Розгляд наративних особливостей двох редакцій поеми Т. Шевченка "Відьма" та пов'язаних з ними семантичних пластів. Інтонаційна різноманітність і лексико-синтаксична колоритність мовлення персонажів. Трактування сутності та клейнодів людської долі.
Аналіз особливостей наративних експериментів у романах Ієна Мак’юена, що має на меті виявлення жанрового і поетико-стильового новаторства автора. Характеристика різноманітних варіантів "множинного кодування", характерного для літератури межі ХХ - ХХІ ст.
Дослідження наративних моделей в оповіданнях В. Вільямса — відомого американського поета-модерніста, прозовий доробок якого тривалий час залишався поза увагою літературознавців. Специфіка творчості автора, що поєднував медичну практику і мистецтво слова.
Специфіка постструктуралістських та синергетичних концепцій наративної ідентичності особистості та її нелінійної динаміки трансформації, а також визначення її ролі для методології історико-філософського дослідження. Розвиток людства в сучасній культурі.
Виокремлено види репрезентації наратора у постмодерністських романах Барнса та Етвуда. Виявлено специфіку функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як своєрідного способу повістування та втілення постмодерністського принципу.
Особливості наративної мотивації автобіографічної прози М. Еміса на прикладі роману "Досвід". Наповнення образів індивідуалізованими світовиявами відбувається за рахунок неординарних ходів М. Еміса щодо формування техніки викладу художнього матеріалу.
Розкриття особливостей наративної мотивації прози Мартіна Еміса на прикладі роману "Досвід". Наповнення образів індивідуалізованими світовиявами відбувається за рахунок неординарних ходів М. Еміса щодо формування техніки викладу художнього матеріалу.
Наративна напруженість як складник загальної програми інтерпретації художнього тексту, програма, мапована письменником у вербальній тканини тексту. Когнітивне мапування як психологічні процеси, пов’язані з обробкой та кодуванням інформації про світ.
Розгляд проблематики роману Ю.І. Крашевського "Діти віку" та її актуальності для наших часів, через поетику аналіз наративної організації тексту як способу розв’язання головного конфлікту твору. Діалогічні відносини роману з творами інших письменників.
Розглядання у широкому літературному контексті проблематики роману Ю.І. Крашевського "Dzieci wieku" ("Діти віку"), причини її актуальності для наших часів. Дослідження наративної організації тексту як спосіб розв'язання головного конфлікту твору.
Причини кризи персональної ідентичності в сучасну епоху. Роль нараційного дискурсу у формуванні ідентичності. Прояв наративних стратегій самоідентифікації в наш час. Специфіка конструювання наративної ідентичності під впливом мейнстріму масової культури.
Причини та наслідки кризи персональної ідентичності в сучасну епоху. Історична роль нараційного дискурсу у формуванні ідентичності та самоідентифікації в наш час. Специфіка конструювання наративної ідентичності під впливом мейнстріму масової культури.
Виявлення компонентів поетики американського поета, прозаїка, есеїста, літературного редактора й критика Едгара Аллана По. Аналіз факторів, що впливають на наративну різноманітність художніх творів. Розгляд понять "наративна перспектива", "фокалізація".
Дослідження специфіки нарації в повісті О. Деркачової "Танго. Історія кохання", що оприявнюють особливості оповіді відповідно жіночому й чоловічому світосприйняттю, ключові відмінності між названими типами письма. Аналіз властивої персонажам оповіді.
Вплив обмежуючих культурних історій на життя людей, розширення та збагачення власних життєвих наративів. Робота з життєвими історіями клієнтів, проблемні випадки, створення альтернативних оповідань. Простір для вибору кращих напрямків розвитку людини.
Поняття та етапи формування наративів. Основні принципи наративної терапії. Цілі та особливості проведення екстерналізації. Забезпечення партнерства та співробітництва при роботі психолога з клієнтом. Дослідження глибинної суті та проблем особистості.
Обґрунтування універсальності наративної методології для самопрезентації людини в умовах постмодерного інформаційного суспільства. Аналіз філософських підстав герменевтичного саморозуміння як єдино можливого способу реалізації практичної ідентичності.
Аналіз підходів до класифікації методів дослідження медіатексту/дискурсу. Теоретична база методу наративної семіотики. Характеристика поверхневих і глибинних наративних структур тексту. Важливість актантів і ізотопів як факторів спрямованості наративу.
Аналіз підходів до класифікації методів дослідження медіатексту/дискурсу, узагальнення завдань його аналізу. Теоретична база методу наративної семіотики. Характеристика поверхневої і глибинної наративних структур тексту. Важливість актантів та ізотопів.
Сучасні підходи до класифікації, методів дослідження медійних текстів. Теоретична база наративної семіотики. Важливість актантів та ізотопів як чинників спрямованості наративу. Традиційні методи лінгвістичного аналізу: морфологічний, синтаксичний.
Зміст терміна "наративна стратегія". Особливості мовотворчості письменників у Франції. Сутність лінгвокогнітивних механізмів концептуалізації наративної стратегії "дзеркало" як однієї з домінант французького художнього текстотворення XVIII століття.
Аналіз міметичних та дієгетичних елементів художніх текстів. Семіотична система гральних та гадальних карт. Способи реалізації карткових пасьянсів у змістовому та формальному пластах роману "Таємничий пасьянс". Інтерпретація викладеного ряду карт Таро.
Особливості наративної структури роману Б. Житкова "Віктор Вавич" (1926-1931, опубл. 1999). Використання моделі комунікативних інстанцій у характеристиці постаті титульного персонажа Віктора Вавича. Конструювання образу героя наративними засобами.
Виявлення та ааналіз відповідності між "основними" та "вставними" текстами, яку забезпечує не лише зовнішній сюжет, а й сам спосіб нарації у роману Дж.М. Кутзеє "Елізабет Костелло". Дослідження та характеристика видів літературної саморефлексії.
Розгляд побудови наративної структури роману Роберта Вальзера, неоднорідність якої як характерна ознака індивідуально-творчої манери автора зумовлює смислову багатозначність тексту, надає іронічної тональності, сприяє когнітивно-рецептивній активності.
Дослідження неоднорідності наративної структури, що сприяє іронічній тональності тексту. Характеристика взаємодії аукторіального та персонального типів наративної інстанції роману Роберта Вальзера "Помічник" на основі комплексного вивчення тексту.
Загальні закономірності наративної стратегії художньої прози М. Хвильового. Відношення між наратором і персонажем. Особливості моделювання і система персонажів епіки письменника шляхом бінарного протиставлення між шизофренічним та невротичним наративом.
Аналіз різноманіття наративних методологій у сучасній українській протестантській теології, виявлення інструментів, які можуть бути використані при релігієзнавчому аналізі текстів. Розбіжності між протестантською самопрезентацією наративних джерел.
Визначення шляхів рефлексії наративного виявлення метаонтологічного виміру особистісності, що були второвані у культурному просторі традиціоналізму. Осягнення Богодухновенного наративу як форми безумовно-достовірного передання Богоодкровенної істини.
Результати наративного дослідження базової життєвої позиції студентів ВНЗ. Студентські автонаративи за емоційно-нейтральним, емоційно-позитивним, емоційно-негативним, амбівалентним типами. Формування базової життєвої позиції студентів у кожному з них.
