Робота холодового рецептора в епітеліальних клітинах простати щура. Властивості струму, який активується у відповідь на гіперполяризацію. Виявлення зв'язку між функціонуванням TRPM8 у сенсорних нейронах і відмінностями в температурочутливості миші.

Селекційний відбір протягом 10 послідовних поколінь високостійких і низькостійких до гіпоксії D. melanogaster лінії Оregon-R дикого типу. Умови нормобаричної гіпоксії мух дослідних груп. Збільшення експресії генів та личинок десятого покоління особин.

Встановлення ефективності методу фотоіндукції флуоресценції хлорофілу для визначення функціонального стану фотосинтетичного апарату гіркокаштана звичайного та гіркокаштана червоного у трьох екологічних зонах м. Києва. Процеси перетворення енергії.

Здатність клітини генерувати потенціал дії з низькою частотою при наявності в них потенціалзалежних калієвих каналів. Особливості взаємозв’язку між типом пресинаптичного нейрона гіпокампу щура і характеристиками постсинаптичних струмів, які він викликає.

Причини та приклади електричних процесів у рослинних тканинах. Принцип живлення комахоїдних рослин на прикладі росички та венериної мухоловки. Особливості створюваних рибами електричних полів, практика їх застосування у медицині, наукові дослідження.

Особливості електроенцефалографії головного мозку залежно від типу мануальної асиметрії (ліворукість, праворукість) під час дії світлового подразника. Вплив когнітивних подразників на людей, обстежуваних під час рухів домінуючою та недомінуючою рукою.

Виконання процесу делігніфікації лляного волокна електророзрядним методом у рідині різного хімічного складу. Характеристика генерації хімічно-активних частинок під час виникнення інтенсивної нелінійної кавітації еклектичного розряду у водному розчині.

Внутрішньоклітинне відведення і диференціювання електричних сигналів нейронів стрес-моделі. Поведінка щурів при дії N-уроноілпохідних амінокислот в серії експериментальних моделей стресу різної природи. Модульна діяльність центральної нервової системи.

Биологическая характеристика вида "Ель кавказская (восточная)", современный ареал, морфологические признаки и экология. Определение наследственности и изменчивости организмов, виды селекции. Методы изменения наследственности, понятие генной инженерии.

Визначення енергетичної поживності та перетравності поживних речовин соєвого ферментованого шроту ЕР500 для кларієвого сома. Головні переваги використанням коефіцієнтів для розрахунку фізіологічної калорійності кормів у риб за Філіпсом та Щербиною.

Особливості гіпотермічного зберігання печінки щурів у консервуючих розчинах різного складу. Вплив гіпотермічного зберігання та нормотермічної реперфузії на вміст калію в мітохондріях. Оцінка стійкості ключових ферментів дихального ланцюга мітохондрій.

Обмін речовин і енергії як основа процесів життєдіяльності організму. Ріст і оновлення клітин, а також головні фактори, що впливають на динаміку даних процесів. Анаболізм і катаболізм. Оцінка ролі та значення білків, жирів і вуглеводів у обміні речовин.

Естественные науки, история их возникновения и развития. Естественнонаучное знание и методы его получения. Научная картина мира и научно-техническая революция, ее черты и составные части. Сравнение научной и других картин мира в современной реальности.

Определение понятия, значение и виды солнечной радиации (ультрафиолетовое, видимое, инфракрасное), ее гигиеническое и общебиологическое основы. Особенности биологического действия ультрафиолетовой радиации. Инфракрасная радиация и ее влияние на организм.

Роль науки в естествознании, ее метод и развитие на рубеже ХХІ века. Характеристика теории самоорганизации и глобального эволюционизма. Основные аспекты биотехнологий: медицинские, сельскохозяйственные, экологические. Возможности генной инженерии.

Единая основа естественно-научной и гуманитарной культуры, выраженной в потребностях и интересах человека и человечества, в создании оптимальных условий для самосохранения. Позитивизм и антипозитивизм; системный метод и современное научное мировоззрение.

Две традиции в объяснении, понимании и предсказании явлений. Позитивизм и антипозитивизм в методологии науки. Единство науки и научный метод (дифференциация и интеграция, наблюдение и эксперимент). Понятие о междисциплинарном исследовании в науке.

Социальные последствия современной научно-технической революции. Отличительные особенности естествознания и обществознания. Объект исследования эмпирического уровня познания. Естественнонаучная картина мира Нового времени, модель расширяющейся Вселенной.

Дуализм волны и частицы. Взаимопревращение поля и вещества. Представление о пространстве и времени. Синергетика как учение о самоорганизации. Строение вещества, взаимосвязь вещества и энергии. Определения "материи", ее свойства и формы существования.

Описание проявления духовных, религиозных, экстрасенсорных и мистических феноменов. Деятельность мистического сознания. Проявление в сознании отдельных форм и процессов деятельности мистического сознания. Феномен "эфирного тела". Энергия в эзотерике.

Изучение сущности и составляющих частей естественнонаучной и гуманитарной культуры. Две традиции в объяснении, понимании и предсказании явлений. Позитивизм и антипозитивизм в методологии науки. Единство научного знания, процесс эволюции конкретных наук.

Наблюдение и описание как научные методы. Естественнонаучная и гуманитарная культуры в процессе становления естествознания. Корпускулярная и континуальная концепция описания природы. Панорама современного естествознания и структурные уровни материи.

Интенсивное развитие естественных наук и создаваемых на их базе технологий, которое способно порождать объекты, ставящие под угрозу существование всего человечества. Исторические этапы познания природы. Эксперимент как основа точного естествознания.

Принцип объяснения законов природы как концепция создания естественнонаучной картины мира. Возникновение механистической (Ньютон) и электромагнитной (М. Фарадея и Д. Максвелла) теории миросоздания. Основные этапы развития науки, понятие парадигмы.

Философия эпохи Возрождения. Создание нового естественнонаучного метода познания. Гуманистическая мысль представителей эпохи. Симбиоз научного познания и философских представлений об устройстве мира. Процесс развития естествознания характерный для эпохи.

Концепция креационизма: процесс божественного происхождения мира. Теория стационарного состояния о вечном существовании Земли. Модель самопроизвольного зарождения жизни. Космическая теория панспермии. Биохимическая эволюция по методу А.И. Опарина.

Происхождение жизни как одна из центральных тем в биологической проблематике. Характеристика основных моделей происхождения жизни. Модель происхождения жизни, представленная Опариным: ее достоинства и недостатки. Схема сложной химической эволюции.

Происхождение жизни - одна из важнейших мировоззренческих проблем в естествознании. Опарин сформулировал естественнонаучную концепцию, согласно которой возникновение жизни - результат длительной эволюции на Земле: сначала химической, затем биологической.

Пути познания человеком природы и науки. Изучение отличий между естественнонаучным и гуманитарным стилями мышления. Рассмотрение совокупности духовных ценностей человека. Научно-технологический прогресс в контексте достижения науки естествознания.

Предпосылки развития науки. Классификация естественных и технических наук: эволюция и взаимодействие. Специфика технических и естественных наук и связь между ними. Специфика науки и научного познания. Эмпирический и теоретический уровни научного познания.