Мемуаристика Докії Гуменної: інтерпретація української ідентичності в літературі та культурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК [821.161.2 - 94.09+929 Гуменна] (043.3)

МЕМУАРИСТИКА ДОКІЇ ГУМЕННОЇ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЛІТЕРАТУРІ ТА КУЛЬТУРІ

10.01.01 - українська література

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

РОДИГІНА ВАЛЕРІЯ ЮРІЇВНА

Черкаси 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державному закладі “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Галич Олександр Андрійович, Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, завідувач кафедри теорії літератури та компаративістики.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Горболіс Лариса Михайлівна, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, завідувач кафедри української літератури;

кандидат філологічних наук, Скорина Людмила Вікторівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри української літератури та компаративістики.

Захист відбудеться “16” грудня 2010 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.03 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, другий поверх, зал засідань.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано “12” листопада 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої

вченої ради О. В. Вертипорох

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Друга половина ХХ ст. ознаменувалася посиленою увагою як письменників, так і літературознавців до мемуарної літератури. Цьому спряли декілька факторів: лібералізація суспільства, повернення в літературу заборонених постатей, потреба у висвітленні особистого погляду на суперечливі події доби. Вивчення мемуаристики стало ознакою новітніх літературознавчих досліджень. Зацікавленість літературою non fiction зумовлена потребою встановлення достовірних фактів та реалій. В цьому контексті цікавим явищем постають мемуари письменниці-емігрантки Докії Гуменної, творчість якої лише починає вивчатись у сучасних наукових студіях. Загострене почуття національної ідентичності завжди було притаманне справжнім патріотам свого народу. Особливості історії української літератури не сприяли оприлюдненню своєї національної приналежності та відданості. Колоніальне становище України в ХХ столітті загострилося явищами тоталітаризму, від чого загальна культура та національна література в її контексті втрачали можливості реалізувати всі свої потенції. Вимушена еміграція багатьох представників української літератури ХХ ст. давала їм змогу сконденсувати у власній творчості бачення української ідентичності, що було неможливим в радянській Україні. У цьому ключі мемуаристика Д. Гуменної виступає недослідженим продуктивним явищем художньої дійсності, яке дозволяє по-новому оцінити дискурс української еміграційної літератури зазначеної доби.

Мемуари Д. Гуменної є цінним літературним документом, оскільки сама авторка зазнала ідеологічної критики за тоталітарної влади, заборони друку творів і, зрештою, вимушена була емігрувати в США. Інтерпретація української ідентичності в мемуаристиці є перспективним та маловивченим аспектом літературознавства з огляду на постколоніальні студії та націєцентричний підхід дослідження української літератури ХХ ст.

Актуальність обраної теми посилюється відсутністю дослідження мемуарів Д. Гуменної “Дар Евдотеї” в українському літературознавстві як самостійного історико-літературного явища. Потребує дослідження національно-патріотичне та філософсько-естетичне підґрунтя мемуарів. Спогади письменниці досі не опубліковані в повному обсязі - видавництво “Дніпро” у 2004 році здійснило видання 1-2 книги спогадів. Ще п'ять томів залишаються у Відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Тому нині назріла потреба в докладному досліджені мемуаристики Д. Гуменної, адже її 7-томні спогади “Дар Евдотеї” є не тільки всебічною панорамою доби, але й безцінним літературним артефактом, що досі не підлягав літературознавчому вивченню в контексті національно спрямованих досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до загального плану наукових робіт кафедри теорії літератури та компаративістики Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (“Актуальні проблеми літературознавства”) і державної теми навчального закладу (“Національна культура у філологічних дискурсах різних типів”), номер державної реєстрації 0101U001371. Тема дисертації затверджена на засіданні кафедри української літератури Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” 28 жовтня 2008 р. і на засіданні Бюро наукової ради НАН України з проблеми “Класична спадщина та сучасна художня література” при Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка 19 лютого 2009 року (протокол № 1/ 130).

Мета дисертаційного дослідження полягає у розкритті чинників національної ідентичності та патріотичних особливостей мемуарів “Дар Евдотеї” Докії Гуменної, встановленні шляху еволюції державницьких поглядів на сторінках спогадів, осмисленні значення літературного контексту доби для всебічного вивчення творчості Докії Гуменної.

Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань:

- встановити чинники національної ідентичності, які були репрезентовані в мемуарах Д. Гуменної “Дар Евдотеї”;

- дослідити особливості інтерпретації національної ідентичності в мемуаристиці Докії Гуменної;

- з'ясувати змістові домінанти мемуаристики письменниці, окреслити її філософські, культурологічні, політичні, етичні складові;

- визначити жанрові особливості мемуарного роману “Дар Евдотеї”;

- дослідити часопросторові особливості мемуарів;

- розкрити зв'язок і причини виникнення художніх творів на матеріалі мемуарів письменниці, дослідити творчу лабораторію;

- встановити значення мемуарів Д. Гуменної в контексті української літератури ХХ ст.

Об'єктом дослідження є мемуари Докії Гуменної “Дар Евдотеї” (1-2 книги, авторський машинопис 4 - 7 частин мемуарного роману), епістолярій Докії Гуменної. докія гуменна мемуаристика роман

Предметом дослідження є національна і художня складові мемуаристики Докії Гуменної, еволюція авторської інтерпретації національної ідентичності в контексті доби.

Методологічні й теоретичні засади дослідження базуються на постколоніальному націєцентричному підхіді, структурному й системно-описовому методах вивчення змістової специфіки мемуаристики Докії Гуменної. Також використовувалися історико-генетичний, біографічний та системно-описовий методи аналізу художнього тексту. При цьому використовувалися праці провідних вчених-літературознавців - В. Агєєвої, М. Бахтіна, В. Будного, Т. Гажі, О. Галича, В. Державина, І. Дзюби, Д. Донцова, М. Жулинського, О. Забужко, Н. Зборовської, В. Іванишина, М. Ільницького, О. Коломієць, В. Кузьменка, В. Мельника, Ю. Мариненка, А. Погрібного, П. Сороки, А. Тартаковського. Крім того були використані наукові дослідження української національної ідеї: С. Вовканича, В. Кременя, Ю. Липи, В. Липинського, Є. Маланюка, О. Потебні. Специфіка дослідження зумовила звернення до праць з психоаналізу З. Фройда та робіт з філософії культури Аристотеля, М. Гайдеґґера, Г. Гегеля, Е. Геллнера, С. Кіркеґора, Х. Ортеги-і-Гасета.

Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлюється тим, що в ній уперше здійснюється спроба літературознавчого аналізу мемуарів Докії Гуменної, які досі залишаються невиданими у повному обсязі, здійснюється тлумачення національної ідентичності в житті та мемуарах “Дар Евдотеї” Д. Гуменної, розкривається філософська основа мемуарного твору письменниці української еміграції, встановлюються критерії національної ідентичності в контексті доби. Як невід'ємна складова мемуаристики розглядається літературний контекст доби, досліджується часопросторова площина мемуарів. Також робота вперше розкриває зв'язок мемуарів письменниці з її творчим доробком.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є першим цілісним літературознавчим дослідженням мемуарів “Дар Евдотеї” Докії Гуменної.

Практичне значення одержаних результатів зумовлюється тим, що основні положення і результати дисертації можуть бути використані під час викладання курсу історії української літератури ХХ століття, при підготовці спецкурсів і спецсемінарів, присвячених вивченню творчості Докії Гуменної. Представлений у дисертації матеріал може бути врахований при вивченні мемуарної прози і її особливостей у контексті української літератури, написанні монографій, навчальних посібників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися й отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях різного рівня: на V Всеукраїнській конференції “Документалістика початку ХХІ століття: проблеми теорії та історії” (Луганськ, 09.10.2010 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Пріоритети сучасної філології: теорія і практика”. - (Полтава, 2009); VІІІ Всеукраїнській конференції “Слобожанщина: літературний вимір” (Луганськ, 12.02.2010 р.); ІІ Всеукраїнській конференції “Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації” (Сімферополь-Ялта, 12-14.02.2010 р.); ІІІ Міжнародній конференції “Лінгвалізація світу” (Черкаси, 13-14. 05. 2010 р. ). Апробація окремих результатів дослідження здійснена на засіданнях кафедри теорії літератури та компаративістики факультету української філології Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Публікації. Результати і основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 9 публікаціях, з них - 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (188 найменувань). Загальний обсяг роботи - 190 сторінок, 174 з яких - сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, концепцію, завдання, методи дослідження, розкрито методологічні й теоретичні засади, наукову новизну й практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі “Історія вивчення і теоретичні засади дослідження національної ідентичності в мемуарах Докії Гуменної” визначено методологічні засади дослідження, проаналізовано тенденції новітнього літературознавства в галузі мемуаристики, розкрито сучасні підходи до вивчення сутності національної ідентичності, сформульовано чинники, за якими формується національна ідентичність, проаналізовано дослідження художньої творчості та мемуаристики Д. Гуменної.

У першому підрозділі “Дискурс національної ідентичності в літературі та культурі”, спираючись на наукові розвідки Г. Гегеля, М. Гайдеґґера, Х. Ортеги-і-Гасета, В. Кременя, О. Забужко, Н. Зборовської, з'ясовано такі чинники української національної ідентичності: усвідомлення мови, закоріненість у традиції і фольклор, опертя на історію нації, ототожнення своєї місії з благом нації, усвідомлення себе як частини нації, державоцентричні погляди на майбутнє нації, національно-консолідуючий чинник, зумовлений впливом еміграції. Відповідно до зазначених чинників вибудовуємо дві домінантні концепції, згідно з якими проаналізуємо інтерпретацію національної ідентичності в мемуарах Д. Гуменної: націєцентричну і літературоцентричну концепції.

Націєцентричну концепцію зумовлюють культурно-етнографічна складова мемуарів, мовна складова, консолідуюча складова та ототожнення себе з нацією в умовах еміграції. Літературоцентрична концепція базується на усвідомленні своєї письменницької місії і реалізації її в ім'я нації, надання оцінки сучасникам у контексті їхньої діяльності на благо нації, задумі мемуарів як суб'єктивної історії української літератури від 30 рр. ХХ ст. до 1974 р. Ці амбівалентні пласти національної ідентичності складають письменницький міф загальноукраїнської національної ідеї і (як її складової) інтерпретації національної ідентичності в мемуарах Д. Гуменної.

У другому підрозділі “Мемуари в колі літературознавчих досліджень” охарактеризовано сучасний стан вивчення проблем мемуаристики як малодослідженої галузі документальної літератури. На основі аналізу наукових праць О. Галича, О. Скнаріної, А. Тартаковського приходимо до висновку, що поняття “мемуаристика”, є майже тотожнім поняттю “мемуарна проза”, але значно ширшим за останнє, адже мемуаристика передбачає наявність як мемуарної прози, що явно домінує, так і поезії з ознаками “мемуарності”. Узагальнюючи наші спостереження, пропонуємо власне визначення цього поняття, отже: мемуаристика - це один з основних напрямів документальної літератури, що характеризується ретроспекцією в минуле і базується на реальності побаченого і пережитого автором. Використовуючи класифікацію мемуаристики, яку подає О. Галич, визначаємо спогади Докії Гуменної “Дар Евдотеї” як мемуарний роман, що тяжіє до епопеї за ознаками епохальності відображених подій у житті цілого народу, які стали значущими для подальшої його долі.

У третьому підрозділі “Дослідження белетристики та спогадів “Дар Евдотеї” Докії Гуменної” проаналізовано вивчення художніх творів та мемуарів Докії Гуменної “Дар Евдотеї” О. Коломієць, П. Сорокою, В. Мельником, Т. Садівською, А. Погрібним та іншими науковцями. Згадані дослідники здебільшого звертали увагу на романи й повісті Д. Гуменної на праісторичну тематику, збірки невеликих прозових жанрів про події ХХ ст., проте мемуарам письменниці було приділено значно менше дослідницької уваги. Аналізу підлягала лише опублікована їх частина.

У мемуарах Д. Гуменної відзначено чітку актуалізацію на реальності подій, авторську інтерпретацію явищ життя і загострену увагу до літературно-мистецького середовища, в якому перебувала письменниця. Майже всі дослідники сходяться на думці, що цей мемуарний твір є чи не найголовнішим в усьому творчому доробку Д. Гуменної і потребує докладного вивчення. Ми обрали його як об'єкт дослідження інтерпретації національної ідентичності з огляду на свідомий патріотичний пафос авторки, її відстоювання права залишатись повноцінною українкою навіть в еміграції та правдивість автора у власних спогадах і оцінках явищ дійсності.

У четвертому підрозділі “Методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження” обґрунтовуємо теоретичну і методологічну бази роботи. Спираючись на методологічні розробки В. Будного, В. Іванишина використовуємо постколоніальні студії. Тема нашого дисертаційного дослідження передбачає вивчення літературного явища (мемуари) в позалітературних контекстах (культурологія, етнологія, політологія), що зумовлює звернення до міждисциплінарної методики. Культурологічний і постколоніальний підходи в свою чергу також вимагають уточнення. Застосування культурологічного підходу дозволяє глибше розкрити сутність контекстуальних особливостей мемуаристики, а це в свою чергу зумовлює комбінування наукових студій. Постколоніальний підхід вимагає детального уточнення в тому сенсі, що він у мемуарах Д. Гуменної скоріше є представленим антиколоніальним напрямом у контексті колоніального дискурсу. Також у роботі застосовано загальнонаукові методи добору та систематизації матеріалу, методи аналізу і синтезу, порівняльно-типологічний, біографічний і естетичний методи літературознавчого аналізу. Методологічною домінантою нашої роботи є принцип націєцентричності, який є актуальним для новітньої національно-екзистенціальної методології (В. Іванишин).

Другий розділ дисертації “Націєцентрична концепція української ідентичності в мемуарах Докії Гуменної “Дар Евдотеї” присвячено аналізу модусу народності в мемуарах, дослідженню їх часопросторових особливостей і національно-консолідуючого чинника.

У першому підрозділі “Модус народності в мемуарах Докії Гуменної” досліджуємо такі джерела національної ідентичності, які формують загальнонародний менталітет: мовний простір народу, дотримання народних традицій і звичаїв, опертя на пам'ять поколінь своєї нації. Ці явища є чи не найважливішими ознаками української ідентичності. Разом з тим вони становлять потужний пласт етноколориту в мемуаристиці Д. Гуменної. Вважаємо, що всі ці прояви національної тотожності створюють собою основу народної свідомості кожного індивіда, а разом з тим, зумовлюють його національну ідентичність. Виходячи з цього висновку вдаємося до аналізу всіх перелічених явищ національно-культурної дійсності, які підпадають під загальне визначення модусу народного начала, котрі й стали основою виявлення національного світосприйняття в мемуарах письменниці.

Д. Гуменна надавала особливого значення мові нації, постійні факти відстоювання права говорити саме українською, а не російською мовою ми зустрічаємо на сторінках мемуарів “київської” доби, коли письменниця ще перебувала в Україні. Народні українські пісні стали могутнім глибинним пластом у ствердженні національного коду, ці давні народні тексті стали результатом багатовікової повторюваності певних явищ українського життя, словесним відгуком на події реальності, своєрідним магічним ритуалом для Д. Гуменної.

Спільна національна історична пам'ять у мемуарах Д. Гуменної є могутнім генетичним кодом українства, в якому письменниця шукала джерела виникнення української нації, особливо її цікавили звичаї та обряди, в яких вона бачила ознаки язичницької доби на території України. Д. Гуменній властиво пояснювати сучасні події чи назви в контексті язичницьких уподобань доісторичних українських племен, в яких вона вбачає істинне коріння національної ідентичності.

У другому підрозділі “Часопросторова еволюція громадських поглядів у свідомості мемуариста” окреслено часопросторові особливості викладу державницьких поглядів Д. Гуменної. Великий обсяг мемуарів Д. Гуменної зумовлює певні часові та просторові відступи, адже людська пам'ять не може зберігати все в чіткій лінійній послідовності, а явища з нашого минулого виникають за принципом часопросторових асоціацій. Її мемуаристика є досить складною синтезуючою системою, в якій поєдналися як суб'єктивна оцінка оточуючих постатей, так і занурення у власний психологізм, а разом з тим вона містить філософські відступи, які присвячені роздумам про джерела виникнення української нації, політичним, етичним поглядам авторки. Проте, державницьке начало, зумовлене патріотичним пафосом нарації, присутнє прямо або опосередковано в усіх томах мемуарів “Дар Евдотеї”.

У третьому підрозділі “Національно-консолідуюча складова української ідентичності в мемуарах Докії Гуменної” досліджено погляди письменниці, які стосувалися українства в еміграції.

Спостереження над поведінкою діаспори приводили Д. Гуменну до думок, що етнографічна складова хоч і є основою національної самоідентифікації, проте нація має під собою глибший ґрунт, який базується на спільності національної перспективи. Докію Гуменну постійно хвилювало питання не тільки збереження власної національної ідентичності в творчості, але й постійна асиміляція українського оточення. Мовний критерій для мемуариста став основним при визначенні асиміляції емігрантів.

Мемуаристика Д. Гуменної є вмістилищем націософських думок письменниці про здібності українців, їхні національні настанови. На думку Д. Гуменної, випробування перебуванням в еміграції стало важкою віхою для українців.

“Дар Евдотеї” здебільшого репрезентує сумні дорікання та констатує невміння українців консолідуватись за кордоном, небажання допомогти один одному, влаштувати національно віддану справу на користь Батьківщини.

У третьому розділі “Літературоцентрична концепція української ідентичності в мемуаристиці Докії Гуменної” розроблено модель другої домінантної концепції ототожнення себе з нацією в мемуарах Д. Гуменної. Для письменниці - це літературна діяльність і все, що з нею пов'язано. У розділі з'ясовуються інтерпретаційні особливості таких чинників національної ідентичності як ототожнення своєї місії з благом нації, усвідомлення себе як її частини. В контексті цих явищ розглядаються особливості структури мемуарів Д. Гуменної, спогади, що стосуються письменників, її погляди на власну творчість та її значення для нації.

У першому підрозділі “Структуральна концептуальність мемуарів Докії Гуменної” досліджується структура та джерела написання мемуарів Д. Гуменної, їх змістові особливості. Відзначаємо, що першорядного значення письменниця надавала назвам томів мемуарів (усього їх 7), а також книгам, з яких складаються томи (усього їх 22). Символічний зміст назв відповідав певним періодам життя письменниці і найважливішим подіям, цитатам оточуючих людей, тобто несе в собі інтертекстуальне навантаження, яке потребує аналізу і роз'яснень для загального розуміння концепції задуму мемуарів.

Мемуари “Дар Евдотеї” присвячені здебільшого самій письменниці, в них чимало змісту відведено емоційним відступам, враженням та спостереженням, рефлексіям над прожитим життям. Мемуари не є позбавленими ані чистого егоїзму, ані естетичності, а також репрезентують імпульс історії і політичні погляди Д. Гуменної.

У другому підрозділі “Літературні портрети в спогадах Докії Гуменної” висвітлюються погляди на найбільш відомі літературні постаті ХХ ст., з якими Д. Гуменна була безпосередньо знайома. Літературні портрети подаються хоча й під дещо суб'єктивним, але все ж цікавим “нестандартним” кутом зору. Письменниця намагалася оцінювати літераторів не лише в ракурсі письма, але й внеску в загальний розвиток української культури. Особливістю в зображенні та оцінці свого оточення є розтягненість спогадів у часі та загострене почуття вразливості, яке письменниця часто проектує на загальний образ об'єкта. Симпатизує Б. Антоненкові-Давидовичу, Г. Костюкові, критикує Ю. Лавріненка, М. Понеділка, У. Самчука, В. Чапленка. Лейтмотивом зображення літературних портретів став заклик до тісної творчої співпраці та консолідації творчих зусиль на благо українського народу. В контексті націозахисної функції літератури Д. Гуменна вбачала зосередженість творчих сил на взаємодопомозі і координації спільних зусиль для збереження власної національної ідентичності.

У третьому підрозділі “Письменник і нація: націософський контекст у мемуаристиці Докії Гуменної” розроблено модель поглядів Д. Гуменної на усвідомлення місії письменника в контексті національної літератури. Розкриваються особливості творчої лабораторії письменниці, досліджуються джерела написання художніх творів.

Особливою, піднесеною атмосферою просякнуті ті фрагменти мемуарів, в яких Д. Гуменна описує творчу атмосферу написання власних творів. Ці спогади подібні до вставних мікроновел, наратологічні особливості яких нагадують чітко накреслений алгоритм. Встановлюємо таку особливість творчої манери мемуариста, як кількаваріантність, дилогічність здійснення творчого задуму. Це явище полягає в тому, що письменниця не встигає за художнім викладом думок і, написавши один твір, відкриває для себе, що мала б зробити його більшим, надати широти творчому задумові.

Простеживши літературософську змістову складову мемуарів Д. Гуменної приходимо до висновків про її беззаперечне домінування в загальній системі спогадів. Цей фактор проглядається на всіх рівнях текстуальних особливостей: змальовані портрети присвячено діячам з галузі літератури, більшість моментів самоаналізу письменниця присвячує власній літературній роботі, чимало обсягу відведено на розкриття секретів творчої лабораторії авторки (задуми творів, історії написання та прототипи героїв оповідань та романів, коло літературних зацікавлень авторки), але найважливіші для Д. Гуменної роздуми були присвячені місцю письменника в долі своєї країни, значенню його творчості для усієї нації.

ВИСНОВКИ

Основні положення комплексного аналізу проблеми дослідження і його науково-теоретичні результати вказують на досягнення мети, виконання поставлених завдань дисертації, що є підставою для узагальнених висновків.

1. В мемуарах Д. Гуменної було виокремлено чинники національної ідентичності, як механізму ототожнення індивіда зі своєю нацією та дотримання комплексу національно обумовлених явищ: мова, традиції, релігія, культура, народна пам'ять і спільність походження, духовна єдність представників нації, державницькі погляди, існування індивіда в ім'я інтересів нації. Остаточно неможливо визначити, який з чинників письменниця вважала домінуючим, адже з тексту мемуарів вони постають як рівнозначні національні дискурси екзистенційного характеру.

2. Особливістю інтерпретації національної ідентичності в мемуарах Д. Гуменної став поділ внутрішньої будови твору на дві рівнозначні площини: націєцентричну та літературоцентричну концепції. Націєцентрична концепція мемуарів “Дар Евдотеї” зумовлена мовною, культурно-етнографічною, консолідуючою складовою і ототожненням себе з українською нацією в умовах еміграції. Літературоцентрична концепція реалізується через усвідомлення письменницької місії та реалізації її в ім'я нації, наданні оцінки сучасникам в контексті їх державницьких поглядів.

3. Змістова лінія націєцентричної концепції мемуарів репрезентує традиційні чинники національної ідентичності: збереження народних традицій, застосування фольклорних елементів, народні пісні, які ідентифікувалися з Батьківщиною. Мова як явище в мемуарах є джерелом історії народу, його генетичним кодом, який зберігає в собі пам'ять поколінь нації. Національно-консолідуюча складова в спогадах зумовлюється намаганням авторки знайти відповідь на проблему незгуртованості українців діаспори. На думку мемуариста відсутність консолідації приводила до прискорення асимілятивних явищ. Окремим блоком виступають суспільно-політичні погляди письменниці, в контексті яких виступає державницький заклик до об'єднання українців діаспори, як один з виявів інтерпретації національної ідентичності.

Літературоцентрична концепція підпорядковує собі висвітлення подій в мемуарах. Д. Гуменна змальовує більше сотні літературних портретів. Хронологічно відсторонені рефлексії письменниці на ті враження, які викликали зустрічі з цими людьми в минулому, стосуються оцінки мемуаристом стилів письменників, але більше уваги приділено спілкуванню, висвітленню власних симпатій та антипатій. Усвідомлення місії письменника в житті нації є основою літературоцентричної концепції.

4. Жанрова ідентифікація “Дару Евдотеї” приводить нас до висновків, що перед нами 7-ми томний мемуарний роман, в якому письменниця виклала події власного життя, надала оцінку сучасникам і вагомим, на її думку, подіям суспільного життя. Класифікуємо цей твір як суб'єктно-об'єктний через те, що характер викладу подій в ньому підпорядковується особистості мемуариста, а ті події, які були згадані, подаються у зв'язку з переживаннями автора. Письменниця часто зосереджується на враженнях від пережитого, подумки повертається в минулі ситуації, щоб проаналізувати свою поведінку, а отже підпорядковує ретроспекцію мемуарів власній постаті.

5. Часопросторові особливості мемуарів Д. Гуменної зумовлені часовими відступами від хронологічного викладу подій. Спогади власного життя, рефлексії над ними впливали на процес написання твору. Відступи насичені психологічними, філософськими роздумами над проблемами суспільства, вони стали виразником громадської позиції авторки. Численні хронотопічні містки у мемуарах часто стосуються мозаїчних історичних вставок, які не мають прямого відношення до викладу подій, проте надають читачеві можливість дізнатися, що саме хвилювало авторку. У подібних відступах письменниця розмірковує над історичною долею України, давніми поселеннями на території України.

6. Нами доведено, що мемуарний роман “Дар Евдотеї” дає змогу дослідити творчу лабораторію Д. Гуменної. Мемуарист нотує найменші поштовхи до написання творів, процес видання і розповсюдження книг в США, створює творчу біографію, вміщує листи прихильників, критиків, розповідає про прототипів героїв творів. Особливістю виникнення художніх творів Д. Гуменної визначаємо дилогічність. Тобто умовна незавершеність викладу всього задуму в першому творі чи збірці приводила до написання другої його частини. За таким принципом письменниця видала більшість творів.

7. Мемуари Д. Гуменної є одним з найбільш значних і детальних за широтою викладених подій твором, який відображає загальні процеси, які відбувалися в українській літературі ХХ ст.: поглиблена увага до особистості, пошук національних джерел. Репрезентуючи еміграційну частину української літератури твір лише підкреслює її загальнонаціональний розвиток і потужне націософське спрямування. Звернення до інтерпретації національної ідентичності в літературі факту, а не вимислу, засвідчує реальні особистісні погляди письменниці на націю як явище. Своїми спогадами Д. Гуменна не тільки зуміла розкрити особливості суперечливого ХХ ст., але й надала правдиву історію життя учасника складної доби.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів дослідження мемуаристики Д. Гуменної. Подальше дослідження потребує детальної актуалізації на компаративному дискурсі мемуаристики української еміграції ХХ ст.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Родигіна В. Ю. Авторська інтерпретація назви мемуарних спогадів Докії Гуменної “Дар Евдотеї” / В. Ю. Родигіна // Вісник Луганського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Філологічні науки. 2009. № 1 (162, січень). С. 170 -176.

2. Родигіна В. Ю. Літературна панорама 20-30-х рр. ХХ століття в мемуарному романі Докії Гуменної “Дар Евдотеї” / В. Ю. Родигіна // Вісник Луганського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка.: Сер.: Філологічні науки. 2009. № 3 (166, лютий). Ч. ІІ. С. 144 -151.

3. Родигіна В. Ю. Змістово-емоційні домінанти документально-публіцистичної спадщини Д. Гуменної (на матеріалі приватної кореспонденції з Д. Нитченком) / В. Ю. Родигіна // Вісник Луганського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Філологічні науки. 2009. № 18 (181, вересень). С. 162 - 167.

4. Родигіна В. Ю. Специфіка проявів національної ідентичності в колі емігрантів у мемуарах та публіцистиці Докії Гуменної / В. Ю. Родигіна // Вісник Луганського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Філологічні науки. 2009. № 19 (182, жовтень). С. 229 - 235.

5. Родигіна В. Ю. Витоки національної ідентичності в мемуаристиці Докії Гуменної / В. Ю. Родигіна // Вісник Луганського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Філологічні науки. 2010. № 4 (191, лютий). С. 127 -136.

6. Родигіна В. Ю. Збереження мовно-етнічної ідентичності в умовах еміграції (на матеріалі мемуаристики Докії Гуменної / В. Ю. Родигіна // Вісник Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Сер.: Філологічні науки. 2010. Вип. 10. С. 321 - 323.

Матеріали конференцій

1. Родигіна В. Ю. Мультикультуральний аспект в контексті формування національної ідентичності (на матеріалі мемуаристики
Д. Гуменної) / В. Ю. Родигіна // “Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації” / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 12 - 14 лютого 2010 р. Сімферополь: ВіТроПринг, 2010. С. 68 - 70.

2. Родигіна В. Ю. Концепція образу матері як носія народної свідомості в мемуарних спогадах Докії Гуменної “Дар Евдотеї” / В. Ю. Родигіна // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології: теорія і практика”. Полтава, 2009. С. 187 - 190.

Статті, опубліковані в інших наукових виданнях

1. Родигіна В. Ю. Творчість Докії Гуменної в контексті літератури української еміграції та діаспори / В. Ю. Родигіна // Вісник Запорізького осередку вивчення української діаспори: [зб. наук. пр.] / МОН України. Запорізький національний університет. Вип. 7. 2009. С. 29 - 44.

АНОТАЦІЯ

Родигіна В. Ю. Мемуаристика Докії Гуменної: інтерпретація української ідентичності в літературі та культурі - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі інтерпретації національної ідентичності в мемуаристиці письменниці української еміграції ХХ ст. Докії Гуменної.

У дисертації представлено аналіз таких чинників національної ідентичності як мовна ідентичність, фольклорна тотожність, опертя на історію нації, національно-консолідуючий чинник, ототожнення своєї місії з майбутнім нації, усвідомлення себе як частини нації. Дослідження цих чинників в мемуарах Д. Гуменної дозволяє виокремити націєцентричну та літературоцентричну концепції спогадів письменниці. В дисертаційній роботі встановлено жанрові особливості мемуарів Д. Гуменної, проведено аналіз часопросторових особливостей організації мемуарного полотна. Досліджено еволюцію державницьких поглядів мемуариста.

Ключові слова: мемуари, національна ідентичність, націєцентричність, літературоцентричність.

АННОТАЦИЯ

Родыгина В. Ю. Мемуаристика Докии Гуменной: интерпретация украинской идентичности в литературе и культуре - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук, специальность 10.01.01 - украинская литература. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме интерпретации национальной идентичности в мемуаристике писательницы украинской эмиграции ХХ века Докии Гуменной.

В диссертации представлен анализ таких факторов национальной идентичности как лингвистическая идентичность, фольклорная составляющая, фактор памяти нации, национально-консолидирующий фактор, основанный на пребывании в эмиграции, идентификация своей миссии с будущим нации, осознание себя частью нации. Исследование этих факторов в мемуарах Д. Гуменной позволяет определить нациецентричную и литературоцентричную концепции мемуаристики писательницы.

Особенностью общенационального начала мемуаров Д. Гуменной является их прямая, а иногда опосредствованная направленность на утверждение государственности Украины через “память земли”, которую писательница видела в древних племенах на территории Украины. Писательница разворачивает на страницах мемуаров целостный праисторический дискурс относительно древних автохтонных поселений на территории Украины. Рассуждения мемуариста относительно семантики, орфографии и происхождения отдельных слов и фразеологических единиц приводят ее к выводам о связи современного украинского языка и тотемизма. Речь, по мнению писательницы, является неисчерпаемым источником истории украинского народа и его генетическим кодом, который хранит в себе память поколений украинской истории.

Национально-консолидирующая составляющая, как одно из проявлений интерпретации национальной идентичности Д. Гуменной, определилась в призыве к сплочению украинской диаспоры. Д. Гуменная задумывается над тем, почему украинская нация не сумела консолидировать усилия для провозглашения суверенитета в Украине, почему представители старшего поколения эмиграции не выразили желания помочь новой волне эмигрантов из Украины. Вновь прибывшие эмигранты не смогли найти общего языка между собой и писательница констатировала расслоение украинского эмиграционного общества.

Литературоцентричная концепция выделена нами в отдельный раздел, ведь писательница видела в ней свое назначение и высшую миссию. Мемуары писательницы создавались как история становления отдельного писателя - автора мемуаров. Д. Гуменная создавала в мемуарах собственную творческую биографию, помещала письма как поклонников ее творчества, так и критиков, считала, что все это понадобится для будущих исследователей и историков. Д. Гуменная помещает в мемуары собственные оценки стилей и методов отдельных писателей, но не злоупотребляет с выгодным положением мемуариста, в воспоминаниях больше внимания уделено межличностному общению, описанию собственных симпатий и антипатий, которые вызывали окружающие литераторы. Эти оценочные воспоминания можно назвать хронологически отстраненными рефлексиями писательницы на те впечатления, которые вызывали встречи с этими людьми в прошлом. Литературоцентричная концепция тесно связана с миссией писателя для своей нации. Философия Д. Гуменной заключается в том, что писатель остается достойным национальным писателем лишь тогда, когда и в вынужденном изгнании работает для блага своей Родины.

В диссертационной работе были установлены жанровые особенности мемуаров Д. Гуменной, проведен анализ хронотопических особенностей организации полотна мемуаров. Проведено исследование эволюция взглядов мемуариста на идею государственности.

Ключевые слова: мемуары, национальная идентичность, нациецентричность, литературоцентричность.

SUMMARY

Rodygina V. U. Memoirs of Dokiya Gumenna: interpretation of the Ukrainian identity in literature and culture - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Philology Sciences Degree in speciality 10.01.01 - the Ukrainian literature. - Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University. - Cherkasy, 2010.

Dissertation research is devoted to the problem of interpretation of national identity in the memoirs of Dokiya Gumenna, writer of the Ukrainian emigration of ХХ century.

In dissertation the analysis of such factors of national identity as linguistic identity, folklore identity, validity on history of nation, the nationally-consolidating factor, predefined by the staying in emigration, equations of the one's mission with the future of nation, awareness's oneself as parts of nation is presented. Research of these factors in the memoirs of Dokiya Gumenna allows to select literary-centricity and national-centricity conceptions of authors” flashbacks. The genre features of Dokiya Gumenna's memoirs are set in the dissertation work. The analysis of time and space features of the memoirs linen organization is conducted. It is investigational evolution of memoirist's state looks.

Key words: memoirs, national identity, literary-centricity, national-centricity.

Размещено на Allbest.ru