Оцінка загального стану університетів Української Радянської Соціалістичної Республіки після звільнення від німецько-фашистських загарбників. Характеристика специфічних особливостей розвитку студентського та професорсько-викладацького контингенту.

Визначено та проаналізовано особливості застосування історико-освітніх теорій у якості механізмів форсованого формування громадянської свідомості суспільства, заснованої на категоріях фактологічної, ідеологічної та суспільно орієнтованої єдності.

Дослідження та аналіз однієї з центральних проблем історичної епістемології: взаємодії історії та пам’яті. Ознайомлення з поглядами А. Меґілла, який поглибив тему міркуваннями про взаємодію пам’яті, традиції, історіографії (або історії) та політики.

Сутність та структура феномену історичної пам’яті. Особливості розгортання радянської політики пам’яті часів Перебудови. Заходи по перешкоджанню поширення інформації про Голодомор. Протистояння влади та опозиції за контроль над суспільною свідомістю.

Розкриття сутності та структури феномену історичної пам’яті. На прикладі України визначення особливостей розгортання радянської політики пам’яті часів Перебудови. Описання протистоянь влади та опозиції в боротьбі за контроль над суспільною свідомістю.

Визначення кола наукових праць вітчизняних дослідників, які розглядали ті чи ті аспекти історичної пам’яті мешканців Сходу України про радянські репресії у західних областях України. Особливості історичної пам’яті про зазначені події на теренах Донеччини.

Проблеми історичної пам’яті про ІІ світову війну в контексті формування української політичної нації. Головні політичні чинники консолідації українського суспільства. Здобутки і прорахунки у справі побудови національної концепції історії даної війни.

Вплив історичної пам’яті та політики на формування двосторонніх відносин Польщі й Росії в ХХ ст. Аналіз спроб польського керівництва після падіння комуністичної системи побудувати відносини з Росією, в тому числі й на основі історичного примирення.

Вплив історичної пам’яті та політики на формування двосторонніх відносин Польщі й Росії в 1991-2020 рр. Спроби польського керівництва після падіння комуністичної системи побудувати відносини з Росією в тому числі й на основі історичного примирення.

Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості візуалізації монументальної пам’яті. Соціальна функція меморіалів та їх роль у психологічному подоланні пост-травматичної пам’яті пережитих травм і гірких втрат.

Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості австралійської меморіальної концепції, відзначення соціальної функції пам’ятників та їх важливої ролі у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат.

Розгляд ідеології сучасного російського режиму у політичному, етнонаціональному та релігійному вимірах. Дослідження принципової відмінності між ставленням до "Великої Вітчизняної війни" й "Перемоги" в ній за радянських часів та у сучасній Росії.

Дослідження моделі політичного використання історичного минулого, історичної пам’яті в процесі формування національної ідентичності. сутність історичного та символічного вимірів передумов силового протистояння держав, російсько-української війни.

Становлення історичної пам’яті українців як важливий чинник подальшого розвитку держави-нації, її демократичного європейського майбутнього. Її роль у формуванні національної свідомості. Аналіз поглядів вітчизняних і зарубіжних істориків на цю проблему.

Визначення сутності категорій "історична політика" і "історична пам'ять". Політична детермінація простору "Захід" і "Східна Європа". Проблема історичної пам'яті про Голокост та про комунізм. Дослідження проблеми народження національних наративів.

Негативний вплив суперечливих інтерпретацій історії на суспільно-політичне становище в Україні. Роль європейської історичної науки у втіленні політики примирення. Налагодження діалогу для консолідації українського суспільства та примирення між державами.

Визначення Вінницької області як історично амбівалентного регіону. З’ясування кількості прихильників радянських і націоналістичних сил. Розгляд особливостей історичної політики після здобуття незалежності України. Аналіз відношення до радянських пам’яток.

У статті розглядаються особливості історичної політики щодо пам’ятників радянської доби, і в першу чергу пам’ятників Леніну, в Україні після здобуття незалежності. Встановлена цікавість Вінницької області в контексті аналізу історичної політики.

Історія князювання Данила Галицького. Стратегія та тактика 40-річної боротьби за володіння Галичиною. Реформаторська політична діяльність Данила. Відносини з іноземними державами: Угорщиною, Австрією та Польщею. Прихильність до князя Папи Римського.

Біографія І. Мазепи та його діяльність до гетьманства. Опозиція до політики гетьмана. Україна і "Північна війна". Перехід Мазепи до шведів, еміграція і смерть гетьмана. Мазепа у народній пам’яті українського народу: його доброчинно-меценатська діяльність.

Пропаганда ідеї української державності на сорінках журналу "Універсум". Формування плюралістичних поглядів і методологій на тему історії України. Інтерпретація історичних подій в інтересах політичної нації країни, зміцнення національної ідентичності.

Дослідження міжцивілізаційних, політичних, етнонаціональних відносин. Спроба вписати історію Донецького краю у більш об’ємну цілісність історичного ареалу, яка піддається осмисленню у широкому контексті взаємодії цивілізацій, держав, етносів, культур.

Процеси регіоналізації та регіоналізму в руслі сучасної глобалізаційної та соціотрансформаційної динаміки. Генезис регіональних відмінностей українських земель та процес відображення знань про регіони в історичній літературі і в суміжних галузях знання.

Дослідження рибного промислу у Російській імперії на початку XX століття. Державне регулювання рибальства Україні. Заснування Всеукраїнської кооперативно-виробничої спілки трудових рибалок. Розробка програми розвитку рибного господарства на 2012-2016 рр.

У науковій статті розглянуто становлення сфери публічних закупівель в Україні, а саме з періоду її незалежності, починаючи с 1991 року і до сьогодення. Проведено ґрунтовне дослідження історичного контексту становлення інституту публічних закупівель.

Культ вогню, води й рослинності, які вважали святощами. Купало і Марена - основні символи свята. Форми, які трансформувались в явище народного мистецтва, розваги. Купання у водоймі, розпалювання вогнища для відлякування злих духів, плетіння вінків.

Характеристика теоретичного, практичного досвіду зміни природних умов у період становлення радянської влади в Україні, передумови виникнення концепції "Великого плану перетворення природи". Відновлення радянською владою сільського господарства країни.

Аналіз історико-географічних особливостей формування міських поселень навколо Києва. Причини самобутності, специфіка окремих поселень, функції та зони впливу. Взаємозв’язок міст-супутників і головного міста та вплив їх подальшого розвитку на місто-ядро.

Аналіз історико-географічних особливостей формування міських поселень навколо міста Києва. Виділення причин самобутності та специфіки окремих поселень, їх функцій та зон впливу. Вплив промислової революції на поширення субурбанізаційних процесів.

У статті в результаті ретроспективного аналізу української присутності на турецькій землі виокремлено причини появи наших співвітчизників у межах турецької держави. Зазначено специфіку спілкування з владою та пересічним населенням у різні історичні епохи.