Классификация способов ввода ретроспективных фрагментов. Анализ параметров языковых выражений в статье. Изменение текстовой категории времени или периода по Т. ван Дейку и В. Кинчу. Использование союзных средств и вводных слов для смены темы дискурса.

Структурно-семантические и лексико-грамматические особенности ретроспективного повествования в художественном дискурсе. Функционирование ретроспективных текстоструктур в художественном дискурсе с учетом их позиции в тексте литературного произведения.

Виды (контактная, дистантная средней и значительной удаленности) и функции ретроспекции: композиционно-интегрирующая, облигаторная, перспективо-устанавливающая, стилистическая. Проспекция как категория текста. Ее связь с темпоральной структурой дневников.

Выделение основных временных и композиционных форм выражения ретроспекции. Детальное исследование событий прошлого, как в событиях действительности, так и в литературном пространстве. Особенность применения грамматических маркеров и слов-указателей.

Выполнение реферативного перевода как формы переводческой деятельности и смысловой редукции текста-оригинала. Раскрытие элементов смысла как системы. Применение книжно-обиходного языка с сочетанием элементов лексики и синтаксических структур стилей.

Анализ реферативного перевода как одного из самых сложных и востребованных видов аналитико-синтетической обработки первичных документов. Основные внутренние механизмы данного вида речемыслительной деятельности с позиций теории текста А.И. Новикова.

Установление связи референта с системой его текстовых наименований - цель экстратекстовых референтных отношений в языковой культуре с позиции дискурса. Образ - перцептивная форма знания, субъективно отражающая реальность в словесной системе элементов.

Исследование референтного субъекта, как одного из способов выражения значения временной локализованности. Доказательство обусловленности значения временной локализованности/нелокализованности значением референтного и неопределенно-референтного субъекта.

Характеристика основных особенностей процесса креации семантического пространства потенциального мира. Интерпретация художественного текста с позиций теории семантики возможных миров как одна из спорных и актуальных проблем современной лингвистики.

Перфект - своеобразная форма времени английского языка, которая обозначает вторичную темпоральную характеристику действия. Качественно-темпоральное значение перфектного футурума - языковой механизм, определяющий локализацию ситуации в плане будущего.

Анализ диктумно-модусной структуры фольклорных высказываний и текстов. Изучение языковых единиц в пословицах, анекдотах и сказках. Характеристика и организация референциального пространства художественных произведений. Лингвистическая типология имени.

Анализ референциальных свойств высказываний с лексемами со значением необходимости. Определение денотативного статуса пропозиций в составе данных языковых выражений. Влияние модального оператора необходимости на истинностное значение зависимой пропозиции.

Соотнесение и соотнесенность актуализованных языковых выражений с объектами, предметами, лицами, событиями внеязыковой действительности. Примеры использования определенного артикля с именами собственными и географическими названиями в немецком языке.

Референция оценочных высказываний, квалифицирующих человека, с позиции семантико-прагматической значимости субъектного варьирования. Повтор, прагматическое и семантическое сближение как функциональные приемы, обеспечивающие референцию объекта оценки.

Аналіз дефініції статусу займенників у системі частин мови. Особливість різних підходів до характеристики займенникового класу слів. Механізми введення категорій означеності чи неозначеності виразів через коґнітивні моделі їхнього функціонування.

Явище референції та її роль в комічному комунікативному акті на матеріалі російської, української, англійської та французької мов. Дослідження принципів кооперації Г.П. Грайса та правил транспорту референта Є.В. Клюєва. Сфера позапросторових відносин.

Аналіз футбольного репортажу під час прямих трансляцій на телебаченні, а також у друкованому відтворенні в мережі інтернет крізь призму референційності. Опис мовних засобів вираження інваріантної ознаки словесного і прагматичного простору тексту.

Зіставлення вираження референційності в німецькому й українському медіадискурсах. Кількісно-статистичні характеристики вживання референтних маркерів у зовнішньополітичних інформаційному, інформаційно-аналітичному і аналітичному жанрах обох лінгвокультур.

Чтение специализированной литературы в оригинале с целью извлечения необходимой информации. Основные требования программы изучения иностранного языка студентами неязыковых вузов. Понимание литературы на языке оригинала в соответствующей области знаний.

Реферирование как особенный прием работы с текстом на родном или иностранном языке. Обобщения опыта французских исследователей в области лингводидактики при подготовке студентов к экзаменационным испытаниям. Создание лексически оригинального текста.

Аналітико-синтетичне опрацювання документа з метою створення вторинного тексту, що містить стислу інформацію. Основні функції, структура і ознаки реферату, його класифікація. Мовностилістична форма, головні вимоги і типові помилки при написанні реферату.

Волинсько-поліська рефлексація *е в закритому й відкритому наголошеному й ненаголошеному складах. Дослідження специфіки переходу [е] > [о] у волинсько-поліському ареалі. Складання лінгвістичних карт, які ілюструють географію поширення виявів *е.

Вплив мовного довкілля на індивідуальне мовлення. Праслов'янський проривний [g] у південних давньоруських говорів. Вплив східнополіського діалектного оточення на мову першодруків П.О. Куліша. Хитання письменника у відбитті [г] - [ґ] у запозиченнях.

Анализ особенностей процесса развития специалиста, становления его профессиональной компетентности. Характеристика приоритетных задач языкового образования. Структура рефлексивной компетенции. Самоконтроль и самооценка как компоненты метадеятельности.

Вибір методів навчання німецької мови як другої іноземної. Роль та місце мовної усвідомленості на практичних заняттях із німецької мови у вищій школі. Формування навичок іншомовної комунікації студентів, розвиток рефлексії та навичок під час занять.

Характеристика статусу зворотних дієслів у мовознавстві. Визначення обсягу рефлексивних результативів, які охоплюють частину ментальних предикатів, фактивних предикатів, предикатів фізичного стану та предикатів інтервалу, їх специфічні семантичні ознаки.

Поиск ответа на вопрос, как реализуется полемика, формируется рефлексивное пространство, как в фокусе, сходится множество факторов: психологических, социальных и собственно языковых, определяющих специфику вербального поведения современных коммуникантов.

Методологічні засади дослідження образних засобів в англомовному готичному романі. Розробка мотивів, пов’язаних з надприродними та містичними явищами, що визначає модус оповіді. Взаємодія мовних кодів, втілених в когнітивно-семіотичній структурі роману.

Анализ подходов составителей орфоэпических словарей к исследованию явлений, относящихся к старопетербургскому и старомосковскому произношению. Реальное многообразие различных орфоэпических вариантов, сосуществующих в пределах нормы, отклонения от нормы.

Зміни у правилах написання разом та окремо німецьких сполучень іменників та дієслів, сполучень двох дієслів, написання дієслова з прикметниками, дієприкметниками та прислівниками, написання самостійних та службових частин мови в одному словосполученні.