Брунеллески Филиппо как один из величайших итальянских зодчих XV столетия. Первые архитектурные проекты: Воспитательный дом и Сан-Лоренцо. Купол собора Санта-Мария дель Фьоре как наиболее раннее из крупнейших произведений Брунеллески во Флоренции.

Рассмотрение влияния и взаимосвязи известных итальянских мыслителей марксистского толка Антонио Лабриолы и Антонио Грамши с видными деятелями российского социалистического и коммунистического движения. Идея Грамши о "креативной силе" рабочего класса.

Этапы эпохи Возрождения. Гуманисты и художники Ренессанса. Философская антропология этого периода. Итоги развития психологии в Средневековье и эпоху Возрождения. Суть и принципиальная новизна Ренессанса. Специфика возрожденческого индивидуализма.

История становления и предпосылки развития итальянской культуры эпохи Возрождения и Ренессанса, основные творцы в области архитектуры, скульптуры и живописи. Краткая биография и анализ творчества Леонардо да Винчи, Рафаэля и Микеланджело Буонарроти.

В поэзии Жозефины Пастернак образы западного искусства оказываются частью размышлений о природе памяти, влюбленности и любви. Основные опорные точки этих размышлений: наследие Микеланджело и Бронзино, Пасха в Италии и туристическая индустрия.

История древней иудейской диаспоры в Крыму, образ жизни и традиции переселенцев. Социально-экономическое положение еврейского народа в Таврической губернии в XIX веке. Памятники еврейской культуры в Крыму, дожившие до наших дней, их историческое значение.

Особливості дослідницької оптики І. Соллертинського щодо розвитку балетного театру в СРСР в 20–30-х рр. ХХ ст. Ставлення театрознавця до історії балетного мистецтва, зумовлене ідеологічними догматами та тогочасною соціологічноорієнтованою методологією.

Іван Миколайчук - обличчя і душа українського поетичного кіно, аристократ духу, кінозірка 60-70-х років. Основа феномена особистості великого актора. Блискучий дебют в кіно. Гоніння на діячів культури у сімдесяті роки. Фільм "Вавілон ХХ". Важка хвороба.

Мистецька спадщина українського митця й мистецтвознавця І. Старчука. Аналіз мистецтвознавчої діяльності художника. Оцінка графічних і живописних робіт, написаних під час Першої світової війни у мистецькій школі О. Новаківського та у повоєнний час.

Висвітлення участі І. Старчука в мистецьких виставках 1913-1943 років. Аналіз зростання його авторитету як науковця, мистецтвознавця і критика. Його участь у виставці гуртка діячів українського мистецтва. Ознайомлення інтелігенції з працями художників.

Формування композитора як творчої особистості. Дослідження творчої особистості сучасного українського митця, представника харківської композиторської школи Ігоря Гайденка. Характеристика авторського стилю композитора, оригінальністю творчих рішень.

Смислове вираження поняття "гри" епох античності, Середньовіччя, Відродження, класицизму, Нового часу (модернізму) та постмодернізму. Огляд праць науковців у контексті дискурсу культури. Окреслення суті дефініції гри як явища культури, її провідні ознаки.

Аналіз специфіки ідеалу комічного в українській духовній традиції, його роль у сучасній культурі та художньому просторі. Висвітлення особливостей відображення наявних суперечностей життя у формі естетичного подолання сміхом його негативних проявів.

Обґрунтування доцільності включення концепту "ідеал" у категоріальний апарат культурології з позицій категоріального аналізу ідеалу та на основі узагальнення наукового досвіду його осмислення у контексті наук про культуру, філософії, мистецтвознавства.

Освоювана літературою європейська дійсність, її сприйняття очима уявного іноземця. Аналіз тенденцій у культурному розвитку Європи часів Просвітництва, Вольтер, Дідро, Руссо як уособлення його духу. Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва.

Розвиток європейського мистецтва у Просвітництві. Нові проблеми в архітектурі. Видозміна пізніх форм бароко в декоративний стиль рококо. Стиль мистецтва Ватто і Буше. Реалізм в живописі та графіці Хогарта. Розквіт англійської національної школи живопису.

Ознаки культурних практик епохи метамодернізму. Участь та співпереживання людини в культуротворчому процесі сучасності. Аналіз сприйняття людиною культурних змін та соціально-культурних переживань, що означені метамодерністами поняттям "осциляція".

Теоретичний простір, в якому можлива історична культурологія, напрямки філософствування, що його формують. Трансформація моделей культурно-історичного знання в перспективі конкретних філософських концепцій суб'єкта, концептуальний простір культурології.

Поняття термінів "таласократія" й "телурократія". Ідентифікація української культури шляхом порівняння її з російською за походженням і сутністю. Систематизація їх основних рис у сфері ментальності, ставлення до праці, правових норм, освіти, релігії.

Розуміння ідентичності як самовизначення себе в навколишній дійсності. Характеристика дії механізму культурних стереотипів серед багатонаціональних верств населення сучасної України. Аналіз феномену формування та існування культурної ідентичності.

Осмислення і переосмислення співвідношення культурних традицій та інновацій, ролі норм і цінностей, зразків і способів поведінки. Звернення до категорії ідентичності як базового концепту, який відбиває певні культурно-обумовленні уявлення людини про світ.

Дослідження того, як у творчості Олександра Довженка відображено ідею комуністичного перетворення світу через революцію. Розгляд проблеми наслідування в радянському кінематографі моделі "священної історії". Часова перспектива — "погляд з майбутнього".

Поворот у тлумаченні зв'язку між мікро- і макрокосмосом. Світоглядна позиція Філона. Антропологічний принцип у ранньосередньовічній психології та його матеріалістична тенденція. Моністичне тлумачення зв'язку тіла і душі. Проблема людини в патристиці.

Місце творів на тексти Т.Г. Шевченка у хоровому доробку В. Сильвестрова. Порівняння варіантів інтерпретації віршів здійснених композитором. Принципи його роботи з поетичним першоджерелом та характерні особливості організації інтонаційного образу світу.

Вивчення джерел композиційно-іконографічного ладу, аналіз стилістики окремих зображальних мотивів церковного образу "Видіння св. Євстафія Плакиди", що походить із колишнього королівського містечка Плазова і зберігається в Національному музеї у Львові.

Протягом XVІІ-XVІІІ ст. значного поширення на теренах України набула ікона Покрову Богородиці, а у нижній частині часто зображували гетьманів та представників козацької старшини. Ця риса яскраво виражена в іконі "Розп'яття з портретом Леонтія Свічки".

Аналіз ролі ікони в інтер'єрі житла як твору сакрального призначення, витвору мистецтва, артефакту культури. З'ясування місця та значення ікони як предмета домашнього вжитку щодо композиційного та естетичного наповнення інтер'єру житлового середовища.

Дослідження історичних, культурних і духовних традицій Римської імперії. Вивчення особливостей шанування Богородиці у Римі, зокрема крізь призму старовинних ікон. Стилістичні характеристики зображення Пречистої Діви Марії у фресках, мозаїках, скульптурах.

Коло українських ікон святого Миколи кінця XІV-XVI ст. Особливості візантійської та давньоруської агіографії св. Миколи як літературної основи житійних ікон святого. Розвиток образності, іконографії та семантики ікон св. Миколи у візантійському мистецтві.

Боротьба проти шанування ікон, спрямована на ослаблення церкви. Живопис в часи іконоборства. Розгляд характеру образотворчого мистецтва. Книжкова графіка часів іконоборства. Розписи у церкві Святого Василя в Каппадокії, вдосконалення купольного храму.