Аналіз реалізації метадраматичної жанрової форми творів І. Багряного "Морітурі", "Розгром", "Генерал" на тематичному, образному та концептуальному рівнях. Специфіка використання прийомів метадрами (літературних покликань, травестійної гри, ролі в ролі).

Возрождение житийного канона в литературе начала 1930-х годов. Поэма В. Маяковского как канонический текст ленинской агиографии. Автожитийные тенденции в "Педагогической поэме" Макаренко. Контексты иносказательности в поэме-сказке М. Цветаевой "Крысолов".

Наративізація історичних подій у романі В. Богданової "Сезон отруєних плодів", у центрі уваги якого - історія "забороненого" кохання між двоюрідними братом та сестрою. Особистісні катастрофи у тексті роману. Вторгнення історичного у приватний світ героїв.

Використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Образ книги як емотивний маркер щасливого дитинства, модель проживання травматичного досвіду. Аналіз уведення в жанрову систему твору блогів та коміксів.

Використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Репрезентація широкого спектру металітературних прийомів у повісті Н. Ясіновської. Аналіз феномену читання (публічного, індивідуального, у колі сім’ї).

Метакритика як доволі зручний і багатоаспектний термін, який здатен якісно вміщувати різноманітні трактування. Шляхи та можливості для здійснення подальших та глибших досліджень окресленого питання, зокрема в контексті теоретико-літературного дискурсу.

Рассмотрение метакультурного эффекта, произведенного русской классической литературой на самосознание китайской, японской и корейской культур. Анализ культурного влияния русской литературы на примере творчества Ф.М. Достоевского на азиатскую культуру.

Характеристика етапів поетичної творчості С. Воробкевича, пошук різноманітних форм. Використання металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів, експериментація із силабічними, рідше силабо-тонічними розмірами.

Рання творчість С. Воробкевича. Використання митцем металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів. Характеристика тропа у словнику за редакцією Я. Славінського. Риторика і поетика як загальний рід поетичних фігур.

Перший етап поетичної творчості С. Воробкевича - пошук різноманітних форм. Використання митцем металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів, експериментування із силабічними, рідше силабо-тонічними розмірами.

Використання металогічних, синтаксичних і фонічних засобів увиразнення художньої мови українськими поетами. З’ясування поетичних засобів і специфіки віршованих творів С. Воробкевича. Експериментування поетом з силабічними та силабо-тонічними розмірами.

Розгляд наративних стратегій роману М. Зузака "Крадійка книжок" під кутом зору метамодерної естетики та поняття метаксису. Форми здійснення та побутування наративу в межах художнього твору як функційної системи, яка має ознаки закритості й відкритості.

Дослідження метамодерністської специфіки, експлікованої через систему ідей, а також виявів інтертекстуальності (зокрема паратекстуальності) в романі Д. Лессінґ. Аналіз сюжетно-фабульного комплексу роману письменниці в парадигмі філософії скептицизму.

Особливості автобіографізму в американській літературі першої декади ХХІ ст. Яскравим прикладом трансформації автобіографічного наративу є твори постмодерністів Дж. Барта, Геллера і Діксона, в яких еталонна модель жанру автобіографії деконструюється.

Цикл розвідок, які демонструють досвід релігієзнавчого прочитання значущих праць видатних київських професорів-академістів останньої третини ХІХ - початку ХХ століття. метаморфози власне теїстичних уявлень у процесі постання талмудичного юдаїзму.

Дослідження проблематики еволюції літературної пародії в контексті літератури американського постмодернізму. Трансформаційні процеси, в результаті яких постмодерністська пародія зазнала суттєвих змін. Іронічний модус художнього мислення письменника.

Еволюція літературної пародії в контексті літератури американського постмодернізму. Трансформації, в результаті яких постмодерністська пародія зазнала змін. Аналіз пародії на прикладі роману "Білосніжка" американського постмодерніста Д. Бартельма.

Специфіка відтворення двосвіту, варіативність міфологеми дзеркала у романі-хоррорі Шевченків "Бранці мороку". Розщеплення особистості героїв, що вступили в поєдинок з інфернальним двійником, наділеним демонічною силою. Міфологеми у фольклорних текстах.

Аналіз характеру показу І. Франком дійсності та людини в ній. Метаморфози простору смерті як відбиття трансформацій психоемоційної сфери персонажів творів письменника. Символізація й алюзійність образів швидкоплинності життя в збірці "Зів’яле листя".

Іронічно-феміністичне осмислення Вірджинією Вулф усталених конструкцій гендерної ідентичності. Дослідження межі сексуальності і гендеру, створення характеру, вивільненого з-під обмежень статі. Вплив перевтілення героя з чоловіка у жінку на образ наратора.

Анализ экзистенциальной составляющей творчества Н. Баршева. Рассмотрение мотивного комплекса одиночества сквозь призму интертекста на примере повестей "Большие пузырьки", "Гражданин Вода", "Четвертое". Семантика есенинского интертекста в прозе Баршева.

Выявление специфики функционирования экзистенциального мотива одиночества и всех его вариаций в прозе Н. Баршева. Изучение отношений главных героев произведений писателя с миром. Значение и сущность чеховского концепта скуки, странничества и тоски.

Основные вопросы изучения эволюции жанра травелога в России в начале XIX века, в период, который ученые традиционно называют "эпохой путешествий". Исследование метаморфоз природной и человеческой красоты как приема сюжетосложения в путевых записках.

Анализ роли метамотива насильственной смерти в поэтике прозы Газданова ("Возвращение Будды", "Призрак Александра Вольфа", "Пленник"). Мотив убийства и сна как единый смысловой комплекс, отражающий трансгрессию выхода за рамки наличной реальности.

Понимание дискурса мортальности в художественном мире Г. Газданова через призму метамотива насильственной смерти. Рассмотрение мотива убийства в связи с мотивом сна как смыслового комплекса, отражающего трансгрессию выхода за рамки наличной реальности.

Причина ухода Даниила Хармса от авангардной поэтики в конце 1930-х гг. Сопоставительный анализ произведений с точки зрения доминирующих архетипов и мифологем демонстрирует мировоззренческую эволюцию Хармса и раскрывает специфику его религиозных поисков.

Изучение Чеховым собственного творчества и творчества писателей-современников. Эпистолярный характер метапоэтики, ее диалогичность. Новый тип рассказа как оперативная форма отображения действительности, дающая возможность посмотреть на жизнь углубленно.

Анализ текстовых структур, определяющих возможность говорить о метапоэтике антиутопии и выделение категории "метаповествование" и "рефлексия-метарефлексия". Литературная антиутопия: о границах жанра. Экзистенциальный тип художественного сознания.

Содержание понятия "метапоэтический текст", различные типы таких текстов. Этапы работы с метапоэтическими данными. Анализ метапоэтических данных режиссерских текстов К. Станиславского с целью установления интерпретационных смыслов драматургии А. Чехова.

Изучение метапрозы как вида художественной литературы в отечественной и зарубежной лингвистике, нарратологии. Анализ влияния метатекста на восприятие произведения. Рассмотрение фикциональных авторских комментариев в фантастических романах Сэнди Митчелла.