Сущность, структура, биологическая роль и способы получения дезоксирибонуклеиновых кислот. Содержание ДНК в органах и тканях животных и человека. История доказательства, что ДНК – носитель генетической информации. Расшифровка генетической информации.

Дезоксирибонуклеиновая кислота (ДНК) – молекула, на которой записана наследственная информация об организме. Хромосомы как структурные элементы ядра клетки эукариот, содержащие ДНК. Общая длина молекулы ДНК. Сущность и предназначение нуклеосом.

Установление роли и структуры нуклеиновых кислот. Стерео-модель двухцепочечной ДНК Д. Уотсона и Ф. Крика. Экспериментальное решение проблемы генетического кода Ф. Криком, М. Ниренбергом и Дж. Маттеи. Открытие структуры ДНК и исследование генома человека.

Сущность экстракционных методов выделения белков. Возможность денатурации белка на границе раздела фаз. Различие аминокислот фенилаланина и аргинина. Самосборка четвертичной структуры белковых молекул. Сходства и различия в химическом составе ДНК и РНК.

Модель ДНК (дезоксирибонуклеиновой кислоты): строение и состав, ее информационная функция; значение РНК (рибонуклеиновой кислоты). Роль АТФ (аденозинтрифосфорной кислоты) в реализации функции ДНК. Митоз эукариотных клеток: подготовка к делению, его фазы.

Химический состав, структура и основные свойства дезоксирибонуклеиновой и рибонуклеиновой кислоты. Образование связей в молекуле ДНК. Функциональные превращения хромосом: митоз и мейоз. История доказательства, что ДНК – носитель генетической информации.

Изучение сущности и структуры ДНК - дезоксирибонуклеиновой кислоты. Хромосомы эукариот. Основные фазы митоза и мейоз. Секреты генетического кода. История доказательства, что ДНК – носитель генетической информации. Расшифровка генетической информации.

Использование методов ДНК-маркирования и внедрение технологии ранней диагностики и идентификации болезней древесных растений в лесохозяйственную практику. Определение отличий ДНК-диагностики от визуальной фитопатологической оценки древесных растений.

ДНК как первичный носитель генетической информации. Биосинтез, репликация и катализаторы. Реакция полимеризации нуклеиновых кислот. Классификация ДНК-полимераз. Эукариотические ДНК и ДНК-полимеразы археев. Скользящие зажимы как факторы процессивности.

Семейство вирусов Оспы (Family Poxviridae). Вирус африканской чумы свиней. Семейство вирусов Герпеса (Family Herpesviridae). Вирус болезни Ауески и инфекционного ринотрахеита крупного рогатого скота. Вирус катаральной горячки крупного рогатого скота.

Рассмотрение на основе анализа последних достижений в области молекулярной биологии методических подходов для выявления полиморфизма и изучения генетического разнообразия у высших растений. Исследование методов ДНК-фингерпринтинга и секвенирования ДНК.

Определение сущности дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК), как главной информационной молекулы клетки. Ознакомление с типами нуклеиновых кислот: дезоксирибозы и рибозы. Характеристика основных методов решения проблемы передачи наследственной информации.

Аналітичний огляд літературних відомостей щодо вивченості прісноводної малакофауни Закарпатської області. Вивчення прісноводної малакофауни Закарпаття. Перелік видів прісноводних молюсків, які були виявлені або зібрані на території впродовжХІХ-ХХІ ст.

Проведення досліджень флори із застосуванням методу Браун-Бланке. Класифікація рослинності за домінантним методом. Історія ботанічних досліджень і бібліографія рослинності Українських Карпат. Синтаксономія лучних, чагарникових угруповань високогір’я.

Поняття морфологічних та цитогенетичних порушень в деревах, що відносяться до Чорнобильської зони. Оцінка наслідків радіоактивного забруднення екосистеми. Аналіз прогнозування радіаційного захисту навколишнього середовища експериментального масиву.

Рассмотрение современных представлений монофилетической теории. Происхождение таксона от общего предка. Эмбриологические и цитологические доказательства монофилии многоклеточных организмов. Сравнительные и объективные критерии истинной степени родства.

Методы изучения эволюционного процесса, его основные доказательства. Ископаемые переходные формы, палеонтологические ряды. Сравнение флоры и фауны. Понятие реликтовых форм. Морфологические доказательства: гомологичные органы, рудименты, атавизмы.

Доминанта и условный рефлекс, как основные принципы организации целенаправленного и адаптивного поведения. Корковый и гипоталамический очаг стационарного возбуждения. Механизм "условного рефлекса" и принцип "временной связи". Рецептивное поле доминанты.

"Центр удовольствия", состоящий из пучка нейронов, в мозгу млекопитающих. Последствия дефицита допамина как самостоятельного нейромедиатора, условия его выделения и функции. Способы активизации допаминовой системы мозга. "Гормон верности" окситоцин.

Моніторингове дослідження макроводоростей, зареєстрованих в межах акваторії гідроботанічного району Чорного моря Південного берега Криму. Нові трансформери у прибережно-морській акваторії заповідника "Мис Мартьян". Проблема біологічної інвазії екосистеми.

Антропогенные небиологические факторы выживания вида человека. Анализ демографических показателей человечества на предмет наличия влияния антропогенных небиологических фактов. Определение биологического вида в отношении человека с учетом данных факторов.

На основе данных, полученных авторами в последние 10 лет, приведены сведения о находках 47 видов из 4 семейств долгоносикообразных жуков (Curculionoidea) в лесной зоне востока Русской равнины, существенно расширяющие данные об их распространении.

Исследование новых и редких во флоре Каспийского моря таксонов Bacillariophyta, в т.ч. представителей новых для акватории родов Amicula, A. Witkowski, Astartiella, Lange-Bert., Metzeltin. Их морфологическое описание, данные о местонахождении в море.

Роль мутации геномного уровня в изменчивости исходного материала для отбора у растений. Получение автоплоидов и их фертильность. Применение индуцированного мутагенеза в селекции микроорганизмов. Замена гомологичных хромосом. Методы клеточной инженерии.

Загальна характеристика виду Сосна жовта: морфологічний опис, поширення, екологія. Інтродукція даного ботанічного виду, перспективи його культивування, напрямки та перспективи господарчого використання: виробництво меблів, медицина та озеленіння.

Генно-інженерна діяльність і її значення для розвитку сільського господарства, промисловості і медицини. Число країн, що займаються вирощуванням генетично модифікованих культур. Системи державного управління процесами забезпечення генетичної безпеки.

Розгляд хімічного складу харчової кістки та результатів дослідження вмісту радіонуклідів та токсичних шкідливих елементів в курячих кістках. Доцільність та допустимість використання кісток на виробництво кісткової харчової пасти в якості збагачувача.

Експериментальне обґрунтування доцільності застосування аргініну глутамату для корекції репаративних порушень при частковій харчовій депривації. Моделювання ранового дефекту на шкірі щурів, оцінка регенеративної активності дефектів шляхом фотографування.

Використання біотехнологічних методів мікроклонального розмноження шляхом індукції адвентивного гемогенезу. Аналіз реалізації морфогенетичного потенціалу листкових експлантів шляхом розвитку процесів калусогенезу протягом першого тижня культивування.

Вплив нітропрусиду та нітриту натрію на рівень поляризації внутрішньої мітохондріальної мембрани міоцитів матки. Колокалізація специфічних щодо мітохондрій флуоресцентних зондів. Доведення можливої протекторної ролі оксиду азоту щодо мітохондрій.