Розвиток теми міста в українській літературі, що зумовлено соціокультурними чинниками й інтелектуальними запитами. Переміщення акцентів із характерного для класичної літератури змалювання міських пейзажів до відтворення соціально-культурного урбанотексту.

Аналіз численних звертань до іменного коду В. Стефаника в українській критиці. З’ясування семантичного навантаження номінації "стефаниківське" як стильового маркера у вітчизняній літературознавчій терміносистемі. Основні причини автентичності ідіостилю.

Вивчення причин автентичності ідіостилю Стефаника, причин його популярності та критеріїв впізнаваності на рівнях змісту і форми. Визначення кола авторів, які репрезентують сліди авторського експресіоністського стилю письменника з Покуття у своєму доробку.

Висвітлення ролі авторського визначення "героїчна повість", анотації та інтертекстуальності в діалозі з читачем у повісті "Підполковник Шиманський" В. Земляка. Дискредитація шаблонів мілітарно-шпигунської прози в їхньому соцреалістичному варіанті.

Композиционный принцип построения романа - принцип нанизывания комических эпизодов, в которых оказывается главная героиня Нелла. Создание стихии смеха и комизма в романе с помощью комических средств языка: комических имен, тропов, экспрессивной лексики.

Анализ проблемы художественного единства "Стихотворений в прозе" Тургенева. Сопоставление литературного контекста произведения и его внутренних законов. Связь конкретных форм произведения с общим смыслом, возникающим на основе всех произведений цикла.

Літературознавче дослідження категорії "столичних текстів", на прикладі "петербурзьких" і "московських" повістей М. Гоголя та М. Булгакова. Порівняльний аналіз тематик, стилю та жанру в творах письменників. Парадигма художньої свідомості XIX-XX ст.

Духовные стихи, зафиксированные в конфессиональной среде старообрядцев Южного Зауралья. Представление староверов края о святости, нашедшее отражение в произведениях их художественного творчества. Страдание как непременный атрибут святости героев стихов.

Історичні особливості Німеччини XVIII століття. Аналіз стилістичних особливостей літературного та філософського відображення страждання молодого Вертера Гете. Тема мистецтва у творах Гете. Головні риси сентименталізму, його використання у працях автора.

Анализ типологии характеров "странного" героя В.М. Шукшина, который несет в себе черты детской психологии. Выделение героя-деятеля, героя-философа, героя-мечтателя, героя-счастливца, которые наиболее распространенные в характерологии рассказов писателя.

Образы "колониальной субалтерности" в произведениях Н.М. Ядринцева. Восстановление наиболее значимых эпизодов коллективной биографии субъектов колонизационного процесса второй половины ХІХ - начала ХХ в. Субалтерн как носитель ограниченной субъектности.

Аналіз лірики Є. Плужника, розуміння ним ролі митця "в убогий час", коли нівелюються загальнолюдські цінності, нищиться творчий досвід поколінь. Відповідальність за право називатися поетом. Традиції жіночого доробку поета, специфіка художнього письма.

Освещение в литературе темы "человек на войне". Жанр произведения "Судьба человека" М. Шолохова. Описание первой послевоенной весны. Рассказ в рассказе как основная часть произведения. Шолохов как мастер создания образов. Воплощение русского характера.

Отражение столкновения языческих верований Сибири и пришедшей им на смену христианской веры в книге С. Стратановского "Оживление бубна". Поэтическая интерпретация мифов северных народов РФ. Оценка возможности осуществления синтеза разнородных культур.

Аналіз твору С. Петлюри "Сучасна українська еміграція та її завдання" як джерела вивчення видавничої галузі в Україні та діяльності української діаспори 20-х рр. ХХ ст. Проблема стихійності як організаційна ознака українського книговидавничого руху.

Алегорична, загадкова, таємнича мова поем - фактор, що провокує подвійний сенс чи багатозначність інтерпретації, спонукає до розкодування авторської образності та притчевості. Визначення місця східної проблематики в літературній творчості П. Куліша.

Анализ стихотворений А. Блока 1900-1910 годов в интермедиальном аспекте. Рассматривается недостаточно изученный вариант "театральности" его поэзии, репрезентируемый в особой "сценичности". Преодолению индивидуализма через эстетическую "соборность" театра.

Аналіз, особливості "сценічної" оповідної манери Дж. Конрада та О. Гріна у типологічному аспекті. Характеристика "сценічної манери оповіді", як нової наративної форми, основні способи її відображення у творчості англійського та російського письменників.

Латиноамериканский писатель Х.Л. Борхес, его рассказы в стиле минимализма. Особые отношения к категориям пространства и времени в рассказе "Одиссей", его счастливый финал. Идея путешествия в творчестве Кантора, личность принципиального авангардиста.

Выявление характерных черт антиутопии в скандинавском (шведском) романе К. Бойе. Анализ специфических признаков антиутопии, обусловленных категорией хронотопа. Реализация тоталитарной модели государственного обустройства, позиционируемой как идеальная.

Анализ места природы в творчестве М.Ю. Лермонтова. Примеры лирических произведений, где она живет и действует наравне с человеком, являясь не только фоном, на котором разворачиваются события, но и самостоятельным, мыслящим и чувствующим "героем".

Російсько-українська війна в особистому сприйманні дітей. Наявність зміни пріоритетів, філософічності, усвідомлення своєї національної ідентичності, переосмислення літературного матеріалу, емоційність та посилення патріотизму у творах дітей війни.

Интерес к эпохе Средневековья, его решительная переоценка и углубленное изучение. Романы Вальтера Скотта. Новые подходы к истории и литературе Средневековья в XIX веке. Издание полного текста "Сэра Тристрама". Нравы, изображенные в средневековых романах.

Применение интертекстуально-деятельностного подхода к анализу текста, показывающего возможность множественного прочтения микрорассказа Х.Л. Борхеса "Сюжет" из цикла "Создатель". Построение и интерпретация связей и ассоциаций микрорассказа Х.Л. Борхеса.

Дослідження інтертекстуальної гри з іменами героїв у романі англійського письменника П. Акройда "Мільтон в Америці". У своїй творчості він приділяє увагу біографіям відомих митців минулого та активно використовує незвичні моделі біографічного письма.

Рассматривается идейно-эмоциональная тенденция осетинского Просвещения в части реформирования патриархальной этики и адата в просветительскую идеологию. Значение понятия "Тазитов комплекс" применительно к психологии первых осетинских литераторов.

Неклассическая и постнеклассическая парадигма научного знания в филологии. "Таинственные повести" в критике и литературоведении конца XIX – начала XX веков. Анализ проблемы мировоззрения И.С. Тургенева. Суть книги Айхенвальда "Силуэты русских писателей".

Аналіз стилістичної ролі слів різних частин мови (іменників, прикметників, займенників, дієслів) у романі Л. Костенко. Виражальні можливості граматичних анормативів, ужитих у тексті. Прийом переносного вживання однієї морфологічної форми замість іншої.

Характеристика іменникових, прикметникових, дієслівних засобів, які передають звуки природи у творчості Л. Українки. Поетична творчість письменниці - глибинне джерело лірико-психологічного осмислення природної і душевної тиші, їх справжньої гармонії.

Исторические события в Тамбовском крае и судьбы его жителей в произведениях А.И. Солженицына. Черты идейно-художественной концепции писателя. Воплощение тамбовской темы в творчестве как "визитная карточка" Солженицына, входной билет в русскую литературу.