Кримінально-правова характеристика складу злочину постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

99. Курс уголовного права. Часть Особенная: в 5 т. / под ред. Г. И. Борзенкова, В.С. Комиссарова. Москва: ИКД «Зерцало-М», 2002. Т. 5. 512 с.

100. Курсъ русскаго уголовнаго права Н. С. Таганцева, профессора С.-Петербургскаго университета. Часть общая. Книга 1-я. Ученіе о преступленіи. Санктпетербургъ, 1874. 292 с.

101. Кустов А. М. Теоретические основы криминалистического учения о механизме преступления. Москва: Академия МВД России, 1997. 228 с.

102. Куфтирєв П. В. Джерела суддівського розсуду: теоретико-правовий аспект. Юридична Україна. 2005. № 10. С. 8-14.

103. Латинские юридические изречения / автор-состав. Е. И. Темнов. Москва: Экзамен, 2003. 384 с.

104. Лейкина Н. С., Грабовская Н. П. Субъект преступления. Курс советского уголовного права. Общая часть. Ленинград: Изд-во ЛМУ, 1968. Т. 1. С. 35-105.

105. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции: конспект лекций. Москва: Изд-во МГУ, 1971. 40 с.

106. Литвак О. М. Злочинність, її причини та профілактика/ О.М. Литвак. - К.,1997. - С. 11-13.

107. Литвинов О. М. Методологія дослідження механізму протидії злочинності// Вісник Харк. нац. ун-ту. внутр. справ. - 2007. - № 36. С. 8-13.

108. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): монографія. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2006. 573 с.

109. Лобанова Л. В. Преступления против правосудия: теоретические проблемы классификации и законодательной регламентации. Волгоград: Изд-во Волгоградского гос. ун-та, 1999. 132 с.

110. Ломако В. А. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. 4-те вид., допов. Харків: Одіссей, 2008. 1427 с.

111. Ломако В. А., Борисов В. І., Касинюк В. І., Кривоченко Л. Н. Суб'єктивна сторона злочину: метод. посібник. Харків: УДЮА, 1993. 36 с.

112. Лунеев В. В. Субъективное вменение. Москва: Спарк, 2000. 70 с.

113. Лысов М. Д. Ответственность должностных лиц по советскому уголовному праву. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1972. 176 с.

114. Майданник О. О. Теоретичні проблеми контрольної функції парламенту України: дис…д-ра юрид. наук: 12.00.02/ Майданник Олена Олексіївна. - К., 2008. - 632.

115. Малинин В. Б. Парфенов А. Ф. Объективная сторона преступления. Санкт-Петербург: Изд-во Юрид. ин-та, 2004. 301 с.

116. Малинин В. Б. Причинная связь в уголовном праве. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2000. 316 с.

117. Малков В. П. Конкуренция уголовно-правовых норм и ее преодоление. Советское государство и право. 1975. № 3. С. 59-66.

118. Малыхин В. И. Квалификация преступлений. Теоретические вопросы: учеб. пособие к спецкурсу. Куйбышев: Куйбышевский гос. ун-т, 1987. 99 с.

119. Мальцев В. В. Проблемы уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1989. 206 с.

120. Марочкін І. Є. Добір кандидатів на посади суддів// Інформаційний вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. - 2007. - № 1. - с. 12-35.

121. Марітчак Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів: дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2003. 219 с.

122. Маслоу А. Мотивация и личность. 3-е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2006. 352 с.

123. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина: пыдручник / П.С. Матишевський. - К.: Юрінком Інтер, 2000. 220 с.

124. Мельникова В. Е. Должностные преступления (вопросы уголовно-правовой квалификации). Москва: ВЮЗИ, 1985. 97 с.

125. Мельник М. І., Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ: Атіка, 2003. 1054 с.

126. Миколенко О. М. Кримінально-правова характеристика суспільно-небезпечних наслідків. Правова держава. 2006. № 3. С. 106-109.

127. Мисливий А. В. Пропозиція хабара: злочин чи виявлення умислу? Юридичний вісник України. 2010. № 1-2. С. 7-11.

128. Михайлов С. В. Интерес как общенаучная категория и ее отражение в науке гражданского права. Государство и право. 1999. № 7. С. 85-92.

129. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права ООН: Міжнародний документ від 19.12.1966 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043 (дата звернення: 03.01.2017).

130. Монреальська універсальна декларація про незалежність правосуддя (Перша світова конференція з незалежності правосуддя (Монреаль, 1983 року). Міжнародні стандарти незалежності суддів: зб. документів. Київ: Поліграф-Експрес, 2008. С. 22-27.

131. Музика А. А., Лащук Є. В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання: монографія. Київ: ПАЛИВОДА А. В., 2011. 192 с.

132. Музыка А. А., Лащук Є.В. Потерпілий від злочину: кримінально-правова концепція//Наука і кримінально-правова охорона. - 2010. - № 4. -С. 112 - 124.

133. Навроцький В. О. Злочини проти правосуддя: лекції для студ. юрид. ф-ту. Львів: Юрид. ф-тет Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка, 1997. 48 с.

134. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина: курс лекцій. Київ: Т-во «Знання», КОО, 2000. 772 с.

135. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 704 с.

136. Навроцький В. О. Проблеми кваліфікації злочинів: конспектт лекцій/В.О. Навроцький. - Львів: ЛДУ, 1993. - 82 с.

137. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. 4-те вид., перероб. та допов. Київ: К:А.С.К., 2005. 848 с.

138. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Д.С. Азаров, В.К. Грищук, А.В. Савченко та ін.; за ред. О.М. Джужі, А.В. Савченка, В.В, Чернєя. - К.: ЮрінкомІнтер, 2016. 1064 с.

139. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. 2-ге вид., пероб. та допов. Київ: Дакор, 2008. 1250 с.

140. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: у 2 т. / за заг. редакцією В.Я.Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. 5-е вид., допов. Харків: Право, 2013. 1040 с.

141. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.В. Гавриш та ін.; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Київ: Концерн: Видавничий Дім «ІнЮре», 2003. 1304 с.

142. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. Є.Л. Стрельцов. 8-е вид., перероб. та допов. Харків: Одісей, 2011.824 с.

143. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук та ін.; за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 7-ме вид., перероб. та допов. Київ: Юрид. думка, 2010. 1288 с.

144. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 9-те вид., перероб. та допов. Київ: Юрид. думка, 2012. 1316 с.

145. Невзоров І. Л. Законність у системі принципів права // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 18. - С. 176-179.

146. Нерсесян В. А. Ответственность за неосторожные преступления. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2002. 157 c.

147. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву. Москва: Госюриздат, 1960. 228 с.

148. Новий тлумачний словник української мови: у 3 т. / уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. 2-ге вид., виправ. Київ: АКОНІТ, 2001. Т. 2: К-П, 926 с.

149. Овчаренко О. М. Юридична відповідальність суддів: питання теорії і практики: дис. … д-ра юрид. наук. Харків, 2016. 534 с.

150. Окрема думка судді Конституційного Суду України Мельника М. І. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 27.01.2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/nc01d710-16 (дата звернення: 08.12.2015).

151. Орлов Ю. В. Мотив як ознака суб'єктивної сторони складу злочину:сутність та питання доцільності законодавчого закріплення. Право і безпека. 2011. № 4 (41). С. 116-119.

152. Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік. Москва: Юрид. літ., 1987. 512 с.

153. Основоположні принципи, схвалені Консультативною радою європейських суддів 17.11.2010 р. URL: https://wcd.coe.int/ ViewDoc.jsp?id=1707925 (дата звернення: 17.12.2015).

154. Особливості розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: метод. рекомендації / С. С. Чернявський, О. Ф. Вакуленко, О. М. Толочко та ін. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2014. 67 с.

155. Павликівський В. І., Острівний І. М. Мета як обов'язкова ознака перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Науковий Вісник Херсонського державного університету. 2014. Вип. 3, т. 3. С. 80-84.

156. Панов М. І. Об'єктивна сторона злочину. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник для юрид. вузів і ф-тів / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. Харків: Право, 1997. С. 91-116.

157. Панов Н. И. Понятие предмета преступления по советскому уголовному праву. Проблемы правоведения: республиканский межведомственный науч. сб. Киев, 1984. Вып. 45. С. 67-73.

158. Папиашвили Ш. Г. Должностные преступления в теории уголовного права, законодательстве и судебной практике. Тбилиси: Изд-во Тбилиского ун-та, 1988. 302 с.

159. Пашук А. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII-XVIII ст. (1648-1782). Львів: ЛДУ, 1967. 180 с.

160. Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. Москва: Госюриздат, 1961. 655 с.

161. Пионтковский А. А., Меньшагин В. Д. Курс советского уголовного права. Особенная часть. Москва: Госюриздат, 1955. Т. 1. 800 с.

162. Пионтковский А. А., Ромашкин П. С., Чхиквадзе В. М. Курс советского уголовного права : в 6 т. Москва: Наука, 1971. Т. VI. 560 с.

163. Пілюк С. В. Сучасні моделі конституційного контролю. Форум права. 2012. № 3. С. 550-557. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index (дата звернення: 12.11.2015).

164. Платонов К. К. Структура и развитие личности / отв. ред. А. Д. Глоточкин. Москва: Наука, 1986. 256 с.

165. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав судам роз'яснення з питань застосування законодавства від 11.12.2015 р. URL: http://www.sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/ plenum_vicshogo_specializovanogo_sudu_ukrajini_z_rozgljadu_civilnih_i_kriminalnih_sprav_nadav_sudam_.html (дата звернення: 21.10.2015).

166. Подковенко Т. О. Законодавство про судоустрій і статус суддів в період Гетьманату Павла Скоропадського. Держава і право: зб. наук. праць. Київ, 2008. Вип. 36. С. 146-152.

167. Полный курс уголовного права: в 5 т. / под ред. А. И. Коробеева. Санкт-Петербург: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2008. Т. 1: Преступление и наказание. 865 с.

168. Полный курс уголовного права: в 5 т. / под ред. А. И. Коробеева. Санкт-Петербург: “Юрид. центр Пресс”, 2008. Т. V. 951 с.

169. Пономарьова М. С. Безпосередній об'єкт злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». Вісник Національної академії прокуратури України. 2016. № 3. С. 122-125.

170. Пономарьова М. С. «Незаконное» и «неправосудное» судебное решение: проблемы законодательного определения понятия в контексте статьи 375 УК Украины. Legea si Viata. 2015. № 3. С. 100-103.

171. Пономарьова М. С. Особливості історичного розвитку кримінальної відповідальності за постановлення суддею (суддями) неправосудного судового рішення. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2017. № 4. С. 38-43.

172. Пономарьова М. С. Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста як мета у складі злочину, передбаченому ст. 375 КК України. Публічне право. 2017. № 2. С. 147-154.

173. Пономарьова М. С. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення і суміжні склади злочину. Право і суспільство. 2016. № 4. С. 175-181.

174. Пономарьова М. С. Родовий об'єкт злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. № 1. С. 144-149.

175. Правонарушители и жертвы: ответственность и справедливость в процессе отправления уголовного правосудия - 10 Конгресс ООН по предупреждению преступности и обращения с правонарушителями (Вена, 10-17 апреля 2000 г.). URL: http://www.un.org/russian/topics/crime/docs10.htm (дата звернення: 15.11.2015).

176. Преступления против правосудия / А. Н. Александров, Ю. И. Антонов, А. В. Галахова и др.; под ред. А. В. Галаховой. Москва: Норма, 2005. 416 с.

177. Прилуцький С. В. Судова влада і захист прав людини (актуальні проблеми статусу незалежності суддів). Протидія порушень прав людини засобами кримінальної юстиції: монографія / відп. ред. О. М. Костенко. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. С. 51-83.

178. Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною. Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи від 05.11.2005 р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_611 (дата звернення: 12.11.2016).

179. Про відновлення довіри до судової влади в Україні: Закон України № 1188-VII від 08.04.2014 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1188-18 (дата звернення: 16.10.2016).

180. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України: Закон України від 13.05.2014 р. Офіційний вісник України. 2014. № 45. Ст. 1182.

181. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналіста: Закон України № 421-VIII від 14.05.2015 p. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 29. Ст. 264.

182. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України № 1401-VIII від 02.06.2016 р. Голос України. 2016. № 118.

183. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції: Закон України № 746-VII від 21.02.2014 р. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 12. Ст. 18.

184. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України № 540/97-ВР від 23.09.1997 р. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 50. Ст. 302.

185. Про доступ до публічної інформації: Закон України № 2939-VI від 13.01.2011 р. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 32. Ст. 314.

186. Про захист журналістів за умов конфліктів і тиску: Рекомендація № R (96) 4 Комітету Ради Європи від 03.05.2006 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_734 (дата звернення: 02.10.2016).

187. Про захист прав і основоположних свобод: Європейська конвенція від 17.07.1997 р. Офіційний вісник України. 2006. № 32. Ст. 2371.

188. Про незалежність судової влади: Постанова пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-07 (дата звернення: 15.11.2016).

189. Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки: Постанова пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-10 (дата звернення: 15.11.2016).

190. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями: Постанова пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 p. № 13. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ v0013700-05 (дата звернення: 12.05.2016).

191. Про пресу та інші засоби масової інформації: Закон України № 1552-I від 12.06.1990 р. Відомості Верховної Ради УРСР. 1990. № 26. Cт. 492.

192. Про реагування на факти порушення суддями Присяги суддів: Постанова Верховної Ради України № 775-18 від 24.02.2014 р. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 12. Ст. 201.

193. Про судову практику про злочини проти життя та здоров'я особи: Постанова пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 (дата звернення: 07.03.2016).

194. Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/v0005700-02 (дата звернення: 12.05.2016).

195. Про судоустрій і статус суддів: Закон України № 1402-VIII від 02.06.2016 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-1 (дата звернення: 12.07.2016.

196. Рарог А. И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2003. 304 с.

197. Рашковская Ш.С. Преступления против социалистического правосудия: лекции для студентов ВЮЗИ / Ш. С. Рашковская. - М., 1957. - 55 с.

198. Резолюция 40/34 Генеральной Ассамблеи ООН. Официальные отчеты. Сороковая сессия. 29.11.1985: ООН. Дополнение No 53 (А/40/53). С. 270-272.

199. Рекомендація R (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи щодо незалежності, ефективності і ролі суддів. Вісник Верховного Суду України. 1997. № 4. С. 10-11.

200. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» від 11.03.2003 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_945 (дата звернення: 15.05.2016).

201. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/974_115 (дата звернення: 22.05.2016).

202. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Шмушкович проти України» URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/974_990 (дата звернення: 10.03.2016).

203. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» URL: http:// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/974_947 (дата звернення: 21.05.2016).

204. Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003 р. у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора. Офіційний вісник України. 2003. № 6. Ст. 245.

205. Розенберг Д. Н. О понятии имущественных преступлений в советском уголовном праве (объект и предмет посягательства). Учёные записки Харьковского юридического института. 1948. Вып. ІІІ. 55 с.

206. Роль прокуратури в системі кримінального правосуддя: Рекомендація Rec (2000)19, ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи 06.10.2000 р. URL: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=1568277&Site=D (дата звернення: 23.01.2016).

207. Романюк Я. М., Бейцун І. В. Правова природа обов'язковості рішень Верховного Суду України та вдосконалення механізму забезпечення єдності судової практики. Право України. 2012. № 11-12. С. 122-136.

208. Российское законодательство Х-ХХ веков: в 9 т. / под общ. ред. О. И. Чистякова. Москва: Юрид. лит., 1985. Т. 3: Акты земских соборов. 290 с.

209. Российское законодательство X-XX веков: в 9 т. / под. общ. ред. О. И. Чистякова. Москва: Юрид. лит., 1988. Т. 6: Законодательство первой половины XIX века. 431 с.

210. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Москва: Учпедгиз, 1946. 704 с.

211. Савенко М. Д. Питання судової реформи та незалежності суддів в Україні. Вісник Центру суддівських студій. 2009. № 12. С. 8-12.

212. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину: монографія. Київ: Атіка, 2002. 144 с.

213. Светлов А. Я. Борьба с должностными злоупотреблениями. Киев: Наук. думка, 1970. 204 с.

214. Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві: монографія / за наук. ред. В. І. Борисова. Харків: Право, 2006. 204 с.

215. Сеньків Ю. Кримінальна відповідальність за злочини проти майна на українських землях у складі великого князівства Литовського. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХV Регіонал. наук.-практ. конф. (м. Львів, 04-05 лют. 2009 р.). Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2009. С. 89-91.

216. Серебренникова А. В. Уголовный кодекс Швейцарии: основные черты книги первой. Вестник Московского университета. Серия 11: «Право». 2007. № 6. С. 54-61.

217. Сиза Н. П. Суди та кримінальне судочинство в добу Гетьманщини: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2002. 17 с.

218. Сийплокі М. В. Кримінально-правова характеристика притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності: дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2015. 251 с.

219. Скомороха Л. В. Організаційно-правові та процедурні аспекти практики формування суддівського корпусу в Україні. Вісник Вищої ради юстиції. 2010. № 1. С. 31-41.

220. Словарь иностранных слов / под ред. Н.Г. Комлева. Москва: ЭКСМО-Пресс, 2000. 1168с.

221. Словник фразеологізмів української мови / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук та ін.; відп. ред. В. О. Винник. Київ: Наук. думка, 2003. 788 с.

222. Советское уголовное право. Общая часть: учебник / под ред. Н. А. Беляева и М. И. Ковалева. Москва: Юрид. лит, 1977. 544 с.

223. Статистичні дані про діяльність органу досудового розслідування. URL: http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html (дата звернення: 03.11.2016).

224. Стрельцов Е. Л. Уголовное право Украины: учебник. Харьков: ООО «Одисей», 2006. 720 с.

225. Стрельцов Є. Л. Суб'єктивна сторона злочину. Вісник Асоціації кримінального права України. 2013. № 1 (1). С. 160-169.

226. Стручков Н. А. Объект преступного посягательства и система Особенной части УК. Советское государство и право. 1987. № 12. 88 С.

227. Судова статистика / Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. URL: http://sc.gov.ua/ua/sudova_statistika.html (дата звернення: 10.09.2016).

228. Таганцев Н. С. Русское уголовное право: Часть общая: в 2 т. - М. : Наука, 1994. Т.2 773 с.

229. Таганцевъ Н. С. Уложение о наказанияхъ уголовныхъ и исправительныхъ. С.-Петербургъ: Американская Скоропечатня, 1909.

230. Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. Киев: Юринком, 1995. 208 с.

231. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. Харьков: Вищ. шк., 1988. 198 с.

232. Тацій В. Я. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.]. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2. 744 с.

233. Теорія держави і права: навч. посібник / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.; за заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копєйчикова. Київ: Юрінком Інтер, 2002. 368 с.

234. Тітко І. А. Приватний інтерес як категорія кримінального процесуального права. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 3 (74). С. 249-257.

235. Ткаченко В. В. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та вчинення злочину організованою групою: проблеми розмежування в кримінальному праві. Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: «Юридические науки». 2011. Т. 24 (63), № 1. С. 337-344.

236. Тлумачний словник української мови / за ред. В. С. Калашника. 2-ге вид., виправ. і допов. Харків: Прапор, 2004. 992 с.

237. Толковый словарь русского языка: в 4 т. / под ред. Д. Н. Ушакова. Москва: Гос. из-во иностр. и нац. словарей, 1940. Т. 2-Т. 4. 1565 с.

238. Толочко О. Деякі шляхи удосконалення гарантій незалежності суддів. Юридичний журнал. 2005. № 13. С. 43-45.

239. Трайнин А. Н. Избранные труды / состав., вступ. статья Н. Ф. Кузнецовой. Санкт-Петербург: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. 898 с.

240. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. Москва: Госюриздат, 1957. 363 с.

241. Трайнин А. Н. Состав преступления по советскому уголовному праву. Москва: Госюриздат, 1951. 384 с.

242. Третьяков Ф. Ф. Сущность и принципы социалистической законности. Ленинград: Изд-во «Знание», 1971. 39 с.

243. Тростюк З. А. До проблеми єдності термінології у Кримінальному кодексі України. Кримінальний кодекс України 2001 року (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства): матеріали наук.-практ. конф. (м. Львів, 04-05 квіт. 2003 р.). Львів: ЛІВС при НАВС України, 2003. С. 131-134.

244. Тютюгін В. І., Борисов В.І. Злочини проти правосуддя: навч. посібник. Харків: Право, 2011. 154 с.

245. Тютюгін В. І., Капліна О. В., Тітко І. А. Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови: окремі аспекти застосування ст. 375 Кримінального кодексу України. Вісник Верховного Суду України. 2012. № 2 (138). С. 42-48.

246. Уголовное право России: учебник для вузов: в 2 т / А. Э. Жалинский, А. Н. Игнатов, Т. А. Костарева и др.; отв. ред. и рук. авт. кол. А. Н. Игнатов, Ю. А. Красиков. Москва: Норма-Инфра-М, 1998. Т. 1: Общая часть. 639 с.

247. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть общая / под ред. Ф. Г. Бурчак, И. П. Лановенко, А.М. Яковлєв. Киев: Наук. думка, 1985. 447 с.

248. Уголовное право. Особенная часть: учебник / под ред. Н. И. Ветрова и Ю. И. Ляпунова. Москва: Юриспруденция, 2001. 639 с.

249. Уголовный кодекс Грузии / науч. ред. З. К. Бигвава; пер. с груз. И. Меридженашвили. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2001. 409 с.

250. Уголовный кодекс Дании / науч. ред. С. С. Беляева; пер. с датского и англ. С. С. Беляевой, А. Н. Рычевой. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2001. 230 с.

251. Уголовный кодекс Испании / науч. ред. Н. Ф. Кузнецова, Ф. М. Решетников. Москва: Зерцало, 1998. 218 с.

252. Уголовный кодекс Италии / науч. ред. и предисл. Р. М. Асланова; пер. с итал. Е. Р. Шубиной. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2003. 236 с.

253. Уголовный кодекс Латвийской Республики / науч. ред. и вступ. ст. А. И. Лукашова, Э. А. Саркисовой; пер. с латыш. А. И. Лукашова. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2001. 313 с.

254. Уголовный кодекс Российской Федерации. 6-е изд. Москва: Ось-89, 2001. 176 с.

255. Узагальнення практики з питань повторності та сукупності злочинів (статті 32, 33, 35 Кримінального кодексу України) Верховного Суду України від 01.12.2008 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0007700-08 (дата звернення: 10.09.2016).

256. Узагальнення фактів тиску на суддів та втручання у діяльність суддів України. URL: http://oda.arbitr.gov.ua/sud5037/inform/news/297614 (дата звернення: 12.05.2016).

257. Учебникъ русскаго уголовнаго права. Общая и особенная части. Ординарнаго профессора Университета св. Владиміра Л. С. Білогрицъ-Котляревскаго. Кіевъ; Петербургъ; Харьковъ: Южно-Русское Книгоиздательство Ф. А. Іогансона, 1903. 618 с.

258. Учебникъ уголовнаго права / составленный В. Спасовичемъ. Санктпетербургъ: Въ типографии Іосафата Огризко, 1863. Томъ І. (Выпускъ первый). 123 с.

259. Федоров М. І. Понятие объекта преступления по советскому уголовному праву. Ученые записки Пермского университета. 1957. Т. 11, кн. 2. 190 с.

260. Фесенко Е. В. Объективная сторона преступления. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая: монография. Киев: Науч. мысль, 1985. С. 117-141.

261. Фесенко Е. В. Смежные составы преступлений и их разграничение. Проблемы правоведения. 1988. Вып. 49. С. 114-119.

262. Фесенко Є. В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони: монографія. Київ: Атіка. 2004. 279 с.

263. Фесенко Є. В. Цінності як об'єкт злочину. Право України. 1999. № 6. С. 76-77.

264. Филимонов В. Д. Норма уголовного права. Санкт-Петербург: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. 281 с.

265. Философский энциклопедический словарь / под ред. Е. Ф. Губского. Москва: Норма, 2005. 576 с.

266. Фойницкий И. Я. Курсъ уголовнаго права. Часть Особенная. Посягательства личныя и имущественныя. Санктпетербургъ: Типографія М. М. Стасюлевича, 1907. 980 с.

267. Фойницкий И. Я. Курсъ уголовного права. Часть Особенная. Посягательства на личность и имущество. С.-Петербургъ: Тип. М. М. Стасюлевича, 1890. 396 с.

268. Фролов Е. А. Спорные вопросы учения об объекте преступления: сб. ученых трудов. Свердловск, 1969. Вып. 10. 222 с.

269. Фролов Е. А., Галиакбаров Р. Р. Множественность преступных деяний как институт советского уголовного права. Свердловск: Изд-во СЮИ, 1967. 20 с.

270. Хавронюк М. Чому в Європі не розуміють прислів'я «від тюрми не зарікайся». Українська правда. 2011. 06 жовтня. URL: http://www.pravda.com.ua/ articles/2011/10/6/6642959/ (дата звернення: 17.08.2016).

271. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації: монографія. Київ: Юрисконсульт, 2006. 1048 с.

272. Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Київ: Атіка, 2011. 424 с.

273. Хайруллин В. И. Категория справедливости в истории политико правовой мысли. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. 187 с.

274. Хилюк С. В. Розвиток науки кримінального права України після відновлення її державної незалежності (питання особливої частини): автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2007. 18 с.

275. Хотинська О. З. Обов'язковість судових рішень - як конституційна засада здійснення судочинства. Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку: тези доповідей та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 2005 p.). Харків: Нац. юрид. академія України, 2005. С. 32-35.

276. Хохлова І. В., Шем'яков О. П. Кримінальне право України. Особлива частина: навч. посібник. Київ: Центр навч. літ., 2006. 688 с.

277. Хрестоматія з історії держави і права України: навч. посібник: у 2-х т. / за ред. В. Д. Гончаренка. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. Т. 1. 472 с.

278. Шаргородкий М. Д. Некоторые вопросы причинной связи в теории права. Советское государство и право. 1956. № 7. С. 40-48.

279. Шемшученко Ю. С. Вибране. Київ: ТОВ «Видавництво “Юридична думка”», 2005. 529 с.

280. Шумейко Д. О. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної винагороди службовою особою: проблеми кримінально-правової кваліфікації. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2015. № 1. С. 39-51.

281. Щасний A. B. Поняття та ознаки завідомо неправосудного вироку як предмета злочину, передбаченого ст. 375 Кримінального кодексу України. Держава і право: зб. наук. праць. 2010. Вип. 47. С. 509-515.

282. Щодо застосування органами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття норм чинного законодавства: Лист Державного Центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 26.02.2009 р. № ДЦ-04-1417/0/6-09. URL: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.37592.0

283. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. Москва: Наука, 1978. 269 с.

284. Юзікова Н. С. Проблема кримінально-правового захисту інтересів неповнолітніх: монографія. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. 110 с.

285. Юридична газета. 2015. 06 жовтня. URL: http://www.ccu.gov.ua/print/ 12990 (дата звернення: 12.07.2016).

286. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.]. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2002. Т. 5: Н-П. 733 с.

287. Юридичні терміни: тлумачний словник / В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Г. П. Базан та ін.; за ред. В. Г. Гончаренка. 2-ге вид., стереотип. Київ: Либідь, 2004. 301 с.

288. Юртаєва К. В. Місце скоєння злочинів міжнародного характеру: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2010. 21 с.

289. Ярмиш Н. М. Проблеми кваліфікації злочинів, вчинених групою осіб за попередньою змовою. Вісник Національної академії прокуратури України. 2010. № 4. С. 53-58.

290. Ярмыш Н. Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ): монография. Харьков: Право, 2003. 512 с.

291. Hall Y. General Principles of Criminal Law. Indianapolis, 2012. 370 р.

ДОДАТОК 1. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Пономарьова М. С. «Незаконное» и «неправосудное» судебное решение: проблемы законодательного определения понятия в контексте статьи 375 УК Украины. Legea si Viata. 2015. № 3. С. 100-103.

2. Пономарьова М. С. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення і суміжні склади злочину. Право і суспільство. 2016. № 4. С. 175-181.

3. Пономарьова М. С. Безпосередній об'єкт злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». Вісник Національної академії прокуратури України. 2016. № 3. С. 122-125.

4. Пономарьова М. С. Родовий об'єкт злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. № 1. С. 144-149.

5. Пономарьова М. С. Особливості історичного розвитку кримінальної відповідальності за постановлення суддею (суддями) неправосудного судового рішення. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2017. № 4. С. 38-43.

6. Пономарьова М. С. Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста як мета у складі злочину, передбаченому ст. 375 КК України. Публічне право. 2017. № 2. С. 147-154.

наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

7. Пономарьова М. С. До питання законодавчого визначення терміну «неправосудне» у контексті статті 375 КК України. Цінність права як найефективнішого регулятора суспільних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 02-03 жовт. 2015 р.). Харків: Східноукраїнська наук. юрид. організація, 2015. № 2. С. 98-101.

8. Пономарьова М. С. Механізм злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». Права людини та проблеми організації і функціонування публічної адміністрації в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 22-23 квіт. 2016 р.). Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2016. С. 88-91.

9. Пономарьова М. С. Вина як обов'язків елемент суб'єктивної сторони складу злочину постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення. Сучасні проблеми розвитку державності та напрями їх вирішення через призму правотворчої діяльності: матеріали Міжнар. наук.-практ. конфер. (м. Харків, 20-21 трав. 2016 р.). Харків: ГО «Асоціація аспірантів - юристів», 2016. С. 119-124.

10. Пономарьова М. С. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення та завідомо незаконні затримання, привід або тримання під вартою: критерії розмежування суміжних складів злочину. Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15-16 лип. 2016 р.). Харків: ГО «Асоціація аспірантів - юристів», 2016. С. 70-73.

ДОДАТОК 2. ЗВЕДЕНІ ДАНІ ОПИТУВАННЯ ЩОДО ПРОБЛЕМ ПОСТАНОВЛЕННЯ СУДДЕЮ (СУДДЯМИ) ЗАВІДОМО НЕПРАВОСУДНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ

Анкета

Шановні колеги!

У інституті держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України проводиться дослідження проблем постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення.

Звертаємось до Вас із проханням висловити свою думку по суті запропонованих запитань, що дозволить сформулювати об'єктивні висновки та підготувати практичні рекомендації спрямовані на вирішення проблем правозастосовної практики.

Під час заповнення анкети потрібно підкреслити обрану позицію (позиції) або висловити у довільній формі власну думку.

Анкетування анонімне. Одержані результати будуть використані винятково у наукових цілях.

1. Чи достатнім, на ваш погляд, є рівень кримінально-правової охорони правосуддя у КК України?

а) Так б) Ні

Ваша позиція____________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи потребує, на Вашу думку, чинна редакція складу злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» внесення законодавчих змін. Якщо так, то у якій редакції?»

а) Такб) Ні

Ваша позиція_____________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чи вважаєте Ви доцільним запозичити досвід КК Франції, ФРН у яких криміналізовано більш широке коло неправосудних діянь судді у КК України, зокрема:

А) незаконне розголошення інформації про судовий розгляд суддею (суддями);

Б) підроблення даних, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, вчинене суддею (суддями)?

В) фальсифікацію доказів у цивільній чи господарській справі, вчинене суддею (суддями)?

Г) постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення з метою спотворення істини у справі у зв'язку з отриманням неправомірної винагороди?

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи вважаєте Ви необхідним у диспозиції складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України, предмет у виді вироку, рішення, ухвали або постанови привести до єдиного терміну «судове рішення»?

а) Такб) Ні

Ваша позиція_____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Чи обґрунтованою, на Ваш погляд, є вказівка законодавця на ознаку «завідомо» як елемента суб'єктивної сторони у складі злочину, передбаченому ст. 375 КК України?

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Чи доцільно, на Ваш погляд, у ч. 1 ст. 375 КК України внести зміни, якими передбачити діяння у виді «постановлення» щодо рішення, ухвали або постанови як предмета складу злочину та «ухвалення» щодо вироку суду?

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Чи вважаєте Ви доцільним запозичувати досвід КК Італії, Іспанії, Данії, у яких відповідальність суддів за неправосудні рішення охоплюється службовими злочинами, а покарання у складі злочину отримання хабара суддею передбачає більш суворе покарання у порівнянні з покаранням за хабарництво, вчинене іншим суб'єктами?»

а) Так б) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Чи потребує редакція ч. 2 ст. 375 КК доповнення кваліфікуючими ознаками поєднані із засудженням невинного у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості або неповнолітнього?

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Чи доцільно, на Ваш погляд, чинну редакцію ст. 375 КК України доповнити ч. 3 ст. 375 КК України «Дії, передбачені ч. 1, 2 поєднані із»:

А) засудженням невинного у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину

Б) вчинені колегією суддів?»

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Чи доцільно, на Ваш погляд, доповнити ч. 2 ст. 375 КК України такими кваліфікуючими ознаками:

А) поєднані із засудженням невинного у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості

Б) засудженням неповнолітнього

В) в інтересах третіх осіб

а) Такб) Ні

Ваша позиція_____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Чи доцільно, на Ваш погляд, віднести склад злочину «постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» до Розділу XVII «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг?»

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Чи доцільно, на Ваш погляд, доповнити ч. 2 ст. 375 КК України такими кваліфікуючими ознаками:

А) поєднані із засудженням невинного у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості

Б) засудженням неповнолітнього

В) в інтересах третіх осіб »

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Чи необхідно, на Ваш погляд, у ч. 2 ст. 375 КК України більш конкретно визначити тяжкі наслідки складу злочину?

а) Такб) Ні

Ваша позиція_________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. «Чи використовуєте Ви практику Європейського суду з прав людини при розгляді справ»?

а) Такб) Ні

ДОДАТОК 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СУДДІВ: ЗАГАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ДАНИХ

Дослідження проводилося протягом липня - жовтня 2016 року. Серед опитаних судді місцевих суддів, суду касаційної інстанції, прокурори, адвокати, працівники поліції. Метою дослідження було виявлення законодавчих прогалин чинної редакції ст. 375 КК та з'ясування доцільності запозичення досвіду зарубіжних країн

Серед опитаних суддів, стаж респондентів: 30 % із стажем роботи до п'яти років, 70 % - понад п'ять років; прокурори - 42 % менше п'ять років стажу, 58 % - більше 5 років; адвокати - 32 % менше п'яти років, 68% понад п'ять років; працівники поліції, стаж респондентів: 46% менше п'яти років, 64% понад п'яти років.

Таблиця 1 Розподіл відповідей на запитання: «Чи достатнім є рівень кримінально-правової охорони правосуддя у КК?

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	20	39	17,3	54,5
ні	1	73,3	60,1	82,7	45,5
утримались	3	6,7	0,8	0	0
Усього:	1

Таблиця 2 Розподіл відповідей на запитання: «Чи потребує, на Вашу думку, чинна редакція складу злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» внесення законодавчих змін. Якщо так, то у якій редакції? »

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	73,3	34,1	56,5	27,2
ні	1	27,7	62,3	34,7	72,8
утримались	3	0	3,6	8,8	0
Усього:	1

Таблиця 3 Розподіл відповідей на запитання: «Чи вважаєте Ви доцільним запозичити досвід КК Франції, ФРН у яких криміналізовано більш широке коло неправосудних діянь судді у КК України, зокрема:

А) незаконне розголошення інформації про судовий розгляд суддею (суддями);

Б) підроблення даних, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, вчинене суддею (суддями)?

В) фальсифікацію доказів у цивільній чи господарській справі, вчинене суддею (суддями)?

Г) постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення з метою спотворення істини у справі у зв'язку з отриманням неправомірної винагороди?»

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	53,3	68,1	83,9	63,6
ні	1	46,6	26,1	12,0	18,4
утримались	3	0,1	5,8	3,1	18,1
Усього:	1

Таблиця 4 Розподіл відповідей на запитання: «Чи вважаєте Ви необхідним у диспозиції складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України, предмет у виді вироку, рішення, ухвали або постанови привести до єдиного терміну «судове рішення» ?

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	78,8	37,6	26,4	81,8
ні	1	21,2	62,4	69,5	18,2
утримались	3	0	0	4,1	0
Усього:	1

Таблиця 5 Розподіл відповідей на запитання: «Чи обґрунтованою, на Ваш погляд, є вказівка законодавця на ознаку «завідомо» як елемента суб'єктивної сторони у складі злочину, передбаченому ст. 375 КК України?

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	71,0	68,8	34,8	72,7
ні	1	23,3	29,7	65,2	27,3
утримались	3	3,4	1,5	0	0
Усього:	1

Таблиця 6 Розподіл відповідей на запитання: «Чи доцільно, на Ваш погляд, у ч. 1 ст. 375 КК внести зміни якими передбачити діяння у виді «постановлення» щодо рішення, ухвали або постанови як предмет складу злочину та «ухвалення» щодо вироку суду?

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	68,8	52,7	50,7	63,6
ні	1	29,7	40,0	43,3	36,4
утримались	3	1,5	7,3	6,0	0
Усього:	1

Таблиця 7 Чи вважаєте Ви доцільним запозичувати досвід КК Італії, Іспанії, Данії, у яких відповідальність суддів за неправосудні рішення охоплюється службовими злочинами, а покарання у складі злочину отримання хабара суддею передбачає більш суворе покарання у порівнянні з покаранням за хабарництво, вчинене іншим суб'єктами?»

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	68,1	50,7	52,1
ні	1	26,1	42,0	39,3
утримались	3	5,8	7,3	8,6
Усього:	1

Таблиця 8 Чи потребує редакція ч. 2 ст. 375 КК доповнення кваліфікуючими ознаками поєднані із засудженням невинного у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості або неповнолітнього?

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	62,2	42,0	60,9	27,3
ні	1	32,0	46,3	39,1	72,7
утримались	3	5,8	11,7	0
Усього:	1

Таблиця 9 Розподіл відповідей на запитання: «Чи доцільно, на Ваш погляд, чинну редакцію ст. 375 КК України доповнити ч. 3 ст. 375 КК України «Дії, передбачені ч. 1, 2 поєднані із»:

А) засудженням невинного у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину

Б) вчинені колегією суддів?»

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	69,4	42,0	58,3	54,5
ні	1	21,1	46,3	26,1	36,3
утримались	3	9,5	11,7	5,6	9,2
Усього:	1

Таблиця 10 Розподіл відповідей на запитання: «Чи доцільно, на Вашу думку, криміналізувати склад злочину «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, вчинене з необережності у КК України?»

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так		27,6	32,2	58,7	54,5
ні	1	68,2	62,0	41,3	45,5
утримались	3	4,2	5,8	0	0
Усього:	1

Таблиця 11 Розподіл відповідей на запитання: «Чи доцільно, на Ваш погляд, віднести склад злочину «постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» до Розділу XVII «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг?»

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	30,1	31,1	27,3	59,3
ні	1	60,4	60,1	72,7	40,7
утримались	3	9,5	8,8	0	0
Усього:	1

Таблиця 12 Розподіл відповідей на запитання: «Чи доцільно, на Ваш погляд, доповнити ч. 2 ст. 375 КК України такими кваліфікуючими ознаками:

А) поєднані із засудженням невинного у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості

Б) засудженням неповнолітнього

В) в інтересах третіх осіб »

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	60	60,1	54,5	66,3
ні	1	34,1	30,4	45,5	33,7
утримались	3	5,9	9,5	0	0
Усього:	1

Таблиця 13 Розподіл відповідей на запитання: «Чи необхідно, на Ваш погляд, у ч. 2 ст. 375 КК України більш конкретно визначити тяжкі наслідки складу злочину?»

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	50,2	52,1	57,1	62,1
ні	1	42,5	33,3	38,3	37,9
утримались	3	7,3	14,6	4,6	0
Усього:	1

Таблиця 14 Розподіл відповідей на запитання: «Чи використовуєте Ви практику Європейського суду з прав людини при розгляді справ»?

Варіант відповіді	%%	судді	прокурори	адвокати	поліція
так	4	89,3	60,0	78,6	82
ні	1	10,7	24,1	19,2	18
утримались	3		15,9	2,2	0
Усього:	1

ДОДАТОК 5. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації кримінальної відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України

Конституція України проголошує головним обов'язком держави утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3). Виконання цього обов'язку є неможливим без існування дієвого механізму захисту прав і свобод особи у випадку їх порушення.