Постановка завдання полягає в окресленні позицій та концепції принципів здорового способу життя Джона Харві Келлога зі зверненням до філософських та теологічних аргументів, викладених ним у книзі "Живий храм". Викладені принципи охорони здоров’я.

Аналіз початку та становлення кар'єри лікаря Джона Харві Келлога, що тісно пов'язане із Церквою адвентистів сьомого дня. Визначення та характеристика особливостей філософосько-теологічної праці, яка вийшла із під пера Келлога - книги "Живий храм".

Окреслення позицій та концепції принципів здорового способу життя, які пропагував Дж.Х. Келлог, зі зверненням до філософських та теологічних аргументів, викладених ним у книзі "Живий храм". Характеристика кращих практик філософії здоров’я лікаря Келлога.

У статті йде мова про філософську складову в спадщині видатного діяча раннього Середньовіччя, першого енциклопедиста Ісидора Севільського (560-637). Особливе значення надається цитатам з античної літератури в творах Ісидора, трансформації смислу цитати.

Визначення джерел інтелектуальної енергії, умов реалізації інтелектуального потенціалу, генезису, сутності, змісту, форм, рівнів та видів інтелектуальної діяльності та видів його продуктів. З'ясування природи процесу інтелектуалізації планетарного світу.

Розгляд методологічного підходу в контексті широкого гносеологічного аналізу, зорієнтованого на врахування змістовної сутності і структури системного пізнання предмета наукового дослідження, обраного для вивчення. Ключові поняття категорії "система".

Головні зрізи аналізу здоров’я людини, класифікація цього феномену за видами. Дослідження гомеостазу, гомеорезу і гомеоклазу та здатності організму забезпечити постійність свого внутрішнього середовища. Необхідність підтримки гомеостазу для здоров’я.

Предфілософський шлях Григорія Сковороди. Фактори, які вплинули на формування світогляду великого українця. Пізнання самого себе як основний крок до щастя. Концепція "сродної" праці. Фундаментальні цінності та стиль філософського мислення Сковороди.

Філософський зміст поняття "світ". Буття та його форми. Буття речового, матеріального; буття суб’єктивного, ідеального; буття біологічного та соціального. Абстрактне відображення дійсності в історико-філософському аспекті. Формування поняття "матерія".

Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Аналіз об'єктивної і суб'єктивної реальності. Дослідження категорії "субстанція" і її інтерпретації в різних філософських напрямах. Розгляд матерії в аспекті внутрішньої єдності всіх форм її саморозвитку.

Осмислення сучасних меморіальних війн (переписування історії, "жонглювання історичними фактами") в значенні боротьби за пам’ять. Механізми архетипологічного блоку пам’яті в діяльності людини, порівняння підходів Юнга, Попова с куту зору філософії.

Порівняння поглядів К.Г. Юнга про архетипи як спадщину "археології" світової культури, історії, і теорії Г.С. Попова про архетипи як конструкт формування лінії майбутнього в діяльності. Закономірності психічного в становленні і самореалізації особистості.

Зміст категорії Буття, співвідношення зі свідомістю. Вирішення цієї проблеми у філософії давньогрецьких мислителів. Реальний і позірний аспекти буття, підходи в західноєвропейської філософії Нового часу. Осмислення буття в ХХ ст., в сучасній філософії.

Дослідження філософських поглядів О. Лосєва на музику. Опис його спроб осягнути багатовимірність музично-звукового простору. Розгляд різноманітних аспектів буття музики. Єдність та синтез свідомого й несвідомого, пізнавального і предметного у музиці.

Створення спеціалізованих словників на базі певної національної мови у процесі її кодифікації. Створення нових практик і наукових об’єктів для опису, класифікації, систематизації, екстраполяції застосування наявної термінології на нові наукові царини.

Проведення "круглого столу" на тему "Філософія порівняльного правознавства", присвяченого пам’яті П. Мартиненка і П. Гленна. Формування та зміна філософських засад порівняльного правознавства: взаємозв’язок і взаємодія в контексті міждисциплінарності.

Досліджено постать українського громадського діяча і доктора права Костя Левицького. Встановлено цінні філософсько-правові ідеї тогочасного права у формулюванні К. Левицького, виплекані ним на основі аналізу функціонування австрійського права у Галичині.

Встановлення цінних філософсько-правових ідей права у формулюванні Костя Левицького, виплеканих ним на основі аналізу функціонування австрійського права у Галичині. Окреслення ключових правових проблем, які поставали для українців щоразу зі зміною влади.

Прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Необхідність протипоставити різнобічність та гуманізм особистості лікаря.

Осмислення феномену старості та шляхи подолання самотності у творчості римських стоїків. Проблеми смерті у творах Сенеки. Життя як боротьба у поглядах Марка Аврелія. Поглиблення екзистенційної межовості геронтологічного полюса в умовах суспільної кризи.

Аналіз трагічних подій на українському Сході крізь призму філософсько-дискурсивного аналізу. Аналіз особливостей дискурсивної інтерпретації трагічних подій на українському Сході, передусім тих, що найчастіше висвітлюється в засобах масової інформації.

Дослідження проблеми формування екологічної культури як імперативу виживання сучасної людини. Характеристика процесів формування екологічної культури на двох рівнях - індивідуального та суспільного буття з виокремленням особливостей кожного з рівнів.

Положення про єдність біосфери і людства, вирішальна роль людини у розвитку планети. Розгляд причини й наслідки дисгармонії стосунків людини і природи як джерело екологічного неблагополуччя, що порушує нормальний розвиток людини, як біосоціальної істоти.

Аналіз поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Можливості філософського осмислення сенсу життя у любові крізь призму агапелогічного підходу. Реалізація любові як сенсу життя в контексті соціальної реальності сучасного суспільства.

Аналіз змін у житті людини й суспільства завдяки бурхливому розвитку технологічної культури. Комунікативне буття, осмислення світової філософської думки з питань комунікації. Зворотний зв’язок та досягнення взаєморозуміння між учасниками спільноти.

З’ясування змісту поняття "особистість", викладеного у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяева, Е. Муньє). Спростування тези про неможливість формування у свідомості китайців уявлень про "особистість" у його європейському тлумаченні.

Вплив мистецтва постмодерну на свідомість особливості в сучасному економічному суспільстві на прикладі реклами. Вивчення її філософсько–естетичних тенденцій, перспективність її дослідження в повсякденній практиці із застосуванням естетичних методів.

Філософське розуміння тогочасної дійсності Григором Тютюнником. Особливість дослідження тяжкої долі людини, швидкоплинного часу та людської одинокості. Самотність людини як глобальна проблема. Основна характеристика новели "Дивак" Григора Тютюнника.

Характеристика формування національно-мовленнєвої особистості, яка б володіла вміннями й навичками у соціально прийнятній мовленнєвій формі виражати свої потреби, інтереси, можливості. Дослідження поняття комунікації та мови у філософії Юргена Габермаса.

Суспільна свідомість як сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і система суспільних відносин. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.