Вітаміни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Вітаміни. Загальні відомості

Вітаміни, (лат. vita - життя) - органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Люди і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею.

У порівнянні з основними живильними речовинами - білками, жирами, вуглеводами і мінеральними солями - вітаміни потрібні організму в досить незначних кількостях: усього трохи сотих часток міліграма в добу. Але і в цих малих кількостях вони сприятливо впливають на обмін речовин, стимулюють правильний ріст, розвиток, розмноження, позитивно впливають на загальний стан, підвищують опірність різним хворобам, зміцнюють скелет, м'язову, кровоносну й іншу системи організму, причому діють вони взаємозв'язано.

В даний час відомо понад 30 вітамінів. Позначаються вони прописними буквами латинського алфавіту: A, B, C і т.д. Особливо велике значення для тварин і людини мають вітаміни A, B, C, D, E, недостатність яких спостерігається найчастіше і спричиняє до захворювання авітамінозом і гіповітамінозом.

Майже всі вітаміни організм одержує у готовому вигляді, переважно з рослинної їжі, крім вітаміну К, який синтезується у печінці і деяких груп В, що синтезуються в кишечнику.

Нині добре відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) або надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання. Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я тощо.

Вітаміни поділяються на:

§ водорозчинні: В₁ (тіамін), B₂ (рибофлавін), B₃ (нікотинамід, нікотинова кислота), B₄ (аденін), В₅ (пантотенова кислота), B₆ (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), B₈ (Інозитол), B₉ (фолієва кислота), B₁₀ (параамінобензойна кислота), B11 (BC) (холін), B₁₂ (кобаламін), С (аскорбінова кислота), H (B₇) (біотин);

§ жиророзчинні: А (ретинол), D₂ (кальциферол), D₃ (холекальциферол), Е (бета-каротин), К₁ (філохінон).

2. Водорозчинні вітаміни

вітамін хімічний організм споживання

Тіамін(В1)

Тіамін (вітамін B₁, аневрин) - водорозчинний вітамін. Активною формою (коферментом) даного вітаміну є кокарбоксилаза. В організмі не накопичується, а потрапляє з їжею. Цей вітамін надходить в основному з рослинними продуктами: неочищеним рисом, борошном грубого помелу, горохом тощо. Значна кількість його міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин - печінці, нирках, м'язі серця, мозку.

Біологічна роль тіаміну полягає в регуляції обміну вуглеводів, процесів декарбоксилювання піровиноградної кислоти (ПВК), він необхідний для біосинтезу ацетилхоліну, забезпечує нормальну роботу ЦНС, серцево-судинної (ССС), ендокринної і травної систем, сприяє росту, покращує розумову діяльність.

Недостатність вітаміну В₁ в організмі характеризується накопиченням недоокислених продуктів (ПВК у сечі і крові), пригніченням біосинтезу ацетилхоліну, розвитком поліневриту. Найчастіше гіповітаміноз В₁ поєднується з дефіцитом інших вітамінів (В₂, В₆, В₁₂, РР) і проявляється збудливістю, подразнювальністю, порушенням сну зі зниженням працездатності, розсіяністю, болями у ногах, швидкою втомою, периферійними поліневритами, судомами. У тяжких випадках розвиваються паралічі, ураження ССС (тахікардія, задишка, приглушення серцевих тонів, хвороби органів травлення, різке погіршення апетиту, нудота, закрепи).

Гіповітамінозу В₁ сприяє алкоголізм, вуглеводна дієта, стан зв`язаний з порушенням засвоєння вітаміну і підвищеною потребою в ньому (вагітність, інфекційні захворювання, хронічний алкоголізм і т.д.), напружена нервово-психічна діяльність, дія шуму, вібрації, перегрівного мікроклімату.

Ознаки В1 - гіповітамінозу: головний біль, неврастенічні синдроми, болі в області серця, тахікардія, зниження апетиту, зниження тонусу кишечнику, порушення нервової системи, підвищена втома.

Клінічно виражені форми гіповітамінозу В₁ визначають як хворобу бері-бері з трьома формами: волога (ураження ССС), суха (ураження ЦНС) і дитяча (з гострим початком і тяжким перебігом).

Потреба тіаміну для дорослої людини становить 2-3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів. У медицині одержані синтетично препарати тіаміну застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атонії кишківника.

Рибофлавін(В2)

Вітамін В2 (рибофлавін, лактофлавін) - С17H20N4O6

В чистому вигляді - помаранчево-жовтий порошок. Важко розчинний в воді, але на світлі швидко руйнується під впливом ультрафіолетових променів. Тому його препарати ті продукти харчування, багаті на В2, зберігають у місцях, захищених від сонця. Втрати вітаміну під час кулінарної обробки невеликі, при стерилізації, варінні - не більше 20%. Рибофлавін руйнується під дією світла, погано розчиняється у воді (розчинність підвищується при зниженні рН) і спирті. Біологічно активною формою рибофлавіну є флавінаденіндінуклеотид, що синтезується в організмі людини в нирках, печінці й інших тканинах. Інше похідне рибофлавін - рибофлавін-5-фосфорна кислота зустрічається природному виді в дріжджах. Завдяки їм забезпечується нормальний плин окислювально-відновних процесів в організмі.

Джерела

Вітамін B2 широко розповсюджений у природі. В організм головним чином надходить із м'ясними й молочними продуктами.

Входить до складу жовтих пігментів флавінів, які слугують коферментами. Вітамін В2 бере участь в процесах росту, пластичному обміні; регуляторно впливає на стан центральної нервової системи, процеси в рогівці, кришталику ока, забезпечує світловий і кольоровий зір. Рибофлавін входить до складу зорового пурпуру, захищаючи сітківку ока від шкідливої дії ультрафіолетових променів. Вітамін B2 інтенсифікує процеси обміну речовин в організмі, беручи участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів. Рибофлавін необхідний для утворення червоних кров'яних тілець і антитіл, для подиху кліток і росту. Він полегшує поглинання кисню клітками шкіри, нігтів і волосся. Він поліпшує стан органа зору, приймаючи, поряд з вітаміном A, участь у процесах темнової адаптації, знижує втома очей і відіграє більшу роль у запобіганні катаракти. Вітамін B2 впливає на слизуваті оболонки травного тракту. Рибофлавін зводить до мінімуму негативний вплив різних токсинів на дихальні шляхи. Рибофлавін необхідний для метаболізму триптофану, що перетворюється в організмі в ніацин. Одним з найцінніших якостей рибофлавіну є його здатність прискорювати в організмі перетворення пірідоксина - вітаміну B6 - у його активну форму.

Потреба в рибофлавіні збільшується при підвищених фізичних навантаженнях. Систематичне вживання алкоголю деформує механізм засвоєння вітаміну B2, тому в осіб, що зловживають алкоголем, потреба в рибофлавіні підвищена.

Симптоми гіповітамінозу

При зниженому змісті або відсутності в їжі рибофлавіну розвивається гіпорібофлавиноз, а потім аріболфавиноз.

При гіповітамінозі В2 відзначається:

* зниження апетиту, падіння маси тіла;

* слабкість;

* головний біль, почуття печіння шкіри;

* різь в очах, порушення сутінкового зору;

* хворобливість у кутах рота й на нижній губі.

При розвитку захворювання:

* тріщини й скоринки в кутах рота (кутовий стоматит);

* запалення слизовій ротовий порожнини;

* себорейний дерматит носа, губних складок;

* поразки шкіри, дерматити, випадання волосся;

* розлад травлення;

* зміна роговиці, підвищення чутливості до світла, кон'юнктивіт, блефарит;

* запаморочення, безсоння, уповільнене розумова реакція;

* затримка росту.

Дефіцит рибофлавіну, насамперед, відбивається на тканинах, багатих капілярами й дрібними посудинами (тканина мозку). При дефіциті частим проявом може бути церебральна недостатність різного ступеня виразності, що проявляється відчуттям загальної слабості, запамороченням, зниженням тактильної й болючої чутливості, підвищенням сухожильних рефлексів і ін. Недолік рибофлавіну може також приводити до порушення засвоєння заліза й послабляти щитовидну залозу.

Застосування рибофлавіну медицині

У лікувальних цілях рибофлавін застосовують при гипо- і арибофлавинозе, при захворюванні очей, при лікуванні ран і виразок, що довго не загоюються, при променевій хворобі, порушенні функції кишковика, гіпо- а арібофлавиноз тощо.

Рибофлавін також призначається при:

* кон'юнктивітах, іритах, кератитах, виразках роговиці, катаракті;

* довгостроково незагойних ранах і виразках;

* хронічному гепатиті;

* хронічному коліті й ентероколіті;

* порушеннях функції кишечника;

* загальних порушеннях харчування;

* променевої хвороби;

* астенії;

* хвороби Боткіна;

* ревматизмі;

* недостатності кровообігу;

* Eддісонової хвороби;

* тиреотоксикозі;

* людям, що працюють із промисловими отрутами й солями важких металів.

Нікотинова кислота (В3)

Нікотимнова кислотам (ніацин, вітамін PP, вітамін B3 - С6Н5NО2) - розчинний у воді вітамін. Ніацин відіграє значну роль у обмінних процесах (білків, жирів, вуглеводів, амінокислот, піримідинів, холестерину), прискорює окисно-відновні реакції, входить до складу коферментів НАД і НАДФ, впливає на діяльність серцево-судинної, нервової і травної систем. Він життєво необхідний для синтезу статевих гормонів. Основними представниками цієї групи є нікотинова кислота і нікотинамід. Основними джерелами вітаміну РР є такі продукти, як хліб з борошна грубого помелу, бобові, м'ясо, риба, субпродукти, дріжджі, рослинна олія, яйця, крупи, сушені гриби, арахіс, овочі (картопля, томати, зелений горошок, солодкий перець).

Біосинтез: Триптофан > кинуренін > ніацин

В організмі людини вітамін РР поступає в основному з їжею і частково за рахунок всмоктування нікотинової кислоти і нікотинаміду мікрофлори. Добова потреба вітаміну РР 15-20 мг.

Нестача цього вітаміну призводить до підвищеної дратівливості, порушень сну, а також спричинює таке захворювання як пелагра (авітамінозне захворювання шкіри).

Причинами розвитку гіповітамінозу РР є: одноманітне харчування (особливо кукурудзою), тривала терапія сульфаніламідними препаратами, естрогенами, тубазидом, фтивазидом, циклосерином тощо, хронічні захворювання ШКТ (ентерити, коліти), які порушують усмоктування вітаміну РР, та хронічний алкоголізм.

Признаки пелагри: розлади шлунково-кишкового тракту - діарея (поноси), ураження шкіри - дерматит. Запалення слизових - гіпертрофія сосочків язика. Деменція, втрата пам`яті. Ерітема тильної сторони рук, шиї. Неврастенія, різке зниження шлункової секреції.

Пантенова кислота(В5)

Пантотемнова кислотам - антидерматитний фактор, вітамін B5, пантотенат. За хімічною будовою - дипептид, що складається із залишків амінокислоти бета-аланін та D-пантоєвої кислоти. Молекулярна маса 219,235 грамів у молі речовини (g/mol).

У клітинах тварин та рослин пантотенова кислота є складовою частиною кофермента A (СoA), що бере участь у найважливіших реакціях обміну речовин.

Добова потреба людини у пантотеновій кислоті складає 5-10 мг. Щоб задовільнити цю потребу, достатньо збалансованого харчування. Пантотенова кислота міститься у значних кількостях у дріжджах, печінці великої рогатої худоби, яйцях, зелених частинах рослин, молоці, моркві, капусті тощо. Пантотенову кислоту також синтезує мікрофлора кишок.

При недостатньому забезпеченні організму вітаміном В5 спостерігається порушення обміну речовин, розвивається дерматит, депігментація та втрата волосяного покриву, шерсті чи пір'я; припиняється ріст, спостерігаються зміни у роботі нервової системи, розлади у координації рухів, порушення функціонування серця, нирок, шлунку, кишечнику.

Пантотенову кислоту застосовують для усунення атонії кишечника після операцій на шлунково-кишковому тракті. Кальцієву сіль цієї кислоти використовують з лікувальною метою

Піридоксин(В6)

Вітамін В6 (одна з його хімічних форм - піридоксин) необхідний для засвоєння білків та жирів, сприяє утворенню червоних кров'яних тілець, регулює обмін амінокислот і бере участь у процесі жирового обміну.

Регулює стан нервової системи, попереджує запалення шкіри, підтримує здоров'я зубів та ясен. Важливий у метаболізмі білків та амінокислот. Вітамін В6 в організмі людини частково виробляється в кишечнику мікрофлорою.

Найбільше вітаміну В6 в таких продуктах: печінка, м`ясо, квасоля, гречка, пшоно, дріжджі, картопля, мука грубого помолу, шпинат.

Добова потреба вітаміну - 2-2,5 мг.

При В6 - гіповітамінозі відмічається тошнота, запальні прояви шкіри та слизових (дерматит лиця, волосся, заїди, географічний язик, відбиття зубів, неврастенія, анемія, шлунково-кишкові розлади). У дітей затримка росту.

Вітаміни групи В6:

§ 4,5 - Біс(гідроксиметил) - 2-метил-3-піридинол (Піридоксин)

§ 3-Гідрокси-5-гідрокси - метил-2-метил-4-піридин - карбальдегід (Піридоксаль)

§ 4 - (Амінометил) - 5-гідрокси - 6-метил-3-піридинметанол (Піридоксамін).

Висновок

Вітаміни - це речовини, які необхідні для харчування людей і тварин. Вони беруть активну участь у засвоєнні їжі, підвищують працездатність людини, стійкість організму до захворювань, позитивно впливають на стан шкіри, волосся та нігтів, поліпшують обмін речовин.

Недостача або надлишок вітамінів у організмі людини може спричинити різного виду хвороби. На мою думку, недостачу потрібно поповнювати природним способом, включивши у раціон їжу збагачену певними вітамінами. Адже синтетичні препарати не завжди приносять потрібний результат, а іноді є навіть небезпечними.

Размещено на Allbest.ru