Дослідження способів активізації фольклорних джерел на матеріалі текстів сучасних українських пісень. Особливість виконання народних пісень у новому музичному оформленні з відео кліпами. Характеристика наповнення традиційних текстів додатковим змістом.

Функціонування народних козацьких пісень у літературі, аналіз їхнього впливу на смислові домінанти внутрішнього світу текстів історичних творів. Специфічні принципи моделювання образів історичних персонажів ремінісценціями з народних козацьких пісень.

Дослідження записів Л. Стадницької з передмістя Немирова на Поділлі. Текстологічний аналіз публікацій Стадницької. Риси збирацьких засад та едиційної практики фольклористки у контексті наукових методів Антропологічної комісії Краківської Академії знань.

Розгляд лінгвостилістичних особливостей поетичних творів О. Афанасьєва-Чужбинського. Аналіз мовних особливостей українських поетичних творів видатного випускника Ніжинської вищої школи. Форми суб’єктивної оцінки, принципи та словотвірний формант.

Навчально-репертуарні збірки М. Лисенка, визначення їх типологічної специфіки, аналіз фольклорно-жанрового вмісту. Оцінка ролі Лисенка як фундатора фольклорно-хорових збірок для дітей і молоді. Пісенні опрацювання фольклору в опрацюванні даного автора.

Аналіз фольклорних елементів у п’єсах письменника Максима Рильського. Розгляд питань трансформації фольклорної традиції. Фольклорні мотиви у драматичному малюнку "Бенкет", які сприяють виразнішій передачі неспокійного переломного історичного періоду.

Розгляд особливостей питання про вплив на поетичну спадщину Я. Щоголева усної народнопісенної творчості. Характеристика творчого підходу поету до обробки фольклорних мотивів, сюжетів, введення у свої твори художніх елементів усної народної творчості.

Розгляд питання про вплив на поетичну спадщину Я. Щоголева усної народнопісенної творчості. Формування творчої індивідуальності Щоголева. Використання народнопоетичних образів збірках "Ворскло" і "Слобожанщина" в плані глибокого художнього переосмислення.

Особливості одного з провідних напрямів музичної культури XX - початку XXI ст. - World music. Поєднання ритмічних, ладових елементів африканського фольклору, зв'язок з українськими народними піснями. Неповторні мистецькі зразки в рамках World music.

Історія пісень на слова Б. Лепкого, які були спопуляризовані у час Першої світової війни та міжвоєнний період. Уточнення та доповнення щодо датування, жанрово-тематичної атрибуції текстів. Перспективи фольклоризаційних процесів над авторськими піснями.

У роботі з’ясовується фольклорне походження окремих сюжетів, інкорпорованих у спогади про голод. На передній план виводять образ народного співця, який привселюдно виконував антирадянські пісні та думи й поплатився за це життям або зазнав переслідувань.

Соціально-філософські засади театральності в контексті соціокультурних комунікацій. Аналіз функцій образу Трикстера у "театрі" буття в дискурсі соціальної філософії. Демонічно-комічний дублер культурного героя, якому притаманні риси шахрая-пустуна.

Аналіз емігрантських пісень та усних наративів з позиції сучасності. Розкриття часового і просторового виміру, внутрішньої насиченості еміграційного руху ХХ століття. Дослідження основних причин еміграційного процесу крізь призму фольклорних текстів.

Генетична однорідність українських популяцій на всій етнічній території від Закарпаття до Білгородщини. Зіставлення районування фольклорних явищ з даними біогенетики населення Закарпаття. Диференціація традиційної культури гуцулів, бойків і лемків.

Фольклорний танець у структурі народної художньої культури як пласт культурної спадщини народу, що відбиває його естетичний характер, систему духовно-моральних цінностей, образів-ідеалів. Дослідження традиціїй Чернігівщини, їх регіональна специфіка.

Особливості феномену фольклорних традицій та їхній вплив на формування самобутності й самоідентифікації народу, їх значення в процесі збереження своєрідності національної культури в умовах світової глобалізації. Аналіз генези поняття "фольклор".

У статті пояснено маловідомі деталі поліського фольклору та народного побуту, які дають змогу змістити деякі акценти в тлумаченні змісту оповідання Лесі Українки "Одинак". Відкриття знань, які були відомі авторці, однак не доступні сучасному читачеві.

Дослідження місця, ролі та естетичних функцій фольклорно-етнографічних елементів у романі Володимира Лиса "Століття Якова". Визначення різноманітності і влучності образних національних символів та етнографічно-побутових деталей, використаних автором.

Основні тематичні групи фольклорно-етнографічних матеріалів Д.І. Яворницького: українські народні та кобзарські пісні, частівки, приказки, загадки. Архів фольклорних записів академіка, упорядковані та опубліковані у збірнику "Українські думи і пісні".

Рассматривается проблема фольклорно-литературных связей на материале творчества В. Пулькина. Анализируется рассказ "Лазоревый камзол" и его фольклорные источники – предания о Петре I и вытегорах. Направления литературной обработки фольклорных преданий.

Своеобразие авторского поэтического художественного стиля В. Высоцкого. Лексические средства интерпретации автором фольклорно-мифологической картины мира. Особенности метафорических символов, основывающихся на фольклорной и мифологической лексике.

Аналіз міфологічного художнього мислення українського письменника Леоніда Кононовича на матеріалі роману "Чигиринський сотник". Визначення фольклорно-міфологічної основи роману. Дослідження мотиву ініціації; характеристика основних міфологем твору.

Дослідження візуальних ознак, що характерні для образу змія як розповсюдженого персонажа українського фольклору на прикладах книжкових ілюстрацій та екслібрисів українських художників ХХ-ХХІ ст. Вплив технологічних розробок на мистецтво книжкової графіки.

Рассмотрение вопросов о создании фольклорно-этнографического контекста в романе К. Нербышева "У синих утёсов". Исследование использования писателем фольклорных элементов, этнографических фактов и реалий для раскрытия темы произведения и характеров героев.

История формирования, развития фольклорного движения. Разновидности фольклоризма, получившие распространение в городах и республиках бывшего Советского Союза с середины 1960-х годов. Использование аутентичного фольклора вне естественной среды и на сцене.

Сбор, сохранение и обработка фольклора Архангельской области. История развития села Ненокса. Определение роли учебных заведений в сохранении и популяризации культурного наследия с. Ненокса и привлечение молодежи к изучению культурного контекста.

История и этапы исследования хантыйского фольклора с первой половины XIXв. по настоящее время. Характеристика современного периода изучения фольклора, особенности сбора и хранения различных жанров фольклора, учитывающие менталитет исполнителей.

Применение термина "произведение" в отношении фольклора. Соответствие интерпретации произведений искусства имманентным характеристикам фольклорных артефактов. Особенности соотношения процессуальности и фиксированности в сфере художественной культуры.

Специфика художественной системы фольклора по Е.А. Костюхину. Формирование фольклорного сознания как особый способ социализации индивида. Специфика эстетического отношения к действительности в искусстве. Главные особенности моделирования пространства.

Способы и приемы реализации архетипов народной обрядовой культуры в творчестве Н.В. Гоголя. Проблема взаимоотношений мифа, фольклора и литературы. Своеобразие гоголевского экфрасиса как одного из главных приемов реализации архетипов в поэтике писателя.