Дослідження питання парадигматичних зв'язків у системі педагогічної лексики часів пандемії COVID-19. Виокремлення одно- та різноструктурних синоніми, абсолютних та часткових синонімів, комплементарних та контрарних антонімів. Види термінів-дублетів.

Системна організація термінів у межах семантичної групи "білінгвізм". Гармонізація терміносистеми різних соціолінгвістичних традицій в українській, польській та англійській мовах. вплив міжмовної симетрії на процес кодифікації української терміносистеми.

Утворення нових термінів і еволюція терміносистем – процес, спричинений розвитком наукових знань. Здійснення спроби впорядкування терміносистеми варіології. Подання класифікації термінів-синонімів і термінів-варіантів. З’ясування специфіки явищ синонімії.

Прикметники арабської мови, їх виділення та утворення. Лексико-семантична система мови. Лексико-семантичне поле прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини в аспекті парадигматичних відношень. Підкласи прикметників арабської мови.

Вивчено парадигматичні зв'язки прикметників на семантичному рівні у науковому стилі. Встановлюються та порівнюються парадигматичні зв'язки в ядрі та першій периферії. Досліджено та порівняно парадигматичні зв'язки прикметників у науковому стилі.

Аналіз сильних парадигматичних зв’язків та частоти вживання ЛСГ прикметників. Визначення та порівняння сильних парадигматичних зв’язків прикметників. Проблема опису лексико-семантичної організації лексики. Парадигматичні зв’язки на семантичному рівні.

Дослідження лексичного складу мови з точки зору парадигматики. Порівняння парадигматичних зв’язків прикметників в ядрі та першій периферії. Вимога художнього стиль до якомога більшої кількості ознак для яскравості та поглиблення зображення образу.

Встановлено, що синонімічні до концептуальної одиниці перетворення лексеми об’єктивують феномен перетворення в українській мові, диференціюючи його вираження за набором концептуальних ознак. Антонімічні відношення, що вербалізують феномен перетворення.

Аналіз гіперо-гіпонімічного ряду імені субконцепту, лексико-семантичних груп абсолютних і стилістичних синонімів, узуальних та оказіональних антонімів, які вербалізують даний субконцепт за інтегрованими семами. Виділення слот і субслот його структури.

Аналіз специфіки морфологічних категорій субстантивованих прикметників їх парадигматичних і синтагматичних властивостей. Лексико-семантична класифікацію та характеристика виокремлених лексико-семантичних груп. Особливості парадигматичних зв’язків.

Характеристика парадигмы как модели постановки проблем и совокупности приемов их решения. Анализ сравнительно-исторической, системно-структурной и антропоцентрической парадигмы. Характеристика понятия и сущности, функций антропоцентрической парадигмы.

Исследование языковых средств, к которым обращается казахстанский русскоязычный писатель Дюсенбек Накипов, создавая в романе "Круг пепла" целую палитру образов. Анализ своеобразия обеих языковых культур, рельефно проступающих на страницах произведения.

Определение сущности понятия "комический дискурс", анализ его характеристик, природы и разновидностей. Исследование семантико-стилистических и коммуникативно-прагматических особенностей парадоксальных высказываний в произведениях М.М. Жванецкого.

Языковая личность - совокупность способностей человека, обусловливающих создание им речевых произведений, которые различаются точностью отображения действительности. Установка на интроспекцию - основа концепции художественной реальности Г. Газданова.

Исследование когнитивных механизмов и вербальных средств создания парадокса в жанре кроссворда. Описание омонимии и полисемии как способов формирования парадокса в кроссворде. Особенности окказиональной деривации в ракурсе парадоксальности энигматики.

Поняття парадоксального висловлення як аномального мовленнєвого явища. Дослідження лінгвокогнітивних механізмів формування парадоксальних висловлень і виявленні прагматичних особливостей їхнього функціонування в англомовному художньому дискурсі.

Висвітлення проблем функціювання парадоксів у контексті сучасних лінгвостилістичних досліджень. Частотні типи, жанротворчі ознаки та семантичні особливості парадоксальних висловлень. Відображення взаємозв’язку мови, пізнання та культури в есе Ю. Шереха.

Дослідження проблеми метафоризації художнього тексту Вайльда, що вирізняється високим рівнем індивідуалізованості. Її втілення в парадоксальності та символічності вайльдівської метафори, вишуканості та аристократичності. Особливості мислення письменника.

Построение парадоксальных определений традиционно выделяемыми и специфическими способами. Использование антонимического, конверсивного и согипонимичного способов, когда определяемое слово характеризуется через антоним, конверсив или через согипоним.

Особенности восприятия английскими и русскими аудиторами языковой личности билингвов, изучивших английский язык в аудитории вне прямых контактов с носителями языка. Данные об особенностях социального восприятия представителей разных лингвокультур.

Роль библейских метафор в утверждении советской идеологемы на материале грузинской литературы. Художественная и идеологическая функция метафоры "Столп Света" в рассказе Ш. Дадиани "Метель". Концепты-метафоры христианского учения в советской пропаганде.

Формулирование и обоснование проблемы парадоксальности современного медиатекста в контексте методологии семиотики. Процессы, происходящие внутри массмединой реальности, дискурса и медиатекста. Взаимосвязи медиатекста и социальной действительности.

Аналіз виявлення когнітивного підґрунтя та типології перекладацьких трансформацій, які залучаються у перекладі екфрастичних поезій. Риторичний засіб переказу невербального об'єкта. Вербальні прояви інтермедіального та перекладацького типів паралаксу.

Роботу присвячено виявленню когнітивного підґрунтя та типології перекладацьких трансформацій, які залучаються у перекладі екфрастичних поезій. Під екфразісом розуміється риторичний засіб переказу невербального об'єкта, наприклад, малюнка чи картини.

Аналіз особливостей системи словозміни іменників в українській мові кінця XVIII ст. на матеріалі почаївського стародруку "Книжиці для господарства". Дослідження процесу становлення граматичних норм у їхній динаміці. Унормованість морфологічної системи.

Рассмотрение основных принципов паралингвистики — направления в науке, возникшего на рубеже лингвистики, психологии, этнографии, медицины и культурной антропологии. Виды паралингвистических средств: фонационные, кинетические, графические. Их функции.

Основные границы явления речевого этикета. Изучение системы языковых средств, в которых проявляются этикетные отношения. Характеристика повседневной практики языка и нормы. Определение стилистических различий в употреблении единиц поведения речи.

Вокальные невербальные супрасегментные средства выражения в реальном общении. Анализ комбинированного воздействия паралингвистических средств на коммуниканта в условиях устной коммуникации. Обзор трудностей в понимании иноязычной речи неносителями языка.

Понятие паралингвистики, основные элементы центра паралингвистической системы. Роль и значение паузы в ритмическом рисунке речи. Использование минимальных фраз в построении речи телеведущего. Описание и предназначение альтернант, сущность молчания.

Загальна характеристика основних графічних компонентів комунікації в англійській мові: шрифт, колір, іконічні мовні елементи і сегментація тексту. Інформаційна революція як причина виникнення паралінгвальних графічних компонентів в англійському дискурсі.