Визначення функціональних груп паремій, що є своєрідним комунікативним кодексом буковинців. Розгляд особливостей використання усталених народних висловів, зафіксованих у драматичних творах буковинських письменників, у відповідній комунікативній ситуації.

Характеристика понять "паремія", "прислів’я" та "приказка". Дослідження синтаксичних, семантичних та стилістичних особливостей англійських паремійних виразів. Класифікації паремій за алфавітним показником, опорними словами, тематикою, тематичними групами.

Характеристика особливостей паремійної вербалізації мовленнєвих норм українців крізь призму семантичних параметрів прислів’ю і приказок. Визначення складу паремій на позначення процесів мовлення та комунікативних ситуацій. Семантика і структура групи.

Визначення лінгвокогнітивних особливостей організації паремійного простору американської поезії ХХ ст. Зміст поняття паремії в терміносистемі сучасної лінгвістики. Розкриття прагматичного потенціалу паремійних одиниць американських поетичних текстів.

Історія дослідження паремій у в’єтнамському мовознавстві. Характерні ознаки паремій, принципи класифікації фразеологічних одиниць у в’єтнамській мові. Елементи структури лінгвокультурного концепту, структура ідеографічного двомовного паремійного словника.

Сучасний газетний текст воєнного періоду - це яскравий репрезентант використання пареміологійних одиниць, які свідчать про надзвичайно експресивну атмосферу в інформаційному просторі й експлікують національні потенції та самобутність рідної мови.

Аналіз семантичних особливостей паремій, їх національно-культурна специфіка. Визначення їх здатності вербалізувати культурно детерміновані поняття. Концептуальна структура, призначена для представлення стереотипної ситуації, так званий фрейм (сценарій).

Аналіз пареміологічних особливостей функціонування бінарних концептів ДОБРО-ЗЛО на матеріалі арабської і української мов. Місце концептів у фразеологічних одиницях, їх роль у процесі фразеотворення когнітивної парадигми як домінанти антропоцентризму.

Розгляд когнітивно-комунікативних процесів включення паремії в фразеологічний дискурс, опис її інтердискурсивних характеристик. Визначення участі паремії у створенні дискурсивної когерентності, аналіз топологічних типів когнітивно-семантичної зв’язності.

Упорядкування інформації як засіб пізнання і оцінка нових паремійних та аналогічних ситуацій. Паремії як носії соціально-концептуальної інформації з конвенціонально-оцінною спрямованістю, їх здатність впливати на когнітивну поведінку комунікантів.

Структурно-семантичні й функційні особливості парентез у поетичній мові Ю. Андруховича. Синтаксичне вираження вставлених компонентів, змістові зв’язки конструкцій із базовим реченням. Текстотвірна роль парентез як носіїв авторських інтенцій у поезії.

Анализ использования парентетических внесений в английской литературной сказке в ракурсе их экспрессивных и эмотивных характеристик. Исследование вопроса терминологии и классификации парентетических внесений. Использование парентетических внесений.

Досліджено оказіоналізми й парні сполучення слів у мовотворчості сучасної української письменниці Оксани Забужко. З’ясовано семантичні й лінгвостилістичні особливості авторських новотворів. Проаналізовано лінгвістичні дослідження категорії оказіональності

Особенности пародийного текста и характеристики дискурсивной категории "коммуникативная тональность". Типы и конститутивные признаки, способы и приемы создания пародийной тональности дискурса в рамках сопоставления русской и английской лингвокультур.

Формулировки, направленные на выявление индивидуального фактора в языке. Литературное пародирование как особое преломление авторской речевой индивидуальности. Анализ пародийного текста. Использование художественной детали во вторичном тексте пародии.

Исследование личности пародирующего с точки зрения коммуникативного подхода. Классификация типов коммуникативной личности пародирующего на основе таких критериев как кооперативность общения, запланированность общения, тип дискурса и цели общения.

Оценка и анализ компонентов экспрессивной речи и языковой игры с опорой на примеры фактического проявления приема паронимической аттракции в языке французских медиа и художественных текстов. Ознакомление с основными подходами современных исследователей.

Анализ существующих научных подходов к явлению паронимии и смежным явлениям. Характеристика научного текста с точки зрения использования в нем лексики. Исследование причин и когнитивных механизмов возникновения паронимии в сфере научной коммуникации.

Вживання у мовленні паронімів та їх роль у забезпеченні точності мовлення, досягненні зрозумілості й чіткості висловлюваної думки. Необхідність і вміння вибору точного слова. Висвітлення комунікативних ознак культури мовлення, значення слів-паронімів.

Визначення та стильова особливість паронімів в українській мові. Дослідження явища парономазів в українській мові. Використання стилістичних властивостей паронімічного зображення при створенні епіграм, пародій, шаржів. Способи творення паронімів.

Загальна характеристика паронімів та синонімів, дослідження частоти та правил їх вживання в реченні. Аналіз різнокореневих та спільнокореневих паронімів. Особливості та приклади абсолютних (лексичних дублетів) і відносних (часткових) синонімів.

Поняття паронімів як слів, які мають подібність у морфологічній будові, особливості їх вживання. Незначна відмінність у вимові слів як можлива причина помилок у використанні паронімів. Класифікація паронімів за звуковим складом та лексичним значенням.

Опис та аналіз словотвірних паронімів сучасної німецької мови, які є однокореневими похідними, володіють неповною звуковою подібністю й неповною морфологічною спільністю. Характеристика паронімів, що мають денотативну близькість і різні сигніфікати.

Аналіз паронімів та пов’язаного з ними явища плеоназму у французькій мові. Характеристика явища гаплології та використання запозичень у французьких виразах та словосполученнях. Тенденції до редукції реципієнта у розмовній мові й у фахових текстах.

Дослідження особливостей вияву паронімії в термінології української фольклористики. Виявлення різних видів паронімій та визначення шляхів їх утворення. Характеристика способ розрізнення значень зазначених термінологічних одиниць в сучасній мові.

Основна характеристика стилістичного вживання паронімів. Особливість зближення слів-паронімів з омонімічними словами. Головний аналіз вимог однозначності в текстах офіційно-ділового стилю. Привабливість і підступність говору, подібного за звучанням.

Зміна структури і лексичного складу фразеологічного звороту, посилення прагматичної функції тексту. Різновиди параномазії, встановлення функціонально-стильових особливостей дискурсу сучасної німецької преси, а також процесів, що відбуваються в ньому.

Аналіз парономазії як яскравого прийому звукопису, активно представленого в українській поетичній мові ІІ половини ХХ - початку ХХІ століття. Способове і функційне вираження паронімічної атракції в поетичній мові ІІ половини ХХ - початку ХХІ століття.

Дослідження кількісного та якісного складу розряду часток у різних мовах. Виявлення партикуляційних можливостей різних мов для забезпечення перекладу імпліцитних значень. Ступінь співвіднесеності партикуляційних систем української та англійської мов.

Рассмотрение проблемы семантических актантов и семантики глаголов вертикального субъектно-объектного перемещения в конструкциях современного русского языка. Синтаксические конструкции с глаголами группы "вертикального субъектно-объектного перемещения".