Аналіз жанрових особливостей арт-критики, змісту її текстів. Визначення основних методів роботи з інформацією. Розкриття сучасного стану і функціонування художньої критичної думки Києва. Якість обговорення мистецьких проблем у журнальних виданнях.

Виявлення жанру стендап-комедії, що виступає запланованим інтерактивним виступом стендап-коміка в рамках англомовного комічного інституційного дискурсу. Вербальні і невербальні засоби комічного при створенні ігрової комічної тональності спілкування.

Жанрові ознаки, риси та особливості побутування анекдоту, деякі характеристики динаміки його функціонування. Збільшення ролі індивідуального авторства. Комплексне дослідження постфольклору. Зародження міської фольклорної традиції на межі XVTI-XVІII ст.

Застосування поняття "культурний код" до визначення жанрової специфіки китайської фортепіанної музики, циклічність як унікальна риса у творах ХХ ст. композиторів КНР. Розгляд музичної антропології як простору для вивчення культурних кодів фортепіанного ми

Дослідження діяльності київської школи літографії у 1980-ті роки, визначення кола київських митців, які працювали в літографській техніці та аналіз їхнього творчого доробку на основі джерельної бази. Дослідження розвитку техніки плоского друку.

Досліджено жанрову й естетичну специфіку дитячого мюзиклу перших десятиліть ХХІ ст. Проаналізовано феномен синтезу мистецтв як естетичної основи дитячого мюзиклу. Також детально розглянуто естетичну близькість дитячого мюзиклу та мюзиклу для дорослих.

Понятие хореографии как комплекса видов танцевального творчества. Классификация жанров современного балета на принципе взаимодействия трех составляющих, которые создают балетный синтез (музыка, хореография, театр). Искусство танца в оперетте и мюзикле.

Творчество Ж. Висенте как диалог средневековой культуры и начинающегося Возрождения. Особенности развития средневекового театра и связанных с ним категорий праздника и зрелища. Сущностно-бытийная связь средневекового театра и христианского богослужения.

Традиционная и новаторская сатирическая комедия как главный жанр советского театра 1920-х годов. Жанровые особенности комедии ситуаций, поставленной на основе анекдота. Структура фольклорного анекдота и сюжетные линии в пьесе Н. Эрдмана "Мандат".

Жанровая структура и типология экранной продукции: исторический, аксиологический и гносеологический аспекты, стили, направления и разновидности. Критерии оценки произведения с точки зрения его жанрово–тематической структуры и зрительского восприятия.

Характеристика традиционных музыкальных инструментов, инструментальных жанров музыкального фольклора коренных малочисленных народностей юга Дальнего Востока России и создание типологии жанров инструментальной музыки обрядовой культуры тунгусо-маньчжуров.

Игровые правила как формообразующие принципы художественной симуляции. Формальные свойства жанров компьютерных игр и способы их функционирования в современной культуре. Роль игровой механики в процессе интерактивного функционирования авторских сообщений.

Хоровод как синкретический вид народного творчества, объединяющий музыку, танец и игровое действие. Песни семейно-обрядового круга – один из наиболее крупных циклов белорусской раннетрадиционной классики. Родинный обряд и история его возникновения.

Розгляд мистецького доробку З. Шолтеса. Мистецтвознавчий аналіз збережених творів митця у жанрах портрету, натюрморту, сакральної тематики, побутовому жанрі. Визначення ідейно-образних пріоритетів його творчості. Порівняння робіт митця та його сучасників.

Традиції закарпатської школи живопису та особливості художнього мовлення Йосипа Чернія. Виявлення семантики образів та творчих інспірацій, розвиток жанру в творах Чернія. Характеристика проявів традицій закарпатської школи живопису у творчості митця.

Канон - це один із найважливіших та основоположних принципів, яким керуються під час створення церковного мистецтва. Першим дослідником жанрового канону був Георгій Карлович Вагнер. Тема жанрового канону в іконографії вперше досліджується в Україні.

Втілення жанрових типів плачу в російській оперній класиці. Аналіз трагічної, ліричної, комічної та провісницької моделей голосіння, які в координації з типологією сценічних амплуа постають як "плач-трагік", "плач-лірик", "плач-комік" і "плач-вісник".

Аналіз публікацій, у яких досліджено зміни в морфологічних структурах аудіовізуального мистецтва на сучасному етапі. Особливості дії принципу нелокальності на жанрові структури аудіовізуального мистецтва. Механізми створення сучасних жанрів-гібридів.

Особливості вертепу (чергування розмовних діалогів і музичних номерів, використання народних пісень і мелодій, наявність хору). Музичні складники шкільної драми (хор і музичний супровід дійства). Інтермедії як першооснова національної музичної комедії.

Кінокритичні проекти, створені на базі відеохостингу YouTube. Поняття "жанру" і "формату", їх співіснування у медіапросторі. Види форматів та жанрів YouTube-кінокритики. Різновиди відеоогляду і відеоесе. Вивчення особливостей аудіовізуальної критики.

Особливості сценічного вбрання у Театрі корифеїв в контексті зв’язків із драматичними жанрами. Шляхи трансформації традицій створеного стилю у подальшій історії вітчизняного театру. Еталони костюмів, створених для історичних, трагічних постановок.

Сутність живопису, роль його методів типізації і відповідних засобів художньої виразності. Моральні й соціальні погляди великого Кобзаря в творчості. Сюжет картин "Смерть Олега, князя древлянського", "Смерть Богдана Хмельницького" та "Катерина".

Дослідження польської драми, актуалізація жанрового підзаголовка драматичних сцен (картин, малюнків). Трансформація трагікомедійних мотивів в екзистенційні мотиви залежності людини від власних фобій та абсурдності її протистояння устоям середовища.

Аналіз категорії жанру роману та її трансформації у контексті розвитку українсько-польського літературного процесу. Десакралізація образу автора. Автентичність і спадкоємність першожанрів. Розвиток театру, його експериментальність у добу модернізму.

Исследование исторических путей развития жанра хоровой кантаты в европейской музыкально-исторической традиции Нового времени. Основная характеристика духовно-смысловых и жанрово-стилевых особенностей произведений Н.А. Римского-Корсакова и С.И. Танеева.

Мовно-стильові аспекти впливу ідей модернізму та мистецького авангарду на прикладах трактування балету І. Стравінського "Весна священна". Характерні риси модерного і постмодерного танцю та їх мистецьку генезу. Зміни хореографічного театру Західної Європи.

Знайомство з головними проблемами професійного саморозвитку музиканта-виконавця. Розгляд особливостей теорії музичного стилю та музичної інтерпретації. Загальна характеристика найважливіших жанрово-стильових витоків імпровізаційного інструменталізму.

Розгляд проблеми професійного саморозвитку музиканта-виконавця, виховання його художнього мислення, що формується у поєднанні традиційного і творчо-індивідуального. Аналіз мистецтва інструментальної імпровізації у контексті його жанрово-стильових витоків.

Дослідження головних тенденцій у фортепіанній творчості ХХ ст. з точки зору використання музикантами жанрово-стильових моделей. Індивідуальні стилі композиторів львівської композиторської школи. Розгляд принципів моделювання основи музичних творів.

Аналіз оперно-театрального доробку М. Вериківського. Розгляд художньо-змістових аспектів різноманітних за жанрами оперних задумів М. Вериківського. Жанрово-стильові особливості камерної опери, риси інтонаційної драматургії жіночої партії з опери "Сотник".