Естествознание как система наук о природе, предмет и методы исследования, гносеологические аспекты и научные основы. Возникновение научного знания, предпосылки и основные этапы данного процесса. Фундаментальные физические постоянные. Нобелевская премия.

Исследование специфики науки о явлениях и законах природы. Обоснование роли естествознания в формировании общенаучного мировоззрения и рационального отношения к миру. Сущность области предметного и методологического познания рассматриваемой науки.

История и этапы развития естествознания. Сущность науки как отрасли культуры. Система наук в современную эпоху. Атомистическая теория Левкиппа–Демокрита. Первый закон диалектики – закон единства и борьбы противоположностей. Закон необратимости эволюции.

Естествознание как отрасль науки. Основные этапы развития естествознания: первобытное сознание, развитие знаний в цивилизации Древнего Востока, биология в эпоху Возрождения, развитие астрономической картины мира, теория Дарвина, новые разделы физики.

Определение, назначение, предметная область, цели естествознания. Основные естественные науки, их краткая характеристика. Специфика предмета и структура естествознания. Иерархия развития естественных наук. Понятие дифференциации и интеграции наук.

Обоснование места и значения научного познания в духовной культуре цивилизованного общества. Исторические предпосылки зарождения и становления науки с эпохи освобождения человеческого сознания от плена мифологического мышления до современных учений.

Естествознание в современном понимании, его развитие и современные возможности. Естествознание и ценностные ориентиры общества. Роль и влияние эстетических вкусов на создание научных концепций. Взаимосвязь физической картины мира и естествознания.

Возникновение античной науки, выражающееся в натурфилософском понимании природы, которое содержало много вымышленного, фантастического, далекого от действительности мира. Миропонимание и научные достижения натурфилософии античности и средневековья.

Понятие и история развития естествознания как науки. Интеграция культуры и гуманизации образования. Научное познание: структура и методы. Естественнонаучная картина мира. Движение как форма существования материи. Человек как организм и как личность.

Сущность естествознания как фундаментальной науки, предмет и методы его исследования, основные исторические этапы развития. Структура, компоненты данного научного направления на современном этапе, анализ достижений и новые тенденции дальнейшего развития.

Естествознание как совокупность научных знаний о природе, его роль в жизни человека. Иерархическая структура системы естественных наук, диалектические установки всеобщей связи. Фундаментальные принципы организации естествознания на новом этапе развития.

Предмет, история развития естествознания. Познание и использование законов природы. Концепция и основные направления современной науки. Отличие естествознания от технических и общественных наук. Сущность сциентистского и антисциентистского мировоззрения.

Физико-химические принципы в биологии. Информация как движущая сила развития живой природы, создающая новые биологические реальности. Массив информационных технологий, применяемый живой природой. Положения молекулярной биологической информатики.

Виділення чистої культури мікроорганізмів як обов’язковий етап бактеріологічного дослідження. Посів патологічного матеріалу на поживні середовища. Характеристика колоній за ознаками. Визначення морфології і тинкторіальних властивостей мікроорганізмів.

Вивчення фізичних основ індивідуальної психічної діяльності, анатомо-фізіологічної характеристики головного та спинного мозку. Розгляд етапів формування та розвитку центральної нервової системи дитини. Аналіз змін вищої нервової діяльності у підлітків.

Встановлення етіологічної ролі Haemophilus influenzae в захворюваннях осіб різного віку та обгрунтування необхідності проведення лікувально-профілактичних заходів. Визначення питомої ваги в структурі гнійних менінгітів, пневмоній у дітей раннього віку.

Основні причини масової загибелі насаджень томатів. Аналіз пошкодження зелених плодів. Особливість зв’язку ураження помідорів із збудниками бактеріальної плямистості X. vesicatoria і бактеріями виду Pseudomonas, що не утворять флуоресцентний пігмент.

Визначення наслідків застосування методу шинування кореневої системи сосни за одночасного додавання індолілмасляної кислоти. Встановлення оптимальної концентрації для онтогенезу рослин. Аналіз морфометричних показників сосни на різних типах субстратів.

Дослідження впливу хронічного введення німодипіну на зміни в больовій чутливості і поведінкових реакціях у щурів зі стрептозотоцин - індукованим діабетом, використовуючи метод "формаліновий тест". Вазодилаторний ефект німодипіну від його прямої дії.

Дослідження ефектів, обумовлених введенням плазмідної ДНК з геном АРОА1 людини, на культурі клітин та тваринах. Вплив вмісту гена в плазмі на зниження рівня атеросклеротичного пошкодження тканин органів і кількість тотального холестерину у крові.

Дослідження ефективності використання сироваток на етапах дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів in vitro. Процес культивування одержаних після запліднення ембріонів великої рогатої худоби. Вплив на дозрівання ооцитів і розвиток екзогенних гормонів.

Вивчення ефективності хімічних та біологічних препаратів під час знищення гусені різного віку американського білого метелика на території Харківської області. Екологізований захист від американського білого метелика в лісосмугах досліджуваного регіону.

Дослідження залежності швидкості та ефективності переробки інформації в умовах активної діяльності від рівня інформаційних навантажень і стану здоров'я людини. Виявлення характеру змін фізіологічної і психічної напруг у людей з різним рівнем здоров'я.

Анатомія тазостегнового суглобу у собак. Патогенез дисплазії, її консервативне і оперативне лікування. Патогенетичні ланки остеоартрозу: купірування больового симптому, синовита, порушення трофіки суглобового хряща і субхондральної кістки, гіпотрофія.

Утворення кореневих бульбочок, наростання їх маси, формування урожаю та його структуру в сої сорту Мар’яна, інокульованої мутантами, створеними за допомогою транспозонового мутагенезу з використанням плазмід. Вплив на формування симбіотичного апарату сої.

Дослідження нодуляційної та азотфіксуючої активності нових аналітично селекціонованих культур Bradyrhizobium japonicum. Аналіз продуктивності двох перспективних сортів сої вітчизняної селекції "Мар’яна" і "Васильківська" за інокуляції даними штамами.

Прояв симбіотичних властивостей інокулянтів та їх залежність від сортових особливостей. Забезпечення активності азотфіксуючого комплексу на обох сортах сої. Прибавка урожаю зерна сої сорту Аннушка. Застосування біологічної фіксації атмосферного азоту.

Дослідження інгібуючого впливу антибіотиків (стрептоміцину та бензилпеніциліну) і фітонцидів часнику на розвиток бактеріозів плодів Capsicum annuum з метою продовження терміну зберігання . Ефективність цих препаратів в боротьбі з розвитком бактеріозу.

Хорологічне і еколого-фітоценотичне дослідження рідкісних та зникаючих 33 таксонів ефемероїдних геофітів Східної Словаччини. Встановлення розподілення видів, поділ їх по елементах флори, типах ареалів, флористичних районах та класах рослинності.

Дыхательная система у рыб. Жабры как основной орган извлечения кислорода. Разделение пресноводных рыб по интенсивности кожного дыхания. Строение жаберного аппарата и его совершенствование в процессе эволюции. Дополнительные органы дыхания у рыб.