З’ясування ролі категорії двійництва в західноєвропейських літературах як важливого моменту ідейно-естетичного самоусвідомлення особистості європейця Нового часу. Комплексне дослідження суспільно-психологічних параметрів ситуації літературного двійництва.

Аналіз особливостей стратегії розвитку літератури на національній основі, що реалізована І. Нечуєм-Левицьким теоретично та у власних творах. Пошук відповідних національній літературній традиції жанрово-стильових, ідейно-тематичних та образних систем.

Роль Д. Чижевського у переосмисленні парадигматики українського романтизму. Протистояння таким світоглядним орієнтирам як: уникнення будь-якої містики; відмова від психологічно-інтимного занурення. Нав’язування революційно-демократичних тенденцій.

Особливості концепції романтичної іронії як складової романтичного світогляду, витоки якої сягають вчення Сократа та філософії неоплатонізму. Дослідження проявів концепції романтичної іронії у творчості Івана Котляревського, Миколи Гоголя і Шевченка.

Розглянуто індивідуальність концепції світу в поезії В. Симоненка. Визначено своєрідність художньої реалізації моделі світу на рівні емоційних рефлексій ліричного "Я". Розглянута інтимізація вираження національного начала в характеристиці світу Землі.

Своєрідність інтерпретації в поезії В. Коржа концепції світу. Визначення зорієнтованості світу, що постає у форматі роздумів ліричного героя, на тріаду Земля - Небо – Вода. Актуалізація в її межах образу України як уособлення національної картини світу.

Концепція як певний спосіб розуміння, трактування будь-яких явищ, основна точка зору, керівна ідея для їх висвітлення. Е.М. Ремарк - один з найвідоміших письменників так званого "втраченого покоління". Аналіз художнього світу роману "Три товариші".

Визначення художньо-естетичної позиції письменниці. Витоки розуміння нею світу і людини у своїх поетичних, прозових творах і літературно-критичних статтях. Втілення ідей людини-творця, антропокосмізму світу і визнання безсилля людини подолати самотність.

Аналіз книги, створеної за матеріалами інтернет-постів у соціальній мережі Facebook, в контексті концепції дослідження сучасної історії України. Доведення приналежності аналізованого видання до метажанрових текстів із виразним автобіографічним підґрунтям.

Особливості художньої розробки однієї з центральних категорій літератури постмодернізму кінця ХХ століття. Огляд категорії читача в творчості провідних американських письменників Джона Барта і Дональда Бартельма. Аналіз напрямків їх жанрових пошуків.

Дослідження романтичного образу митця-маргінала в повістях "Музикант" Т. Шевченка та "Історія кілка в плоті" Ю.-І. Крашевського. Маргінальність героя з точки зору міфопоетичного підходу до художнього твору як "вікна між сакральним та профанним світами".

Комплексне дослідження особливості функціонування романтичного образу митця-маргінала в повістях "Музикант" Т. Шевченка та "Історія кілка в плоті" Ю.-І. Крашевського. Діонісійська стихія музики як чинник соціальної маргіналізації романтичного героя.

Художнє відображення реалізації творчої особистості у повістях Т. Шевченка, що є одним з найбільш значущих засобів вираження його естетичного світобачення. Погляд на постать Т. Шевченка як на поета національної ідеї, як ідеолога української державності.

Дослідження особливостей художнього відображення реалізації творчої особистості у повістях Шевченка, що є одним з найбільш значущих засобів вираження його естетичного світобачення. Вплив творчості Шевченка на відчуття національної ідентичності людини.

Творчість українського літератора І. Котляровского. Особливості національної спадщини І. Котляровского. Аналіз твору І. Котляроского "Енеіда". Аналіз народно-тілесних матеріалізованних образів у "Енеіде". Використання еротичних сцен в "Енеіде".

Аналіз концептуальної опозиції "добро-зло", яка чітко простежується в кіноповісті О. Довженка "Україна в огні". Прийом протиставлення двох сімей в повісті. Розкриття сутності національної свідомості та патріотизму, боротьба з нацистськими загарбниками.

Особливості омовлення комунікативно значущого концепту мовчання. Амбівалентність міжособистісного мовчання, що допомагає реалізовувати не лише конфронтаційні, а й кооперативні стратегії, у творчості у Г. Тютюнника. Вираження стратегії ігнорування.

Аналіз багаторівневої системи координат реальної мовної особистості на матеріалі сучасного художнього дискурсу. Дослідження мовного образу польської письменниці Ольги Токарчук у романі "Бігуни". Вербальне переважання процесуальних відмінностей.

Проблематика документального твору Л.А. Урреа контекстуалізована в парадигму сучасних досліджень про міграцію, економічне зубожіння й безправність нелегальних мігрантів. Життя нелегалів прописане в дискримінативні інфраструктури розвинутих суспільств.

Літературознавчий аналіз оповідань Г. Барвінок. Вплив кордоцентризму на формування творчого методу, тенденція до чуттєвості у створенні та розв’язанні конфліктів. Творчість Г. Барвінок в контексті літературної доби. Риси, притаманні кордоцентричній прозі.

Аналіз образної системи лірики Анастасії Ткаченко з позицій національної "філософії серця". Виокремлення тематичних аспектів, пов'язаних з ментальними традиціями українського народу. Розкриття образної специфіки лірики на прикладах конкретних поезій.

Анализ взаимосвязи мифологии Кореи и поэзии ранней литературы на примере жанра "хянга" и анонимных повестей. Рассмотрение модели старшего и младшего в системе образов "хянга". Отслеживание мифологических закономерностей и образов в повестях XIX века.

Погляди І. Огієнка на значення національної літературної мови, мовної практики письменників, багатство їх мовностильової палітри, на головну функцію літературної мови - бути джерелом національної єдності. Дотримання ним принципу єдності змісту і форми.

Особливості відзначення перегуків засад поезії Т. Шевченка та філософських трактатів А. Шопенгауера. Зображення простору України – всього її географічного підсоння, включно з морською (чорноморською) деталлю пейзажного рисунка та "архетипом могили".

Відзначення перегуків засад поезії Т. Шевченка та філософських трактатів А. Шопенгауера. Сприйняття категорії простору в творчості Т. Шевченка – відповідно до тези А. Шопенгауера про немислимість початку простору. Низка ситуативних змін у долі героїв.

Проблематика дослідження біблійного концепту як структурної складової художньої дійсності у текстах києворуських книжників. Літературознавчий аналіз бінарної моделі "Віра/Знання" у проповідях богословів І. Київського, Ф. Печерського та Л. Жидяти.

Вплив західної та східної літературної традиції на творчість кіпрського поета А. Георгаллідіса, зокрема на його поетичну збірку "Трохи менше, ніж порожнє". Жанрова специфіка мініатюрних поетичних форм, що бере свій початок від східних тривіршів - хайку.

Публикация в Бразилии книги Корнея Чуковского "Тараканище" в 2016 году и реакция читателей. Обсуждение работы с мастер-классом "Играя в писателя" для детей от 7 до 12 лет. Методика его проведения, анализ некоторых рукописей книги, созданных детьми.

Эволюция метода и жанра К.И. Чуковского — от эссеистического литературного портрета в "Рассказах о Некрасове" до критико-социологической монографии "Мастерство Некрасова", в которой автор уступает господствующим взглядам советского литературоведения.

Французские версии легенды о Тристане и Изольде, реконструкция исходного сюжета Эйснером. Легенда о Тристане, Изольде в рамках легенд о короле Артуре. Пути формирования сюжета легенды в кельтской среде. Анализ особенностей исторического развития Британии.