лейтмотив, контрапункт, консонанс і дисонанс, каденція та ін.) розкрити специфіку музичної образності та методи її втілення у поетичному творі.

Що стосується фахових компетенцій (у даному конкретному ви - падку літературознавців та музикознавців). Щоб не займатися «дрібним браконьєрством у фруктовому саду чи овочевому городі сусідської дисципліни» [6, с. 387], дослідник має чітко усвідомлювати, що сфера інтермедіальності, як «порівняльної науки мистецтв» (У. Вайсштайн), потребує ґрунтовних і різнобічних фахових знань. Врешті-решт, це і є одним із проявів прагнення до духовної інтеграції як спільного творення культурного досвіду людства.

Література

поезія бажан музика мистецтво

1. Арановский М. Музыкальный текст. Структура и свойства. Москва: Композитор, 1998. 343 с.

2. Бальмонт К. Поэзия как волшебство. URL: http://balmont.lit-info.ru/balmont/proza/articles.htm.

3. Маценка С. Метамистецтво: словник досвіду термінотворення на межі літератури й музики. Львів: Апріорі, 2017. 120 с.

4. Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 347 с.

5. Новиченко Л. «Жестокой жизни жажда...» (поэзия М. Бажана) // Бажан М. Стихотворения и поэмы. Москва: Сов. писатель, 1988. С. 3-12.

6. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи: Антологія / за заг. ред. Д. Наливайка. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. 487 с.

7. Чекан Ю. Музикознавча компаративістика: від методу -- до науки // Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Луцьк, 2012. Вип. 10. C. 6-11.

Размещено на Allbest.ru