Аналіз автентичних фольклорних мотивів в художній спадщині українських письменників ХІХ століття. Висвітлення підґрунтя написання "Тіней забутих предків" М. Коцюбинського та "Лісової пісні" Лесі Українки. Оновлення шкільних програм зі словесності.
Аналіз роману "Субота" І. Мак'юена в аспекті наративних і світоглядних особливостей, властивих ситуації переходу постмодернізму в нову художню конфігурацію. Висвітлення специфіки світогляду головного героя, лондонського нейрохірурга Генрі Пероуна.
Глубинное познание России, ее корневой системы, пробуждение любви к нашим праотцам - в произведениях выдающегося русского писателя И. Шмелева. Отражение богатого событиями и тяжелыми драмами жизненного опыта писателя на примере романа "Лето Господне".
Исследование наиболее крупных автобиографических произведений известной в XIX в., а ныне забытой писательницы К.В. Назарьевой. Выявление реальных аспектов сознательной мифологизации Назарьевой жизненного пути своей героини в автобиографической прозе.
Рассмотрение романа Д. Пригова "Живите в Москве" и автобиографических эссе Л. Рубинштейна с точки зрения их нарративной организации. Взаимодействие голоса рассказчика с коллективным словом, "голосом улицы", Деконструкция мифологем советского сознания.
Жизнетворческие стратегии великих "классиков" советской эпохи – Зощенко и Пришвина. Их автобиографические произведения как лаборатория для воплощения жизнестроительных задач, связанных с осмыслением изменений в эпохе, эволюцией личности и мировоззрения.
Особенности мира Франца Кафки как личности и явления. Дневник Кафки - преимущественно рассказ о встречах с самим собой. Сопричастность Кафки модернизму как направлению и методу в литературе и искусстве. Автобиографические мотивы в творчестве Франца Кафки.
Настоящая работа состоит из трех глав. В первой рассматривается повесть Гоголя "Портрет", написанная в 1842 году, во второй — поэма "Мертвые души", центральное произведение во всем творчестве Гоголя, в третьей — "Выбранные места из переписки с друзьями".
Связь творчества Гоголя с внешними событиями, отражение в произведениях его собственной духовной жизни. Художественное, философское и автобиографическое значение повести "Портрет". Поэма "Мертвые души". "Выбранные места из переписки с друзьями".
Книги Н.В. Гоголя, их характеристика и значение для мировой литературы. Биография и жизнь великого писателя. Художественное, философское и автобиографическое значение повести "Портрет". Первый том поэмы Н. В. Гоголя "Мертвые души", его характеристика.
Художественное, философское и автобиографическое значение повести "Портрет". Замысел поэмы "Мертвые души" Гоголя, взаимосвязь с эпизодами из жизни, воспоминания писателя о пребывании в Нежинской гимназии. "Выбранные места из переписки с друзьями".
Тема "автобиографическое начало" важна для изучения творчества любого писателя. Ее раскрытие предполагает отражение пережитых автором событий, собственных воспоминаний и личных впечатлений в произведениях писателя. Исследование творчества Гоголя.
Автокомментарии к произведениям Гоголя. Творчество писателя с точки зрения православного христианина. Художественное, философское и автобиографическое значение повестей писателя. Гоголь в кругу художников. Выбранным местам из переписки с друзьями.
Художественное, философское и автобиографическое значение повести Гоголя "Портрет". Исследование поэмы "Мертвые души" - центрального произведения в творчестве Гоголя. Взаимосвязь книги "Выбранные места из переписки с друзьями" с личной перепиской автора.
Взгляды автора на искусство и творчество в повести "Портрет", написанной в 1842 году. Поэма "Мертвые души" - центральное произведение в деятельности Гоголя. Автобиографичные идеи и мысли, высказанные в книге "Выбранные места из переписки с друзьями".
Художественное, философское и автобиографическое значение повести Н. Гоголя "Портрет" и поэмы "Мертвые души". Анализ книги-исповеди "Выбранные места из переписки с друзьями": эволюция взглядов автора на определенные вопросы, источники его творчества.
Автобиографическое начало в произведениях - отражение пережитых автором событий, собственных воспоминаний и впечатлений. Анализ повести Н.В. Гоголя "Портрет" и поэмы "Мертвые души". "Выбранные места из переписки с друзьями" - последняя книга Гоголя.
Изучение жанровых особенностей автобиографического романа. Выявление элементов автобиографизма в первом романе писателя первой волны эмиграции Гайто Газданова "Вечер у Клэр" в рамках критериев, характерных для поэтики мемуарно-автобиографической прозы.
Способы выражения автобиографического, исторического и философского временных измерений в романах-воспоминаниях К. Вольфа "Образы детства", Г. Грасса "Луковица памяти", И. Жиленко "Homo feriens", Ивасаки "Настоящие мемуары гейши", Дж. Кутзее "Юность".
Западное понимание автобиографического жанра в теориях структуралистов и постструктуралистов как описание формирования внутреннего мира, становления личности. Постмодернистское осмысление житейского опыта и детской беззаботности в автобиографии М. Эмиса.
Аналіз роману А. Кримського "Андрій Лаговський" в аспекті відображення "духу часу": декадентство, плебейство. Виведено психотип нового персонажа літератури епохи модернізму - "людини істеричної". Актуалізація філософії нігілізму, імперського колоніалізму.
Подана інформація про автобіографізм як ідейно-естетичну домінанту повісті Кузьми Скрябіна "Я, "Побєда" і Берлін", сформульовано та доведено думки про автобіографічність повісті, визначено автопсихологічні мотиви повісті. Автопсихологічні мотиви повісті.
Побудова автобіографічної гри між героями, автора з читачем, автора з героями, на семантичному, фонетичному та архітектонічному рівнях роману. Використання у текстах анаграм авторського імені, "обдарування" героїв окремими автобіографічними фактами.
Інтерпретація автобіографічної гри як основи побудови діалогу "автор - герой - читач" у творчості В. Набокова, зокрема у романах "Подивись на арлекінів" та "Пам’яте, говори". Репрезентовано побудову цієї гри між героями, автора з читачем, з героями.
Дослідження творчості Н. Романович-Ткаченко, представниці покоління жінок-письменниць радянської України 1920-х рр. з погляду ґендерного дискурсу. Порівняння художніх текстів та автобіографічних спогадів Н. Романович-Ткаченко, її феміністичний світогляд.
"Місце людини" як сучасний французький жіночий автобіографічний роман, інноваційна розповідь, позначена атиповим та вишуканим письмом. Традиційні коди біографії письма. Значення соціологічних визначень персонажів в роботі Анні Ерно "Місце людини".
Виявлення в оповіданні "Олаф Стефензон" елементів автобіографізму Володимира Винниченка, інтерес до імпресіоністів. Дослідження життєвої філософії автора, принципи головного героя. Розгляд автобіографічності у творі, характеристика її головних формах.
Зв’язок між реальними фактами біографії В. Сухомлинського та сюжетними колізіями, які лежать в основі його художніх творів про школу та школярів. Домінанти авторської педагогічної системи: дитиноцентризм, партнерство учасників освітнього процесу.
Вивчення життя В. Стефаника крізь призму аналізу емоційно-духовного становлення його особистості. Автобіографічна творчість письменника, виявлення етапних моментів, що визначили його долю як людини і як митця, стали вирішальними на його життєвому шляху.
Теоретичний і філософський аспекти дослідження автобіографічного жанру. Подібність творчих засад, механізм проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах Еліаса Канетті та книгах спогадів Уласа Самчука.
