Цивільно-правове регулювання застосування медико-біологічних експериментів на людях

105. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення: 09.09.2015).

106. Конечный Р., Боухал М. Психология в медицине. Прага: Авиценум, 1983. 405 с.

107. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 11.11.2017).

108. Копець Л. В. Класичні експерименти в психології: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. Київ: Вид-во «Києво-Могилянська академія», 2010. 283 с.

109. Корпачев В. В. Плацебо и эффект плацебо. Health-ua. URL: http://www.health-ua.org/archives/rpt/22.html (дата звернення: 11.11.2017).

110. Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции. Антологія уральской цивилистики: сб. статей. Москва: Статут, 2001. С. 166-182.

111. Красавчиков О. А. Советское гражданское право. Москва: Высш. шк., 1972. Т. 1. 447 с.

112. Крестовська Н. М., Матвєєва Л. Г. Теорія держави і права. Практикум. Тести: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2015. 584 с.

113. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page5 (дата звернення: 11.11.2017).

114. Крылова Н. Е. Некоторые этико-правовые вопросы проведения биомедицинских исследований на человеке. Государство и право. 2007. № 4. С. 32-40.

115. Крылова Н. Е. Уголовное право и биоэтика: проблемы, дискуссии, поиск решений. Москва: ИНФРА - М, 2006. 319 с.

116. Кубарь О. И. Этические и правовые проблемы исследований на человеке: из истории России XX века. Человек. 2001. № 3. С. 115-123.

117. Куліш А. М., Баранова А. В., Михайлішин П. А. Реформування законодавства в галузі медичних експериментів: медичні та правові аспекти. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Юридичні науки». 2013. Вип. 5, т. 1.С. 89-92.

118. Кураков Л. П., Кураков Л. В. Экономика и право: большой толковый словарь-справочник. Москва: Вуз и школа, 2003. 748 с.

119. Кущ Л. К вопросу о понятии субъекта медицинской практики. Підприємництво, господарство і право. 2002. № 8. С. 11-13.

120. Кущ Л. І. Щодо питання правового статусу суб'єктів, які здійснюють діяльність в сфері охорони здоров'я. Підприємництво, господарство і право. 2013. № 2. URL: file:///C:/Users/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81/Downloads/ Pchdu_2013_2_11%20(4).pdf (дата звернення: 24.10.2016).

121. Лідовець Р. А. Змішані договори в цивільному праві України: дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2005. 203 с.

122. Лісневська Н. О. Експериментальна медицина. Етичні та правові проблеми. Збірник матеріалів п'ятого національного конгресу з біоетики (м. Київ, 23-25 верес. 2013 р.). Київ: 2013. С. 74-77.

123. Лісовий В. М., М'ясоєдов В. В., Ковальова О. М. Біоетичні принципи випробувань лікарських засобів. Харків: ХНМУ, 2012. 144 с.

124. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2011 р. № 49. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ z0171-11 (дата звернення: 29.07.2017).

125. Лурия Р. А. Внутренняя картина болезни и иатрогенные заболевания. 4-е изд., допол. Москва: Медицина, 1977. 265 с.

126. Луць В. До питання про зміст і сутність цивільно-правового договору. Приватне право. 2013. № 1. С. 118-128.

127. Луць В. Інститут договору в цивільному праві України. Право України. 2014. № 2. С. 25-33.

128. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. Київ: Юрінком Інтер, 2001. 560 с.

129. Мавед Е. О. Медицинский эксперимент: морально-правовой аспект. Вестник Самарской гуманитарной. Серия: «Право». 2013. № 1 (13). С. 135-143.

130. Майданник Р. А. Державні і комунальні заклади охорони здоров'я в Україні: визначення організаційно-правової форми, їх реорганізація. Медичне право України: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 2009 р.) / упоряд. І. Я. Сенюта, Х. Я. Терешко. Львів: ЛОБФ «Медицина і право», 2009. С. 136-144.

131. Майданник Р. Договір про надання медичних послуг. Медичне право. 2010. № 5 (1). С. 52-66.

132. Малеина М. Н. Человек и медицина в современном праве: учеб. и практ. пособие. Москва: БЕК, 1995. 272 с.

133. Мальцев В. И., Ефимцева Т. К. Независимые этичекие комитеты: регламент работы и задачи. Український медичний часопис. 2000. № 2 (16). С. 48-51.

134. Мельник В. М. Етичні та правові аспекти наукових досліджень та випробувань лікарських засобів. Український хіміотерапевтичний журнал. 2002. № 1 (13). С. 11-15.

135. Мельникова В. О профеcсиональном и хозяйственном риске. Советская юстиция. 1989. № 22. С. 18-24.

136. Мережко А. А. Договор в частном праве: монография. Киев: Юстиниан, 2003. 176 c.

137. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043 (дата звернення: 03.10.2016).

138. Мілаш В. Про сутнісні елементи юридичної конструкції «договір». Вісник Академії правових наук України. 2006. № 4. С. 146-156.

139. Модельный закон о защите прав и достоинства человека в биомедицинских исследованиях в государствах-участниках СНГ от 18.11.2005 г.: постановлением 26-10 на 26-ом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств - участников СНГ. Информационный бюллетень. 2006. № 37. С. 312-326.

140. Мозолин В. П., Фарнсворт Е. А. Договорное право в США и СССР. История и общие концепции. Москва: Наука, 1988. 308 с.

141. Моисеев С. Медицина, основанная на доказательствах. Врач: ежемесячный науч.-практ. и публицистический журнал. Москва, 2000. № 12. С. 4-8.

142. Моткова О. До проблеми визначення правового статусу пацієнта. Підприємництво, господарство, право: наук.-практ. господарсько-правовий журнал. 2013. № 3. С. 41-43.

143. Мунасыпова Э. Ф. Онтология биомедицинского эксперимента на человеке. Международные юридические чтения: материалы науч.-практ. конф. (г. Омск, 18 апр. 2007 г.). Омск: Изд-во Омского юрид. ин-та, 2007. Ч. 1. С. 83-86.

144. Муравьева Е. В. Защита прав пациента при проведении медицинского эксперимента. Наука и образование: хозяйство и экономика; предпринимательство; право и управление. 2012. № 8. С. 62-65.

145. Никитина А. Е. Правовое регулирование биомедицинских технологий (Теоретико-правовой аспект): дис. ... канд. юрид. наук. Санкт-Петербург, 2002. 283 c.

146. Никитина И. О. Медицинский эксперимент: вопросы правового регулирования. «Черные дыры» в Российском законодательстве. Юридический журнал. 2008. № 1. С. 240-241.

147. Новиков Д. А., Новочадов В. В. Статистические методы в медико-биологическом эксперименте (типовые случаи). Волгоград: Изд-во ВолГМУ, 2005. 84 с.

148. Новохатська Я. В. Цивільно-правовий договір як регулятор цивільних відносин. Проблеми законності. Харків: Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. 2015. Вип. 130. С. 88-94.

149. Номенклатура лікарських спеціальностей, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.12.1997 р. № 359. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0015-98 (дата звернення: 13.10.2016).

150. Нюрнбергский кодекс 1947 года. URL: http://www.psychepravo.ru/ law/int/nyurnbergskij-kodeks.htm (дата звернення: 09.09.2015).

151. Об утверждении Правил проведения медико-биологических экспериментов, доклинических (неклинических) и клинических исследований: приказ Министра здравоохранения Республики Казахстан от 12.11.2009 г. № 697. URL: http://adilet.zan.kz/rus/docs/V090005932 (дата звернення: 15.10.2016).

152. Общая теория государства и права. Академический курс: в 2 т. / под ред. М. Н. Марченко. Москва: Зерцало, 1998. Т. 1: Теория государства. 453 с.

153. Овчинский B. C. Криминология и биотехнологии. Москва: НОРМА, 2005. 192 с.

154. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 72 500 слов и 7500 фразеол. выражений. Москва: Азъ, 1993. 955 с.

155. Олюха В. Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2003. 198 с.

156. Орешкина Т. Ю. Обоснованный риск в системе обстоятельств, исключающих преступность деяния. Уголовное право. 1999. № 1. С. 17-24.

157. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 р. № 2801-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/2801-12 (дата звернення: 20.09.2015).

158. Очеретенко В. Смертний вирок загальнодоступній медицині? Сегодня. 2013. 29 июля.

159. Паращич І. М. Державні механізми забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні: стан і тенденції розвитку: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2009. 23 с.

160. Паращич І. М. Права пацієнтів: проблеми та їх вирішення (досвід країн Європейського Союзу). Економіка та держава. 2009. № 5. С. 78-80.

161. Пастернак В. М. Форма правочину - невід'ємна частина його дійсності. Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С. 215-218.

162. Пашков В. М. Господарсько-правовий статус закладів охорони здоров'я. Аптека. 2009. 10 серпня.

163. Первова Л. Т. Гражданско-правовые проблемы регулирования медицинского обслуживания граждан в Российской Федерации: дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2006. 218 с.

164. Пищита А. Н. Исторический опыт, современное состояние и перспективы правового обеспечения здравоохранения в России: дис. ... д-ра юрид. наук. Москва, 2006. 402 с.

165. Пищита А. Н. Правовой статус российского пациента. Журнал российского права. 2005. № 11. С. 46-53.

166. Пищита А. Н., Гончаров Н. Г., Ерофеев С. В. Права пациентов и информированное согласие. Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности: материалы І Всерос. науч.-практ. конф. (г. Москва, 16 мая 2003 г.) / под общ. ред. С. Г. Стеценко. Москва: Издательская группа «Юрист», 2003. С. 83.

167. Положення про порядок проведення атестації лікарів, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.12.1997 р. № 359. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0014-98 (дата звернення: 13.11.2016).

168. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров'я, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 765. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/765-97-%D0%BF (дата звернення: 13.11.2016).

169. Про внесення змін до статті 45 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (щодо збереження лікарської таємниці): проект Закону України № 3058 від 06.08.2013 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=48005 (дата звернення: 28.10.2016).

170. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 (дата звернення: 12.09.2016).

171. Про затвердження документів з питань забезпечення якості лікарських засобів: наказ Міністерства охорони здоров'я України № 95 від 16.02.2009 р. URL: https://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20090216_95.html (дата звернення: 12.09.2016).

172. Про затвердження документів з питань стандартизації та реєстрації лікарських засобів: наказ Міністерства охорони здоров'я України № 191 від 25.04.2005 р. URL: https://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20050425_191.html (дата звернення: 12.09.2016).

173. Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти: постанова Кабінету Міністрів України № 1138 від 17.09.1996 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/law (дата звернення: 12.09.2016).

174. Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2009 р. № 690. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/z1010-09 (дата звернення: 10.10.2016).

175. Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісію з питань етики: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03.08.2012 р. № 616. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1461-12 (дата звернення: 10.10.2016).

176. Про затвердження Типового положення про комісію з питань етики: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03.08.2012 р. № 616. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1462-12 (дата звернення: 10.10.2016).

177. Про захист прав пацієнтів: проект Закону України № 1132 від 06.12.2007 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=30982 (дата звернення: 23.09.2016).

178. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 23.09.2016).

179. Про лікарські засоби: Закон України від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 23.09.2016).

180. Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. № 222-VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/222-19?nreg=222-19&find=1&text=%EC%E5%E4%E8%F7%ED&x=0&y=0#w11 (дата звернення: 13.11.2017).

181. Про права пацієнтів в Україні: проект Закону України від 21.02.2005 р. № 2649-1. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=23677 (дата звернення: 13.11.2016).

182. Про права пацієнтів в Україні: проект Закону України від 16.03.2001 р. № 2649. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_2?id=&pf3516=2649&skl =5 (дата звернення: 03.11.2016).

183. Про удосконалення державної акредитації закладів охорони здоров'я: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14.03.2011 р. № 142. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0678-11 (дата звернення: 13.11.2017).

184. Пустовіт C. В. Біоетичні принципи та механізми регулювання медико-біологічних досліджень. Современные проблемы токсикологи. 2010. № 4. С. 5-9.

185. Рогожа М. М. Етичні принципи наукової діяльності у суспільстві ризику. Збірник матеріалів п'ятого національного конгресу з біоетики (м. Київ, 23-25 верес. 2013 р.). Київ, 2013. С. 48-49.

186. Рясенцев В. А. Форма сіделок и последствия ее несоблюдения. Советская юстиція. 1974. № 21. С. 12-18.

187. Савицкая А. Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. Львов: Вищ. шк., 1982. 195 с.

188. Сальников В. П., Старовойтова О. Э., Никитина А. Е., Кузнецов Э. В. Биомедицинские технологии и право в третьем тысячелетии / под общ. ред. В. П. Сальникова. Санкт-Петербург: Фонд «Университет», 2003. 256 с.

189. Самороков В. И. Уголовно-правовая оценка медицинского риска. Современные тенденции развития уголовной политики и уголовного законодательства. Москва: РАН, 1994. 399 с.

190. Сахарук Д. Поняття та види форми правочину. Підприємництво, господарство і право. 2003. № 12. С. 43-48.

191. Сенюта І. Законодавче забезпечення проведення медико-біологічних експериментів. Аптека.ua: щотижневик. 2007. № 618 (47). URL: http://www.apteka.ua/article/5829 (дата звернення: 25.09.2015).

192. Сенюта І. Я Право людини на особисту недоторканність у контексті надання юридичної допомоги. Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 19-20 квіт. 2007 р.). С. 272-279. URL: http://medicallaw.org.ua/uploads/media/ 01_272_01.pdf (дата звернення: 28.12.2016).

193. Симсон О. Существенные условия и классификация инвестиционных договоров. Підприємництво, господарство і право. 2001. № 3. С. 17-23.

194. Синица Н. Самые бесчеловечные медицинские эксперименты. URL: http://www.yoki.ru/social/society/30-11-2011/399717-medexper-0/ (дата звернення: 13.08.2015).

195. Сібільов М. Зміст цивільно-правового договору. Вісник Академії правових наук України. Харків, 2003. № 1 (32). С. 93-99.

196. Скалецька З. С. До питання реформування законодавства щодо прав пацієнтів та їх реалізації. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 17-18 квіт. 2008 р.). Львів: 2008. С. 300-303.

197. Словник української мови («Академічний тлумачний словник»): в 11 т. (1970-1980). 1975. Т. 6. URL: http://sum.in.ua/s/piddoslidnyj (дата звернення: 08.09.2015).

198. Слуцкий И. И. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1956. 118 с.

199. Смотров О. І. Договір щодо оплатного надання медичних послуг: дис. … канд. юрид. наук: Харків, 2003. 177 с.

200. Советский юридический словар / под. ред. С. Братуся, Н. Казанцева, С. Кечекьяна и др. Москва: Наука, 1953. 485 с.

201. Социальная медицина и организация здравоохранения: руководство для студ., клин. ординаторов и аспирантов: в 2 т. / В. А. Миняев и др. Санкт-Петербург: Б. и., 1999. Т. 2. 443 с.

202. Список подписаний и ратификаций Конвенции о защите прав и достоинства человека в связи с применением достижений биологии и медицины: Конвенция о правах человека и биомедицине (ETS N 164) (Овьедо, 04.04.1997 г.). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_529 (дата звернення: 08.09.2015).

203. Стефанчук Р. О. До питання про систему особистих немайнових прав пацієнтів. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 17-18 квіт. 2008 р.). Льсів: 2008. С. 319-324.

204. Стеценко С. Г. Информированное добровольное согласие на медицинское вмешательство. Обеспечение и защита прав пациентов в Российской Федерации (обзор теории и практики) / под ред. О. П. Щепина. Москва: НИИ СГЭ и УЗ им. Н. А. Семашко, 1999. 194 с.

205. Стеценко С. Г. Медицинское право: учебник. Санкт-Петербург: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. 572 с.

206. Стеценко С. Г., Стеценко В. Ю., Сенюта І. Я. Медичне право України: підручник / за заг. ред. С. Г. Стеценка. Київ: Всеукр. асоціація видавців «Правова єдність», 2008. 507 с.

207. Стеценко С., Сенюта І. Законодавче забезпечення охорони здоров'я в Україні. Право України. 2007. № 6. С. 96-100.

208. Сучасні основи біоетики медико-біологічних досліджень / І. С. Чекман, В. Ф. Шаторна, Я. С. Яскевич, В. І. Гарець, О. О. Савенкова, М. І. Загродний. Вісник проблем біології і медицини. 2011. Вип. 3 (3). С. 30-33.

209. Теория государства и права. Курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. Москва: Юристъ, 1997. 423 с.

210. Терешкевич Г. Т. Інформована згода та експериментування над людиною. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення). матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 17-18 квіт. 2008 р.). Львів: 2008. С. 334-341.

211. Терминологический словарь-справочник судебного эксперта / Ю. Гальцев, С. Смирнова, Г. Рябинин и др. Вологоград: Петрополис, 2007. 609 с.

212. Тихомиров А. В. Медицинская услуга: правовые аспекты. Москва: Информ.-издательский дом «Филинь», 1997. 352 с.

213. Тихомирова Т. О. До проблеми захисту прав пацієнтів. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 17-18 квіт. 2008 р.). Львів: 2008. С. 300-303.

214. Ткачевский Ю. М. Оправданный профессиональный и производственный риск как обстоятельство, исключающее уголовную ответственность. Вестник МГУ. Серия 11: «Право». 1991. № 3. С. 16-21.

215. Тлумачний словник української мови. URL: http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 (дата звернення: 13.10.2015).

216. Требования биоэтики: Медицина между надеждой и опасениями / под ред. Ф. Бриссе-Виньо. Киев: Сфера, 1999. 248 с.

217. Третій національний конгрес з біоетики (м. Київ, 08-11 жовт. 2007 р.). URL: http://biomed.nas.gov.ua/files/programme3_ua.pdf (дата звернення: 13.10.2015).

218. Труханова Э. Ф. Защита прав человека при проведении биомедицинских исследований: теоретический аспект: дис. ... канд. юрид. наук. Уфа, 2010. 229 с.

219. Турак Й. А. Етичні та правові засади медичного втручання: З поляду лікаря - практика. Ужгород: ВАТ «Вид-во Закарпаття», 2002. 192 с.

220. Ференц А. Права українських пацієнтів і роль адміністративного права у їх реалізації. Публічне право. 2011. № 3. С. 320-326.

221. Философия медицины: учебник для мед. вузов / под ред. Ю. Л. Шевченко (гл. ред.). Москва: ГЕОТАР-МЕД, 2004. 480 с.

222. Флоря В. Юридическое значение согласия пациента на медицинское вмешательство, повлекшее гибель или тяжкие увечья потерпевшего. Медичне право. 2010. № 5 (1). С. 67-73.

223. Хельсинская декларація. Врач. 1993. № 7. С. 56-58.

224. Хенк тен Хаве. Деятельность ЮНЕСКО в области биоэтики. Казанский медицинский журнал 2008. Т. 89, № 4. С. 377-383.

225. Цивільне і сімейне право України: навч.-практ. посібник / Є. О. Харитонов, О. М. Калітенко, В. М. Зубар та ін.; за ред. Є. О. Харитонова, А. І. Дрішлюка. Харків: Одіссей, 2003. 640 с.

226. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page6 (дата звернення:13.10.2016).

227. Червяк П. І. Медична енциклопедія. Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001. 1022 с.

228. Чернышова Ю. А. Понятие, сущность, проблемы биомедицинских экспериментальных исследований с участием человека в РФ. Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. Тамбов: Изд-во «Грамота», 2011. № 5 (11), ч. 3. С. 190-192.

229. Чернышова Ю. А. Правовые основы проведения биомедицинских экспериментальных исследований с участием человека в РФ. Общество и право. 2011. № 4 (36). С. 304-306.

230. Чистов В. В. Медицинская психология: учеб. пособие для студ. психологических отделений. Москва: Наука, 2005. 376 с.

231. Шафраньский Т. Права пациента. Медичне право. 2012. № 9 (І). С. 115-137.

232. Шевчук С. С. Личные неимущественные права граждан в сфере медицинских услуг по законодательству России: дис. … д-ра юрид. наук. Ростов-на-Дону, 2005. 419 с.

233. Шекера О. Г. Забезпечення прав людини у медичній галузі. Здоровье мужчины. 2013. № 2 (45). С. 22-24.

234. Шиловский Л. Правовые аспекты проведения клинических испытаний в Украине. URL: http://the-medical-practice.com/articles/la1 (дата звернення: 23.10.2016).

235. Шостий національний конгрес з біоетики (м. Київ, 27-30 верес. 2016 р.). URL: http://labprice.ua/konferencii/nauka-innovatsiyi/vi-natsionalniy-kongres-zbioetiki/- (дата звернення: 13.10.2015).

236. Этическая экспертиза биомедицинских исследований. Практические рекомендации / под общ. ред. Ю. Б. Белоусова. Москва: Бек, 2005. 156 с.

237. Юдин Б. Г. Горький юбилей Биоэтика: принципы, правила, проблемы / под ред. Б. Г. Юдина. Москва: Эдиториал УРСС, 1998. С. 170-177.

238. Юридическая энциклопедия / под ред. Б. Н. Топорнина. Москва: Юристъ, 2001. 1272 с.

239. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» іи М. П. Бажана, 2002. Т. 4: Н-П. 720 с.

240. Юрьев К. Л., Логановский К. М. Доказательная медицина. Кокрановское сотрудничество. Український медичний часопис. 2000. № 6 (20). С. 6-15.

241. Яворська О. С. Реальні договори у цивільному праві України. Актуальні проблеми держави і права. 2013. № 70. С. 169-175.

242. Яскевич Я. С. Биомедицинские исследования в контексте трансдисциплинарно-синергетической методологи. Філософські проблеми антропології. 2014. № 1 (23). С. 4-15.

243. Booth A., O'Rourke A. J. Evidence-Based Medicine. 1999. No. 4. P. 133-136.

244. Braunwald E, Kasper DL and Hauser SL editors. Harrison's Priniciples of Internal Medicine. 15th ed. New York: McGraw Hill, 2001. Р. 34-38.

245. Ellis J., Mulligan I., Sackett D. L. Inpatient general medicine is evidence based. Lancet. 1995. Vol 346. Р. 407-410.

246. Giuditta Cordero Moss International Contracts between Common Law and Civil Law: Is Non-state Law to Be Preferred? The Difficulty of Interpreting Legal Standards Such as Good Faith. Global Jurist. 2007. Vol. 7. Iss. 1. Art. 3. URL: http://www.bepress.com/gj/vol7/iss1/art3 (дата звернення: 13.11.2016).

247. Iatrogenic Disorders Lt Gen NR Krishnan, PHS (Retd), Brig AS Kasthuri, VSM (Retd)+. MJAFI. 2005. Vol. 61. № 1. Р. 2-6. URL: http://medind.nic.in/maa/t05/i1/maat05i1p2.pdf (дата звернення: 13.11.2016).

248. Kornas S. Wspczesne eksperymenty medyczny w ocenie katolickiej. Czestohowa, 1986. 267 р.

249. Official Journal L 091, 09/04/2005. P. 0013-0019. URL: http://actorussia.org/index.php?option=com_content&task=view&id=25 (дата звернення: 13.11.2016).

250. Рlacebo. The Free medical-dictionary. URL: http://medical-dictionary.thefreedictionary.com/placebo (дата звернення: 09.09.2016).

251. WMA Declaration of Helsinki - Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects. Adopted by the 18th WMA General Assembly, Helsinki, Finland, June 1964. URL: http://www.wma.net/en/30publications/10policies/b3/ index.html (дата звернення: 09.09.2016).

252. Wulff H. R., Gotzsche P. C. Rational diagnosis and treatment: evidence based clinical decision-making. 3 nd ed. Oxford: Blackwell Science, 2000. P. 108-109.



ДОДАТКИ

Додаток А

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Кашканова Н. Г. Діяльність біоетичних комітетів: аспекти інтеграції України у європейський науковий простір. Часопис Київського університету права. 2014. № 4. С. 146-151.

2. Кашканова Н. Г. Правовое регулирование защиты прав человека при проведении медико-биологического експеримента. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. 2014. №2. С. 67-70.

3. Кашканова Н. Г. Юридична категорія медико-біологічного експерименту на людині. Медичне право. 2015. № 2. С. 41-51.

4. Кашканова Н. Г. Правове регулювання клінічних випробувань лікарських засобів та їх місце у медико-біологічному дослідженні людини. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2015. № 4. С. 80-88.

5. Кашканова Н. Г. Проблеми виділення правових критеріїв класифікації медико-біологічного дослідження у правовій науці. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2015. № 6. С. 114-123.

6. Кашканова Н. Г. The role of deontological norms in formation of legislation regulating the procedure of medical and biological research involving humans. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2016. № 3. С. 55-66.

7. Кашканова Н. Г. До питання правового статусу піддослідного та дослідника в медико-біологічному експерименті. Вісник Академії адвокатури. 2016. № 3 С. 128-138.

8. Кашканова Н. Г. Особливості змісту договорів про застосування медіко-біологічних експериментів на людях. Часопис Київського університету права. 2017. № 3. С. 166?172.

9. Кашканова Н. Г. Форма та зміст цивільно-правових договорів про застосування медико-біологічних експериментів на людях. Eurasian Academic Research Journal. Єреван, 2018. № 2.С. 47-57.

Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

10. Кашканова Н. Г. Біоетичні комітети в Україні: досвід імплементації європейських стандартів. Інтеграція Молдови і України в Европейський союз: правовий аспект: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кишинів, Републіка Молдова, 06-07 листоп. 2015 р.). Еишинів. 2015. С. 285-288.

11. Кашканова Н. Г. Етико-правове регулювання медико-біологічних експериментів в Україні. Розвиток юридичної науки: проблеми та перспективи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Братіслава, Словацька Республіка, 27-28 листоп. 2015 р.). Братіслава. 2015. С. 197-200.

12. Кашканова Н. Г. Юридичний зміст медико-біологічного експерименту як наукознавчої категорії. Актуальні наукові дослідження сучасної юридичної науки: теорія та практика: матеріали третьої наук.-практ. конф. (м. Київ, 18 берез. 2016 р.) / Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК». Київ. 2016. С. 144-146.

13. Кашканова Н. Г. Імплементація міжнародних принципів біологічних досліджень на людині в Україні та механізм їх регулювання. Розвиток юридичної науки: проблеми та перспективи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 20-річчю від дня створення юридичного факультету НУДПСУ (м. Кошіце, Словацька Республіка, 03-06 трав. 2016 р.). Кошіце. 2016. С. 42-43.

14. Кашканова Н. Г. Contractual regulation of medical-biological experiments on human under the legislation of Ukraine. Права людини: теорія та практика: матеріали І Міжнар. освітньо-наукового форуму (м. Закопане, Польща, 23-28 січня 2017 р.). Закопане. 2017. С. 90-95.

ДОДАТОК Б

ПРОЕКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про внесення змін і доповнень Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» з метою правового регулювання медико-біологічного експерименту та визначення його правового статусу в Україні ."

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести такі зміни і доповнення до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я " (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 4 (26.01.93), ст. 19) { Вводиться в дію Постановою ВР N 2802-XII від 19.11.92, ВВР, 1993, N 4 (26.01.93), ст. 19 } {Із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12. 1992, N 23-92, Законами України від 03.02.1993, N 2978-XII, від 25.02. 1994, N 4039а-XII, від 23.09.1994, N 183/94-ВР, від 13.10.1994, N 200/94-ВР, від 14.02.1997, N 70/97-ВР, від 22.02.2000, N 1489-III, від 26.12. 2002, N 380-IV, від 27.11.2003, N 1344-IV, від 20.04.2004, N 1694-IV, від 17.06.2004, N 1801-IV, від 23.12. 2004, N 2285-IV, від 01.03.2005, N 2427-IV, від 25.03.2005, N 2505-IV, від 02.06. 2005, N 2624-IV, від 20.12.2005, N 3235-IV, від 19.01.2006, N 3370-IV, від 09.02.2006, N 3421-IV, від 19.12. 2006, N 489-V(окремі положення Закону України від 19.12. 2006 року N 489-V визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09. 07.2007, N 6-рп/2007), від 08.02.200, N 657-V, від 27.04.2007, N 997-V, від 17.05.2007, N 1033-V, від 28.12.2007, N 107-VI (зміни, внесені Законом України від 28.12.2007, N 107-VI, діють по 31.12.2008, зміни, внесені пунктом 45 розділу II Закону України від 28.12.2007, N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, N 10-рп/2008), від 12.02.2008, N 121-VI, від 07.10.2010, N 2592-VI, від 19.05. 2011, N 3395-VI, від 07.07. 2011 року N 3611-VI, (зміни, внесені абзацом четвертим пункту 7 та пунктом 14 розділу І Закону України від 07.07.2011, N 3611-VI, набирають чинності з 01.01 2015), від 03.11.2011, N 4000-VI, від 20.12.2011, N 4196-VI, від 04.07.2012, N 5036-VI, від 05.07.2012, N 5081-VI, від 18.09.2012, N 5290-VI, від 16.10.2012, N 5460-VI, від 19.11.2013, N 694-VII, від 27.03.2014, N 1166-VII, від 09.04.2014, N 1194-VII, від 15.04. 2014, N 1213-VII (зміни, внесені Законом України від 15.04.2014, N 1213-VII, вводяться в дію з 01.01.2015 року), від 04.04.2014, N 1590-VII, від 14.10.2014, N 1697-VII (враховуючи зміни, внесені Законом України від 21.04.2015, N 335-VIII), від 28.12.2014, N 76-VII (норми якого в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї при наданні пільг набувають чинності з 01.07.2015), від 09.04.2015, N 326-VIII (зміни, внесені Законом України від 09.04.2015, N 326-VIII, вводяться в дію з 13.06.2015), від 06.04.2017, N 2002-VIII, (зміни, внесені Законом України від 06.04.2017, N 2002-VIII, вводяться в дію з 06.11.2017), (з 01.01.2018 до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені підпунктом 3 пункту 2 (щодо нової редакції статті 18) розділу I Закону України від 06.04. 2017, N 2002-VIII}

та викласти у такій редакції:

1. Частину 1 статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" після визначення терміну «заклад охорони здоров'я» доповнити новим абзацом наступного змісту:

«медико-біологічний експеримент - це медико-біологічне дослідження явищ і процесів людського організму, змістом якого є активний вплив на організм людини шляхом застосування діагностичних, лікувальних, профілактичних методик, лікарських препаратів, пов'язаний із втручанням в особисті права людини, що націлений на встановлення закономірностей виникнення різних хвороб, механізмів їх розвитку, розробки і перевірки ефективності нових методів профілактики, лікування та реабілітації».

Та доповнити такими абзацами:

«піддослідний у медико-біологічному експерименті - фізична особа, яка бере участь у проведення медико-біологічного експерименту на умовах добровільної згоди та повної поінформованості про умови, порядок, прогнозовані наслідки та ризики його проведення, що передбачає активний вплив на її організм шляхом застосування діагностичних, лікувальних, профілактичних методик, лікарських препаратів».

«дослідник у медико-біологічному експерименті - заклади охорони здоров'я, в тому числі і клінічні заклади охорони здоров'я, які забезпечують організацію проведення медико-біологічного експерименту, формують кадровий склад експериментальної групи, забезпечують контроль за проведенням медико-біологічного експерименту та фіксують отримані результати за наслідками проведення медико-біологічного експерименту, а також фізичні особи, в тому числі лікарі, які перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах із закладами охорони здоров'я, які безпосередньо здійснюють медико-біологічний експеримент».

2. Доповнити ч. 1 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» новим пунктом «л» та викласти у наступній редакції:

«безпечну для здоров'я і життя людини участь у медико-біологічному експерименті у статусі піддослідного».

3. Статтю 45 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» доповнити частинами 3 та 4, виклавши їх в наступній редакції:

«Піддослідний у медико-біологічному експерименті має право на:

- отримання достовірної, повної і своєчасної інформації про умови, порядок проведення, наявні ризики та прогнозовані наслідки проведення медико - біологічного експерименту;

- ознайомлення із будь-якою документацією, яка стосується медико-біологічного експерименту;

- надання добровільної згоди на участь у медико-біологічному експерименті;

- вільний вибір дослідника для проведення медико-біологічного експерименту, який відповідає кваліфікаційно - професійним та морально - етичним вимогам і критеріям;

- збереження медичної таємниці щодо стану здоров'я піддослідного та наслідки впливу на нього медико-біологічного експерименту; збереження таємниці особистого життя піддослідного;

- участь в медико-біологічному експерименті незалежно від стану здоров'я;

- отримання матеріальної винагороди за участь у медико-біологічному експерименті; компенсації шкоди, що заподіяна здоров'ю піддослідному в наслідок проведення медико-біологічного експерименту;

- страхування життя і здоров'я піддослідного в порядку, що передбачений законодавством;

- вимагати від дослідника дотримання законодавства та належного виконання обов'язків передбачених законодавством та договірними зобов'язаннями;

- вимагати припинення проведення медико-біологічного експерименту в разі виникнення загрози здоров'ю чи життю піддослідного;

- укладення договору на проведення медико-біологічному експерименті в порядку передбаченому законодавством;

- дотримання вимог проведення медико-біологічного експерименту з боку дослідника у порядку передбаченому законодавством».

«Піддослідний у медико-біологічному експерименті зобов'язаний:

- повідомити дослідника про стан свого здоров'я до початку проведення медико - біологічного експерименту;

- піклуватися про стан свого здоров'я під час проведення медико-біологічного експерименту;

- дотримуватися встановлених дослідником регламентів проведення медико-біологічного експерименту, внутрішніх правил закладу охорони здоров'я».

Та доповнити частинами 5 та 6 наступного змісту:

«Дослідник у медико-біологічному експерименті на людях має право:

- вільно обирати форми, напрями і засоби здійснення медико-біологічного експерименту відповідно до мети його проведення;

- об'єднуватися з іншими дослідниками в робочі групи для проведення медико-біологічного експерименту;

- отримувати фінансування для проведення медико-біологічних експериментів, в тому числі і за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел відповідно до законодавства України;

- власності на наукові і науково-технічні результати, отримані внаслідок проведення медико-біологічного експерименту;

- передавати та поширювати отриману в результаті медико-біологічного експерименту інформацію, що не відноситься до інформації з режимом таємності».

«Дослідник у медико-біологічному експерименті на людях зобов'язаний:

- здійснювати медико-біологічні експерименти на людях відповідно до встановлених законодавством України вимог;

- не завдавати шкоди життю і здоров'ю людини, її нащадкам, а також довкіллю;

- забезпечити повну інформованість та отримання вільної згоди піддослідного на проведення медико-біологічного експерименту;

- забезпечити збереження інформації з режимом таємності;

- не допускати проведення медико-біологічних експериментів на хворих, ув'язнених або військовополонених, а також терапевтичного експерименту на людях, захворювання яких не має безпосереднього зв'язку з метою досліду.

- припинити проведення медико-біологічного експерименту на будь-якому етапі у випадку виникнення загрози життю та здоров'я піддослідного;

- забезпечити у встановленому порядку проведення атестації осіб, які безпосередньо проводять медико-біологічні експерименти на людях; постійно підвищувати їх кваліфікацію;

- додержуватися етичних норм у проведенні медико-біологічних експериментів;

- забезпечити страхування життя та здоров'я піддослідного в порядку передбаченому законодавством».

4. Доповнити новою статтею 45-1, частину першу якої викласти в наступній редакції:

«застосування медико-біологічного експерименту на людях здійснюється на підставі договору. Договір про застосування медико-біологічного експерименту на людях укладається в письмовій формі».

Та доповнити ст. 45-1 частиною 2 в наступній редакції:

«У договорі про застосування медико-біологічного експерименту на людях визначаються: сторони договору; предмет договору; винагорода; права та обов'язки сторін; термін проведення експерименту; інформована добровільна згода пацієнта на участь в медико-біологічному експерименті; відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; страхування життя та здоров'я піддослідного, а також цивільної відповідальності дослідників у медико-біологічному експерименті на людях; інші істотні умови, які випливають із специфіки медико-біологічного експерименту».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Судова практика Європейського суду з прав людини

1. CASE OF J. AND OTHERS v. AUSTRIA (Application no. 58216/12);

2. CASE OF VO v. FRANCE (Application no. 53924/00);

3. CASE OF PARRILLO v. ITALY (Application no. 46470/11)

Размещено на Allbest.ru