Духовно-нравственная эволюция личности скульптора С. Эрьзи. Влияние социокультурной среды эрзянского народа. "Дух времени", "дух народа", воссозданный К. Абрамовым, как фон, на основе которого произошло профессиональное становление Эрьзи как скульптора.
Исследование рукописей Ф.М. Достоевского. Попытка хронологической атрибуции "второй" записной книжки писателя, хранящейся в фонде РГБ. Последовательность заполнения, датировка, группировка и анализ отдельных записей, относящихся к 1863 и к 1864 годам.
Изучение характера заполнения, дат, встречающиеся в "третьей" записной книжки Ф.М. Достоевского и содержание записей. Попытка хронологической атрибуции текста в рабочей тетради автора. Особенности литературной и журналистской работы Ф.М. Достоевского.
Изображение жизни российской провинции в реалистическом произведении "Гроза" Александра Островского. Раскрытие трагизма пьесы в неразрешимости конфликта между человеком, обладающим чувством собственного достоинства, и лицемерным обществом самодуров.
Аналіз особливостей статевого дозрівання підлітків та проблеми виховання на початку ХХ ст. Психологічна експертиза біологічних та фізичних змін, проблеми статевого дозрівання, пробудження сексуальності та бурхливих інстинктів в німецькій драматургії.
Дослідження проблем символокритики США і концепції С. Лангер. Філологічний зміст поняття "символокритика", її термінологічний склад. Концептний зміст презентивного символізму. Характеристика чинників антилангерівської позиції Н. Фрая, основні положення.
Системний аналіз літературно-критичних робіт Сьюзен Лангер як репрезентата символічної школи в контексті сучасного літературознавства США. Концептний смисл "символу" та його значимості в теорії символотворчості. Чинники антилангерівської позиції Н. Фрая.
Виявлено провокаційну вікову та гендерну семантику на прикладі казки Л. Керролла "Alice’s Adventures in Wonderland". Казка відтворює історичні та національні стереотипи Великої Британії. Розглянута вербальна семантика у діалогічних єдностях мовців.
Обозначение сложившихся в обществе стереотипов и тривиальных мифов, ироническое обыгрывание их в поле постмодернистской культуры как основная задача немецких писателей 1990-х годов. Деструкция мифологических образований с позиций иронического дискурса.
Пояснительная записка программы. Цели, задачи, структура предметно-ориентированного элективного курса. Временные рамки современной русской литературы. Структура и содержание программы. Реалистическая традиция: кризис реализма и формирование постреализма.
Визначення інтенціонального конструювання та рецептивних феноменів, які виникають при роботі з драматичними творами. Створення похідних креативних проекцій, які породжуються проактивними реципієнтами. Створення художнього світу особливого типу.
Обзор современных концепций "мировой литературы" и сопоставление их с представлением о многонациональной советской литературе, выработанным в литературоведении Союза Советских Социалистических Республик. Доминирование русского языка и русской литературы.
Характеристика описательного и нормативного методологического подхода к осмыслению мировой литературы. Знакомство с наиболее значимыми концептами теории мировой литературы. Деятельность Гете, Маркса, Чи. Сущность понятия "имперскость модели" литературы.
- 10214. Проекция авторского сознания как основная черта автобиографизма романа И.С. Шмелева "Лето Господне"
Изучение двойного видения мира, который предстает перед читателями в отечественном автобиографическом романе И.С. Шмелева, с одной стороны, глазами наивного, чистого ребенка, а с другой, глазами мудрого, взрослого человека, талантливого писателя.
Анализ российской прессы 1900-1920-х годов, характерное отношение современников к творчеству Л. Чарской и А. Вербицкой. Генезис формирования жанрово-тематического канона женского романа и "девичьей" повести в произведениях вышеуказанных авторов.
Особенности жанровой специфики прозаических произведений А.К. Толстого, характер художественного вымысла писателя. Фантастические элементы ранней прозы. Определение основных направлений жанровых трансформаций, связанных с творческой эволюцией Толстого.
Абсолютное отсутствие метафор как одна из наиболее характерных черт литературного стиля А.С. Пушкина. Интерпретация прозы А.С. Пушкина представителями первой волны русской эмиграции, критиком и литературоведом Д. Святополком-Мирским и А.А. Алексеевым.
Необходимость выявления историко-литературной логики эволюции, ее ценностно-эстетического и концептуального содержания. Системно-типологическое своеобразие творчества Писемского. Художественно-антропологические аналогии в романистике Писемского 1860-х гг.
Відтворення формування стереотипів утопічної свідомості (масової та індивідуальної) перших десятиліть ХХ століття, і використання традиційних способів трансформації вічних тем, сюжетів, мотивів та жанрово-стильова поліфонічність творчості В. Винниченка.
Наукові студії, присвячені творчості В. Дрозда - українського письменника другої половини ХХ століття. Домінування в його мистецькій спадщині соцреалістичнго канону. Риси химерної прози, яка стала перехідною ланкою від модернізму до постмодернізму.
Аналіз найбільш специфічних особливостей поетики В.Набокова. Визначення особливостей підпорядкування хронотопа та композиційної схеми романів віршовому ритму. Вивчення зв’язку між композицією та хронотопом у російськомовних творах різних етапів.
Дослідження особливостей набоковської поетики і функції її характерних прийомів. Визначення ролі ігрового початку в створенні оригінального художнього світу письменника. Опис фігури героя-художника і системи жіночих образів в різних романах 20-30-х рр.
Стильові домінанти неореалістичної прози В. Підмогильного як одного з провідних українських модерністів 1920-х років. Екзистенціалізм, поєднаний з інтелектуалізмом, іронічністю прозового наративу митця. Індивідуальне новаторство, трансформація традиції.
Аналіз мотивної структури прози А.П. Платонова та В.С. Стуса. Порівняльний аналіз ключових мотивів, виявлення перегуків між творами. Виявлення мотивів страждання (туги і самотності), неспокою, голоду, часу та пам'яті у повісті та сценарії авторів.
Роль особливості вияву авторської позиції в суб’єктних та позасуб’єктних формах, на рівні паратексту. Способи художнього втілення концепції історії. Якісні характеристики ідіостилю Шевчука, що окреслюються в системі стильових домінант, його змінність.
Аналіз рецепції та типології прози В. Гонсьоровського в контексті літературної ситуації у Польщі кінця XIX - початку XX ст. Ґенеза історичного дискурсу прози письменника. Жанрово-стильові особливості творів. Архетипи та принципи організації текстів.
Розгляд особливостей побудови часопросторових моделей художнього світу письменницею. Окреслення характерних рис індивідуального стилю Г. Пагутяк. Визначення особливостей герметичності як літературного явища. Характеристика її як домінанти в прозі авторки.
Основні особливості культурного, історичного і літературного контекстів, у яких відбувалося становлення й утвердження літератури "чорного гумору". Характеристика та специфіка поетики творів Дж. Донліві, роль і місце письменника в американській літературі.
Аналіз романів Фаулза як своєрідне творче висловлення художньої ідеології постмодернізму. Аналізу творчості Фаулза у контексті сучасних інтерпретацій постмодернізму як "нової міфотворчості". Поетика сюжету та стильових домінант творчості письменника.
Особливості функції міфологем, архетипів, традиційних мотивів та казково-фантастичних образів в авторській світомоделі. Місце засобів суміжних мистецтв у структурі творів І. Сенченка. Роль власних назв у створенні латентного плану оповіді письменника.