Объективный и субъективный параметр аксиосферы. Авторское предисловие к художественным произведениям XVI-XVII вв. Автор как "культурно-языковая личность". Семиометрический подход рассмотрения валоризации произведения в тексте авторского предисловия.

Фонд Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Встановлення авторства документів, написаних у Західній Європі XIX століття. Походження псевдонімів літераторів та причини їх звернення до вигаданого імені.

Виокремлення засадничих аспектів моделі Великої вітчизняної війни в романі "Хуртовина" українського радянського письменника А. Шияна. Використання ідеологеми "велика родина" та окреслення жіночої візії війни. Автентичні риси авторської моделі війни.

Внесок свт. Іоанна в розвиток української літератури, створення зразків вірша-притчі, дидактичної і духовної поезії, філософського вірша, поетичних епіграм. Богородиця в творі І. Максимовича, яка символізує єдність земного й небесного; тлумачення образу.

Дослідження структура комунікації у творі давньогрецького історика ІІІ ст.н.е. Геродіана. Виявлення та систематизація тактик та прийомів наративної стратегії, що реалізовані у праці. Розмежування авторської та нараторської комунікацій, запропоноване нарат

Знайомство з концептуальними підвалинами творчості І. Андрича, загальна характеристика найвідоміших творів. Розгляд головної концептуальної особливості творчості митця. Сутність поняття "історичний песимізм". Аналіз елементів прозописьма І. Андрича.

Еволюція авторської позиції та способів її вираження в романах І.О. Гончарова "Звичайна історія", "Обломов", "Обрив". Творча індивідуальність письменника. Сюжетно-композиційна організація та форма оповіді як способи художнього втілення авторської позиції.

Князь Святослав як державна особа, що перейнята важливими стратегічними інтересами Києворуської держави. Антитеза у побудові характерів, вдач, що визначається між князями Святославом та Ігорем - одна з характерних рис літературного твору В. Малика.

Відображення авторської рефлексії жіночої екзистенції в романі "Сестра моєї самотності" сучасної української письменниці Галини Тарасюк. Специфіка психологічного дискурсу. Образ Олександри Рибенко-Ясінської: кар’єризм, психологічний саморозвиток героїні.

Дослідження сприйняття і переосмислення античних образів у творчості Шевченка у творах "Кавказ", "Муза" та "Чи не покинуть нам, небого". Створення Шевченком авторських версій античних образів. Особливості рецепції образів у творчості інших письменників.

Художня репрезентація метамодерного мислення у творчості українських прозаїків. Специфіка та авторська суб’єктивність текстів метамодерної тематики. Літературознавча інтерпретація метамодерної авторефлексії в романах В. Слапчука, С. Процюка, М. Бриниха.

Проаналізовано поняття метамодернізму у сучасній культурі. Означено аспекти метамодерних студій, художні версії текстів метамодерної тематики, специфіку художності таких творів, а особливо, прикмети авторської суб'єктивності як реконструкцію особистості.

Процес авторського редагування, як невід’ємна складова творчого процесу, який розпочинається із задумом і остаточно не завершується після опублікування творів. Аспекти процесу редагування українськими письменниками кін. ХІХ - поч. ХХ ст. власних творів.

Дослідження сакральності творчості середньовічних авторів. Формування християнського світовідчуття. Роль самоусвідомлення та внутрішньої мотивації у творах українських письменників. Відображення авторської позиції при інтерпретації сюжетів Святого Письма.

Дослідники психології творчості стверджують, що митець чи не найбільше прагне віднайти власний сенс життя і зреалізувати його. Шевченкознавці не раз пов'язували індивідуальний емоційний досвід поета з відповідними ліричними рефлексіями та медитаціями.

Аналіз авторського самосприйняття і саморепрезентації періоду Середньовіччя на прикладі літературної творчості Христини Пізанської. Принципи організації авторського тексту Пізанської на прикладі роботи "Книга діянь та доброї вдачі мудрого короля Карла V".

Специфіка рецепції творчості забутих російських жінок-письменниць першої половини XIX ст.-Олени Ган та Марії Жукової. Теми та мотиви творів, спільне та відмінне у творчій манері письменниць. Передумови розвитку жіночого письменства пушкінської доби.

Аналіз твору А. Шпігельмана "Маус" крізь призму створених автором анімалістичних образів для номінації персонажів образ, національностей. Спроби художнього розроблення теми Голокосту засобами коміксу й використання тваринних образів для її реалізації.

Аналіз міфологічного дискурсу трилогії про Йокнапатофу Вільяма Фолкнера. Функції і роль міфології у пошуках національної самоідентифікації в умовах глобалізаційних процесів у світі. Філософія сноупсизму на прикладі кожного з представників родини Сноупсів.

Аналіз лінгвістичних засобів в німецьких романтичних літературних казках, які експліцитно або імпліцитно реалізують у них образ автора. Визначення ступеня та способів їх участі у прагматичному, семантичному й архітектонічному структуруванні текстів.

Дослідження семантичних змін тексту-донора та інтексту в результаті їх взаємодії. Застосування інтертекстуального підходу до кінематографічного матеріалу. Посилення ролі авторської модальності у драматургічному творі Івана Тобілевича (Карпенка-Карого).

Характеристика іменникових авторських неологізмів у романі, їх семантика, творення та особливості функціонування. Основні способи творення неологізмів: суфіксація і словоскладання. Аналіз стилістично навантажених неолексем у художньому дискурсі Барки.

Особливості поєднання соцреалістичного міфотворення у прозових творах Костя Гордієнка періоду "зрілого сталінізму зі спорадичними спробами висловити затаєні почуття й переживання від подій в українському селі періоду розкуркулення й колективізації.

Проаналізовано способи інтеграції зарубіжної символістської драми в українському літературному просторі (на прикладі інтерпретації драми Метерлінка "Неминуча" Л. Українкою). Розгляд проблеми статусу символістської драми в загальнолітературному контексті.

Аналіз ролі авторської примітки у створенні комічного в гумористично-фентезійному романі британського письменника Террі Пратчетта. Вираження форм комічного в дискурсі з використанням різнорівневих мовних засобів. Його вживання в художньому дискурсі.

Погляди літературознавця А. Шамрая у контексті рецепції філологічної системи О. Потебні. Вивчення проблеми читача як спроби поєднати формального і соціологічного підходів до розуміння літературного твору. "Синтетичність" українського літературознавства.

Характеристика сюжетной линии произведения А. Кристи "Загадка Эндхауза". Э. Пуаро со своим старым другом и помощником капитаном Гастингсом приезжают на приморский курорт на юге Англии. В отеле "Мажестик", в котором они остановились, происходит убийство.

Особливості творчості Агати Крісті, характеристика героїв її творів. Порушення непорушного канону класичного детектива в романі "Вбивство Роджера Екройда". Особливості детективної белетристики в розумінні письменниці. Образи детективів-слідчих у романах.

Інтерпретація легенд і переказів та художнє переосмислення інтертекстів християнського походження у прозових творах Н. Королеви. Дослідження семантики автокоментаря у творах авторки та характеристика особливостей метатексту її неавтобіографічної прози.

Факты из жизни Агнии Барто. Изучение этапов творческого развития поэтессы. Гражданственность стихов А. Барто "За цветами в зимний лес", "Настенька". Сложность внутренней структуры стихотворения при внешней простоте как характерная черта поэзии поэтессы.