Поділ державної влади в контексті конституційної юриспруденції

10. В Україні система органів виконавчої влади закріплена к Конституції. Фактично, вона складається з Кабінету Міністрів Україні (вищий орган в системі органів виконавчої влади), підпорядкованих йому міністерств (центральні органи виконавчої влади) та державних адміністрацій (місцеві органи виконавчої влади).

Утім, у зв'язку із тим, що існує низка органів, які не є інституціональним втіленням законодавчої або судової влади, а тому здебільшого відносяться до виконавчої гілки, проте не підпорядковуються Кабінету Міністрів України (НБУ, прокуратура тощо), а Президент України взагалі має можливість зупиняти дію актів Кабінету міністрів, визнання останнього в якості «вищого органу в системі органів виконавчої влади» є не зовсім коректним.

Саме тому, уявляється доцільним ч. 1 ст. 113 Конституції України викласти у наступній редакції: «Кабінет Міністрів України є Урядом України». При цьому, його функціональні повноваження в сфері виконавчої влади можна залишити.

11. Судову владу слід сприймати як контрольно-судову. Контрольно-судова влада може розглядатися у вузькому та широкому сенсі. При цьому, контрольно-судова влада у вузькому сенсі - це здатність держави в особі судових та контрольно-наглядових органів протидіяти державному свавіллю з боку органів законодавчої та виконавчої влади і тим самим забезпечувати рівновагу в державному апараті. В широкому ж аспекті контрольно-судова гілка влади розглядається як здатність і можливість держави обмежувати своє свавілля за допомогою судових, контрольно-наглядових, представницьких та управлінських органів.

12. Сприйняття судової влади як контрольно-судової піднімає перед нами питання нової редакції ст. 6 Конституції України: «Неподільна за цілями державна влада в Україні здійснюється на засадах її функціонального поділу на законодавчу, виконавчу та контрольно-судову».

13. Контрольно-судова гілка влади, з одного боку містить у своєму складі судову систему (в Україні це - суди загальної юрисдикції та Конституційний суд), а також різного роду контрольно-наглядові органи (Рахункова палата, КРУ, Вища рада юстиції, НБУ тощо) та посадові особи (Уповноважені Верховної Ради з прав людини, прав дитини та ін.), які покликані боротися з правопорушеннями. Крім судових та контрольно-наглядових, контрольно-судова гілка влади може поширюватися і на інші органи. Як приклад, можна згадати, що певні обмежені повноваження в цій сфері може мати парламент. Контрольну функцію може здійснювати й глава держави.

14. Суди далеко не завжди реалізують судову владу та правосуддя. Зокрема, при вирішенні питань, які, по суті, відносяться до прерогатив судової влади, бере участь і парламент (наприклад, питання амністії або ж імпічменту щодо вищих посадових осіб). Крім того, окремі повноваження судової влади має глава держави. Це, перш за все - право помилування, пом'якшення і відміни кримінальних покарань, визначених судом.

15. Як орган держави судові органи вирішують суперечки про право між рівноправними суб'єктами з приводу приватних та публічних справ. Водночас, як орган державної влади, суд відіграє роль контролера, який покликаний спостерігати за тим, щоб інші державні органи діяли лише в межах, передбачених законодавством. Зокрема, в США Верховний Суд щодо президента та Конгресу реалізує не стільки функцію власне правосуддя чи вирішення суперечок про право, скільки функцію контролю.

Висновки

У Висновках сформульовано найбілш суттеві результати і положення диссертаційного дослідження, наведено узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо загальнотеоритичного та функціонального аспектів поділу державної влади в контексті конституційної юриспрудененції.

Здійснене дослідження дало підстави сформулювати такі висновки:

1. Історіографічна періодизація уявлень про поділ влади в історії світової та вітчизняної правової думки охоплює чотири етапи: 1) погляди мислителів стародавніх часів та Середньовіччя, які умовно можна назвати доктринальними та раціональними; 2) ідеї епохи Відродження, Реформації та Просвітництва, в межах яких відбувається формування теорії поділу влади на три гілки суто світського спрямування; 3) погляди вчених другої половини ХІХ - початок 1980-х років, впродовж якого обґрунтовано взаємодію гілок влади та виокремлено позитивні й негативні аспекти реалізації означеного принципу; 4) сучасні погляди (від другої половини 1980-х років), для яких характерним є багатоаспектне розуміння принципу поділу влади.

2. Принцип поділу влади методологічно краще розглядати крізь призму природно-правової парадигми, адже саме в її рамках він розкриває основне призначення поділу влади - загальна користь і спільне благо. Водночас, формування і функціонування кожної окремої гілки влади було б доречно розглядати в контексті позитивізму, який найістотнішим чином може досліджувати структуру державної влади.

3. Конституційний принцип поділу державної влади концептуально тяжіє до термінологічної невизначеності його понятійно-категоріального апарату, що, утім, мало впливає на саму сутність явища поділу влади. При цьому, поділ державної влади не заперечує її неподільності, адже, у рамках дихотомії «неподільність» та «поділ» влади, «неподільність» акцентується на цілях державної влади, а поділ - на проблематиці її функціонального та інституціонального розмежування.

4. Конституційна та загальна теорія поділу влади має тисячолітню історію. При цьому, у своєму розвитку вона пройшла три етапи: етап зародження, коли, поряд із теорією горизонтального поділу влади на три гілки, виникає принцип вертикального поділу влади на релігійну та світську владу, доктринальний етап, коли абсолютна більшість мислителів сприйняли ідею горизонтального поділу влади лише на три гілки влади та конституційно-правовий етап, коли поділ державної влади на три гілки набув статусу конституційного принципу.

5. Охарактеризувавши основні моделі та базові засади організації поділу влади, виокремлено такі її різновиди як вертикальна та горизонтальна. При цьому, остання передбачає певну рівноправність окремих гілок державної влади, які, в умовах правової держави, здійснюють гнучкий взаємоконтроль за допомогою системи стримувань і противаг. Горизонтальний поділ влади існує у вигляді американської, європейської та китайської моделей. Щодо вертикального поділу влади, то найбільших успіхів він досягає лише за умови існування теократичної державності.

6. Законодавча влада - це передбачена конституційним та звичайним законодавством можливість і здатність держави проводити свою волю за допомогою законів як стосовно суспільства, так і відносно інших гілок влади. Суб'єктом такого провадження конституційне право світу визначає лише парламент, главу держави та уряд.

7. Виконавча влада - це передбачена конституційним та звичайним законодавством можливість і здатність держави в особі її органів проводити свою волю стосовно об'єкта управління в економічній, соціально-культурній і адміністративно-політичній сферах шляхом застосування підзаконних нормативно-правових та правозастосовних актів. При цьому, виконавча влада реалізується як в одноосібній, так і в колегіальній формі. В свою чергу колегіальна форма існує у вигляді контрасигнувальної та кабінетної моделей.

8. Обґрунтований подвійний статус Суду. Як органу держави і як органу державної влади. При цьому як орган держави він вирішує суперечки про право між формально рівноправними суб'єктами з приводу приватних та публічних справ. Як орган державної влади суд відіграє роль контролера, який покликаний спостерігати за тим, щоб інші державні органи діяли лише в межах, передбачених законодавством. Окрім судів, функцію правосуддя та окремі повноваження судової влади може реалізовувати парламент (наприклад, питання амністії або ж імпічменту щодо вищих посадових осіб) та глава держави (право помилування, пом'якшення і відміни кримінальних покарань, визначених судом).

9. В контексті удосконалення конституційного законодавства України запропоновано ст. 6 Конституції викласти в наступній редакції: «Неподільна за цілями державна влада в Україні здійснюється на засадах її функціонального поділу на законодавчу, виконавчу та контрольно-судову». Доречно було б також змінити формальний статус Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, виклавши ст. 75 Конституції України в такій редакції: «Верховна Рада України є парламентом України». Частина 1 ст. 113 Конституції України має бути викладена у вигляді: «Кабінет Міністрів України є Урядом України».

Список використаних джерел

1. Августин. О Граде Божием. Антология мировой правовой мысли: в 5 т. / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. Москва: Мысль, 1999. Т. 2: Европа: V-XVII вв. С. 193-199. (Национальный общественно-научный фонд).

2. Авер'янов В. Б. Державне управління. Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2: Д-Й. С. 119-120.

3. Авер'янов В. Б. Державний апарат. Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2: Д-Й. С. 121.

4. Авер'янов В. Б. Забезпечення прав людини в сфері виконавчої влади. Правова держава: Щорічник наукових праць. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1998. Вип. 9. С. 16-22.

5. Автономов А. С. Избирательная власть. Москва: «Права человека» (ИРИС), 2002. 88 с. (Институт развития избирательных систем).

6. Актуальні проблеми теорії держави і права: навч. посібник: у 2 ч. / С. М. Тимченко, С. К. Бостан, Н. М. Пархоменко та ін. Київ: КНТ, 2007. Ч. 1: Актуальні проблеми теорії держави. 288 с.

7. Алексеев С. С. Государство и право. Начальный курс. 3-е изд., перераб. и допол. Москва: Юрид. лит., 1996. 192 с.

8. Амброз С. Эйзенхауер. Солдат и президент / пер. с англ. Ю. А. Здоровова и А. А. Миронова. Москва: Изд-во «Книга, лтд. «, 1993. 560 с.

9. Аристотель. Политика. Сочинения: в 4 т. / пер. с древнегреч. С. А. Жебелева; под ред. А. И. Доватура. Москва: Мысль, 1983. Т. 4: Никомахова этика; Большая этика; Политика; Поэтика. С. 375-644. (Философское наследие; т. 90).

10. Артемчук Д. О. Вертикальна та горизонтальна моделі поділу влади в політико-правових доктринах минулого і сучасності. Південноукраїнський правничий часопис. 2013. № 3. С. 3-6.

11. Артемчук Д. О. Виконавча влада: поняття і форми організації. Науковий Вісник Міжнародного гуманітарного Університету. Серія: «Юриспруденція». 2015. Вип. 13, т. 1. С. 53-55.

12. Артемчук Д. О. Ґенеза та еволюція судової влади в світі. Альманах міжнародного права. 2014. № 6 С. 25-32.

13. Артемчук Д. О. Горизонтальний поділ влади: еволюція теоретико-правової думки. Конституційні засади правового життя: світові традиції та національні реалії: зб. матеріалів міжнар. юрид. наук. -практ. конф. (м. Київ, 28 трав. 2013 р.) / Актуальна юриспруденція: міжнар. юрид. наук. -практ. Інтернет-конф. Київ. 2013.

14. Артемчук Д. О. Державна влада: концепти поділу та гілки (доктринальна і конституційна парадигми). Visegrad Journal on Human Rights. 2018. № 2. С. 7-11.

15. Артемчук Д. О. Законодавча влада: одноосібний та колегіальний аспекти. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Юридичні науки». 2015. Вип. 3, т. 1. С. 151-154.

16. Артемчук Д. О. Законодательная власть: два аспекта правопонимания. Закон и жизнь (Legea si Viata). 2014. June. С. 6-9.

17. Артемчук Д. О. Ідея «врівноважуючої влади» в контексті європейської філософії права. Юридична наука і практика: виклики сучасних євроінтеграційних процесів: матеріали конф. (м. Братислава, 27 листоп. 2015 р.). Братислава: Paneuropska vysoka skola, Fakulta prava, 2015. С. 9-11.

18. Артемчук Д. О. Інституалізація поділу влади: конституційно-правовий аспект. Конституційно-правові академічні студії. 2018. № 1. С. 65-71.

19. Артемчук Д. О. Контрольно-судова влада: теоретико-правовий аналіз. Юридичний вісник Національного університету «Одеська Юридична Академія». 2015. № 4. С. 305-309.

20. Артемчук Д. О. Організація поділу влади: базові моделі. Право і суспільство: наук. журнал. 2016 № 1, ч. 2. С. 3-10.

21. Артемчук Д. О. Поділ державної влади: концептуальна парадигма. Public administration procedure in countries of the European union: challenges of III millennium: collective monograph. Lublin, Poland, 2018. С. 1-27.

22. Артемчук Д. О. Правові відносини в сфері законодавчої влади: парламентарний та кабінетний контексти. Правові відносини: проблеми теорії та практики: матеріали IV Міжнар. наук. -практ. конф. (м. Київ, 15 листоп. 2013 р.) / за заг. ред. В. П. Нагребельного, Н. М. Пархоменко, М. М. Шумила. Київ: Ніка-Центр, 2013. С. 45-48.

23. Артемчук Д. О. Принцип поділу влади в контексті дореволюційної юридичної науки. Проблеми юриспруденції: теорія, практика, суспільний досвід: зб. матеріалів міжнар. юрид. наук. -прак. конф. (м. Київ, 08 жовт. 2013 р.) / Актуальна юриспруденція: міжнар. юрид. наук. -практ. Інтернет-конф. Київ. 2013. С. 10-13.

24. Артемчук Д. О. Роль законодавчої влади при взаємодії із суспільством та державою. Проблеми взаємодії суспільства та держави у сучасному правовому просторі: зб. матеріалів міжнар. юрид. наук. -практ. конф. (м. Київ, 27 лют. 2014 р.) / Актуальна юриспруденція: міжнар. юрид. наук. -практ. Інтернет-конф. Київ. 2014. С. 9-12.

25. Артемчук Д. О. Суд і контроль питання взаємодії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Юридичні науки». 2015. Вип. 3, т. 3. С. 151-154.

26. Артемчук Д. О. Models of implementation of the executive power. Закон и жизнь (Legea si Viata). 2015. August. С. 3-5.

27. Бабенко К. А. Принцип поділу державної влади та сучасні проблеми його реалізації в Україні (конституційно-правовий аналіз) : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2004. 19 с.

28. Баньковский А. Е. Конституционные принципы единства и субсидиарности в организации государственной власти в Российской Федерации: монография. Барнаул: Барнаульский юрид. ин-т МВД России, 2016. 160 с.

29. Баренбойм П. М. Божественная природа судебной власти. Российская юстиция. 1996. № 1. С. 21-23.

30. Барихин А. Б. Большая юридическая энциклопедия. Москва: Книжный мир, 2010. 960 с. (Серия: «Профессиональные справочники и энциклопедии»).

31. Барнашов А. М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение / под ред. А. И. Ким. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1988. 102 с.

32. Барышев А. В. «Тройное убийство». Москва: Юрид. лит., 1989. 220 с.

33. Бачило И. Л. О разделении, разграничении, единстве государственной власти Российской Федерации. Государство и право. 2004. № 4. С. 114-117.

34. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / пер. з англ. Київ: Україна, 1999. 554 с.

35. Білак (Тесленко) М. Президент України як гарант Конституції України. Право України. 2007. № 11. С. 11-17.

36. Блок М. Феодальне суспільство / пер. з фр. В. Шовкуна. Київ: Всесвіт, 2002. 528 с.

37. Блюнчли И. К. Общее государственное право / пер. с нем. Н. Лапидевского; под ред. О. Дмитриева. Москва: Университетская типография Каткова и К0, 1865. Т. 1. 462 с.

38. Богданов А. А. Тектология: (Всеобщая организационная наука) : в 2 кн. / редкол. : Л. И. Абалкин (отв. ред.) и др. Москва: Экономика, 1989. Кн. 1. 304 с. (Экономическое наследие).

39. Большаков С. Н. Концепт субсидиарности и его влияние на становление структур гражданского общества. В поисках гражданского общества: монография. Великий Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого, 2008. С. 123-132. (Серия: «Научные доклады»; Вып. 5).

40. Борцов Ю. С., Коротец И. Д. Политология: краткий энциклопедический словарь-справочник. Ростов-на-Дону: Феникс; Москва: Зевс, 1997. 603 с. (Учебная литература по социально-гуманитарным дисциплинам).

41. Борщевський І. В. Об'єкт та предмет систематизації законодавства. Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Серія: «Правознавство». Одеса: Астропринт, 2008. Т. 13, вип. 10. С. 5-12.

42. Борщевський І. В. Право в системі соціальних норм. Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Серія: «Правознавство». Одеса: Астропринт, 2008. Т. 13, вип. 9. С. 5-12.

43. Борщевський І. В. Судова практика як джерело права в Україні. Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Серія: «Правознавство». Одеса: Астропринт, 2012. Т. 17, вип. 7. С. 26-33.

44. Бульба О. Ю. Конституційно-правові аспекти реалізації принципу поділу влади в Україні: національна традиція та сучасність: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2008. 25 с.

45. Буровский А. М. Несостоявшаяся империя: Историческое расследование. Красноярск: БОНУС; Москва: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. 512 с. (Досье).

46. Буткова М. В. Карл Велькер о нравственной сущности правового государства. Ленинградский юридический журнал. 2005. № 2. С. 206-212.

47. Валанзуала С. Економічні реформи і демократизація у Чилі. Розподіл повноважень між гілками влади в умовах суспільно-економічної кризи: матеріали наук. -практ. конф. (м. Київ, 07-09 квіт. 1995 р.) / Програма сприяння парламентові України. Київ: Агенція Міжнародного Розвитку Сполучених Штатів в Україні, 1997. С. 29-55.

48. Василенко И. А. Политическая глобалистика: учеб. пособие для вузов. Москва: Логос, 2000. 360 с.

49. Введение в политологию: словарь-справочник / сост. : Г. Л. Купряшин, Т. П. Лебедева, Г. И. Марченко и др. ; под ред. В. П. Пугачева. Москва: Аспект Пресс, 1996. 264 с.

50. Вебер М. Политика как призвание и профессия. Антология мировой политической мысли: в 5 т. / рук. проекта Г. Ю. Семигин и др. ; ред. -науч. совет: Г. Ю. Семигин (председатель) и др. Москва: Мысль, 1997. Т. 2: Зарубежная политическая мысль ХХ в. С. 11-29. (Национальный общественно-научный фонд).

51. Веденеев Ю. А. Политическая реформа и избирательный процесс в России. Реформа избирательной системы в Италии и России: опыт и перспективы: сб. статей / отв. ред. В. И. Лысенко. Москва: Прогресс, 1995. С. 82-91.

52. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

53. Венгеров А. Б. Теория государства и права: учебник для юрид. вузов. 3-е изд. Млсква: Юриспруденция, 1999. 528 с.

54. Викулов М. Урок от Пиночета, или Как junta спасла страну. Politeka. 2015. 15 сентября. URL: https: //politeka. net/news/67666-urok-ot-pinocheta-ili-kak-junta-spasla-stranu/ (дата звернення: 20. 12. 2016).

55. Вильсон М. Государство: Прошлое и настоящее конституционных учреждений (с приложением текста важнейших конституций) / пер. с англ. под ред. А. С. Ященко; предисл. М. М. Ковалевского. Москва: Изд. А. М. Саблина, 1905. 800 с.

56. Вільгушинський М. Теоретичні питання взаємодії судів з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сепія: «Юридичні науки». 2012. Вип. 90. С. 20-21.

57. Галаган Л. М. Принцип поділу влади в контексті становлення сучасної української держави: автореф. дис. … канд. політ. наук. Київ, 2011. 15 с.

58. Гегель Г. В. Ф. Философия права / пер. с нем. Д. А. Керимова, В. С. Нерсесянца. Москва: Мысль, 1990. 524 с. (Философское наследие; т. 113).

59. Гессен В. М. Основы конституционного права. Петроград: Право, 1918. URL: http: //constitution. garant. ru/DOC_5048630. htm#sub_para_N_99299 (дата звернення: 19. 12. 2015).

60. Глазунова Н. И. Система государственного управления: учебник для вузов. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 551 с.

61. Глущенко В. В. Теория государства и права: системно-управленческий подход. Железнодорожный: ООО НПЦ «Крылья», 2000. 416 с.

62. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского. Сочинения: в 2 т. / пер. с англ. Е. М. Вейцмана; под ред. В. В. Соколова. Москва: Мысль, 1991. Т. 2: Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского. С. 3-545. (Философское наследие; т. 115).

63. Голубева Л. А. Нетипичные ветви государственной власти в механизме современного государства: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Санкт-Петербург, 2009. 18 с.

64. Гончаров Д. В., Гоптарева И. Б. Введение в политическую науку. Москва: Юристъ, 1996. 232 с.

65. Готроп Л. Рушійні сили в умовах кризи: Ф. Д. Рузвельт и новий курс. Розподіл повноважень між гілками влади в умовах суспільно-економічної кризи: матеріали наук. -практ. конф. (м. Київ, 07-09 квіт. 1995 р.) / Програма сприяння парламентові України. Київ: Агенція Міжнародного Розвитку Сполучених Штатів в Україні, 1997. С. 15-28.

66. Григонис Э. П. Формы государства в современном мире (Извлечение из монографии). Конституционное право зарубежных стран: курс лекций. Санкт-Петербург: Питер, 2002. С. 298-405.

67. Григор'єв В. А. Політико-правова природа Конституційного Суду в системі поділу влади. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 60. С. 305-310.

68. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права / пер. с лат. А. Л. Сакетти. Москва: Ладомир, 1994. 868 с.

69. Данієлян Ю. О. Судова влада в системі поділу влади в умовах сучасного державотворення. Проблеми законності. 2009. № 101. С. 270-276.

70. Деев Н. Н. В. А. Четвернин. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. Государство и право. 1996. № 6. С. 153-155. Рец. на кн. : Четвернин В. А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. Москва: ИГП РАН, 1993. 141 с.

71. Десницький С. Ю. Слово о прямом и ближайшем способе к научению юриспруденции, в публичному собрании императорского Московского университета… говоренное… июня 30 дня 1768 года. Антологія української юридичної думки: у 10 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова), В. Ф. Погорілко, І. Б. Усенко та ін. Київ: Юрид. книга, 2002. Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / упоряд. : В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко, Н. М. Пархоменко; відп. ред. В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко. С. 58-89.

72. Джефферсон Т. Заметки о штате Виргиния. Автобиография. Заметки о штате Виргиния / сост. и общ. ред. А. А. Фурсенко. Ленинград: Наука, 1990. С. 99-254.

73. Долежан В. В. Конституційні аспекти удосконалення прокурорської системи України. Стратегічні пріоритети. 2008. № 2 (7). С. 117-123.

74. Драгоманов М. Спроба української політико-соціальної програми. Антологія української юридичної думки: у 10 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова), В. Ф. Погорілко, І. Б. Усенко та ін. Київ: Юрид. книга, 2003. Т. 4: Конституційне (державне) право / упоряд. : В. Ф. Погорілко, О. В. Батанов, В. Л. Федоренко; відп. ред. В. Ф. Погорілко. С. 164-232.

75. Дружинин Н. М. Революционное движение в России XIX в. Москва: Наука, 1985. 488 с.

76. Дудченко B. В. Сучасне бачення методології юридичної науки. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 62. С. 734-736. Рец. на кн. Кельман М. С. Юридична наука: проблеми методології: монографія. Тернопіль: ТЗОВ «Термограф», 2011. 492 с.

77. Дудченко В. В. Тенденції антиформалізму та цінностей у сучасній юриспруденції. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія»: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2012. Т. 11. С. 225-234.

78. Дюверже М. Политические партии / пер. с фр. А. А. Зиминой; науч. ред. А. А. Кириллов. Москва: Академический Проект, 2002. 560 с. (Серия: «Концепции»).

79. Дюги Л. Конституционное право. Общая теория государства / предисл. Л. Дюги, П. Новгородцева; пер. с фр. В. Краснокутского, Б. Сыромятникова и А. Ященко. Москва: Изд. Т-ва И. Д. Сытина, 1908. 1000 с.

80. Дюги Л. Общие преобразования гражданского права со времени кодекса Наполеона. Антология мировой правовой мысли: в 5 т. / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. Москва: Мысль, 1999. Т. 3: Европа. Америка: XVII-XX вв. С. 582-587. (Национальный общественно-научный фонд).

81. Еллинек Г. Общее учение о государстве / пер. с нем. ; ред. С. И. Гессен. 2-е изд., исправ. и допол. Санкт-Петербург: Н. К. Мартынов, 1908. 626 с. (Право современного государства; т. 1).

82. Євтушенко О. Н. Принцип поділу влади та його вплив на формування демократичної моделі державної влади: зарубіжний досвід і Україна. Наукові праці Чорноморського державного університету ім. Петра Могили. Серія: «Політологія». 2009. Т. 110, вип. 97. С. 89-94.

83. Єрмолін В. П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні (проблеми теорії і практики) : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2003. URL: http: //dysertaciya. org. ua/disertaciya_1_923. html (дата звернення: 19. 12. 2015).

84. Жоль К. К. Философия и социология права: учеб. пособие. Киев: Юринком Интер, 2000. 480 с. (Б-ка Studiorum).

85. Жук Н. А. Стримування і противаги в системі поділу влади в Україні (загальнотеоретичні проблеми) : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2006. 21 с.

86. Забарський В. В. Принцип поділу влади в українському державотворенні. Юридичний вісник. 2014. № 2 (31). С. 29-34.

87. Завальнюк В. В. Правова реальність в антропологічному вимірі (основні напрями досліджень). Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2011. Вип. 58. С. 24-29.

88. Завальнюк В. В. Принципи антропологічної парадигми права. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2012. Вип. 63. С. 14-20.

89. Загальна теорія держави і права: навч. посібник / А. М. Колодій, С. Л. Лисенков, В. П. Пастухов та ін. ; за ред. В. В. Копєйчикова. Вид. стереотип. Київ: Юрінком Інтер, 2000. 320 с.

90. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. Київ: Парламентське вид-во, 1999. 240 с.

91. Заєць Ж. Ю. Вплив принципу поділу державної влади на формування демократичної моделі влади: зарубіжний досвід і Україна. Наше право. 2015. № 3. С. 38-43.

92. Закон о восстановлении национальной экономики от 16 июля 1933 г. Антология мировой политической мысли: в 5 т. / рук. проекта Г. Ю. Семигин и др. ; ред. -науч. совет: Г. Ю. Семигин (председатель) и др. Москва: Мысль, 1997. Т. 5: Политические документы. С. 293-295. (Национальный общественно-научный фонд).

93. Захаров Н. А. Система русской государственной власти. Новочеркасск: Электро-типография Ф. Туникова, 1912. 324 с.

94. Зиновьев А. А. На пути к сверхобществу. Москва: Центрполиграф, 2000. 638 с.

95. Иванов С. А. Федеральный закон и нормативный указ Президента России: проблемы взаимоотношений и пути их совершенствования. Государство и право. 2003. № 2. С. 101-103.

96. Иванченко А. В. Избирательные комиссии в Российской Федерации: история, теория, практика: монография. Москва: Весь Мир, 1996. 304 c.

97. Иванян Э. А. Белый дом: президенты и политика. Москва: Политиздат, 1975. 432 с.

98. Ирхин Ю. В. Политология: учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и допол. Москва: РУДН, 1996. 463 с.

99. История государства и права зарубежных стран: учебник для вузов: в 2 ч. / под. общ. ред. О. А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой. 2-е изд., стереотип. Москва: Изд-во «НОРМА», 2003. Ч. 1: История государства и права Древнего мира. История государства и права в Средние века. 480 с.

100. История средних веков: Хрестоматия: пособие для учителя: в 2 ч. / сост. В. Е. Степанова, А. Я. Шевеленко. 3-е изд., доработ. Москва: Просвещение, 1988. Ч. 1: V-XV века. 287 с.

101. Каганець І. В. Арійський стандарт: Українська ідея епохи великого переходу. Київ: А. С. К., 2004. 336 с.

102. Калашников М. Вперед в СССР-2. Москва: Яуза, Эксмо, 2003. 416 с. (Великие противостояния).

103. Калашников М., Бощенко И. Будущее человечество. Москва: АСТ; Астрель; Хранитель, 2007. 318 с. (Великие противостояния).

104. Кант И. Метафизика нравов. Сочинения: в 8 т. / пер. с нем. С. Я. Шейнман-Топштейн, Ц. Г. Арзаканьяна. Москва: Чоро, 1994. Т. 6. С. 224-543.

105. Касинюк Л. А. Щодо реалізації основних принципів правової держави в Україні. Конституція України - основа модернізації держави і суспільства: матеріали наук. конф. (м. Харків, 21-22 черв. 2001 р.) / упоряд. Ю. М. Грошовий, М. І. Панов. Харків: Право, 2001. С. 144-146.

106. Каутский К. Материалистическое понимание истории: в 2 т. / пер. с нем. Е. А. Преображенского. Млсква; Ленинград: Гос. соц. -эконом. изд-во, 1931. Т. 2: Государство и развитие человечества. 851 с.

107. Ківалов С. В. Контроль в системі парламентаризму. Правова держава: Щорічник наукових праць. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. 1999. Вип. 10. С. 112-118.

108. Кілер Дж. Т. С. Моделі демократичного устрою у Франції часів П'ятої Республіки: еволюція інститутів, діячів та режимів. Розподіл повноважень між гілками влади в умовах суспільно-економічної кризи: матеріали наук. -практ. конф. (м. Київ, 07-09 квіт. 1995 р.) / Програма сприяння парламентові України. Київ: Агенція Міжнародного Розвитку Сполучених Штатів в Україні, 1997. С. 96-119.

109. Кобликов С. А. Судебная политика и способы её реализации. Советское государство и право. 1991. № 6. С. 69-73.

110. Ковлер А. И. Кризис демократии? Демократия на рубеже ХХІ века / отв. ред. Б. Н. Топорнин. Москва: Ин-т государства и права РАН, 1997. 102 с. (Серия: «Новое в юридической науке и практике»).

111. Коломієць Ю. М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади і управління зарубіжних країн. Харків: Основа, Ун-т внутрішніх справ, 1998. 246 с.

112. Комаров С. А., Малько А. В. Теория государства и права: учеб. -метод. пособие: краткий учебник для вузов. Москва: НОРМА - ИНФРА-М, 1999. 448 c.

113. Констан де Ребек Б. А. Курс конституционной политики / пер. с фр. И. Ф. Мачина. Антология мировой правовой мысли: в 5 т. / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. Москва: Мысль, 1999. Т. 3: Европа. Америка: XVII-XX вв. С. 383-387. (Национальный общественно-научный фонд).

114. Конституции государств Азии: в 3 т. / ред. Т. Я. Хабриева. Москва: НОРМА, 2010. Т. 1: Западная Азия. 544 c.

115. Конституции государств американского континента: в 3 т. / сост. Н. Н. Разумович; ред. Г. С. Гурвич. Москва: Изд-во иностранной лит., 1959. Т. 3. 470 с.

116. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. (Англия, США, Франция, Италия, Германия) : сб. документов / сост. Н. Н. Блохин; под ред. П. Н. Галанзы. Москва: Гос. изд-во юрид. лит., 1957. 587 с.

117. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учебник: в 4 т. / С. Ю. Кашкин, В. В. Маклаков, А. М. Осавелюк и др. ; под ред. Б. А. Страшуна. Москва: БЕК, 1995. Т. 1-2: Общая часть. 778 с.

118. Конституция Бельгии от 07. 02. 1831 г. Конституции государств Европы: в 3 т. / ред. Л. А. Окуньков. Москва: НОРМА, 2001. Т. 1: Австрия-Ирландия. С. 341-380.

119. Конституция Государства Бруней Даруссалам от 29. 09. 1959 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / ред. Т. Я. Хабриева. Москва: НОРМА, 2010. Т. 3: Дальний Восток. С. 10-46.

120. Конституция Королевства Бутан от 18. 07. 2008 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / ред. Т. Я. Хабриева. Москва: НОРМА, 2010. Т. 2: Средняя Азия и Индостан. С. 134-168.

121. Конституції буржуазних країн. Конституції великих держав і західних сусід СРСР. Київ: Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. 382 с.

122. Конституції зарубіжних країн: навч. посібник / авт. -упоряд. : В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін. ; ред. В. О. Серьогін. Харків: ФІНН, 2009. 664 с.

123. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність / упоряд. І. О. Кресіна; ред. Ю. С. Шемшученко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. 400 с.

124. Конституційні перетворення в Україні: навч. посібник / М. П. Орзіх, В. М. Шаповал, А. Р. Крусян та ін. ; за ред. М. П. Орзіха. Київ: Юрінком Інтер, 2012. Вип. 2. 432 с. (Серія: «Проблеми сучасної конституцоналістики». Вип. 2).

125. Конституція України (станом на 28. 06. 1996 р.). Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

126. Конт О. Система позитивной политики / пер. с англ. Западноевропейская социология XIX века: тексты / под ред. В. И. Добренькова. Млсква: Изд-во Междунар. ун-та бизнеса и управления, 1996. С. 180-242.

127. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права. 6-е изд. Санкт-Петербург: Изд. Юрид. книжного магазина Н. К. Мартынова, 1904. 364 с.

128. Косінов С. А. Парламентський контроль як елемент принципу поділу влади. Юрист України. 2013. № 1. С. 9-16.

129. Косопкин А. С., Нефедова Т. И. Президент, конгресс, законодательство (Опыт взаимодействия исполнительной и законодательной ветвей в Соединенных Штатах Америки). Государство и право. 1998. № 1. С. 79-91.

130. Костюченко И. Ю. Вече и князь в Новгородской Земле. Представительная власть в России: история и современность: сб. науч. статей / под общ. ред. М. П. Аракеловой. Москва: МАКС Пресс, 2002. Вып. 1. С. 5-20.

131. Котенков А. А. Актуальные проблемы взаимоотношений Президента РФ и Государственной Думы Федерального Собрания РФ в законодательном процессе. Государство и право. 1998. № 10. С. 15-17.

132. Котенков А. А. Президент - парламент: становление взаимоотношений в законодательном процессе (статья 1). Государство и право. 1998. № 9. С. 5-8.

133. Котляревский С. А. Конституционное государство. Опыт политико-морфологического обзора. Санкт-Петербург: Типография Альтшулера, 1907. 252 с.

134. Краснов Ю. К. Принцип разделения властей в России: теория и практика. Право и управление. XXI век. 2005. № 1. URL: http: //mgimo. ru/files/ 33210/33210. pdf (дата звернення: 19. 12. 2015).

135. Кривенко Л. Т. Парламент: місце і роль в системі державної влади. Європа, Японія Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: матеріали міжнар. наук. конф. (м. Київ, 17-20 жовт. 2000 р.) / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Японський фонд. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. С. 62-70.

136. Куликов Л. М. Основы социологии и политологии: учеб. пособие. Москва: Финансы и статистика, 1999. 336 с.

137. Ладиченко В. В. Теоретико-правові засади поділу влади: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 1998. URL: http: //avtoreferat. net/content/view/ 837/45/ (дата звернення: 15. 01. 2016).

138. Лазаревский Н. И. Лекции по русскому государственному праву: в 2 т. Санкт-Петербург: Слово, 1910. Т. 1: Конституционное право. 479 с.

139. Лейбниц Г. В. Записка о коллегиях. Сборник писем и мемориалов Лейбница, относящихся к Петру Великому / сост. В. Герье; под ред. К. Веселовского. Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии наук, 1873. С. 364-369.

140. Ленин В. И. Государство и революция. Учение марксизма о государстве и задачи пролетариата в революции. Москва: Политиздат, 1967. 160 с.

141. Ленин В. И. О государстве: лекция в Свердловской университете 11 июля 1919 г. Москва: Политиздат, 1989. 24 с.

142. Линц Х. Дж. Опасности президентства. Век ХХ и мир. 1994. № 7-8. URL: http: //old. russ. ru/antolog/predely/2-3/dem14. htm (дата звернення: 20. 12. 2016).

143. Лодій П. Д. Теория естественных прав, содержащая в себе философское учение о Естественном Всеобщем Государственном праве. Антологія української юридичної думки: у 10 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова), В. Ф. Погорілко, І. Б. Усенко та ін. Київ: Юрид. книга, 2003. Т. 4: Конституційне (державне) право / упоряд. : В. Ф. Погорілко, О. В. Батанов, В. Л. Федоренко; відп. ред. В. Ф. Погорілко. С. 28-42.

144. Лок Дж. Два трактати про врядування / пер. з англ. О. Терех, Р. Димирець. Киев: Основи, 2001. 265 с.

145. Лузин В. В. Президентская модель разделения властей (на примере США). Государство и право. 1999. № 3. С. 82-90.

146. Лузин В. В. Принцип разделения властей как основа конституционализма: сравнительное исследование на примере США, Великобритании и Франции. Нижний Новогород: Б. и., 1997. 178 с.

147. Малишко М. І. Конституція Української Народної Республіки (України - Українії - Русинії). Альтернативний і перспективний народний варіант: проект. Київ: Ін-т правознавства УАН, 2003. 24 с.

148. Малый А. Ф. О разделении власти в местном самоуправлении России. Публічне право. 2013. № 2. С. 13-21. URL: http: //nbuv. gov. ua/UJRN/ pp_2013_2_2 (дата звернення: 11. 06. 2016).

149. Манько О. Є. Принципи поділу державної влади в умовах президентської, парламентської та змішаної форми державного правління. Університетські наукові записки. 2009. № 2. С. 406-411.

150. Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии / пер. с нем. Г. В. Плеханов. Сочинения: в 50 т. 2-е изд. Москва: Гос. изд-во полит. лит., 1955. Т. 4: май 1946 г. - март 1848 г. С. 419-459.

151. Марсилий Падуанский. Защитник мира. Defensor paris / пер. с фр. Б. У. Есенов; ред. Г. П. Лупарев. Москва: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К0», 2014. 656 с.

152. Мартинюк Р. С. Реалізація принципу поділу функцій влади у сучасній Україні: політико-правовий аналіз: автореф. дис. … канд. політ. наук. Львів, 2005. 20 с.

153. Марченко М. Н. Соотношение законодательной и исполнительной властей в государственном механизме Германии 30-х годов. Вестник Московского университета. Серия 11: «Право». 1994. № 5. С. 3-12.

154. Матвєєв С. В. Юридичний механізм взаємодії органів державної влади в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Луганськ, 2011. 20 с.

155. Медушевский°А. °Н. Идея разделения властей. Вестник Российской Академии Наук. 1994. Т. °64, №°l. С. °21-31.

156. Механизм современного государства: классическая и постклассическая парадигмы: монография / под ред. С. А. Сидорова, И. Л. Честнова. Санкт-Петербург: РГПУ им. А. И. Герцена, 2008. 218 с.

157. Мирский Г. И. От экономической модернизации к политической либерализации (Южная Корея 80-х - начала 90-х годов). Авторитаризм и демократия в развивающихся странах / Г. И. Мирский, К. Л. Майданик, Т. Е. Ворожейкина и др. ; под ред. В. Г. Хороса. Москва: Наука, 1996. С. 126-133.

158. Митровка Я. В. Конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2007. 17 с.

159. Мишин А. А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. Москва: Наука, 1984. 190 с.

160. Моль Р. Энциклопедия государственных наук / пер. с нем. А. Попов. Санкт-Петербург; Москва: М. О. Вольф, 1868. 591 с.

161. Монтескье Ш. Л. О духе законов. Избранные произведения / пер. с фр. ; ред. М. П. Баскин. Москва: Ин-т философии АН СССР, 1955. С. 159-730.

162. Мухаев Р. Т. Теория государства и права: учебник для вузов. Москва: ПРИОР, 2001. 464 с.

163. Мэннинг Н., Парисон Н. Реформа государственного управления: международный опыт / пер. с англ. под ред. Г. Н. Чепыгова. Москва: Весь мир, 2003. 496 с.

164. Набоков В. В. Лекции по русской литературе. Москва: Независимая газета, 1996. 430 с.

165. Никитин Е., Здравомыслов А., Гастев Ю. Функция. Философская энциклопедия: в 5 т. / ред. : Ф. В. Константинов, В. Ф. Асмус, А. Г. Спиркин и др. Москва: Изд-во «Советская энциклопедия», 1970. Т. 5: Сигнальные системы - Яшты. Указатель. С. 418-420.

166. Новий Завіт. Святе письмо Старого і Нового Завіту / повний пер., здійснений за оригінальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами (за дозволом Церковної Влади). Ukrainian Bible 63 DC United Bible Societies 1991. 60 M. С. 1-324.

167. Новицкая Т. Отдельные аспекты принципа разделения властей в Российской Федерации. Право и жизнь. 2003. № 58 (6). С. 31-38. URL: http: //www. law-n-life. ru/arch/Novitskaya. zip (дата звернення: 11. 06. 2016).

168. Ноздрачев А. Ф. Основные характеристики исполнительной власти по Конституции Российской Федерации 1993 г. Государство и право. 1996. № 1. С. 12-23.

169. Оборотов Ю. Н. Общетеоретическая юриспруденция - теория государства и права нового времени. Наукові праці Одеської національної юридичної академії. 2009. Т. 8. С. 54-62.

170. Общая теория права и государства: учебник / В. С. Афанасьев, А. П. Герасимов, В. И. Гойман и др. ; под ред. В. В. Лазарева. 2-е изд., перераб. и допол. Москва: Юристъ, 1996. 472 с.

171. Ориу М. Основы публичного права / пер. с фр. под ред. Е. Пашуканиса и Н. Челяпова; предисл. Е. Пашуканиса. Москва: Изд-во Ком. Акад., 1929. 783 с.

172. Осавелюк А. М. Современный механизм системы сдержек и противовесов в зарубежных государствах. Государство и право. 1993. № 12. С. 105-114.

173. Осадчук К. О. Державна влада та її поділ: до перспектив виділення нетипових гілок влади. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: «Право». 2014. Вип. 29, т. 1. С. 96-100.

174. Остин Дж. Определение области юриспруденции / пер. с англ. В. В. Безбаха. Антология мировой правовой мысли: в 5 т. / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. Москва: Мысль, 1999. Т. 3: Европа. Америка: XVII-XX вв. С. 400-404. (Национальный общественно-научный фонд).

175. Палієнко М. І. Суверенитет. Историческое развитие идеи суверенитета и ея правовое значение. Антологія української юридичної думки: у 10 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова), В. Ф. Погорілко, І. Б. Усенко та ін. Київ: Юрид. книга, 2002. Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / упоряд. : В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко, Н. М. Пархоменко; відп. ред. В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко. С. 361-377.

176. Панарин А. С. Политология. Западная и Восточная традиции: учебник для вузов. Москва: Книжный дом «Университет», 2000. 320 с.

177. Папа Григорий VII. Dictatus Papae. Антология мировой правовой мысли: в 5 т. / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. Москва: Мысль, 1999. Т. 2: Европа: V-XVII вв. С. 236-237. (Национальный общественно-научный фонд).

178. Пахомова Т. Про закони побудови та функціонування системи державної служби. Право України. 2003. № 3. С. 21-24.

179. Пестель П. И. Русская Правда. Антология мировой политической мысли: в 5 т. / рук. проекта Г. Ю. Семигин и др. ; ред. -науч. совет: Г. Ю. Семигин (председатель) и др. Москва: Мысль, 1997. Т. 3: Политическая мысль в России X - первая половина XIX в. С. 661-667. (Национальный общественно-научный фонд).

180. Петришин О. В. Держава. Велика українська юридична енциклопедія: у 12 т. / редкол. : В. Я. Тацій (голова), Ю. С. Шемшученко, О. В. Петришин та ін. Харків: Право, 2017. Т. 3: Загальна теорія права / редкол. : О. В. Петришин (голова), В. В. Лемак, Н. М. Оніщенко та ін. С. 89-92.

181. Петришин О. В. Поділ влади. Велика українська юридична енциклопедія: у 12 т. / редкол. : В. Я. Тацій (голова), Ю. С. Шемшученко, О. В. Петришин та ін. Харків: Право, 2017. Т. 3: Загальна теорія права / редкол. : О. В. Петришин (голова), В. В. Лемак, Н. М. Оніщенко та ін. С. 418-422.

182. Пєнцов М. В. Теоретичні основи дослідження моделі судової влади в Україні та країнах СНД. Вісник Харківського Національного Університету внутрішніх справ. 2014. № 2 (65). С. 171-179.

183. Плавич В. П. Співвідношення та взаємозалежність права і економіки в умовах глобалізації. Держава і право: зб. наук. праць. Серія: «Юридичні і політичні науки». Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. Вип. 64. С. 365-371.

184. Плавич В. П. Феномен права як соціорегулятор і модель правової дійсності. Часопис Київського університету права. 2011. № 1. С. 9-13.

185. Плавич В. П., Плавич С. В. Засадничі принципи правотворчої діяльності як основа її ефективності. Альманах права. Основоположні принципи права як його ціннісні виміри: наук. -практ. юрид. журнал. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2012. Вип. 3. С. 83-87.

186. Платон. Государство / пер. с древнегреч. А. Н. Егуновава. Собрание сочинений: в 4 т. Москва: Мысль, 1994. Т. 3. С. 79-420. (Философское наследие; т. 117).

187. Погорілко В. Ф., Бобровник С. В. Державознавство. Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2: Д-Й. С. 164.

188. Погорілко В. Ф., Бобровник С. В. Закон. Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2: Д-Й. С. 474-475.

189. Полибий. Всеобщая история в сорока книгах. Всеобщая история в сорока книгах: в 3 т. / пер. с греч. Ф. Г. Мищенко. Москва: Типография Е. Г. Потапова, 1895. Т. II. 805 с.

190. Политологический словарь: учеб. пособие / В. Ф. Халипов, Р. Г. Григорян, А. В. Гришин и др. ; под ред. В. Ф. Халипова. Москва: Высшая шк., 1995. 192 с.

191. Про внесення змін до Конституції України: Закон України № 2222 від 08. 12. 2004 р. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 2. Ст. 44.

192. Про судоустрій і статус суддів: Закон України № 1402-VIII від 02. 06. 2016 р. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545.

193. Про судоустрій і статус суддів: Закон України № 2453-VI від 07. 07. 2010 р. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 41-42, № 43, № 44-45. Ст. 529.

194. Проблемы общей теории права и государства: учебник для вузов Н. В. Варламова, Н. С. Соколова, В. А. Четвернин и др. ; под ред. В. С. Нерсесянца. Москва: НОРМА - ИНФРА-М, 1999. 832 с.

195. Прозорова Н. С. Робесп'єр проти Монтеск'є, або знову про розподіл влад. Віче. 1995. № 2 (35). С. 3-14.

196. Протасов В. Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы и ответы. Москва: Новый Юрист, 1999. 240 с.

197. Процюк І. В. Поділ влади в умовах різних форм правління: автореф. дис. … д-ра юрид. наук. Харків, 2013. 35 с.

198. Процюк І. В. Поділ державної влади в умовах різних форм державного правління: монографія. Харків: Право, 2012. 584 с.

199. Пухта Г. Ф. Энциклопедия права / пер. с нем. Я. Линденбратеном; под ред. П. Карасевича. Ярославль: Типография Фалька, 1872. 99 с.

200. Пушняк О. В. Функції держави. Велика українська юридична енциклопедія: у 12 т. / редкол. : В. Я. Тацій (голова), Ю. С. Шемшученко, О. В. Петришин та ін. Харків: Право, 2017. Т. 3: Загальна теорія права / редкол. : О. В. Петришин (голова), В. В. Лемак, Н. М. Оніщенко та ін. С. 822-825.

201. Рабінович П. М. Державна влада. Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2: Д-Й. С. 85-86.

202. Рева Р. Р. Поділ влади в контексті рішень Конституційного Суду України. Форум права. 2012. № 3. С. 596-602. URL: http: //www. nbuv. gov. ua/e-journals/FP/2012-3/12rrrkcu. pdf (дата звернення: 11. 06. 2016).

203. Ренненкампф М. К. Юридическая энциклопедия. Антологія української юридичної думки: у 10 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова), В. Ф. Погорілко, І. Б. Усенко та ін. Київ: Юрид. книга, 2002. Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / упоряд. : В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко, Н. М. Пархоменко; відп. ред. В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко. С. 158-175.

204. Репков Э. Саксонское зерцало / пер. с нем. и лат. Л. И. Дембо. Саксонское зерцало: памятник, комментарии, исследования / отв. ред. В. М. Корецкий. Москва: Наука, 1985. 272 с.

205. Рємєскова Ю. О. Судова влада в системі поділу влади: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2013. 20 с.

206. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян Галайчука Вадима Сергійовича, Подгорної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України (справа про здійснення влади народом) № 6-рп від 05. 10. 2005 р. Офіційний вісник України. 2005. № 41. Ст. 2605.

207. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08 грудня 2004 р. № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) № 20-рп від 30. 09. 2010 р. URL: http: //www. ccu. gov. ua/uk/doccatalog/ list; jsessionid=734429B15679C0D4F4B5057055BFA05A? currDir=122407 (дата звернення: 18. 10. 2016).

208. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 63 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 43 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (справа про виборчу заставу) № 2-рп від 30. 01. 2002 р. URL: http: //www. ccu. gov. ua/uk/ doccatalog/list? currDir=9441 (дата звернення: 18. 10. 2016).

209. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави: навч. посібник. Київ: Тандем, 1996. 240 с.

210. Сахаров А. Д. Конституция Союза Советских республик Европы и Азии: проект. Конституционные идеи Андрея Сахарова: сборник / сост. Л. М. Баткин. Москва: Новелла, 1990. С. 4-14.

211. Сахаров Н. А. Институт президентства в современном мире. Москва: Юрид. лит., 1994. 176 с.

212. Сердюк В. В. Судова влада та її місце в теорії поділу влади. Вісник Академії адвокатури України. 2006. Вип. 5. С. 38-46.

213. Серьогіна С. Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні: монографія. Харків: Ксілон, 2001. 280 с.

214. Серьогіна С. Г. Форма правління: питання конституційно-правової теорії та практики: монографія. Харків: Право, 2011. 768 с.

215. Сиренко В. Ф. Государство: демократическое, правовое, социальное (Очерки. Дискуссионные вопросы). Киев: Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины. 2013. 340 с.

216. Скакун О. Ф. Теория государства и права: учебник. Харьков: Консум, Ун-т внутренних дел, 2000. 704 с.

217. Скрипнюк В. М. Розвиток системи державної влади в Україні: конституційно-правові аспекти: монографія. Київ: Логос, 2010. 504 с.

218. Скрипнюк В. М. Система організації державних органів у контексті забезпечення принципу поділу влади (органи прокуратури). Юридична Україна. 2014. № 4. С. 9-14.

219. Скрипнюк О. В. Демократія: Україна і світовий вимір (концепції, моделі та суспільна практика). Київ: Логос, 2006. 368 с.

220. Скрипнюк О. В. Правова держава в Україні: питання теорії і практика реалізації. Віче. 2010. № 18. С. 8-9.

221. Скрипнюк О. В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. 600 с.

222. Скуратов Ю. И. Конституционные основы и практика функционирования президентской власти. Конституционный строй России / редкол. : Е. К. Глушко, А. Е. Козлова, И. М. Степанов, Ю. Л. Шульженко. Москва: Изд-во ИГиП РАН, 1992. Вып. 1. С. 72-83.

223. Слободянюк І. С. Стримування та противаги в системі поділу влади: філософсько-правовий аспект. Філософські та методологічні проблеми права. 2012. № 2. С. 43-49.

224. Современные зарубежные конституции / сост. В. В. Маклаков; ред. Б. А. Страшун. Москва: МЮИ, 1992. 285 с.

225. Сокольський В. В. Краткий учебник русскаго государственнаго права. Антологія української юридичної думки: у 10 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова), В. Ф. Погорілко, І. Б. Усенко та ін. Київ: Юрид. книга, 2003. Т. 4: Конституційне (державне) право / упоряд. : В. Ф. Погорілко, О. В. Батанов, В. Л. Федоренко; відп. ред. В. Ф. Погорілко. С. 235-258.