Особливості творчості неокласиків у період модерністичних новацій вітчизняної словесності та впровадження панівної ідеології соцреалізму. Урбаністичні студії поезії М. Рильського. Ревізія минулого, пам’яті та культури, романтичної інтерпретації дійсності.

Осмислення історії українського літературознавства в книзі Демської-Будзуляк Л. Дослідження генези українських пошукових рефлексій та виявлення типологічних зв’язків між культурним світоглядом епохи та інтелектуальними практиками вітчизняної філології.

Перевод неоконченных сказаний Джона Рональда Руэла Толкиена, которые представляют собой не цельное произведение, как эпопея "Властелин Колец", а лишь фрагменты и фрагменты фрагментов сказаний, объединенные только общим предметом (история Средиземья).

Поэтика романа в стихах Павла Когана "Первая треть", его исторический и жанровый контексты. Ключевой жанровый признак романа в стихах – соединение плана автора и плана героев, постоянно сменяющихся между собой. Сюжет романа: попытка реконструкции.

Погляди лінгвістів щодо внеску О. Гончара в розбудову сучасної української мови, способи лексикографічного опрацювання лексичного багатства його мови. Вплив О. Гончара на формування нового мовомислення й розвиток інтегральних лінгвістичних досліджень.

Особенности применения неологизмов в произведении Р. Кено "Zazie dans le metro". Эксперименты в литературном построении и письме, использование различных, нестандартных для классической литературы, стилистических приемов, нарушение законов синтаксиса.

Аналіз художньої реалізації революційної ситуації у циклі британського фантаста Ч. М'євіля, зокрема у його романі "Залізна рада". Визначення прихильності романіста до неомарксистських ідей на підставі літературно-критичної рецепції його романістики.

Аналіз художньої реалізації революційної ситуації у світоформаторському циклі британського фантаста М'євіля у романі "Залізна рада". Зображення дієвої моделі виключення спільноти з капіталістичного соціуму, руйнування традиційної структури суспільства.

Сюжеты и мотивы адыгского мифоэпического наследия как материал для самостоятельного художественного творческого мифологизирования. Новаторское использование мифотворчества молодым талантливым автором Д. Кошубаевым в мифоэпическом романе "Абраг".

Анализ мифопоэтической картины мира в книге стихотворений Андреева в центре которой оказываются образы Московского Кремля и Красной площади, получающие райскую и инфернальную семантику. Антиномическая двойственность образов и их апокалиптическая природа.

Філософське осмислення фікційності просторових моделей, що пропонуються в постмодерністських текстах. Висвітлення симулякровної природи, нереференційності культури та мистецтва сучасного споживацького суспільства. Специфіка та елементи стилю кіберпанк.

Зіставлення поезії Тараса Шевченка і Віри Вовк в аспекті неоміфологізму. Суть поняття релігійного дуалізму, виокремлення спільних рис в обох авторів. Дослідження мотиву метаморфози. Тяглість, укорінена в романтизмі як предтечі подальших мистецьких явищ.

Визначення основних рис неоміфологічного художнього стилю української літератури ХХ ст. Синтез міфології та фольклору у прозі В. Земляка, В. Шевчука, Ю. Винничука. Переплетення історичного та сучасного у творчості Г. Пагутяка, Т. Прохаська, М. Матіоса.

Твір Семесюка "Щоденник україножера" як зразок неофіційної культури, у середовищі якої руйнуються колоніальні структури свідомості українців. Елементи, інструменти, що творять неоміфологічний простір тексту. Постколоніальний образ України у творі.

Аналіз твору І. Семесюка "Щоденник україножера" як зразка неофіційної культури, у середовищі якої руйнуються колоніальні структури свідомості українців. Виділення елементів та інструментів, що творять неоміфологічний простір тексту твору Семесюка.

Неопределенность как свойство структуры предисловия "От издателя", ее проявление в тексте: логические противоречия, способ бытования имен. Недовоплощенность целого, мотивы частичности и дробности, свойственные статусу рассказчиков "Повестей Белкина".

Проаналізовано рукопис неопублікованого бібліографічного покажчика "Українське радянське літературознавство і критика. Українська радянська література. 1917-1970". Виявлення причин його неопублікування і ненадання до широкого суспільного використання.

Аналіз структури та змістового наповнення рукописів і біобібліографічних посібників, присвячених П. Тичині. Дослідження літературної та наукової спадщини українського поета. Створення достовірної бібліографічно-повнотекстової бази даних письменника.

Аналіз літературно-критичної праці Ф. Достоєвського та І. Франка, специфіка вияву неореалістичних тенденцій у творчості реалістів епохи декадансу. Зародження неореалістичного дискурсу в статтях, рецензіях, виступах українських та російських критиків.

Виникнення стильового напряму неоромантизму наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. як реакції на натуралізм і позитивізм. Леся Українка - найяскравіший представник неоромантизму. Позначення образного часопростору письменниці неоромантичним екзотизмом.

Природа неоромантизму як складової модерністського типу мистецтва у прозі, специфіка іронії. Присутність етики гріха в екзистенційному наративі Д. Конрада та творчість в ранній прозі Ю. Яновського, аналіз ідеальних типів героїв в творах письменників.

Характер мислетворення Лесі Українки. З'ясування філософських та морально-духовних передумов феномену творчості Лесі Українки, її естетичної орієнтації на вільний всебічний духовний розвиток. Художні особливості пейзажної та інтимної лірики поетеси.

Проблема поєднання різних стилів як одну з визначальних і головних рис творів Коцюбинського. Норомантичне двосвіття та мотиви, характерні для цього стилю. Контрастне протиставлення світів - ідеального і реального як особливість неоромантичного мистецтва.

Исследование единственного полного перевода с испанского языка "Назидательных новелл" Мигеля де Сервантеса, выполненного Кржевским. Отражение в сервантесовском тексте следов аллюзий, микроцитат, философских и риторических топосов, исторических реалий.

Дослідження перекладності/неперекладності віршового твору як ключової проблеми поетичного перекладознавства та пошук основних методів і засобів, за допомогою яких можна було б здійснювати аналіз першотвору та забезпечувати його адекватний переклад.

Світ Л. Костенко та значення її творчості для української культури. Провідні мотиви лірики письменниці. Художня особливість та цінність історичного роману у віршах "Маруся Чурай". Місце неповторної поезії Л. Костенко в український та світовій літературі.

Детство и юношество В. Маяковского, уникальность его феномена. Выход первого сборника и обращение к драматургии и кинематографу. Творчество в годы гражданской войны и во время поездок за границу. Влияние реформатора поэтического языка на поэзию XX века.

Использование понятия "коллективного героя" в советском литературоведении для обозначения собирательного образа совокупности людей - народа, социальной группы. Определение массовой сцены как отдельной картины, изображающей действия и настроения массы.

Нетрадиційне, якісно нове бачення й осмислення живописного полотна "Катерина". Спроба структурно-функціонального прочитання картини Т. Шевченка "Катерина" з позицій національно-екзистенціальної методології, у контексті всієї творчої спадщини Кобзаря.

И.С. Тургенев как один из величайших русских писателей XIX века, анализ краткой биографии. Знакомство с непрямыми употреблениями форм императива в произведениях И.С. Тургенева. Рассмотрение важных особенностей романов известного русского писателя.