Інформаційний простір, що народжується в рамках сучасних культурологічних теорій та має головні аспекти понятійності третинної (третьої) революції у постіндустріальному суспільстві. Інформаційний простір у культурологічних концепціях сучасності.

Методологічні засади та світові стандарти інформаційного обслуговування іноземних студентів у практиці університетської освіти, його структурно-функціональна модель. Зміст і особливості інформаційних потреб іноземних студентів та рівень їх задоволення.

Розгляд питання про людський вимір життя інформаційного суспільства, який визначається через взаємини людей та їхні цінності. Порівняння цінностей українців з цінностями фінів, які на початку 90-х рр. ХХ ст. досягли рівня інформаційного суспільства.

Актуальність джерел особового походження у вивченні регіональної культури. Жанрова специфіка мемуарів, їх суб’єктивність порівняно з іншими видами документально-художньої творчості. Творчі та родинні зв’язки композитора з видатними діячами сучасності.

Обґрунтування структури ІП (інформаційного простору) культури на основі динамічних факторів, що дозволяють аналізувати її в будь-який історичний період часу. Особливості дослідження нелінійних динамічних систем і формування дисипативних структур.

Національний інформаційний простір як предмет наукового осягнення. Особливості зарубіжного досвіду створення, розширення та насичення національного інформаційного простору. Становлення та проблеми функціонування українського інформаційного простіру.

Узагальнення зарубіжного досвіду формування, розширення та насичення національного інформаційного простору. Особливості умов формування та параметрів функціонування українського інформаційного простору в контексті світових глобалізаційних процесів.

Культура як світ людської діяльності, її функції, типи, матеріальні прояви та духовний зміст. Типологія соціокультурної динаміки. Особливості месопотамської культури. Шумерський клинопис - найдавніша писемність світу. Суспільне й культурне життя шумерів.

Огляд питань упровадження сучасних комп’ютерних технологій у бібліографічні процеси. Розгляд індивідуальних підходів до організації бібліографічних баз даних різнотипних видань. Засоби інтеграції бібліографічних ресурсів у єдиний комплекс баз даних.

Роль інформаційних технологій у професійній діяльності культуролога. вимоги до змісту фахових компетентностей. Спектр посадових обов’язків фахівця з культурології. Збагачення професійного досвіду та можливостей ІКТ в реалізації професійних цілей.

Теоретико-методологічні засади інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів. Аналіз публікацій з правознавства. Дослідження інформаційних потреб спеціалістів на сучасному етапі. Основні тенденції розвитку поточних бібліографічних посібників.

Дослідження ролі шкільної бібліотеки у відродженні національної освіти та інформатизації освітнього простору. Аналіз культурно-просвітницького забезпечення навчально-виховного процесу. Огляд проведення читацьких конференцій, бесід про прочитані книги.

Дослідження та характеристика інформаційної насиченості сучасної культури. Визначення специфіки наявності інформаційного компоненту, що являє собою іманентну ознаку культури людства. Вивчення необхідності розгляду культури, як справжнього "гіпертексту".

Сутність іпостасі homo musicum у процесі формування універсальної особистості композитора О. Мессіана. Дослідження середньовічного трактування ролі музиканта в мистецтві як науці із долученням мессіанівської системи "liberti arts" ("вільних мистецтв").

Історія виникнення килимарства в Персії, його методика виконання. Виготовлення ворсових килимів та розвиток у Середній Азії, Китаї, Ірані, Месопотамії. Характеристика основних задач килимів у кочівних народів. Значення абстрактних символів на полотні.

Використання методів культурологічного аналізу, новітнього раціоналізму та постколоніальної критики при розмежуванні художньої та документальної творчості. Виявлення фактів перекручення історії й образної кодифікації у фільмах іранського кінематографу.

Вивчення наслідків "закритого релігійного виховання", показаних в екранізації Саміри Макмальбаф "Яблуко". Аналіз екранізації Сайрус Наурасте "Побиття Сорайї М". Дослідження значення кінематографу, що є єдиним джерелом правдивої інформації про іранок.

Передумови становлення музично-історичних поглядів Климента Квітки. Специфіка історизму етномузикології Климента Квітки за основними напрямами його діяльності: збирання народної музики, критика і текстологія записів фольклору, ареальна типологія.

Дослідження динаміки, образно-стилістичних проявів у пошукових стратегіях українських Будинків моделей одягу та доробку вітчизняних дизайнерів другої половини ХХ ст. Еволюція історично-національного спрямування в творчості сучасних українських дизайнерів.

Основні етапи історичного розвитку Візантії. Особливості феодального ладу в державі та їх відображення в архітектурі. Візантійська міська забудова. "Золоте століття" імперії. Найбільші з архітектурних пам'ятників Візантії, їх характеристика та специфіка.

Характеристика важливої специфіки процесів автоматизації читальні. Особливість комп’ютеризації національних, публічних і університетських книгозбірень. Аналіз методики прогнозування основної програми "Усна історія бібліотечної справи в Україні".

Аналіз трансформації процесів становлення й розвитку культурно-мистецьких та художньо-літературних об'єднань України. Проблема самоорганізації в культурному просторі та культуротворчих процесах. Дослідження об'єднань громадян та принципів їх організації.

Визначаються витоки та основні тенденції розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Також у дослідженні застосований історико-культурний аналіз процесів у закарпатському театрі, які сприяють поглибленому вивченню цих та інших питань.

Факти з історії, етнології, мовознавства, порівняльної лінгвістики, етнокультурології, філології і перекладознавства, які свідчать про спільність історико-культурного розвитку народів України і Балтії, взаємопідтримку в умовах російської агресії.

Дослідження розвитку оправ та палітурного мистецтва в Україні. Характеристика основних історичних етапів й техніки. Визначення семантичних відмінностей в термінології. Аналіз особливостей конструкції оправи рукописів і стародруків, усіх її деталей.

Дослідження передумов появи та розвитку концепції "смерті автора", звертаючи увагу на історико-філософський та соціокультурний контекст. Характеристика особливостей класичної дихотомії "мислення-реальність". Аналіз розвитку постмодерністської культури.

Особливості теоретичних поглядів О. Довженка, його термінології від загальноестетичних до конкретно-професійних положень. Розгляд типології видів творів у еволюційному процесі кіно. Канонізація видів художнього мислення, драматургії та філософії кольору.

Мета роботи – дослідити тематичну спрямованість історичного жанру у творчості О. Полтавець-Гуйди як представниці сучасної київської школи живопису. Творчість О. Полтавець-Гуйди належить до зразків київської школи українського історичного живопису.

Аналіз метаморфоз висвітлення історичних та актуальних проблем в ігровому й документальному кіно. Огляд драматургії фільмів, виражальних режисерсько-операторських засобів і прийомів, звукорежисури. Аналіз методів збору інформації в документальних фільмах.

Характеристика живопису в контексті академічного мистецтва на основі історичного аналізу мистецьких шкіл та течій. Дослідження сучасної культури, яка є поєднанням двох культур: грецької, гуманістичної в розумінні епохи Відродження, та біблійної.