Методи дослідження туристичних ресурсів. Характеристика історико–культурного потенціалу Тернопільської області. Краєзнавча характеристика, пам'ятки архітектури, сакральні та біосоціальні ресурси. Сучасний стан туристичної галузі в Тернопільській області.

Зворотний зв’язок та ментальність, застосування пізнавального принципу міждисциплінарності у синергетиці, історичній антропології. Розуміння альтернативності розвитку природних і соціальних систем. Застосування діалогового підходу у наукових дослідженнях.

Визначення інституційних науково-теоретичних засад історичної антропоніміки як наукової системи. Дослідження питання про іменування людини в процесі історичної еволюції суспільства. Ознайомлення з суб'єктами інформаційної взаємодії в Україні і Румунії.

Внесок в українську культурологію представника української еміграції в Іспанії Д.Г. Бучинського. Трагічна доля В.С. Рейжевського. Особливості творення сучасного художнього біографічного тексту. Важливість емоцій при дослідженні історичних процесів.

Лихоліття революцій 1917 року - одна з причин помітного регресу у російському слов’янознавстві. Зміст процесу етнічного самозбереження болгарської діаспори та адаптації до інонаціонального середовища - предмет наукових досліджень Миколи Державіна.

Взаємозв’язок саамів з давнім населенням Європейської Півночі. Роль у саамському суспільстві язичницьких жерців-нойдів. Особливість включення протосаамів до фіно-угорської спільноти. Відображення етапу колонізації північних земель карелами та фінами.

Особливості формування території Київської держави та її межі. Опис розташування та основних центрів Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського, Волинського та Галицького князівств. Зведення оборонних ліній для захисту торговельних шляхів.

Аналіз свідчень Геродота та інших авторів про історичну географію Скитії, окреслення її меж й території, опис географії та клімату Надчорномор’я. Характеристика різноманітних племен, побуту, звичаїв, релігійних віруваннь, етнічної приналежності скитів.

Єврейська національна меншина - одна з етнічних спільнот, які впродовж тривалого часу проживають на території України. Дискримінаційна політика Російської імперії, громадянська війна - одні з факторів, що вплинули на чисельність єврейської спільноти.

Методологічні принципи функціонування історичної думки, її взаємовпливу з національною свідомістю. Комплекс історичних, соціальних, політичних, загальнокультурних, наукових чинників, які визначали зростання впливу історичної науки на національні процеси.

Визначення теоретичних засад та методологічних принципів функціонування історичної думки, її взаємозв’язку та взаємовпливу з національною свідомістю. Розгляд результативності діалогу українських істориків з національними історіографіями сусідніх народів.

Вплив політики та ідеології на стан міської топонімії на всіх історичних етапах життя міста Сімферополя. Розробка періодизації та характеристика шарів топонімії Сімферополя. Співвідношення між топонімією і суспільною свідомістю визначеної епохи.

Ототожнення історичної і соціальної пам’яті на початкових етапах становлення меморіальних концептів. Обґрунтування можливості та потреби в проведенні демаркації між даними концептами. Розкриття спільних та особливих рис історичної та соціальної пам’яті.

На початкових етапах становлення меморіальних концептів історичну і соціальну пам’ять здебільшого ототожнювали, вважаючи їх зрізами колективної пам’яті, проте поступово почало викристалізовуватися розуміння можливості і потреби в проведенні демаркації.

Характеристика образу Білорусі, відображеного у суспільній свідомості українців, за допомогою аналізу шкільних підручників та науково-історичної літератури як найважливіших сфер рецепції. Рівень вивчення історії країни сучасною українською історіографією.

Принципи застосування новітніх методів та підходів історичної імагології у дослідженнях процесів українського націєтворення заданого періоду. Аналіз кола проблем історичних досліджень кінця ХVШ – початку ХХ ст., що може вирішити ця наукова галузь.

Розгляд імперських утворень різного типу протягом хронологічного періоду від модерну до постмодерну. Аналіз питань діалектики зв'язків між процесом глобалізації та імперським порядком. Діалог між різними підходами до вивчення проблем історії цивілізацій.

Розгляд співвідношення понять імперія й локальна цивілізація. Діалектика зв’язків між процесом глобалізації та імперським порядком. Існування імперських структур. Розвиток діалогу між прихильниками різних підходів до вивчення проблем історії цивілізацій.

Дослідження процесів конструювання і трансляції різноманітних варіантів історичної легітимації етнонаціональних спільнот Дніпра, Запоріжжя, Одеси й Харкова. Необхідності діалогічної та плюралістичної моделі взаємодії при розгляді спільного минулого.

Аналіз позицій представників радянської, зарубіжної та сучасної публіцистики та історичної науки щодо пошуку порозуміння між Західною і Східною Церквою. Дослідження та оцінка ідей, діяльності та ролі митрополита А. Шептицького у кроках до єдності Церкви.

Феномен поліфонічної постаті Т. Шевченка через висвітлення такого його виміру в історично-культурологічному контексті, як пророк, "слова якого огнем невидимим пекли замерзлі душі". Основні мотиви звернення Т. Шевченка до спадщини біблійних пророків.

Наукове осмислення та відтворення напрямів розвитку історичної науки в Київському інституті народної освіти в 1920–1933 рр. Аналіз загальних рис і специфічних особливостей цього процесу, встановлення спадкоємності традицій української історичної науки.

Роль видатного українського письменника, філософа та громадського діяча Івана Франка в історичній науці. Творча спадщина вченого розглядається як органічне поєднання історичної тематики, принципу історизму з літературно-художніми засобами їх висвітлення.

Дослідження особливостей розвитку історичної науки на теренах України у другій половині ХХ століття. Аналіз концептуальних підходів радянських українських істориків до написання робіт. Визначення позитивних моментів та недоліків історіографічних праць.

Розглядається розвиток історичної науки на теренах України у другій половині ХХ ст. Проаналізовано деякі основні історіографічні праці зазначеного періоду, виявлено їх позитивні моменти та недоліки. Акцент зроблено на вивченні академічних видань.

Ознайомлення з історичними обставинамии появи в 1764 році російського імперського проекту "Новоросія". Дослідження та характеристика головних причин принципового невизнання факту існування українців, як окремого народу у російському суспільстві.

Особливості розвитку історичної науки у вищих школах м. Харкова в кульмінаційні часи радянського тоталітаризму, пов’язаного з культом особи Й.В. Сталіна. Історична та суміжні науки на суспільствознавчих кафедрах неісторичних факультетів вищих шкіл.

Соціально-політичні, наукові та концептуальні аспекти еволюції історичної науки УСРР 1920-х років, боротьба радянської та цивілізованої схем розвитку науки. Формування національно-державницької течії, становлення наукових історичних шкіл України.

Містечко Олика – старовинний торговий центр значної частини серцевинної території історичної Волині між містами Дубно, Луцьк і сучасним м. Рівне. Кратке висвітлення 865-річна історія містечка Олика на Волині. Характеристика її архітектурних пам’яток.

Дослідження 865-річної історії містечка Олика Волинської області та стану її архітектурних пам’яток. Аналіз першої літописної згадки про це містечко. Неоднозначність вживання місцевих гідронімів, помилки на 10-верстовій карті Шуберта Російської імперії.