Дослідження проблеми наративного конструювання особистісного досвіду як смислової інтеграції окремих подієвих блоків життя індивіда в зв’язну цілісність шляхом мовленнєвих практик у процесі особистісного смислотворення. Види наративного конструювання.

У статті йде мова про те, що динамічний розвиток інформаційного соціуму та нових технологій перетворення інформації зумовлює необхідність створення сприятливих умов для застосування наративного навчання. Дано визначення поняттям наративного навчання.

Аналіз промов та виступів одного з яскравих представників п’ятого покоління керівництва КНР - міністра закордонних справ КНР Цінь Ґана. Доведено, що Китай має власну теоретичну та філософську базу розвитку держави, володіє наративним інструментарієм.

Війна путінського режиму проти Української держави. Комплекс теоретичних підвалин для наукового розроблення геостратегії Української держави поза контекстом популізму та примітивних кліше. Факти блюзнірства і малоросійства в наукових публікаціях.

На підставі авторської концепції геостратегії застосовано наративний аналіз для дослідження прикладних політичних проблем в міждержавній комунікації, на прикладі війни путінського режиму проти Української держави. Порізнення геополітики і геостратегії.

Аналіз стану інноваційного та науково-технічного потенціалу України. Засоби інформаційного та аналітичного забезпечення стратегічного розвитку суб‘єктів ринку на мікро-, мезо- та макрорівнях. Механізми державного регулювання інноваційної діяльності.

Дослідження наративних моделей та поетика психологізму в малій прозі В. Симоненка. Визначення проблематики та основні художні особливості оповідань письменника. Елементи психологічного портрета та пейзажу, їх роль розкритті внутрішнього світу Ониськи.

Інтертекстуальна організація наративного дискурсу у прозі Ю. Косача, І. Костецького та В. Домонтовича. Внутрішня взаємозумовленість компонентів художньої комунікації. Шляхи оновлення наративних практик у модерністичній літературі мурівського періоду.

Сутність, особливості літературної казки як жанру авторського твору, який визначає оригінальні способи вирішення різноманітних проблем за допомогою фантастичного, алегоричного відображення подій, образів. Різновиди літературної казки; вплив на особистість

Засоби самоідентифікації і досягнення людиною своєї ідентичності. Теоретико-методологічна розробка феномену наративу, вивчення його природи, принципів та особливостей. Аналіз взаємозв’язку автобіографічних наративів та різних видів пам’яті людини.

Дослідження образу давньоєгипетських божеств - дітей Хора як захисників померлого й Осіріса. Реконструкція й інтерпретація наративного образу месників на підставі аналізу складової глав Книги мертвих (137А та 151) та інструкції із заупокійних ритуалів.

Виділення наративної стильової спрямованості вираження як специфічної ідеалізуючої особливості широти стильових інтересів слухачів. Представлення музики рококо в поєднанні з стилістикою німецького-італійського, слов'янського бароко, класицизму й ампіру.

Загальна характеристика елементів критики історичного наративу. Розгляд головних настанов у форматі парадигм, які зумовили наративний поворот в історичній науці. Знайомство з особливостями та проблемами формування поняття наративізму в філософії історії.

Розгляд лінгвостилістичних характеристик порядку слів, авторських типів зв'язків у реченні та критеріїв вияву оповідача. Знайомство з наративними особливостями художніх текстів Є. Пашковського. Аналіз діяльності американського лінгвіста В. Лабов.

Дослідження епістолярної спадщини Інокентія (Борисова) та спогадів про нього сучасників. Розгляд внеску архієпископа у розвиток історичної науки та просвітництва. Аналіз налагодженої Владикою організації процесу відбудови християнських святинь Криму.

Наратив - поняття постмодерністської психології, яке фіксує процесуальне самоздійснення особи як спосіб буття авторського тексту. Ранні дисфункційні схеми - моделі життя, що впливають на когніції, спогади, поведінку та сприйняття соціальних ситуацій.

Визначення концептуальної складової творчості композитора М. Шуха у контексті специфіки постмодерністського наративу. Встановлення у творчості М. Шуха сутності терапевтичних підходів у розумінні ролі музики. Сутність мовного контенту творчості.

Новітні форми побудови композиційних структур. Трактування естетичної сутності художнього образу, що містить ідеологію, сформовану певною спільнотою, яку й обслуговує. Дослідження процесу відродження старовинних міфологізованих історичних образів.

Загальна характеристика шістдесятництва як унікального явища в українській літературі ХХ століття. Повісті й романи Є. Гуцала з наратологічних позицій. Типові наративні моделі прози письменника з домінуванням першоособової та третьоособової нарації.

Характерні наративні риси першої збірки малої прози українського письменника С. Яричевського. Особливості формування індивідуального тематичного стилю митця, який відображає сецесійні процеси в українській літературі на тлі європейських мистецьких рухів.

Становлення парадигми наративного дискурсу. Наратологічний аналіз творів сучасної української прози (кінця ХХ – початку ХХІ століття). Визначення моделей побудови наративів сучасних авторів. Дослідження типів нарації у структурі аналізованих творів.

Визначення наративних моделей, їх складових, загальних особливостей на прикладі прози В. Підмогильного. Основні риси наративних моделей творів письменника в аспекті розгортання дії і в аспекті оповідування. Відношення між наратором та абстрактним автором.

Аналіз текстів В. Підмогильного в аспекті функціонування в них наративних моделей, характеристика основних складових. Основні риси творів письменника в аспекті розгортання дії та в аспекті оповідування. Визначення головних видів наративних моделей.

Характеристика основних категорій наратології, які виходять за рамки традиційної поетики. Аналіз аналепсисів і пролепсисів в оповіданні "Гей, ти, бочечко...". Розгляд особливостей оповідної манери В. Винниченка, самоусунення автора завдяки фокалізації.

Наративні аспекти сучасного шевченкознавста, такі як маска автора і багатосуб’єктність оповідної структури. Типи нараторів і їх значення в поемах Т. Шевченка. Взаємодія наратора (мовлення) і фокалізатора (бачення) в творах "Катерина" та "Гайдамаки".

Концептуально-світоглядні особливості роману "Хмарний атлас" Д. Мітчелла. Вплив теорій про реальність на особливості сюжету твору. Принципи жанрової дифузії та гібридизації, стратегії фрагментації наративу, форми іманентного зв’язку між його частинами.

Структурний аналіз текстів художньо-біографічної прози. Вивчення їх наративних особливостей. Дослідження характеру взаємодії автора й читача на текстовому рівні. Визначення типологічних характеристик змістовно-смислових та формалізованих життєписів.

У статті висвітлюються основні способи вписаності складових міфолорного простору в художній простір роману-легенди С. Момадея "Шлях до гори дощів". Надано визначення поняттям "міфолорний образ", "міфолорно-авторський образ", "міфолорних простір".

Закономірності наративної моделі художньої прози Михайла Яцківа, принцип вираження абсурдної свободи засобами піднесеного в його декадентській поетиці. Специфіка трансформації структур сюжету, композиції та жанру під впливом абсурдної свідомості.

Постмодернізм як літературний напрям нової культурно-історичної епохи. Розглядається композиція роману Джона Фаулза як чотирирівнева наративна структура. Наративні стратегії та їхнє втілення у тексті роману. Зв'язки між усіма структурними рівнями.