Жінка в німецькій та австрійській лінгвокультурі часів великої депресії (на матеріалі романів Е.М. Ремарка "Drei Kameraden" та Р. Вельж "Johanna")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Жінка в німецькій та австрійській лінгвокультурі часів великої депресії (на матеріалі романів Е.М. Ремарка "Drei Kameraden" та Р. Вельж "Johanna")

Романова Н.В.

Херсонський державний університет

Анотація

Статтю присвячено дослідженню функцій жінки німецької та австрійської лінгвоспільноти в часи Великої депресії. Класичне визначення Великої депресії апелює до світової економічної кризи 30х років минулого століття, тривалість якої варіює від країни до країни, від культури до культури. До прикладу, кількість безробітних у Німеччині кінця 1931 - початку 1932 року досягла рівня 30%, у Австрії - 4,65%, що зумовило появу екстремістських рухів. Статус німецької та австрійської жінки аналізованого періоду визначався спочатку положенням батька, потім - чоловіка. Фактично жінка була соціально залежна та безправна. Встановлено, що функції німецької та австрійської жінки детерміновані економічним, політичним, релігійним, етичним, психологічним, психічним та науковим впливом. Для німецької жінки часів Великої депресії виокремлено 16 основних функцій у тому числі прибиральниця, нянька, секретарка, підприємниця, годувальниця родини, психологиня, повія, емігрантка, екскоханка, "кар'єристка", компаньйонка, самиця, посередниця, візажистка, рівноправна члениня суспільства, жертва (медицини), австрійська жінка орієнтується більшою мірою на функції прийомної матері, двоюрідної бабусі, сестри, прийомної сестри, зведеної сестри, медсестри, економки, помічниці, однокласниці, працівниці відділу соціального забезпечення, офіціантки, керівниці богадільні, особи, що приймає рішення/ дезінфікує палату/ цікавиться чужим життям/ проклинає/ втратила дитину/ розпитує, лежачої хворої, служниці, селянки, дочки, кравчині, ідеальної дівчини, падчерки, небіжчиці, Божої Матері, матінки, молочниці, пастушки, пліткарки, соціалістки, доярки, рятівниці, касирки, поштарки, віруючої, християнки, маргіналки, багачки, акушерки, дизайнерки, стерви, тітки, глядачки, повітряної гімнастки, читачки, колекціонерки, спокусниці, епілептички, закоханої, бранки, дурненької, філософині, покинутої, санітарки - всього 56 позицій. Простежено семантичний зв'язок між українською та німецькою жінкою, підтверджено ідею впливу культури на статус жінки.

Ключові слова: жінка, австрійська жінка, німецька жінка, функції жінки, часи Великої депресії, культура.

Romanova N. V. A WOMAN IN GERMAN AND AUSTRIAN LANGUAGE CULTURE DURING THE GREAT DEPRESSION (BASED ON THE NOVELS OF E.M. REMARQUE "DREI KAMERADEN" AND R. WELSH "JOHANNA")

The article is devoted to the study ofthe functions of women in the German and Austrian linguistic community during the Great Depression. The classic definition of the Great Depression refers to the global economic crisis of the 1930s, the duration of which varies from country to country and culture to culture. For example, the number of unemployed in Germany at the end of 1931 - beginning of 1932 reached the level of 30%, in Austria - 4.65%, which led to the emergence of extremist movements. The status of German and Austrian women in the analyzed period was determined first by the position of the father, then by the husband. In fact, the woman was socially dependent and disenfranchised. We have established that the functions of German and Austrian women are determined by economic, political, religious, ethical, psychological, mental and scientific influences. For a German woman during the Great Depression, 16 main functions have been identified, including cleaner, nanny, secretary, entrepreneur, breadwinner, psychologist, prostitute, emigrant, ex-lover, "career", companion, female, mediator, make-up artist, equal member society, victim (medicine), an Austrian woman focuses more on the functions of foster mother, cousin, sister, foster sister, stepsister, nurse, housekeeper, assistant, classmate, social welfare worker, waitress, almshouse manager, decision-maker/ disinfectant of the ward/interested in others life/ curses/ lost a child/ asks, a bedridden patient, maid, peasant, daughter, seamstress, ideal girl, stepdaughter, deceased, Mother of God, mother, milkmaid, shepherdess, gossiper, socialist, milkmaid, savior, cashier, postwoman, believer, Christian, marginal women, rich women, midwives, designers, bitches, aunts, spectators, aerial gymnasts, readers, collectors, temptresses, epileptics, lovers, brats, fools, philosophers, abandoned women, nurses - a total of 56positions. The semantic connection between Ukrainian and German women was traced, and the idea of the influence of culture on the status of women was confirmed.

Key words: woman, Austrian woman, German woman, women's functions, times of the Great Depression, culture.

Постановка проблеми. Доля жінки навіть у "золоті часи" була не простою, не кажучи вже про часи Великої депресії. Термін "Велика депресія" пов'язаний з найбільш глибокою й тривалою економічною кризою в США (1929-1939). Історією доведено, що ця криза суттєво вплинула й на життя всього світу [1]. Наприклад, у Великобританії скоротився експорт, виникло негативне сальдо в зовнішньому торгівельному балансі, зупинилися тисячі підприємств і мільйони людей стали безробітними, в Німеччині змінилася ідеологія, що призвело до політичної кризи й приходу до влади націонал-соціалістів на чолі з А. Гітлером [9], в Австрії відбувся масовий відтік капіталів, зріс дефіцит бюджету, загальне виробництво впало, банки масово збанкрутували, зросло безробіття не лише в містах, а й селах, політики прагнули сильної влади, утворювали нові політичні союзи, були налаштовані на революцію й кардинальні зміни [16, с. 215-222], у радянській Україні панували розкуркулювання та Голодомор [1] тощо. Звичайно, жінка не могла стояти осторонь, вона так чи так брала участь у "боротьбі за виживання". Ще донедавна жінка виконувала традиційні ролі - дружина, матір, домогосподарка, була об'єктом психологічного тиску й фізичного насилля, "сексуальною рабинею", тепер же мала "пробудитися", стати на шлях "активних дій", який допоміг би їй отримати новий досвід через утрати, страждання, біль, розкрити та реалізувати свій жіночий потенціал як рівноправної членині суспільства або особистості. Інакше кажучи, жінка повинна була змінити свої традиційні ролі на нові. При цьому нові ролі нав'язувалися чоловіками, були орієнтовані на потреби й інтереси останніх. Виникає образ так званої ідеальної жінки, в якій чоловіки цінували вроду, молодість, жіночність, поступливість, скромність, товариськість, терпимість, ерудицію, доброту, лагідність. Наведені риси характерні як для міської, так і сільської жінки [17; 19]. Зрозуміло, що міська й сільська жінка стикатимуться з різними проблемами та матимуть різні пріоритети. Ця проблема може бути й повинна стати перспективою подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасна лінгвістика вивчає жінку з різних позицій: психології, культурології, соціології, когнітології, лінгвогендерології тощо [3, с. 91-96]. У полі вітчизняних наукових зацікавлень перебувають як концепти ЖІНКА [11], ФЕМІННІСТЬ [5], МАТИ [8], так і концептосфери ВІЧНА ЖІНОЧНІСТЬ [4, с. 9], УСПІШНА ЖІНКА [12] тощо. Проте дотепер немає спеціальних студій, в яких було б висвітлено проблему статусу німецької та австрійської жінки в часи Великої депресії.

Постановка завдання. Мета дослідження - окреслити парадигму функцій жінки в німецькій та австрійській лінгвокультурі часів Великої депресії. лінгвоспільнота депресія криза

Виклад основного матеріалу. Як відомо, поняття жінки корелює з науковими національними традиціями. Зокрема українці вважають жінку біологічною істотою, антонімічною чоловікові. З другого боку, вбачають у ній результат дорослості дівчинки, а також заміжню особу "стосовно до свого чоловіка", взагалі заміжню особу "жіночої статті" [13, с. 676]. Німці трактують Frau дещо ширше, ніж українці. Для них важливі: а) вік і біологія, б) соціальний статус, в) етикет, д) функції і походження [18, с. 371], е) культурологія [15, с. 423]. З позиції культурології Frau є казковим фольклорним персонажем Frau Holle "букв. пані Завірюха", що мешкає в підземному світі. У неї величезні зуби, що стирчать із рота, тому її бояться пересічні люди. Разом з тим пані Завірюха лагідно поводиться із зайдами земного світу. Владарює над стихіями води й повітря, залучає до керування снігом молодих дівчат, що працюють на неї. Після закінчення "трудових відносин" щедро обдаровує їх рідиною у вигляді золота або смоли. Прихильниця справедливості [14]. У цьому контексті літній жінці адресують нові функції - моральне ставлення до молодих жінок та оцінка фізичної роботи, відповідно. На тлі сказаного, українську жінку вміщують у біологічні, часові й соціальні рамки, німецьку - в часові, біологічні, соціальні, культурні та генеалогічні, відповідно. Звідси випливає, що в українських жінок функції перебувають на периферії, у німецьких посідають проміжне місце між соціальними та генеалогічними компонентами. Тобто входять до категорії культури. Йдеться про мовленнєвий етикет. Мовцеві рекомендують звертатися до будьякої жінки - заміжньої чи незаміжньої - онімноапелятивно за формулами "пані + прізвище", наприклад, Frau Blume, "пані + наукове звання/ науковий ступінь", наприклад, Frau Doktor, Frau Professor, "пані + назва професії чи рід занять", наприклад, Frau Sekretar [10, с. 93-94].

Семантичного зв'язку Frau з економічними, політичними, релігійними або іншими чинниками в аналізованих дефініціях не простежуємо.

Спостереження над емпіричними матеріалом [17; 19] дає змогу узагальнити та унаочнити функції жінки часів Великої депресії в Німеччині та Австрії в таблиці 1, де скорочення "De" означає Німеччина, "RO" - республіка Австрія, знак "плюс" підтверджує наявність функції жінки, знак "-" заперечує наявність функції жінки.

Із табл. 1 видно, що палітра функцій жінки розлога. При цьому функції жінки в Німеччині та Австрії почасти збігаються, почасти не збігаються. Виокремлюємо провідні та національно забарвлені функції. Провідними вважаємо функції, що збігаються в обох культурах, національно забарвлені трапляються в тій чи тій культурі. До провідних функцій належать: дружина, матір, коханка, п'яниця, злодійка, бабуся, (груб.) баба, продавчиня, вдова, прачка, довірена особа, втікачка, візитерка, господиня, подруга, кохана, дама, наречена, іміджмейкериня, лікарка, домогосподарка, тусовщиця, каліка, підопічна, клієнтка, пацієнтка, медсестра, сусідка, любителька тварин, відвідувачка трактиру, пасажирка, орендарка - всього 32 позиції, національно забарвленими постають усі інші функції - всього 71 позиція.

Для німецької жінки характерні такі функції, як-от: прибиральниця, нянька, секретарка, підприємниця, годувальниця родини, психологиня, повія, емігрантка, екс-коханка, "кар'єристка", компаньйонка, самиця, посередниця, візажистка, рівноправна члениня суспільства, жертва (медицини) - всього 16 позицій, австрійська жінка орієнтується більшою мірою на функції прийомної матері, двоюрідної бабусі, сестри, прийомної сестри, зведеної сестри, медсестри, економки, помічниці, однокласниці, працівниці відділу соціального забезпечення, офіціантки, керівниці богадільні, особи, що приймає рішення/ дезінфікує палату/ цікавиться чужим життям/ проклинає/ втратила дитину/ розпитує, лежачої хворої, служниці, селянки, дочки, кравчині, ідеальної дівчини, падчерки, небіжчиці, Божої Матері, матушки, молочниці, пастушки, пліткарки, соціалістки, доярки, рятівниці, касирки, поштарки, віруючої, християнки, маргіналки, багачки, акушерки, дизайнерки, стерви, тітки, глядачки, повітряної гімнастки, читачки, колекціонерки, спокусниці, епілептички, закоханої, бранки, дурненької, філософині, покинутої, санітарки - всього 56 позицій.

Таблиця 1

Функціональне навантаження жінки в Німеччині та Австрії часів Великої депресії, за романами Е.М. Ремарка "Drei Kameraden" та Р. Вельж "Johanna"

Провідні та національно забарвлені функції класифікуємо, в свою чергу, на два різновиди: традиційні та новітні. Традиційні функції охоплюють дружину, матір, коханку, господиню [2, с. 143; 6, с. 31], новітні асоціюються з усіма іншими функціями [7, с. 33].

Зауважимо, що у формуванні новітніх функцій беруть участь декілька чинників, а саме: соціальні, біологічні, психологічні, психічні, емоційні, фізіологічні, економічні, політичні, релігійні, естетичні, етичні, культурологічні, духовні, філософські, географічні. Цікаво, що в Німеччині на передній план висувають соціальні Das Madchen ging nicht mit. Es blieb schlank und schweigend neben Lenz und mir in der Dammerung stehen [17, с. 15], психологічні Das Madchen mufite uns fur ziemliche Schafskopfe halten; aber mir fiel beim besten Willen nichts mehr an [17, с. 16], естетичні Sie sah sehr gut aus, fand ich - aber ich dachte mir nichts weiter dabei [17, с. 17], економічні Eine Hotelfrau geht nicht auf den Strafienstrich - sie wohnt im Hotel und macht da ihre Bekanntschaften. Fast alle Huren kommen nicht dazu - sie haben nicht genug Garderobe und auch nie genug Geld, um einmal eine Zeitlang auf Freier warten zu konnen [17, с. 43], духовні "Du mufit mich sehr lieben, Robby. Ich weifi nicht, was ich machen soll ohne Liebe." [17, с. 109], біологічні Sie schlief in meinem Arm. Ich erwachte oft und sah sie an. Ich dachte, die Nachtkonne nie zu Ende gehen [17, с. 110], географічні Aus den Tannen rief ein Kuckuck. Pat fing an, mitzuzahlen [17, c. 177] аспекти, в Австрії - філософські Seit Johanna wufite, dafi sie weggehen wurde, sah alles anders aus [19, с. 7], естетичні Sie striegelte den verklebten Dreck von den Flanken der drei Kuhe, wusch die Euter mit dem Tuch, das immer sauerlich roch, auch wenn man es noch so oft ausspulte [19, с. 7], духовні Die Ziehschwester Maria kam uber den Hof und nickte Johanna zu [19, с. 7], економічні Ihre Stiefel schlurften auf dem Lehmboden. Es waren alte Stiefel des Ziehvaters, drei oder vier Nummern zu grofi [19, с. 7], фізіологічні Johanna ging zum Brunnen, pumpte den Eimer voll, spulte ihn aus, pumpte noch einmal und hielt das Gesicht unter den scharfen Strahl [19, с. 7-8], соціальні Aufierdem waren die Schuhe unbequem. Sie hatten dem Fraulein Olga gehort, die dem Herrn Pfarrer die Wirtschaft fuhrte [19, с. 8-9], етичні Marianne brachte dem Viehhandler und seinen Gasten Wein. Sie lehnte sich vor, als sie die Glaser auf den Tisch stellte, und die drei Manner glotzten in ihren Ausschnitt [19, с. 9], культурологічні Etwas juckte sie am Bein. Sie kratzte sich mit den Zehen des anderen Fufies [19, с. 9], географічні In einer Woche wurde Johanna wegfahren, nach Norden, uber den Semmering. So weit war noch keine von ihren Schulkolleginnen gekommen. Sie wurde in die Eisenbahn einsteigen und wegfahren, und sie wurde etwas lernen [19, с. 9], релігійні Sie bekreuzigte sich in jeder Kurve, dabei schlitterte die Kiste vor, stiefi an den Vordersitz und traf Johanna jedesmal in den Rucken [19, с. 14], психологічні "Wo die Mutter zustandig ist, da bringe ich sie hin. Eine Person mufi das sein. Hat acht Kinder, jedes von einem anderen Mann. Die ist die alteste. War lang genug bei uns. Und so was brauchen wir nicht in unserer Gemeinde, erst recht nicht in der heutigen Zeit, und es ist ja auch nicht unsere Angelegenheit. Wenn sie was lernen will - bitte sehr. Aber nicht bei uns!" [19, с. 15], емоційні Johanna freute sich darauf die Milch auszufuhren. Das bedeutete, jeden Tag in die Stadt zu kommen, unter andere Menschen, etwas zu sehen, etwas zu erleben. Sie war aufgeregt [19, с. 66], політичні "Sag deiner Bauerin, sie soll sich das Milchgeld von ihren lieben Parteifreunden holen, die sind uns noch viel mehr schuldig. Aber die sehen ja nicht, was vor ihren Augen ist, die lassen sich lieber sagen, was sie sehen sollen. Verstehst?" [19, с. 67].

Левова частка новітніх функцій жінки номінована через розповідь, опис або діалог персонажів. Наприклад, підприємницю Geschaftsfrau реконструюємо на основі розповіді Meine Wirtin, Frau Zalewski, hatte mir erlaubt, im Zimmer meinen eigenen Kaffee zu kochen. Ihrer war zu dunn. ... Ich wohnte schon zwei Jahre in der Pension Zalewski [17, с. 20], годувальницю родини Ernahrerin - на основі розповіді, опису й діалогу "Jetzt wird's ja bald warmer", erzahlte Muttchen weiter, "aber im Winter, in der Nasse und in der Kalte - da kann man anziehen, was man will, man holt sich was weg." // "Gib mir noch eine Bockwurst", sagte ich, "ich habe so eine Lust am Leben. Wie steht's zu Hause?" // Sie sah mich mit ihren wasserhellen kleinen Augen an. "Immer dasselbe. Neulich hat er das Bett verkauft." [17, с. 92], психологиню - на основі опису Wenn sie einen Freier gekapert hatten und es war irgendwie moglich, .dann brachten sie ihn bei Muttchen Wurstkessel vorbei, um vorher noch eine Bockwurst zu essen, damit die alte Frau etwas verdiente [17, с. 92] тощо.

Висновки

Отже, між культурно спорідненими етносами існують як паралелі, так і глибокі відмінності. Паралелі, як уже зазначалось вище, ґрунтуються на соціальних, біологічних, етичних, культурологічних, духовних, економічних, психологічних, естетичних компонентах, глибокі відмінності - враховують ще й психічні, фізіологічні, політичні, релігійні, філософські й географічні компоненти. Внаслідок цього кожний етнос привносить у функції жінки власне, неповторне бачення.

Список літератури

1. Велика депресія у США. Український історик. URL: http://istoryk.in.ua

2. Емірсуінова Г.І. Відбиття соціального статусу жінки в англійській мові. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. 2001. Вип. 537. С. 142-147.

3. Ковбасюк Л.А., Романова Н.В. Сучасні лінгвістичні теорії: лекційні, практичні, самостійні модулі та тести: навчально-методичний посібник. Київ: Ліра-К, 2024. 148 с.

4. Новокшонова Н., Галицька Ю. Концептосфера статі та інтерпретація гендерних міфологем у філософії та культурі постмодернізму. Грані. Філософія. 2021. № 5. Т. 24. С. 5-17.

5. Онищак ГВ., Петій Н.В. Вербалізація концепту ФЕМІННІСТЬ в сучасній англійській мові. Молодий вчений. 2021. № 9 (97). С. 34-38.

6. Павлушенко О. Концепти СІМ'Я, ШЛЮБ через призму міфічного світобачення давніх українців. Актуальні проблем дослідження граматики та лексикології : Матеріали міжнар. наук.-теор. конф., м. Вінниця, 4-5 жовтня 2006 року. С. 24-36.

7. Рубан О.В. Гендерно-рольове питання в сучасному українському суспільстві: світоглядний аспект. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2018. Вип. 23. С. 31-34.

8. Саїк А.В. Аналіз концепту МАТИ в романі Любові Голоти "Епізодична пам'ять". Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. № 4. Ч. 1. Т. 31 (70). С. 116-124.

9. Світова економічна криза (1929-1933). Становлення різних систем. URL: https://ru.osvita.ua

10. Сколоздра О. Онімно-апелятивна номінація особи у "малій прозі" Івана Франка. Актуальні проблем дослідження граматики та лексикології : Матеріали міжнар. наук.-теор. конф., м. Вінниця, 4-5 жовтня 2006 року. С. 93-98.

11. Сукаленко Т. Мовні одиниці у формуванні концепту "жінка" у сучасній українській лінгвокультурі. Проблеми гуманітарних наук. 2021. № 47. С. 199-205.

12. Тернова Ж.А. Комунікативна значущість концепту УСПІШНА ЖІНКА в концептуальній та українськомовній картині світу. International scientific conference, Riga, 29-30 July 2022. P. 45-49.

13. Яременко В.В., Сліпушко О.М. (уклад.). Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. Київ: Аконіт, 2003. Т. 1: А-К. 928 с

14. Bruder Grimm. Frau Holle. URL: https://www.grimmstories.com/de/grimm_maerchen/frau_hoUe

15. Gotz D. GroBworterbuch. Deutsch als Fremdsprache. Stuttgart: L, 2019. 1343 S.

16. Luger J. Zeitgeschichtlicher Uberblick 1931-1935. Welsh R. Johanna. Hamburg: Friedrich Oetinger Verlag, 1993. S. 215-222.

17. Remarque E.M. Drei Kameraden. Stuttgart: Metzler Verlag, 1991. 398 S.

18. WAHRIG. Worterbuch der deutschen Sprache. Munchen: dtv, 2012. 1152 S.

19. Welsh R. Johanna. Hamburg: Friedrich Oetinger Verlag, 1993. 224 S.

Размещено на Allbest.ru