Засоби несловесної передачі емоційних станів людини (почервоніння, збліднення, зміна ритму дихання), які слугують засобами обміну інформації між людьми. Класифікація невербальних засобів. Роль очей у спілкуванні. Параксодика та екстралінгвістика.

Аналіз "невербальної" семантики стійких виразів української та білоруської мов. Виокремлення невербального коду, який постає ілюстратором поведінкових тактик мовлян. Розгляд етнокультурного фону фразем, їх здатності передавати емоційні стани носіїв мови.

Загальне уявлення про мову жестів та родоначальників невербальної комунікації. Вроджені, генетичні, набуті, культурно обумовлені невербальні сигнали та їх тлумачення. Вираження емоцій за допомогою міміки обличчя на прикладі здивування, страху та гніву.

Аналіз проблем невербальних засобів спілкування, їх класифікації та особливостям національних стилів комунікативної невербальної поведінки. Дослідження невербальних засобів управління персоналом, які використовуються в процесі ділового спілкування.

Розгляд відмови як комунікативного акту, що функціонує за умов безпосереднього мовленнєвого спілкування і є реакцією на репліки директивного чи комісивного типу. Розмежування авторського мовлення у формі ремарок і мовлення героїв у вигляді реплік.

Спілкування як особливого роду діяльність. Особливості невербальної мови. Паралінгвістична кінесика як деяка частина вербальної комунікації. Основні жести, що відображають внутрішній стан людини. Рух рук і тіла. Можливість підробити мову рухів.

Визначення поняття "невербальна комунікація", основні засоби невербальної комунікації. Використання жестів у комунікативній взаємодії педагога і учня. Застосування альтернативних засобів комунікації у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Аналіз ролі невербальної комунікації та її компонентів на заняттях з іноземної мови у школі. Огляд основних невербальних засобів та їх практичного застосування у навчанні іноземної мови. Вправи для засвоєння учнями невербальних явищ іноземної культури.

Дослідження мовних одиниць, які характеризують спільні та відмінні риси комунікації російських чиновників різних рівнів у романі Ф.М. Достоєвського "Ідіот". Розгляд невербальної поведінки персонажів художнього твору повної соціальної групи чи статусу.

Сутність невербальних засобів спілкування. Кінесичні особливості невербального спілкування: жести, пози, міміка. Поняття проксемічних особливостей невербального спілкування. Зональні простори та їх практичне використання. Специфіка візуального контакту.

Детальне дослідження наявних в англомовному художньому дискурсі типів невербальних позначень "віку людини", що функціонують як поведінкові дескриптори і дескриптори зовнішності. Найбільша диференціація засобів позначення віку в межах кінесичних модулів.

Мовленнєвий жанр вибачення в німецькій мові. Дослідження невербальної поведінки інтерактантів у ситуації вибачення. Аналіз позамовних засобів реалізації мовленнєвого жанру "вибачення" - екстралінгвальних, просодичних, кінесичних, проксемічних, такесичних.

Дослідження категорії згоди/незгоди з позиції невербальної комунікації та класифікація їх видів. Дослідження невербальних каналів зв'язку представлених кінетичними, мімічними та проксемічними засобами, переймання ними головних комунікативних функцій.

Опис невербальних засобів реалізації категорії інтертекстуальності в кінотекстах Д. Брауна. Висвітлення літературою видів мистецтва, тобто фіксацію в художньому творі іномедійних вкраплень. Зростання ролі візуальної інформації та комп’ютерної графіки.

Сукупність номінацій невербальних маркерів в англійському, українському і російському дискурсі антиутопії. Невербальні засоби передачі думок та почуттів як одні з найважливіших для досягнення впливу. Збіг мімічних, кінесичних засобів спілкування.

Загальні відомості про невербальне спілкування. Особистісний простір та його значення для людини. Характеристика очей як "дзеркала душі", роль погляду в особистому та діловому житті, значення деяких жестів. Особливості метамови або як читати між рядками.

Опис системи знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних формою виявлення. Аналіз екстра-паралінгвістичних, оптико-кінетичних та проксемічних невербальних засобів спілкування. Організація простору комунікативного процесу.

Визначення поняття невербального спілкування (мови жестів), опис його видів: кінестика (хода, поза, жести, міміка та візуальний контакт). Голосові характеристики: такесика, проксеміка та дистанція. Невербальні засоби підвищення ділового статусу.

Поняття невербальної комунікації та класифікація засобів спілкування. Кінесика та особливості спілкування жестами, міміка як прояв емоційного стану людини. Значення зорового контакту під час розмови. Аналіз культурних традицій та комунікативної поведінки.

Характеристика спілкування як особливого роду діяльності. Аналіз особливостей невербальної комунікації. Характеристика ролі міміки, пантоміміки та жестів у невербальній комунікації. Аналіз проксеміки як системи організації простору і часу спілкування.

Поняття про невербальну комунікацію. Класифікація невербальних засобів спілкування. Кінесика та проксеміка. Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування. Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки. Етикет ділового спілкування.

Проблема видів невербальних засобів, що слугують для характеристики персонажу художнього твору. Аналіз невербальних засобів комунікації у творі Гоголя "Вій" українською та англійською мовою, національні особливості поведінки персонажів-українців.

Дослідження синкретизму міфологічного світосприйняття предків українців. Відродження та примноження духовних витоків українського народу. Різдвяні свята як невербальні коди спілкування. Значення ритуальних дій членів родини та предметів під час Різдва.

Загальна характеристика обрядового дискурсу, частиною якого є ритуал. Аналіз поняття "народний календар" і свята за такми календарем. Опис символічних дій та предметів учасників сімейного свята Різдва зважаючи на синкретизм міфіологічного сприйняття.

Зміст концептів невербальної комунікації, які функціонують у тексті. Системний аналіз мови тіла у творі за допомогою модальних (кінесики, гаптики, проксеміки) та функціональних (ілюстраторів, регуляторів, емоційних виразів, екстерналайзерів) понять.

Статус мовчання як силенціальний компонент невербальної комунікації. Особливості засобів його екстеріоризації на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу. Образно-експресивні та синтаксичні стилістичні засоби позначення невербального феномена.

Вивчення статусу мовчання як силенціального компонента невербальної комунікації, засобам екстеріоризації на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Наявність у домені мовчання адґерентних понять. Когнітивні доробки, зареєстровані в мовній картині.

Взаимосвязь между голосом и слухом. Умение распознавать интонации в голосе. Виды жестов: ритмические, эмоциональные, указательные, изобразительные и символические. Выражение лица как один из показателей чувств говорящего. Национальный характер жестов.

Невербальное общение как самая важная часть коммуникации: взгляд, улыбка, поза. Мимика и жесты в оценке окружающими уровня воспитанности, их особенности в разных странах. Типы рукопожатий как проявление характеров, формы приветствий народов мира.

Необходимость понимания языка мимики и жестов собеседника в процессе общения. Национальные особенности невербального общения. Использование мимики в качестве эффективного метода невербального общения. Характеристика телодвижений человека в общении.