Раскрытие характера проблемы выживания человека для современной российской драматургии. Актуальность конфликта между социумом и человеком в условиях стремительно меняющегося мира эпохи рубежа ХХ-ХХI веков. Представление героя пьесы как объекта насилия.

Анализ на предмет соответствия гендерным стереотипам образов главного героя и второстепенных женских персонажей в произведении Х. Мякеля, выявление сдвигов в восприятии гендерной нормативности. Представления о роли и месте женщин и мужчин в литературе.

Этимология и трансформация нового "героя времени" в ранних произведениях Александра Николаевича Островского. Катерина как идеализированный образ положительного героя. Резкая критика купечества, его моральных и нравственных устоев, семейного уклада.

Многогранность противоречий, заложенных в драме А. Пудина. Анализ причин, приведших человека к полной жизненной катастрофе. Представители нового поколения в драматургии 1990-х годов. Воплощение авторской позиции и раскрытие конфликта персонажей.

Дослідження явища інтелектуальної парадигми у прозі першої половини ХХ століття. Аналіз взаємодії між ментальною моделлю і формами її представлення, між інакомовністю і наслідуванням реальності як вагомого принципу організації інтелектуальної прози.

Розгляд внутрішніх протиріч в гуманістичній концепції письменника та її кореляції з християнським гуманізмом. Характеристика особливостей основних складових нової соціалістичної духовності та горьківського гуманізму у публіцистиці М. Горького 1930 року.

Анализ драмы А. Блока "Балаганчик" как художественного целого. Проблема слова, которое тяготеет к античному Логосу и несет в себе интенцию преобразования действительности. Трагедийность существования действенного слова в пределах литературной реальности.

Особенности восприятия современниками драмы "Балаганчик". Балаган, являющийся интуицией поэтической философии, который выступает для выражения ситуации, связанной с символическим словом как характерное отличие драматического произведения А. Блока.

Сутність і значення концепції діалогізму, який забезпечує текстову поліфонію як співприсутність та діалог свідомостей. Використання її принципів при вивченні творчості Достоєвського. Відображення самоцінності свідомості героя у вченні М. Бахтіна.

Обзор романа прозаика, одного из основоположников течения "новый реализм" Романа Сенчина. Характеристика мира современной российской деревни: без дорог, лекарств, удобств и средств к существованию. Анализ образов главных героев, их жизни и деятельности.

Связь и взаимодействие духа и тела. Дух в литературе как задумка произведения. Сами произведения и их текст как тело, вместилище духа литературы. Формирование духа в процессе взаимодействия автора с окружающим миром и его чувственного восприятия.

Рассмотрение образа Андрея Болконского и его пути становления в романе Льва Николаевича Толстого "Война и мир". Определение понятия духовного совершенствования как философского поиска и нахождения человеком ответов на главные жизненные вопросы бытия.

Тема поиска души в повестях Николая Гоголя "Невский проспект", "Нос", "Портрет", "Шинель", "Записки сумасшедшего". Значение Гоголя в развитии мировой литературы. Развитие гоголевских духовных традиций у русских классиков. Зарубежные последователи Гоголя.

Феміністична проблематика у світлі наукового дослідження. Проблема емансипації у творчості О. Кобилянської в оцінках літературно-художньої критики. Артистично-індивідуалістичний тип жінки як особистості у творчості белетристики за новелами письменниці.

Исследование жанровой структуры повести В.А. Левшина о славном князе Владимире и былинном герое Добрыне Никитиче. Характеристика основной формы презентации фольклорной былины. Рассмотрение смешивания традиции разных фольклорных и литературных жанров.

Коммуникативный аспект дифференциации жанров несказочной прозы. Особенности воспроизведения фольклорных текстов. Структурные элементы былички. Значимость и эсхатологическая направленность легенд. Важнейшие функции исторических и генеалогических преданий.

Проблема дифференциации повести и романа в русской критике. Жанровые и нежанровые дефиниции по поводу дебюта Ф.М. Достоевского "Бедные люди". Отражение теории В. Белинского о номинации повести и романа в обсуждении произведений Достоевского 1840-х годов.

Исследование жанровой специфики малой прозы. Разграничение таких понятий как рассказ, повесть и новелла. Определение их качественных различий. Изучение особенностей рамочного построения сюжета. Закрепление новеллы в творчестве немецкоязычных писателей.

Історія американської літератури ХХ ст. Розгляд ролі особистості у житті соціуму у романі письменника-реаліста Т. Драйзера, проблеми протиставлення особистості і суспільства, різноманітні психологічні та соціальні аспекти існування індивіда у суспільстві.

Розгляд особливостей виявлення свободи особистості жінки у російськомовній повісті з’ясування питання жіночої самоідентифікації через схеми "(асексуальна) жінка-дружина”, "закохана жінка", "подруга" в контексті любові й творчості крізь призму кохання.

Художній спосіб збереження митцями української діаспори національного культурного дискурсу поза предковічними видноколами. Суть системи національних цінностей, що виявляються в синтезі історичної пам’яті, звичаях, які щиро бережуть українські емігранти.

Оцінка проблеми збереження національної ідентичності українцями-емігрантами, зокрема письменниками. Дослідження діяльності Мистецького українського руху та контент-аналіз твору "Юність Василя Шеремети" У. Самчука у контексті виокремленої проблеми.

Любов до Батьківщини та народу як невід'ємна від любові до природи і Землі за ствердженням української письменниці Лесі Українки в "Лісовій пісні". Природа в "Лісовій пісні" - не декорація, а повноцінний художній образ, активна, творча життєва сила.

Аналіз ролі, функції та еволюції поглядів Валер’яна Поліщука на значення звукового фактору літературного матеріалу. Проблеми, пов’язані з вивченням пролетарського та авангардного літературного процесу в Україні на засадах академічного літературознавства.

Импликативные процессы становления проблематики художественной экспрессии. Релевантность риторической модели в учении об аффектах в теории искусства ХVІІ века. Тематизация изобразительного тропоса в теоретическом наследии романтиков и в эстетике Бодлера.

Попытка изучения причин различного толкования повести А.С. Пушкина "Станционный смотритель". Особенности синтеза разных литературных жанров, его соответствие художественному своеобразию повести "Станционный смотритель". Этико-философская мысль повести.

Раскрытие темы духовной радости, наполненности жизнью, которое приносит художнику искусство, вдохновленное любовью к людям, к своей земле, в повести И. Шмелева. Социальный мотив русского крепостного таланта и духовная проблематика свободы выбора.

Изучение характера и принципов мифологизма в русской прозе в конце XX века. Проблема поиска подходов к объяснению использования мифов в новейших произведениях. Исследование влияния тенденций постмодернистской и массовой литературы на современную прозу.

Пушкин и философско-историческая мысль XIX века. Проблемы истории в художественном мире А.С. Пушкина. Осмысление исторической противоречивости самодержавной власти Петра I. Тема крестьянского восстания в художественной прозе и публицистике Пушкина.

Изображение личности человека в процессе его развития в зависимости от объективных, конкретно-исторических условий жизни - принцип литературного творчества А.С. Пушкина. Исторический роман - значительное явление в творчестве великого русского поэта.