Аналіз результатів дослідження особливостей тлумачення Полібієм поняття істинності історичного твору. Основні вимоги, які висуваються автором щодо правдивості та об'єктивності висвітлення історичних подій. Опис історичних подій без зайвого драматизму.

Визначення коду як терміна, зазначення поглядів науковців на питання його детермінування. Співвідношення між лінгвальним і культурним кодом, причина їх диференціації, означення особливостей застосування термінів, а також їхні спільних та відмінних рис.

Дослідження класичних та сучасних підходів до розуміння поняття "комунікативного іміджу", здійснення спроби виокремлення основних засобів його формування учасниками дискурсу засобів масової інформації. Лінгвістичний визначення комунікативного акту.

Сутність і дослідження комунікативного стилю в сучасних лінгвістичних розвідках, їх основні аспекти та особливості. Зв’язок комунікативного стилю та характеристик комуніканта. Особливості проявів його індивідуальних аспектів у процесі обміну інформацією.

Різні підходи до визначення культуреми в сучасному дискурсі. Концептуальний аналіз поняття культурема в її найзагальніших рисах. Лінгвістичні підходи до розуміння культуреми, їх життєздатність, фігуративність, умотивованість, символічна складність.

Перекладознавче, змістовне і просторове визначення поняття культури. Її розуміння в процесі міжкультурної комунікації і роль художнього перекладу в ньому. Шляхи розв’язання проблеми ідентифікації і перекладу культурної інформації в художньому тексті.

Дослідження динаміки основних підходів до тлумачення поняття ментального лексикону. Мислення як когнітивний процес. Сучасні моделі організації знань у пам’яті людини. Вивчення загальних тенденцій розвитку психолінгвістики та генеративної граматики.

Розгляд проблеми розуміння юридичних текстів через використання спеціалізованої мови. Аналіз термінології, яка використовується у законах, статутах, судових рішеннях і договорах. Класифікація термінів на спеціалізовану, іноземну та архаїчну термінологію.

Розгляд мовного трансферу як ключового поняття в галузі засвоєння третьої мови. Дослідження засвоєння третьої мови на тлі актуальності вивчення мультилінгвізму як соціокультурного феномена. Засвоєння третьої мови та роль в них феномена мовного трансферу.

Проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Специфіка мовного знака, його основні властивості, ознаки. Визначення типів семантичних знакових відношень. Принцип довільності мовного знака в контексті лінгвістичної теорії.

Характеристика поняття "наратор", аналіз його основних характеристик та функцій як важливого об’єкта наратології. Визначення проблеми виділення наративних категорій. Окреслення функцій наратора в художньому тексті та здійснення спроби їх класифікації.

Мова як суспільне явище. Поняття мови окремої нації, якою говорить переважна більшість народу окремої країни. Літературна мова як унормована форма загальнонародної мови, її реалізація в усній, письмовій формах. Головні ознаки та функції літературної мови.

Тлумачення терміна "номінація" в лінгвістичних дослідженнях. Етимологія та загальне визначення номінації слова. Виявлення сутності переосмислення значення слова та його впливу на номінацію. Приведення прикладів центральної одиниці номінативної системи.

Дослідження проблеми зміни структури речень оригіналу для повноцінної передачі змісту тексту. Причини відступу від системних еквівалентів, які пропонуються у лінгвістичному словнику. Побудова єдиної системи класифікації перекладацьких трансформацій.

Зміст поняття "перекладацькі універсалії". Порівняння перекладу з текстом оригіналу. S-універсалії, T-універсалії. Скорочення складних манер оповіді, гіпотеза ретрансляції, зменшення кількості повторів. Пояснювальна сила законів перекладацької поведінки.

Перекладацькі універсали як мовні особливості, які типово зустрічаються в текстах перекладу, а не в текстах оригіналу. Аналіз тенденцій до надмірного використання типових рис мови перекладу. Характеристика завдань дескриптивного перекладознавства.

Прикметник як самостійна частина мови, що називає ознаку предмета або його належність комусь та відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Його семантичні групи, ступені порівняння, а також основні морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

Тлумачення сатири у діахронічному вимірі розвитку художньої літератури. Аналіз підходів до дефініції сатири у конкретних літературних епохах з урахуванням культурних процесів. Диференціація інтенції сатирничного письма на основі дослідження К. Церера.

Розгляд статусу терміна мовний сексизм у метамові гендерної лінгвістики. Особливості створення словника термінів гендерної лінгвістики. Проблемність інтерпретації термінів сексизм і мовний сексизм. Опис сучасних термінологічних словників та тезаурусів.

Розгляд питання сингармонізму або гармонії звуків як одного із ключових у процесі вивчення фонетики турецької мови. Уподібнення приголосних на стику складів при нарощенні афіксів за принципом глухість-дзвінкість. Аналіз асиміляції звуків на відстані.

Розглянуто явище синестезії, яке позначає поєднання двох чи більше фізично розділених сфер сприйняття. Наукові студії даного феномену сягають початку XVIII століття і стосуються цілої низки наук, як-от медицина, психологія, філософія, мистецтвознавство.

Різні підходи щодо визначення поняття "стилістична маркованість". Стилістичне забарвлення як наявність у слові додаткових смислових та стилістичних відтінків. Стилістична маркованість як наявність у мовної одиниці додаткової конотативної інформації.

Висвітлення питання функціонування комунікативно-експресивних фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Лексикографічний аналіз синтаксичної варіативності публічних текстів. Розгляд потенціалу корпусної лінгвістики в вивченні ментального лексикону.

Аналіз поняття комунікативного ходу характерного для релігійного дискурсу в цілому і жанру православної проповіді зокрема. Значення вибору комунікативної тактики під час складання проповіді, яка може призвести до комунікативної невдачі проповідника.

Виокремлення поняття і сутності суперечки, розгляд історії її розвитку. Ознайомлення з видами суперечки. З’ясування за якими правилами відбувається суперечка. Дослідження психологічних аспектів еристики. Аналіз основних прийомів впливу на співрозмовника.

Зв'язок сучасного розвитку стилістики тексту із пошуками підходів до вивчення тексту та з виробленням нових методик його наукового опису. Уточнення дефініцій, проектування традиційних категорій стилістики та лінгвопоетики на новітні теоретичні напрямки.

Дослідження лексики загальнолітературної мови. Особливості термінів як основних одиниць терміносистеми. Сучасний словниковий склад мови. процеси термінологізації і детермінологізації. Уточнення видів відношень між поняттями і їхньою систематизацією.

Предмет фразеології як науки. Поняття фразеологізму. Характеристика особливостей фразеологізму "кури не клюють". Джерела виникнення фразеологізмів. Національна своєрідність фразеології. Аналіз фразеологічних зрощень, сполучень, виразів та єдностей.

Вивчення розвитку семантики і форм слів, які позначають "час" у давньо-, середньо-, ранньо- і нововерхньонімецькій мові. Методи лінгвістичної реконструкції та аналізу процесу словотворення. Визначення характеристики функціонування мовних одиниць.

Розглянуто різницю між термінами "поняття", "концепт" та структура концепту. Класифікація концептів за параметрами, що дають змогу простежити наявність відмінностей між основоположними й периферійними поглядами, сформулювати його адекватне розуміння.