Повторение элементов музыкального языка. Рассмотрение ритмического остинато в контексте эволюции мышления современных музыкантов. Исследование коммуникативной функции музыки. Взаимодействие ритмического остинато с другими элементами музыкального языка.

Основні способи ритміко-синтаксичної організації віршованих текстів англомовних католицьких молитов. Сугестивний потенціал та поняття текстових атракторів та репелерів. Характеристика сукупності парадигматичних кореляцій, що чергуються у рядках.

Суть специфіки виконання ритму у флейтовій музиці XVIII століття. Правила роботи з ритмом, що подані у старовинних трактатах для флейти. Динаміка розвитку поглядів на проблему ритмічної альтерації у флейтовому виконавському мистецтві XVIII століття.

Реформування шкільної освіти в більшості країнах світу - процес, що передбачає вдосконалення змісту та організацію системи фізичного виховання дітей та молоді. Характерні особливості використання руху, ритму та музики в ритмічній гімнастиці Кнессів.

Аналіз різних підходів до визначення ритмічної групи як базової одиниці ритму мовленнєвого потоку, що відіграє безпосередню роль у складоподілі англійського мовлення. Дослідження смислової й енклітичної тенденції виділення ритмічних груп у висловленні.

Проблеми побудови і сприйняття віршованого мовлення. З'ясування за допомогою інструментального дослідження особливостей ритмічної організації вірша Лесі Українки "Contra spem spero" та його перекладу англійською мовою. Членування поетичного твору.

Особливості добових ритмів кислотоутворюючої та моторної функцій шлунка у хворих похилого віку на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Дослідження зв’язку між кислотоутворенням, парасимпатичним тонусом та моторною функцією шлунка в міжтравний період.

Ритм як складовий компонент композиції кадру. Дослідження українського прозаїка та теоретика кіно Л.Г. Скрипника "Нариси з теорії мистецтва кіно" 1928 року, де автор визначає різновиди ритму і аналізує особливості їх застосування при композиції кадру.

Особливості ритму прозолірики О. Кобилянської "Акорди". Визначення недоцільності винесення на перший план у жанровому термінотворенні формальних характеристик типів письма. Цикл філософської інтимної прозолірики, що складається з чотирьох частин.

Методологічний аспект значення музичних занять для розвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Методичні вправи на засвоєння простих ритмічних малюнків фонематичного складу слова. Ілюстрація відбиття ритму в мовленні конкретними музичними прикладами.

Через аналіз ритмомелодики доведено експресіоністичний характер віршів у прозі В. Стефаника. Наголошується контрастність ритміко-інтонаційного членування внаслідок спорадичної появи метрично організованих фрагментів на тлі прозового висловлювання.

Выявление основных приемов, характерных для "ритмической прозы" и "орнаментальной прозы". Характеристика ритмообразующих принципов в "Слугах старого века" И.А. Гончарова. Использование лексико-звуковых и грамматических повторов в "ритмической прозе".

Роль развития ребенка средствами музыки и ритмопластических движений в развитии творческой и гармонично-успешной личности ребёнка. Разработка системы упражнений, способствующих развитию музыкальных и ритмопластических способностей младших школьников.

Понятие ритмов в природе. Ритмы Земли и Луны. Ритмы Земли и Солнца. Орбитальное вращение Земли. Сезонные изменения и климат. Магнитное поле Земли и его изменения. Ритмы и физические поля организма. Функциональное состояние биологических ритмов человека.

Ритм как упорядочение времени, его главные свойства и признаки, физическое обоснование и значение, сравнение двух видов – космических и биологических. Общая характеристика волны и ее главных форм – упругой и электромагнитной. Характер волновых явлений.

Обзор различных точек зрения по проблеме семиотического осмысления кода, его функциональности в тексте. Проблема риторического кода как ментальной парадигмы. Анализ текстов масс-медиа в риторическом аспекте - форма исследования публицистического дискурса.

Понятие ораторского искусства и риторики. Основные качества, которые отличают ораторскую речь от других видов речи. Виды риторики, законы и категории. Эффективность речи и успех речевого общения в различных ситуациях. Законы современной общей риторики.

Основные этапы развития риторики как науки и искусства. Античный период - аристотелевская концепция. Ораторская практика Древней Руси. Роль в развитии риторики М.В. Ломоносова. "Правила высшего красноречия" М.М. Сперанского. Русская риторика XIX–ХХ вв.

Предмет, структура риторики или филологической дисциплины, изучающей искусство речи, правила построения художественной речи, ораторское искусство, красноречие. Общая, частная, тематическая риторика. Принципы публичного выступления в процессе коммуникации.

Специфіка аргументації публіцистичного тексту, визначення її ролі у переконуванні реципієнтів. Система доказів, що використовується з метою зміни позиції чи переконування адресата. Принципи композиції та спілкування. Потреба в новому красномовстві.

Аналіз специфіки аргументації публіцистичного тексту, визначення її ролі у переконуванні реципієнтів на прикладі української публіцистики кінця XVI – початку XVIІ ст. Характеристика джерельної бази, з якої українські полемісти запозичували аргументи.

Исследование истории возникновения риторики, концепций и элементов аристотелевской риторики. Анализ систематических исследований важнейших проблем ораторского искусства, связанных с аргументацией. Характеристика необходимых условий убедительности речи.

Краткая история доаристотелевской риторики. Ораторское искусство Греции IV века. "Риторика" Аристотеля (определение, место, аналитика и диалектика как теоретическая база). Процесс убеждения (способы и приёмы убеждения). Стиль речи, эмоциональная сторона.

Риторика как филологическая дисциплина, изучающая теорию красноречия и способы построения выразительной речи. Основные риторические средства деловой беседы. Основы делового этикета и деловой беседы как риторического жанра. "Малые жанры" деловой беседы.

Причины возникновения риторики как науки. Использование в речевом процессе пространной и пышной речи, изобилующей разнообразными эпитетами, метафорами, сравнениями. Первые учителя греческой риторики: Лисий, Сократ и Платон. Демосфен – мастер устной речи.

Два основных стиля в древнеримской риторике: аттицизм и азианизм, их характеристика и особенности. Эллинистическая риторика, ее части. Римская школа красноречия. Краткая биография выдающегося древнеримского оратора, политика, философа, писателя Цицерона.

Історія становлення риторики, її значення та прояви у житті та професійній діяльності педагогів минулого та сучасності. Майстерне володіння словом у духовних закладах освіти. Поняття “педагогічного голосу". Невербальні засоби: рух, міміка, жести, паузи.

Обоснование и осмысление "фигур риторики" творчества П.И. Чайковского с позиции изучения внутритекстовых отношений его произведений. Анализ организации вокальных и камерных сочинений. Корреляция вербального и музыкального уровней поэтики в романсах.

Искусственные приемы, позволяющие поддерживать общую готовность к работе с аудиторией. Выдающиеся ораторы классической эпохи в области судебного красноречия. Характеристика основных этапов развития риторики в России, представители теории красноречия.

Значение трудов М.В. Ломоносова для развития славянской филологии. Перечень задуманных работ. Церковнославянские элементы и элементы живой народной речи в нормах литературного языка. "О пользе книг церковных в российском языке". Риторика М.В. Ломоносова.