Загальна характеристика статево-вікової та шлюбної структури жителів Пирятина другої половини XVIII століття. Сповідні розписи як документи церковного обліку населення, що фіксували відвідування сповіді та прийняття причастя парафіянами кожної церкви.

У даній статті на основі даних джерел церковного обліку аналізується статево-вікова та шлюбна структура жителів Пирятина другої половини XVIII століття. Підраховано й проаналізовано загальну чисельність, статеву та шлюбну структуру населення міста.

Вивчення демографічної ситуації в Україні ХVІІІ ст. Соціальна структура населення тодішньої столиці - м. Батурина. Порівняння демографічного стану в Батурині, по Україні шляхом дослідження розподілу населення міста за віком, статтю та сімейним станом.

Встановлення чисельності та динаміки арештантів у тюрмах Херсонської губернії. Аналіз вікового і статевого розподілу арештантів Одеського і Херсонського тюремного замків, їх соціального походження, розподілу на категорії в залежності від скоєних злочинів.

Аналіз історіографічної традиції вивчення взаємодії демографічних та соціально-економічних процесів у доіндустріальних суспільствах. Дослідження історичних джерел історії Італії XІІ–XVII століття. Вивчення процесу розвитку середньовічної Італії.

У статті розглянуто історико-джерелознавчий аспект дослідження документів із прав власності на природні угіддя та господарські об’єкти "Задніпрських місць" Гетьманщини, як складової частини джерел з історії заселення та господарського освоєння території.

Історико-економічний аналіз становлення національного господарського руху в Західній Україні у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Внесок науково-громадських утворень діаспори і незалежної України у формування концепції нової економічної освіти.

Науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії. Закономірності, етапи, та напрямки історико-етнографічного вивчення Криму. Класифікація та аналіз родо-видового складу матеріалу. Персональний склад етнографів-кримознавців й оцінити їх доробок.

Дослідження Таврійського товариства історії, археології та етнографії. Внесок Кримського науково-дослідного інституту в історико-етнографічні дослідження. Історико-етнографічне студії Державного палацу-музею тюрко-татарської культури в Бахчисараї.

Зміни в напрямах роботи Одеського товариства історії та старожитностей у галузі історичного книгознавства у другій половині ХІХ століття. Увага до просвітницької ролі книги; розуміння тісного взаємозв’язку між розвитком книжності й культурою в цілому.

Характеристика самовідданої діяльності ученого, педагога і громадського діяча С.Г. Барана-Бутовича у напряму краєзнавчо-туристичної роботи. Участь у створенні Чернігівського екскурсійного бюро, аналіз праць та їх значення для розвитку краєзнавства.

Дослідження глибинних мотивів, причин та наслідків проведення історико-краєзнавчої діяльності ВУАН. З’ясування ролі ВУАН як найвищого наукового осередку країни у розвитку українського історико-краєзнавчого руху. Процес підготовки і закріплення кадрів.

Спроба комплексного вивчення процесу зародження й розвитку історико-краєзнавчих поглядів Івана Франка, їх місце в українській історичній науці. Історіографічні дослідження рідного краю. Спроби Івана Франка налагодити взаємини з іноземними краєзнавцями.

Системне вивчення становлення, розвитку, тематичного спрямування та змістовного наповнення волинських періодичних видань. Аналіз їхнього характеру та ідейної спрямованості. Оцінка значення історичних публікацій для сучасного розвитку краєзнавчого руху.

Основні етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на сторінках періодики Волині. Комплексний аналіз тематичних груп досліджуваних публікацій, який передбачає з’ясування їхньої оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення, авторства.

Аналіз історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст. та етапів їхнього розвитку. Розроблення схеми класифікації за тематичною ознакою. З'ясування оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення.

Аналіз ключових подій Національно-визвольної війни в Україні в середині ХVІІ ст. Вивчення творів української фольклористики та козацьких літописів періоду правління Б. Хмельницького. Характеристика постаті гетьмана як політика, дипломата та полководця.

Аналіз вкладу кореспондентів журналу "Труды Полтавской ученой архивной комиссии" в дослідження історико-культурної спадщини сотенних містечок Полтавського полку. Характеристика досліджень, присвячених історії в представленому виданні на початку ХХ ст.

Аналіз історико-культурної спадщини національного значення. Нерухомі пам’ятки археології, історії, культури, архітектури, містобудування, монументальне мистецтво, що є туристичними об’єктами. Культурно-просвітницька, пізнавальна функції туристичної сфери.

Поштова марка як історичне зображальне джерело фіксації історичної, національної і культурної пам’яті народу. Передумови наукового маркознавства в галузі гуманітарного знання та репрезентації філософського, економчного та історико-культурного середовища.

Особливості історико-культурної складової рекреаційного комплексу Черкаської області, висвітлення значення і ролі в рекреаційному комплексі регіону. Характеристика таких рекреаційно-туристськіих ресурсів, як археологічні пам’ятки, пам’ятки архітектури.

Дослідження передумов та історіъ створення державного історико-культурного заповідника. Проблеми і труднощі процесу формування заповідника як державної пам’яткоохоронної установи, порушення чинного законодавства щодо збереження культурної спадщини.

Створення цiлiсної картини цивiлiзацiї Марi в контекстi розвитку всього месопотамського свiту. Характер взаємозв'язкiв культури Марi з цивiлiзацiями Древньої Сирiї i Дворiччя. Культурно-iсторичний портрет міста на фоні месопотамської цивілізації.

У статті теоретично осмислене поняття "паркова культура", досліджена її історико-культурна складова частина. На основі авторської концепції українських вчених розкрито зміст паркової культури, її функціональні особливості і стратегічні пріоритети.

Дослідження причин втрат історико-культурних цінностей Східної України в роки Великої Вітчизняної війни. Визначення кількісних та якісних характеристик наслідків нищення та вивезення з території Східної України архівних, бібліотечних та музейних фондів.

Вивчення основних аспектів становлення проблеми прав людини, права нації на самовизначення, свободи людини на саморозвиток тощо на основі міжнародних правових актів ООН, ЮНЕСКО. Дослідження даного питання у контексті національної проблематики Нігерії.

Висвітлення подій Української революції у 1919 році на підставі спогадів громадського діяча Л. Чикаленка. Розповіді про втрату військами Директорії Києва, зустрічі мемуариста з Є. Петрушевичем та С. Петлюрою, переговори з представниками Дону та Кубані.

Розгляд особливостей становлення пластичної анатомії в історико-мистецькому аспекті. Формулювання чіткого визначення понятійного апарату терміну "пластична анатомія" у його історико-мистецькому вимірі, порівняння дефінітивних етапів його становлення.

Дослідження діяльності академіка В.І. Липського в галузі флористики, геоботаніки, систематики та географії рослин. Основні фактори формування В. Липського як науковця. Значення внеску видатного вченого для подальшого розвитку ботанічної науки в Україні.

Історична спадщина Олексія Олексійовича Коротнєва для розвитку научного прогресу в галузі зоології і гідробіології. Огляд історії формування наукового світогляду вченого. Дослідження громадської, педагогічної і просвітницької роботи О.О. Коротнєва.