Вербалізація концепту Батьківщина/Vatan у ліриці Мехмета Акіфа Ерсоя

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ БАТЬКІВЩИНА/VATAN
У ЛІРИЦІ МЕХМЕТА АКІФА ЕРСОЯ

Тищенко К. О., асп.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Предметом дослідження є вербалізація концепту БАТЬКІВЩИНА/VATAN у ліричній творчості Мехмета Акіфа Ерсоя, творця турецького державного гімну. Джерельну базу для дослідження склали вірші збірки "Safahat" ("Ступе-ні"), яка поєднує творчість поета 1911-1933 рр. і складається із 108 віршів. Унаслідок проведеного аналізу виокремлено вербальні репрезентації концепту БАТЬКІВЩИНА, виділено його ядро та периферію.

Ключові слова: концепт, БАТЬКІВЩИНА, Мехмет Акіф Ерсой, конце- птосфера, ядро, периферія, гімн.

Аналізується вербалізація концепту БАТЬКІВЩИНА/VATAN у по-етичних творах Мехмета Акіфа Ерсоя - видатного турецького діяча, поета та автора державного гімну Турецької Республіки.

Актуальність дослідження зумовлена важливим впливом твор-чості Мехмета Акіфа Ерсоя на формування національного менталіте-ту, і найяскравішим прикладом цього є повага та любов турецького народу до istiklalMarзi ("Маршу незалежності"), створеного поетом.

Турецькі вчені неодноразово досліджували відображення бать-ківщини у поетичній творчості Мехмета Акіфа Ерсоя, проте ком-плексного концептуального аналізу, який ми пропонуємо у цій статті, проведено не було. Отже метою дослідження є виокрем-лення концепту БАТЬШВЩИНА/VДTAN у поетичних текстах збір-ки Safahat ("Ступені"), проведення аналізу його ядра та периферії.

Розповсюдженою є думка, що нікому не вдалося би написати гімн краще за Мехмета Акіфа Ерсоя, із цього приводу Осман Кочибай цитує Др. Мехмеда Догана: "Мехмет Акіф із його ві-рою, життєвим шляхом, великою душею, яка відчувала вікові страждання Анатолії, бунтом проти богохульства, який його іноді охоплював, є зразковою особистістю національної бороть-би. Саме через це він не мав труднощів при написанні легендар-ного маршу національної боротьби. Насправді можна сказати, що тільки він міг би написати Марш незалежності" [1].

Безперечно, історична пам'ять та національна ідентичність тісно по-в'язані, при цьому перша впливає на формування останньої. О.В. Го- ловашина стверджує, що державні гімни відіграють велику роль у формуванні та передачі історичної пам'яті: творцями гімнів є зазвичай представники інтелектуальної еліти, проте створений гімн починає впливати на масову свідомість та визначати вектори розвитку [2].

Таким чином, творчість Мехмета Акіфа Ерсоя є важливою у культурологічному та соціологічному сенсі, а лінгвіста у цьому контексті буде цікавити вербалізація концептів в його текстах. Як відзначають Л. Г. Бабенко та Ю. Л. Казарін: "Поворот лінгві-стики до цілісного тексту як об'єкту дослідження, також його розгляд у теоретичному середовищі антропологічної лінгвістики та когнітології поставили вчених перед необхідністю дослі-дження концептуального змісту тексту" [3, с. 55].

На думку вчених важливість концептуального аналізу художньо-го тексту спирається на такі фактори: значимість концептуального простору для розвиненої національної мови і роль культурних творів у мовному збагаченні; глибокий взаємозв'язок між мовою та культу-рою, коли концептосфери мови та культури практично ототожню-ються; постійна присутність концептів у культурній свідомості; уні-версальність концептів і їхня динамічна природа. При цьому метою концептуального аналізу є виокремлення парадигми концептів, зна-чимих для культури, та опис їх концептосфер, тобто компонентів, із яких складається ментальне поле концепту [3, с. 56]. У межах кон-цептуального аналізу тексту пропонується такий порядок дій: виок-ремлення ключових слів, визначення на їх основі базового концепту та опис концептуального простору [3, с. 59].

У цьому контексті важливо, що існує два базові підходи до розуміння концепту: когнітивістів цікавить концепт як одиниця ментальної інформації, багатокомпонентна структура, яка має ядро і периферію, а для лінгвокультурологічного підходу є ха-рактерним опрацювання національної концептосфери, де куль-турні фактори зумовлюють свідомість.

І. А. Стернін наголошує, що концепт має певну структуру, проте внаслідок динамічності вона не є жорсткою та в процесі мислення актуалізується у різних аспектах. На думку науковця концепт склада-ється із ядра (базового шару із кодуючим образом) і периферії, або інтерпретаційного поля концепту [4, с. 61]. Вчений пропонує таку послідовність при концептуальному аналізі: визначення концепту; пошук ключових слів (базових лексем-репрезентатів), через які цей концепт втілюється у мові, при цьому семантика ключового слова, яке називає концепт, відображає ядро концепту, а зміст концепту попов-нюється синонімами та антонімами ключової лексеми [4, с. 63].

У свою чергу С. Г. Воркачов серед ознак лінгвокультурного концепту називає такі складові: емоційний зв'язок, семіотична щільність, орієнтованість на план вираження [5, с. 12].

В. І. Карасик стверджує, що лінгвокогнітивний та лінгвоку- льтурний підходи не є взаємовиключними, "концепт як мента-льне утворення у свідомості індивіду є виходом на концептос- феру соціуму, тобто в кінцевому рахунку на культуру, а концепт як одиниця культури є фіксацією колективного досвіду, який стає надбанням індивіду" [6, с. 97].

У дослідженні в межах концептуального аналізу поетичних тек-стів Мехмета Акіфа Ерсоя пропонується виокремити компоненти концепту БАТЬКІВЩИНА й опрацьовувати результати відповідно до лінгвокогнітивного та лінвокультурологічного підходів.

Матеріалом для дослідження є поетичні тексти збірки Safahat ("Сту-пені"), при цьому аналіз сукупності ліричних творів Мехмета Акіфа Ерсоя показує, що концепт БАТЬКІВЩИНА вербалізовано через лек-семи, які використовуються у турецькій мові для відображення кон-цепту - memleket, yurt, vatan - на це указує частотність їх вживання.

Вороже ставлення поету до методів управління країною, засно-ваних на силі та приниженні, показано в вірші Acem яahi ("Аджем- ський шах")Лексема Acem має арабське походження, проте, якщо в арабській мові її значення ототожнювалось із іноземцем, то в османській мові ця лексема вико-ристовується виключно для позначення Ірану та іранського народу [8, с. 6]., який складається із двох частин: перша частина на-лежить Мідхат Джемалю, а друга - Мехмету Акіфу. При цьому в першій частині вірша опрацьовується тема того, що кровавим дик-таторам не забрати у могилу із собою власні завоювання, а лексема vatan використовується у контексті цілої країни:

Yer kalmamiз sarвy-i muallana bak utan:

Mвtem-sarвylarla dolu sвha-i vatan! [7, с. 62].

Переклад: "Для твого величного палацу нема місця, подивись та посоромся: / Уся батьківщина заповнена траурними палацами".

У другій частині вірша Мехмет Акіф Ерсой характеризує де-спотизм правителя вже через лексему memleket:

O, birзok memleket viran edip yaptirdigin eyvan Harвb olmaz mi? Kabristвna dцnmь^ken bьtьn Оran? [7, с. 63]. Переклад: "Чи той айван, який ти збудував, зрівняв із землею багато батьківщин (країн), / Не обернеться руїною? Коли увесь Іран став кладовищем?"

Батьківщина у розумінні поета пов'язана із hьrriyet (свобо-дою), про що свідчить одночасне використання зазначених лек-сем у однойменному вірші:

- Yaзasin hьrriyet!

Derken alkiз geliyor; sonra da nevbet nevbet,

Ya Vatan §arkisi, yahud ona benzer bir $ey Okunup her kц§e зin зin цtьyor... Hey gidi hey![7, с. 72]. Переклад: ”Хай живе свобода! / У цей час чути оплески; а пі-сля цього / Чи Пісня батьківщини, чи щось подібне / Співаєть-ся у кожному кутку, усе дзвенить... Гей, ну ж бо, гей!”

Оскільки для концептуального аналізу творів важливим фак-тором є виокремлення передтекстових пресупозиції (час ство-рення, роль епіграфа, тощо) [3, с. 72], які вплинули на форму-вання концептуального простору, є сенс зауважити, що Мехмет Акфі Ерсой виступав проти деспотичного правління Абдул- Гаміда II і був поборником молодотурецької революції. Це став-лення, радість, надія на покращення разом із вербалізацією лек-семи батьківщина через yurt виражається у вірші Sьleymaniye Kьrsьsьnde ("На трибунів Сулейманіє") таким чином:

O ne mьdhiз heyecanlardi aman yв Rabbi!

Verdi Kanыn-i Esвsо... Bu, зikar rь'yв mi?

Yok canim цyle degil: Milletin istirhami,

§ekl-i tehdоd alivermiз, o da muztar kalmiз...

<...>

Bu ne §вhin i§i, yв Rab, ne sipвhin kвri...

Bu senin kudretinin havsala-звk esrari!

Yurdumun gьlmeyen evlвdini artikgьldьr...

Agladim sonra зocuklar gibi hьngьr hьngьr. [7, с. 140]. Переклад: "Господь, що то було за страшенне запалення! / Кон-ституцію було надано... Чи це сон? /Ні, шановний, не так: мольба народу / Прийняла загрозливу форму, а він був змушений... <...> Господи, це не робота шаха, не справа рук сіпахі... / Це незбагненна таємниця твоєї могутності! / Розсміши нарешті дитя моєї бать-ківщини, що не усміхається... / Потім я заридав, як діти".

Загалом зазначений поетичний текст структуровано у вигляді опи-су стану мусульман у різних країнах ліричним героєм-мандрівником: Bana siz вlem-i оslвm'i sorun, sцyleyeyim;

Зьnkь hiзbir yeri yok gezmedigim, gцrmedigim. яark-i Aksв'dan alin, Magrib-i Aksвya kadar,

Mьslьman yurdunu baзtan baзa kaз devrim var![7, с. 129]. Переклад: "Запитайте мене щодо ісламського світу, я вам розповім; / Тому що не залишилось жодного місця, де б я не був, яке б не бачив. / Від Далекого Сходу до Далекого Заходу/ Я ба-гато разів об'їздив усю мусульманську батьківщину".

Концепт БАТЬКІВЩИНА згадується в контексті розпачі від стану речей у тодішньому Стамбулі, при цьому периферією концепту виступає релігія:

Hьsn-i zanneyledigim bir iki fвzil hocanin, istedim fkrini aзmak; dedim: "Artik uyanin!

Memleket mahvoluyor, din de berвber gidiyor;

Size Kur'an "Bakiniz sвde uzaktan!" mi diyor?"[7, с. 130]. Переклад: "Бажав розкрити ідею декількох гідних ходжа, про яких я гарно думав, / Сказав "Просуньтесь нарешті! / Ба-тьківщина гине, разом із нею релігія; / Хіба Коран вам каже просто дивитися здалеку?".

При описі примусового зречення від ісламських коренів у Ро-сійський імперії поет оперує поняттями релігії та національності: Bir selвmetyolu varmiз... O da neymiз? Mutlak,

Dоni kцkten kazimak, sonra, evet, Ruslaзmak! У перших редакціях друга строфа викладена так: "Обрусіти, ви-корчував релігію та національність". [7, с. 133].

Переклад: "Був єдиний шлях для порятунку... Який же? Не- відмінно/ Викорчувати релігію, потім, так, обрусіти!"

Концепт БАТЬКІВЩИНА у контексті положення Туркестану вербалізується через лексему memleket, при цьому периферію кон-цепту складають: Eski Dьnya (укр. Старий Світ), вlem (укр. світ, стан речей), ilim⁵ (укр. наука) та cehalet (укр. неосвіченість).

Bu ilimsiz hocalardan, bu beyinsizlerden Зekecekmemleketin hвli ne olmaz, dьyьnьn! [7, с. 135]. Переклад: "Від цих неосвічених вчителів, від цих безмозлих/ Що трапиться із батьківщиною, тільки уявіть собі!"

Як зразкових носіїв релігії та ісламських чеснот Мехмет Акіф Ерсой згадує японців: Mьslьman denmek iзin eksigi ancak tevhоd ("Для того, щоб їх назвати мусульманами, відсутня тільки віра у єдиного Аллаха"), а коли мова заходить про Індію, концепт БАТЬКІВЩИНА вербалізується через лексему memleket та пов'я-зується із поняттями зовнішнього вторгнення, релігії та народу: яunu цgretti ki ingiltere tahsоli bana;

Milletin, memleketin bцyle sefil olmasina Bir sebep varsa, havвssin geriden bakmasidir... [7, с. 139]. Переклад: "Урок Англії навчив мене наступному; / Якщо для того, щоб батьківщина та народ були настільки убогими, /1 існує причина, то це байдужість еліти..."

Окрему цікавість викликають спостереження Мехмета Акіфа щодо шляху розвитку, який належить пройти мусульманам: Kendi `mвhiyyet-i rыhiye'niz olsun kilaviz ("Хай провідником буде ваша "духовна сутність"), та сучасного стану речей, при описі якого концепт БАТЬКІВЩИНА у значенні країна вербалізується як через vatan, так і через лексему mьlk:

Mьslьman mьlkьnь⁶ heryerde felвket vurdu...

Bir bu toprak kaliyor dоnimizin son yurdu! [7, с. 154].

Вірші, що складають розділ Hakkin Sesleri ("Голоси правди"), були написані під часи Балканської війни, і відображають ставлення поету до подій того часу. Поетичні тексти оформлені у вигляді пояснення до аятів Корану та опрацьовують суспільну тематику. При цьому концептосфера БАТЬКІВЩИНИ розширюється новими елементами, наприклад: Yazik, Зark'in semвsindan Hilвl'in Подальше опрацювання цих елементів концептосфери знаходимо безпосередньо в Марші незалежності. geзti iyraki ("Шкода, проте час, коли місяць палав над небом Сходу, пройшло"). У текстах постійно підкреслюється взаємозв'язок батьківщини та релігії: ilвhо, §er'-i ma'sыmun yu topraklardi sonyurdu...

Nasil te'yоd-i kahrin en rezоl akvвma vurdurdu?

Evet, milletlerin en kahbesinden , ьз leоm ordu,

Gelip tв sinemizden vurdu, seyret hem, nasil vurdu... [7, с. 158]. Переклад: "Аллах, ці землі були останньою батьківщиною не-винного шаріату... /Яким чином твоє прокляття обрушило на цю країну найганебніші племена? / Так, підлі армії трьох негідних на-родів / Прийшли та вдарили нас у груди, при цьому ще як... "

У поетичних текстах розділу Hakkin Sesleri:

- проводяться паралелі між зруйнованою батьківщиною та кладовищем; Geзenler varsa islвm'in yu зignenmiя diyarindan; /§u yьz binlerce yurdun kanli, zвirsiz mez'arindan [7, с. 160] ("Якщо і є ті, хто проходять цим знищеним ісламським краєм; / Повз сотні тисяч кривавих та відлюдних могил батьківщини"); Vefвsiz yurd! Цz evladin iзin olsun, vefa yok mu? / Neden kalbin kararmiy? Bin ocaktan bir ziyв yok mu? [7, с. 160] ("Невірна батьківщина! Чи немає вірності в тебе навіть для власного дитяти? Чому твоє серце почорніло? Чи нема хоча б одного світла серед тисячі вог-нищ?"); Ah! Karyimda vatan naminabir kabristan yatiyor yimdi [7, с. 161]("Ах, переді мною лежить могила задля батьківщини"); Mьslьmanliklari bозвrelerin цyle bьyьk bir cinayet ki [7, с. 161] ("На-стільки сильне знищення нещасних мусульман");

- висловлюються хвилювання з приводу країни, при цьому ро-зуміння концепту БАТЬКІВЩИНА охоплює балканські країни, вплив на які Османською імперією було втраченов результаті війн 1912-1913 років: Arnavutluk yaniyor... Hem bu sefer pek mьdhiy [7, с. 163] ("Палає Албанія... Причому цього разу дуже сильно"); Tek kivilcim kabarip цyle cehennem kustu: / Ki hemen kol kol olup sardi bьtьn bir yurdu [7, с. 163] ("Набрякла одна іскра, а розірвалось таке пекло, / Що незабаром охопило цілу батьківщину”); En sevgili annen, o senin цz vatanin / Olacak miydi fedв hirsina ьз kaltabamn? ("Люба матуся, чи паде твоя рідна батьківщина/ Жертвоюгнівання трьох дурисвітів?"); Sen misin, yoksa hayвlin mi? Vefasiz Kosova![7, с. 164] ("Чи то ти, чи примара? Зрадливе Косово/”); Karadag haydudu, Sirp e§§egi, Bulgar yilani, / Sonra Yunan iti, зepзevre kuзatsin vatani... / Tвrumвr eyleyiversin de bьtьn ordumuzu, / Bizi kovsun elimizden alarakyurdumuzu... ("Хай бандит із Чорногорії, сербський осел, болгарська змія, / Потім ще грецька собака оточують батьків-щину з усіх сторін... / Хай розіб'ють нашу армію, / Проженуть нас, заберуть із рук нашу батьківщину...”); Bunu benden duyunuz, ben ki, evet, Arnavudum... Ba§ka bir зey diyemem... оqte periзanyurdum!... [7, с. 166] ("Чуйте це від мене, так, я албанець. Не змозі нічого сказа-ти. Ось бідна моя батьківщина! ");

- концепт БАТЬКІВЩИНА вербалізується через лексеми memleket, yurt та vatan, проте переважним є використання vatan: Evler tьnek olmuз, цtьyor bir sьrь baykuз... / Sesler de: ”Vatan tehlikedeymiз... Batiyormuз!” [7, с. 168] ("Дома перетворились на сі-дало, там співають сови. / Та голоси: "Батьківщина в небезпеці. Гине!"); Sahipsiz olan memleketin batmasi haktir; /Sen sвhip olursan bu vatan batmayacaktir [7, с. 168] ("Загибель - доля батьківщини, в якій нема господаря; / Ця батьківщина не загине тільки у тому випадку, якщо ти заявиш на неї права"); En kanli зenв'atle kovulmuз vatanindan, Milyonla hayвtin yьreginden gidiyor kan! islam'i elinden tutacak, kaldiracakyok... [7, с. 170] ("Мільйони страждають, вигнані із батьківщини із кривавою дикістю! / Нема того, хто перейняв би у них іслам"); Ey vatansiz derbederler, en denо kundakзilar! /Milletin, az зok, duran bir dоni, bir nвmыsu var [7, с. 175] ("Гей, бродяги без бать-ківщини, гей, низькі підбурювачі! / У народу є релігія, що тримаєть-ся більш менш, та гідність"); Yikmadik bir зey biraktik.Sвde bir §ey: Aile. / Hangi bir bьnyвni mahvettik de islвh eyledik? / iзte viran memleket! Her yer delik, heryer deзik! [7, с. 176] ("Не залишили нічого цілого . Проста річ - сім 'я. / А що ми зруйнували та потім виправи-ли? / Ось зруйнована батьківщина! Уся продірявлена"); Yвd ayaklar зigniyor: Dьзmья vatan yвd ellere! [7, с. 178] ("Іноземні ноги топчуть- ся - батьківщина завойована іноземцями! ").

У поетичному тексті Vaiz Kьrsьde ("За трибуною проповід-ника") опрацьовується широке коло тем: Балканська війна, порі-вняння Заходу та Сходу, завоювання Едірне, релігійні постула-ти, любов до батьківщини (у контексті Османської імперії та

країн, де панує іслам). Завдяки різноманіттю тем концепт БАТЬКІВЩИНА отримує широке вербальне втілення, та пери-ферія концепту розширюється за допомогою нових компонентів: Dьзьn: Hayвta fedв etmedik elinde ne var?

Зeref mi, §an mi, зehвmet mi, din mi, оman mi?

Vatan mi, hiss-i hamiyyet mi, hak mi, vicdan mi? [7, с. 208] Переклад: "Подумай, що є в тебе, що ти не присвятив жит-тю? / Чи це честь, слава, відважність, релігія, чи віра? / Чи це батьківщина, чи це вірність батьківщині, право чи совість?" Bakin, anвsir-i islвm'in hangi rвbitanin Devami baglayabilmiз bu mьяterek vatana? [7, с. 223]

Переклад: "Подивіться, які ісламські народи/ змогли сформу-вати постійний зв'язок із цією святою батьківщиною?"

Vatan muhabbeti, millet yolunda bezl-ihayвt:

Hьlвsa, вile hissiyle cьmle hissiyyвt;

Mukaddesвti iзin зirpinan yьrekte olur. iзinde le§ taзiyan sоneden ne hayr umulur?

Vatan felвkete dьзmьз... Onun hamiyyeti Hamiyet - лексема, що складає периферію концепту; тлумачний словник розкриває її значення, як спробу врятувати батьківщину, на-род і сім'ю [8, с. 840]. сщ Eder mi zannediyorsun? Herif: Vatan-ber-dы§! [7, с. 224] Переклад: "Любов до батьківщини, щедре дарування життя на шляху народу, / Зрештою, почуття до сім 'ї та уся гамма почуттів / Буде у серці, яке б'ється заради святощів. /А яке добро можна очі-кувати від гнилого серця? /Батьківщина у небезпеці... Вважаєш, що відданість їй збуриться? /Дурень, не маючий батьківщини!" Fakatsen цyledegilsin: Senin yanar cigerin:

"Vatan"deyip цleceksin semвda olsa yerin.

Nasil tahammьl eder hьr olan esвretine?

Kцr olsun, aglamayan, ey vatan, felвketine! [7, с. 224]

Переклад: "Проте ти не такий, у тебе душа болить: / Ти помреш із батьківщиною на устах, якщо твоє місце буде на небесах. / Як вільний може витримати кабалу? / Хай осліпне той, хто не плаче, батьківщино, від твоїх бід!"

У поетичних текстах розділу Hatiralar ("Спогади"), які були продиктовані подіями першої світової війни, і містять спостере-ження автора, який подорожував багатьма країнами (читачеві пропонуються образи Германії та Єгипту), концепт БАТЬКІВ-ЩИНА розкривається через описи:

- відносин між Заходом та Сходом: Зignediler yurdunu ba§tan baзa, sen yine bir kerre ktmildamadin! <... > Ey koca §ark, ey ebedо meskenet! / Sen de kimildanmaya bir niyyet et. / Korkuyorum, Garb 'in elinden yarin, / Kalmayacak зekmedigin mel'anet [7, с. 244] ("Твою батьківщину попрали, а ти не зворухнувся! <...> Гей, великий Схід, гей, вічний ледар! / Зберись і ти зворухнуться. / Боюсь, що завтра вже не залишиться страждань, / які б ти зазнав від Заходу!");

- туги за батьківщиною: Vatan-cьdв gibiyim ceddemin

diyarinda! / Ne topraginda §u yurdun, ne cыybвrinda, / Bir в§inв sesi, yвhud bir в§inв izi var!<...> Gцrьr mьyьm diye karpmda Mьslьman yurdu<...>Vatan-cьda olayim sinesinde islвm'in?[7, с. 257] ("Я в краю пращурів неначе на чужині! / Ні в землі, ні в ріках цієї країни нема знайомих звуків та слідів! <...>Чи я по-бачу мусульманську батьківщину переді мною? <...> Чи я бу-ду чужинцем в ісламському серці?").

Різні варіації вербалізації концепту БАТЬКІВЩИНА спостерігаємо також у шостому та сьомому розділах збірки Safahat. Наведемо деякі приклади: Sorarim kendime: Gurbette mi, hayrette miyim?/ Yoklarim taзlari, topraklari: izler kan izi; / Yurdumun kan kusuyor mosmor uzanmiз denizi![7, с. 307] ("Запитаю у себе: чи я на чужині, чи я вражений? / Перевірю каміння, землю - там криваві сліди; / Харкає кров'ю широке фіолетове море моєї батьківщини!"); Din, vatan, вile, milletgibiyьksek hisler, / Ahmak aldatmak iзin sцylenilir §eylermi§... / Bu hurвfвti hakоkat diye kim dinlermiз?⁹ [7, с. 353] ("Релігія, батьківщина, сім'я, народ - про ці високі почуття / Розповідалось з метою обманути дурнів... / Проте хто слухав цю брехню, начебто це була істина?"); Vatan ugrunda efendim, vatan ugrunda bьtьn. Biz ozilletlere katlanmamiз olsaydikdьn, Memleket yoktubugьn [7, с. 353] ("Все це заради батьків-щини, пане, все це заради батьківщини. / Якщо вчора ми би не вите-рпіли ті приниження, / Сьогодні не було би батьківщини"); Duyan yok, ses veren yok, bir periяan yurda bayvurdum. / Mezarlar, вhiretler, yьkselen karpnda dыrвdыr... / O mвzоler, ilвhо, bir yikik rьya midir зimdi? ("Нема того, хто слухає, немає ні звука, я звернувся до нужденної батьківщини. / Могили, замогильні світи розгорнулися перед тобою. / Чи ті минулі часи, Аллах, були зруйнованим сном?");С^п altьst olurken, seyre baktin, цyle durdun da, / Bugьn bir serserо, bir derbedersin

kendi yurdunda! [7, с. 380] ("Коли руйнувався простір, ти спостерігав, стояв в стороні. / А сьогодні ти бродяга, чужинець на рідній батьків- щит\");"Тигап ili" nвmiyle bir efsвne edindik; / "Efsвne, fakat, gвye!” deyip az mi didindik?/ Kaз yurda vedв etmedik artik bu ugurda?/ Elverdi gidenler, aciyin eldekiyurda![7, с. 386] ("Склали епос про велич країни Туран; / Чи мало ми докладали зусиль заради наміру, хоч і епічного? / Із скількома країнами ми розпрощались заради цього? / Досить тих, хто пішов, пожалійте власну батьківщину"); Can gitti, vatan gitti, biзak dоne dayandi [7, с. 392] ("Життя пропало, батьківщина пропа- ла,пройшла черга релігії").

При цьому поетичним тексом, який сприяв формуванню націо-нальної свідомості турецького народу, безперечно, є istiklal Marpi - державний гімн Туреччини. Завдяки цьому тексту периферія кон-цепту БАТЬКІВЩИНА збагачується новими елементами:

- установлюються зв'язки між батьківщиною та прапором як через колір (Korkma, sцnmez bu pafaklarda yьzen al sancak; / Sцnmeden yurdumun ьstьnde tьten en son ocak; [7,с. 440], "Не бійся, червоний прапор, що розвивається по зорях, не померкне, / поки не померкне останнє вогнище, що палає над батьківщиною"), так і через символіку (Зatma, kurban olayim зehreni ey nazli hilal! / Kahraman irkima bir gьl! ne bu piddet bu celal? [7,с. 440], "Не хмур-ся, стану жертвою твого обличчя, примхливий місяце\ / Посміх-нись моєму героїчному народові! Що це за сила, що за велич?");

- наголошується роль свободи у формуванні народного духу (Hakkidir, Hak'ka tapan, milletimin istiklal![7,с. 440], "Незалежність мого правовірного народу - це його право\"; Benezeldenberidir hьr yapadim, hьryaparim; [7,с. 440], "Я з правіку жив вільним, я буду жити вільно"; Hakkidir, hьryapamip bayragimin hьrriyeti; [7,с. 441], "Свобода - це право мого прапора, який був вільним");

- звучить заклик захищати батьківщину (Arkadap! Yurduma alзaklari ugratma, sakin; [7,с. 440],"Друже! Не пускай на бать-ківщину підлотників");

- розкривається значимість батьківщини, за яку народ платить найдорожчим, при чому концепт БАТЬКІВЩИНИ інтерпретується через жертовність (Bastigin yerleri "toprak! " diyerek geзme, tani: / Dьpьn altindaki binlerce kefensiz yatani. / Sen §ehit oglusun, incitme, yaziktir, atani: / Verme, dьnyalari alsan da, bu cennet vatan; [7,с. 441], "Не проходь по місцям, де ступає твоя нога, як по зви-чайній землі, / Визнай та подумай про тисячі тих, хто лежить під нею без савану. / Ти син загиблого в битві, не ображай предків: / Не віддавай цю райську батьківщину, навіть якщо отримаєш цілі світи"; Kim bu cennet vatanin ugruna olmaz ki feda?/ Cani, canani, bьtьn varimi alsin da Huda,/ Etmesin tek vatanimdan beni dьnyada cьda;[7,с. 441], "Хто ж не віддасть життя за цю райську батьків-щину? / Хай Всевишній забере мою душу, мою кохану, / Тільки би я на цьому світі не опинився на чужині”);

- підкреслюються зв'язок батьківщини та ісламської релігії (Bu ezanlar ki зahadetleri dinin temeli - Ebedо yurdumun ьstьnde benim inlemeli;[7,с. 441], "Ці азани - а основою релігії є визнання ісламу - будуть вічно повівати над моєю батьківщиною”).

У межах нашого дослідження був проведений аналіз лексич-ного складу поетичних текстів Мехмета Акіфа Ерсоя, який уможливив визначення вербального репрезентанту концепту БАТЬКІВЩИНА, його ядра - в даному випадку це лексеми vatan, memleket, yurt, при цьому лексема vatan за частотністю вживання є найбільш поширеною.

Нами були виділені компоненти, які складають приядерну зону концепту БАТЬКІВЩИНА; це лексеми istiklal, hьrriyet, millet, Hakk, Allah,din, Mьslьman, toprak, hamiyet, aile; атрибутивна складова концепту змінюється від прикметника periзan, коли мова йде про завоювання батьківщини, до cennet, mьзterek, коли підкре-слюється значення батьківщини для народу; базовими дієсловами, пов'язаними із концептом БАТЬКІВЩИНА, виступає синонімічний ряд: ugrunacan vermek, зehit olmak, feda etmekтощо. Оскільки час-то висловлення, пов'язані із БАТЬКІВЩИНОЮ, подаються через призму авторського бачення, і цей факт є особливо примітним у поетичних текстах, де опрацьовується тема Балканської та Першої світових війн, дальня периферія концепту складається із елементів, продиктованих часом (viran memleket, зignenmiя diyar, kabristan).

При цьому квінтесенцією авторського розуміння концепту БАТЬКІВЩИНА, яке вплинуло на концептосферу соціуму та збагатило її новими елементами, є Istiklal Mar§i. У рамках пода-льшого дослідження можливо запропонувати проведення асоці-ативного експерименту з метою дослідження впливу концепту БАТЬКІВЩИНА, описаного в Марші незалежності, на свідо-мість носіїв мови та формування національного характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кочибай О. Мехмет Акіф Ерсой та Бурдур [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.kocibay.net/mehmetakif.html

2. Головашина О. В. Государственные гимны и формирование национального са-мосознания в Первой Австрийской республике // Электронный научный журнал "Ак-туальные инновационные исследования: наука и практика". Вып. 1. - 2012 [Електро-нний ресурс] Режим доступу: http://www.actualiesearch.ru/nn/2012_1/Artide/histoiy/ golovashina20121 .pdf

3. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и прак-тика : учебник. Практикум / Л. Г. Бабенко, Ю. В. Казарин. - М. : Флинта: Наука, 2005.

4. Стернин И. А. Метолодогические проблемы когнитивной лингвистики ; под ред. И. А. Стернина. - Воронеж : Воронежский гос. ун-т, 2001.

5. Воркачев С. Г. Лингвокультурный концепт: типология и области быто-вания : монография ; под ред. С. Г. Воркачева. - Волгоград : ВолГУ, 2007.

6. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс /

В. И. Карасик. - Волгоград : Перемена, 2002.

7. Ersoy Mehmet Akif. Safahat // оnkilвp Kitabevi Yayis Sanayi ve Ticaret AЗ, 4. Baski, 2014.

8. Tьrkзe Sцzlьk. - Ankara : Tьrk Dil Kurumu Yayinlari, 2005. 10 Baski.

Тищенко Е. А., асп.

Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

ВЕРБАЛИЗАЦИЯ КОНЦЕПТА РОДИНА/ VATAN
В ЛИРИКЕ МЕХМЕТА АКИФА ЭРСОЯ

Предметом исследования является концепт РОДИНА/VATAN в лирическом творчестве Мехмета Акифа Эрсоя, создателя турецкого государственного гим-на. Источником для исследования выступили стихотворения сборника Safahat ("Ступени"), который объединяет творчество поэта 1911-1933 гг. и состоит из 108 стихотворений. В результате проведенного анализа были выделены вербаль-ные репрезентации концепта РОДИНА, определено его ядро и периферия.

Ключевые слова: концепт, родина, Мехмет Акиф Эрсой, концептосфера, ядро, периферия, гимн.

Tishchenko E. A., postgraduate student, Taras Shevchenko National University of Kyiv

ANALYSIS OF THE CONCEPT OF HOMELAND/VATAN
IN MEHMET AKIF ERSOY'S LYRICS

The article analyses the concept of HOMELAND/VATAN in the lyric poetry of Mehmet Akif Ersoy, the author of the Turkish national anthem. The source for the research is represented by the collection of poems Safahat ("Stages"), which covers creative works of the poet of1911-1933 years and consists of 108 poems. As a result of the analysis, verbal representations of the concept of HOMELAND have been identified, the core and the periphery of the concept have been distinguished.

Keywords: concept, homeland, Mehmet Akif Ersoy, conceptosphere, core, periphery, national anthem.