Експресивно-стилістичні можливості емоційної лексики поетичних творів Яра Славутича

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Донбаський державний педагогічний університет

Експресивно-стилістичні можливості емоційної лексики поетичних творів Яра Славутича

Полякова Т.

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови

та літератури

Стаття продовжує цикл публікацій автора з проблеми вивчення експресивної лексики на основі аналізу мовотворчості Яра Славутича. Основну увагу зосереджено на дослідженні стилетворчих засобів поетичного мовлення. У праці розкрито функціонування двох груп експресивних слів: ті, що виражають поняття та емоції одночасно; такі, що не мають понятійної основи, а виражають лише емоції.

Ключові слова: емоційна лексика, експресивні засоби, поетичне мовлення, семантика, вигук, слово.

Полякова Т.

- кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского язика и литературы Донбасского государственного

педагогического университета

ЭКСПРЕССИВНО-СТИЛИСТИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ ЛЕКСИКИ ПОЭТИЧЕСКИХ ПРОИЗВЕДЕНИЙ

ЯРА СЛАВУТИЧА

Статья продолжает цикл публикаций автора по проблеме изучения экспрессивной лексики на основе анализа языкотворчества Яра Славутича. Акцентируется внимание на исследовании стилеобразовательных средств поэтического языка. В статье раскрыто функционирование двух групп экспрессивных слов: те, что выражают понятия и эмоции одновременно; те, в которых отсутствует понятийная основа, выражаются только эмоции.

Ключевые слова: эмоциональная лексика, экспрессивные средства, поэтический язык, семантика, междометие, слово.

Polyakova T.

Candidate of Science (Philology), senior lecturer of the department of Ukrainian Language and Literature of Donbass State Teachers' Training

University

EXPRESSIVE-STYLISTIC POSSIBILITIES OF EMOTIONAL

VOCABULARI OF YAR SLAVUTYCH POETICAL WORKS

The article continues the author's course of publications on the problem of studying the expressive vocabulary by analyzing of Yar Slavutych language creativity. The main attention is focused on the research of the style creative means of poetic speech. The work reveals the functioning of the two groups of expressive words: those that express concepts and emotions at the same time, those that have no conceptual framework and express emotions only.

Key words: emotional vocabulary, expressive means, poetic language, semantics, exclamation, the word.

Постановка проблеми

лексика славутич поетичний

Мовна експресія відіграє важливу роль у поетичних творах Яра Славутича. Особливості функціонування виражально-зображальних засобів мови Яра Славутича, стильова диференціація мовних явищ у текстах його творів вказують на досконале знання автором стилістичних можливостей літературної мови, дотримування її норм. Дослідження експресивних засобів мови поетичного надбання Яра Славутича потребує чіткого визначення теоретичних, методичних засад, якими будемо керуватись при визначенні функції експресивних засобів у його поезії. Першою передумовою є критичне осмислення й подолання існуючих розбіжностей у поглядах на основні категорії стилістичних засобів, зокрема й у поглядах на суть мовленнєвої експресії.

Аналіз останніх досліджень. На думку О. Ахматової, експресія - це «виражально-зображальні якості мовлення, що відрізняють його від звичайного (або стилістично нейтрального) і надають йому образності та емоційного забарвлення» [7, с. 6]. Такої ж думки дотримуються Д. Розенталь, М. Теленкова, Д. Ганич, І. Олійник, В. Чабаненко. За В. Григор'євим, експресія - це виразність, це те, що передбачає вираження нетривіального (художнього) змісту. Отже, експресія у творах Яра Славутича - це ті засоби, які породжуються в мові його текстів емоційністю, образністю, характерністю саме авторського мовлення; це інтенсифікація, підкреслення виразності, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої психологічно мотивованої піднесеності; це експресія, пов'язана не лише з емоційним та образним (художнім), а й іншими планами вислову - вольовим, естетичним, формально-структурним, ситуативним, семантичним.

Мета статті полягає в дослідженні експресивних засобів поетичних творів Яра Славутича як посилювача образності мови, художньої виразності тексту.

Завдання статті: дослідити емотивну функцію експресивних засобів поетичних творів Яра Славутича; розкрити образне значення слова в мові поетичного твору; з'ясувати особливості функціонування виражально-зображальних засобів мови Яра Славутича.

Виклад основного матеріалу

У поетичній спадщині Яра Славутича надзвичайно важливе місце посідає, як уже зазначалось, емоційна лексика, тобто ті поетичні лексеми, які так чи так пов'язані з людськими почуттями. Дослідження стилетворчих експресивних засобів поетичної мови - це одна з головних проблем сучасної стилістики, оскільки образний зміст слова особливо яскраво спалахує в поетичних творах, слово набуває гнучкості і пластичності, воно здатне поєднувати старі та нові уявлення. Експресивні засоби поетичного мовлення потребують особливого вивчення. Цією проблемою займаються відомі лінгвостилісти І. Голубовська [1], Н. Грицик [2], С. Єрмоленко [3], Л. Лисиченко [4], Н. Сологуб [б], В. Чабаненко [7]. Аналізуючи тексти поетичних творів Яра Славутича, можна виділити функціонування емоційних слів двох типів:

такі, що не мають понятійної основи й виражають лише емоції;

такі, що виражають і поняття, й емоції водночас.

До першого типу емоційних слів віднесемо емоційні вигуки, що є експресивними знаками найрізноманітніших психічних переживань людини та її реакції на певні фізичні подразнення, наприклад: аг-гі- ій, агов, ау-у, ах, ач, гай-гай, гей-го, еге-ж, ну, о, ой, ой леле, ой-лі,

тю-тю, хе-хе, цур тощо. Більшість із них є полісемантичними, тому для з'ясування семантики необхідне широке контекстуальне тло, на якому й проілюструємо ці лексеми в контексті: «- Агов, дівчата? - покликом, як грім, / Максим зі скирти вигукнув раптово...» [5, с. 267].

Яр Славутич використовує апелятивний за семантикою, первинний за будовою вигук агов, що виражає звертання мовця до співрозмовника, щоб привернути його увагу. «- Аг-гі-ій!!! - покотилось...» [5, с. 31]; «І никнуть спини сухоребрі / На кучугур холодні гребні / - Ау-у...» [5, с. 34]. Семантика вигуків агій та ау дещо відрізняється від попереднього прикладу тим, що вони не адресуються до конкретної особи, оскільки є більш абстрагованими.

Вигуки ах і ой леле належать до емоційних елементів, бо виражають психічно-фізичний стан людини - розпач, безвихідь. Такого типу вигуки можуть бути моносемічними та полісемічними, тому їхнє значення виявляється лише за умов контексту. «З туги змарнілий, / Крикну від розпачу: - Ах!» [5, с. 199]; «Ой леле, мій краю! Міста покриває азійська руїна...» [5, с. 52].

Вигук ач належить до проміжної ланки між емоційними та спонукальними. Яр Славутич використовує цю стилістичну одиницю з певною іронією, сарказмом, що вказує на підтекст, вияв певного рівня експресії в поведінці людини. «А садівник сміється: / - Ач, які! - / І щедро наділяє грушами» [5, с. 12].

Вигук гай-гай використовується митцем у звертанні як до істот, так і до не одухотворених речей, що вказує на деяку відмінність у семантиці вислову: «Гай-гай, читачу! Самопали / Співали випалом йому» [5, с. 65]; «Гай-гай! Перевелось бувалля» [5, с. 152].

Вигук гей належать до апелятивних за семантикою, за будовою - до первинних, оскільки не мають зв'язку з тією частиною мови, від якої утворились. Переважно, такого типу вигуки беруть свій початок від емоційних викриків, окликів, які супроводжуються реакцією організму на зовнішні подразники: «Гей, тікали ж лиходії / У ярів похмурі нетрі!» [5, с. 47]; «- Гей, роменів віночку, / На моїй сіяй голівці!» [5, с. 41].

До апелятивних, за будовою первинних, але двозвукових, двоскладових належать вигуки типу гей-го, що означають більшу емоційну забарвленість, ніж попердні з цього ж ряду: «Гей-го, грай, гей-го! вируй над гаями, / Бо дружба й любов - удавання між нами, / Гей-го! над гаями - гучними громами» [5, с. 392].

До імперативного за семантикою, спонукально-

стверджувального за емоційним забарвленням належить вигук еге ж, який вказує на позитивне ставлення ліричного героя до співрозмовника: «Еге ж!» - підтакнула і головою / Кивнула ґречно. І Григорій знов - / Немов підкошений... «Та що зі мною?» [5, с. 299].

Дещо іншої семантики набуває вигук ну, що належить до вигуків волевиявлення. За експресією він близький до попередніх імперативних, але з більшим емоційним потенціалом: « - Ну, звісно! - / І слухає, пильно слуха / Шамріння плуга...» [5, с. 89].

До емоційних вигуків належать тю-тю, хе-хе, цур, що виражають гнів, презирство, огиду, осуд та іронію: «Тю-тю на вас! - наважився Павло. - / Та в час такий не тратьмо ні дробини!..» [5, с. 294]; «Хе-хе!» (Копита чавкають в озерці) / «Ярмакував. Червінці, як лозу, / Пожав ущерть і в хутірець повзу», - / Аж плещуть радощі в купецькім серці» [5, с. 72]; «Та цур йому, нікчемі! Тричі цур...» [5, с. 268].

Отже, тільки на контекстуальному тлі ми можемо визначити семантику емоційних слів-вигуків. В усному ж мовленні, читаючи твори Яра Славутича, значення експресивних лексем визначаємо за допомогою інтонації, сили голосу, рухомоторної експресії, оскільки вони не мають понятійної основи, а лише емоції.

До другої групи емоційних слів належать такі, що виражають і поняття, й емоції водночас. Такого типу лексичні одиниці за будь-

яких стильових умов не втрачають емотивної експресії. Цих одиниць у творах Яра Славутича досить велика кількість, тому пропонуємо класифікувати їх так:

слова на позначення осіб, наприклад, богатир [5, с. 87] - рославий, стрункий [5, с. 204];

слова - лайливі назви осіб (з переносним значенням): проклятий [5, с. 84], гаспид, каліки [5, с. 86], пес [5, с. 118], бусурман окаянний [5, с. 95], бидло [5, с. 259];

лайливі слова на позначення частин людського організму - баньки [5, с. 84], пащека [5, с. 122] ( у переносному значенні) тощо;

емоційні лексеми на позначення деяких побутових речей - онучі (у значенні ганчір'я) [5, с. 118], ковдрина, мотлох (у значенні непотрібні речі) [5, с. 263] тощо;

слова на позначення деяких опредмечених дій людини - борня [5, с. 119] тощо;

слова на позначення багатьох опредмечених рис людини - мужність [5, с. 80], вірні браття [5, с. 85] тощо;

слова на позначення деяких абстракцій - жалощі-жалі [5, с. 82], журба [5, с. 92] тощо.

слова на позначення багатьох неопредмечених рис людини (предметів, явищ) - важучий [5, с. 80], хоробрий [5, с. 154], жорстокий [5, с. 119] тощо;

слова на позначення багатьох неопредмечених дій і процесуальних станів людини (зрідка тварини) - чалапа [5, с. 84], шарахкався [5, с. 88], жирувати [5, с. 95], ом'ясітись [5, с. 262] тощо;

слова на позначення багатьох ознак дій - злякано [5, с. 91], натхненно [5, с. 117], нагло [5, с. 124] тощо.

Експресивно-виражальні засоби мови Яра Славутича насичені відповідною символікою, індивідуальними асоціативними зв'язками, словами-образами та лексемами, що містять виразне негативне чи позитивне забарвлення.

Висновки

Лінгвоекспресія Яра Славутича спонукається постійною потребою емоційного вираження думки. Митець не задовольняється лише об'єктивно-номінативною функцією слова, він намагається поєднати її із функцією суб'єктивно-оцінною, і тому до денотативного змісту стилістично нейтральної лексеми Яр Славутич додає конотативний зміст, а слабо виражений конотативний зміст стилістично виразного слова намагається підсилити: до більшості вищеописаних емоційно-оцінних лексем Яра Славутича можна підібрати стилістично-нейтральні слова.

Література

Голубовська І. О. Мовна картина світу як об'єкт лінгвістичного вивчення / І. О. Голубовська // Наукова спадщина професора С. В. Семчинського і сучасна філологія : збірник наукових праць : у 2 ч. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. - Ч. 1. - С. 252-258.

Грицик Н. І. Семантико-стилістична характеристика дієслів із значенням прибуття / Н. І. Грицик // Мовознавство. - 1986. - № 4. - С. 82-89.

Єрмоленко С. Я. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов'янських стилістик / С. Я. Єрмоленко // Мовознавство. - 1998. - № 2-3. - С. 31-36.

Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу / Л. А. Лисиченко // Мовознавство. - 2004. - № 5-6. - С. 36-41.

Славутич Яр. Зібрані твори. 1938-1978 / Яр Славутич. - Едмонтон, 1978. - 408 с.

Сологуб Н. М. Мовний портрет Яра Славутича / Н. М. Сологуб. - К. : Дніпро : Вінніпег : Укр. Вільна Академія наук, 1999. - 152 с.

Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови : монографія / В. А. Чабаненко. - Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - 351 с.

Размещено на allbest.ru