Механізм ринкової рівноваги в системі ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Ринковий попит

1.1 Ринок і закон попиту

1.2 Зміна та взаємозв'язок попиту та пропозиції

Розділ 2. Характеристика та аналіз фінансових результатів попиту продукції ТОВ «ХЗБМ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз динаміки та структури фінансових результатів діяльності підприємства

2.3 Факторний аналіз прибутку підприємства

Розділ 3. Напрямки і резерви покращення фінансових результатів попиту продукції ТОВ «ХЗБМ»

3.1 Резерви збільшення прибутку підприємства

3.2 Пропозиції щодо покращення фінансових результатів

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність теми роботи. «Пропозиція» і «попит» - два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища. Як відомо, у ринковій економіці попит визначає пропозицію. Але це зовсім не означає, що пропозиція менше по своїй значимості, ніж попит. Його вивчення так само необхідне для правильного розуміння і рішення проблем, що постають перед економістами та менеджерами. Як поставити виробництво, щоб воно приносило максимальний прибуток? Як знизити витрати? Як створити план діяльності фірми на майбутнє? Що краще: продовжувати виробництво або пора зупинити підприємство? Це дуже важливі питання, від вирішення яких залежить доля підприємства зокрема і держави в цілому. Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни - все це зумовлює виживання і успішну роботу підприємства, що створює актуальність теми роботи.

Мета даної роботи полягає у дослідженні механізму ринкової рівноваги в системі ринкової економіки.

Об'єктом дослідження роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предметом дослідження - механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

- Охарактеризувати взаємозв'язок попиту і пропозиції та його роль в механізмі досягнення ринкової рівноваги;

- Дослідити види та зміни ринкової рівноваги;

- Здійснити аналіз конкретного ринку.

Для дослідження даної проблематики використовуються наступні методи: аналітичний, розрахунковий та метод єдності аналітичних і синтетичних підходів.

РОЗДІЛ 1. РИНКОВИЙ ПОПИТ

1.1 Ринок і закон попиту

Ринок - непрямий, опосередкований взаємозв'язок між виробниками і споживачами продукції у формі купівлі-продажу товарів, сфера реалізації і товарно-грошових стосунків, а також вся сукупність засобів, методів, інструментів, організаційно-правових норм, структур т.д., що забезпечують функціонування таких стосунків. Ринок - це єдина система стосунків купівлі-продажу, структурними елементами якого є ринки товарів, капіталів, робочої сили, коштовних паперів, ідей, інформації і так далі. Ринок - основа ринкової економіки.[7, с. 713]

Ринок - це інструмент, або механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг, Одні ринки є локальними, тоді як інші носять міжнародний або національний характер. Деякі відрізняє особистий контакт між пред'явником попиту і постачальником, а інші є безособовими - на них покупець і продавець ніколи не бачать або зовсім не знають один одного.

Стан ринку визначається співвідношенням величини попиту і пропозиції.

Попит і пропозиція - взаємозалежні елементи ринкового механізму, де попит визначається платоспроможною потребою покупців (споживачів), а пропозиція - сукупністю товарів, запропонованих продавцями (виробниками); співвідношення між ними складається в назад пропорційну залежність, визначаючи відповідні зміни в рівні цін на товари.

Попит зображається у вигляді графіка, що показує кількість продукту, яка споживачі готові і в змозі купити за деякою ціною з можливих протягом певного періоду часу цін. Попит виражає ряд альтернативних можливостей, які можна представити у вигляді таблиці. Він показує ту кількість продукту, на яку (за інших рівних умов) буде пред'явлений попит при різних цінах. Попит показує кількість продукту, яку споживачі купуватимуть за різними можливими цінами. Ціна попиту - максимальна ціна, по якій споживач готовий купити дану продукцію[7, с. 713].

Величини попиту повинні мати певне значення і відноситися до певного відрізку часу. Корінна властивість попиту полягає в наступній: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту. Бувають випадки, коли практичні дані противоречат закону попиту, але це не означає його порушення, а тільки порушення допущення за інших рівних умов.

Зворотну залежність між ціною продукту і величиною попиту можна змалювати у вигляді простого двомірного графіка, що показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну на вертикальній осі.

Приміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальній - це економічна традиція. Математик помістив би ціни на горизонтальній осі, а величину попиту на вертикальній, оскільки ціна - це незалежна змінна, а величина попиту - залежна змінна[37, с. 407].

Рис. 1.1 - Графік ціни та попиту

Кожна точка графіка є конкретною ціною і відповідною кількістю продукту, яку споживач вирішив купити за даною ціною. Графік відображає всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту в своїх прибудовах. Закон попиту знаходить віддзеркалення в низхідному напрямі кривої попиту. Графік дозволяє чітко представити певний зв'язок ціни і попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.

На будь-якому ринку виступає багато покупців, тому доцільно говорити про ринковий попит. Перехід від шкали індивідуального попиту до шкали ринкового попиту може бути легко здійснений по засобах підсумовування величин попиту, що пред'являється кожним споживачем при різних можливих цінах. Ми просто поєднуємо криві індивідуального попиту по горизонталі, аби вивести загальну криву попиту.

1.2 Зміна та взаємозв'язок попиту

Ціна служить найважливішою детермінантної кількості будь-якого продукту, що купується, але існують і інші чинники, які впливають на покупки. Вони називаються неціновими детерминантами. Коли вони дійсно змінюються, відбувається зрушення кривої попиту. Тому їх також називають чинниками зміни попиту. Зміна однієї з детерминант змінює положення кривої попиту. Якщо споживачі виявляють бажання і здатність купувати більшу кількість даного товару по кожній з можливих цін, то сталося збільшення попиту і крива попиту змістилася управо. Зменшення попиту відбувається тоді, коли із-за зміни в одного його детермінантне (або більш) споживачі купують меншу кількість продукту по кожній з можливих цін, це вабить скорочення попиту і зсув кривої попиту вліво.

Розглянемо вплив нецінових детерминант:

1. Споживчі смаки. Сприятлива для даного продукту зміна споживчих смаків або переваг, викликана рекламою або зміною моди, означатиме, що попит зріс за кожною ціною. Несприятливі зміни в перевагах споживачів викличуть зменшення попиту і зсув кривої попиту вліво. Технологічні зміни у вигляді прояву нового продукту здатні привести до зміни споживчих смаків. Приклад: фізичне здоров'я стає усе більш популярним, а це підвищує попит на кросівки і велосипеди[6, с. 342].

2. Число покупців. Збільшення на ринку числа покупців обумовлює підвищення попиту. А зменшення числа споживачів знаходить віддзеркалення в скороченні попиту. Приклади: японці скорочують імпортні квоти на американське телекомунікаційне устаткування, тим самим, підвищуючи попит на таке устаткування; зниження рівня народжуваності зменшує попит на освіту.

3. Дохід. Дія попит зміни грошового доходу складніше. Відносно більшості товарів підвищення доходу наводить до збільшення попиту.

Товари, попит на яких змінюється в прямій залежності із зміною грошового доходу, називаються товарами вищої категорії, або нормальними товарами.

Товари, попит на яких змінюється в протилежному напрямі, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії. Приклади: збільшення доходів підвищує попит на такі нормальні товари, як вершкове масло, омари, філе, і знижує попит на такі товари нижчої категорії, як капуста, ріпа і ношений одяг.

4. Ціни на зв'язані товари. Чи приведе зміна ціни на зв'язаний товар до підвищення або зниження попиту на даний продукт, залежить від того, чи є цей родинний товар замінником нашого продукту (взаємозамінним товаром) або супутнім йому (взаємодоповнюючим товаром). Коли два продукти взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на іншій існує прямий зв'язок. Коли два товари є взаємодоповнюючим, між ціною на один з них і попитом на іншій існує зворотний зв'язок. Багато пар товарів є незалежними, самостійними товарами, зміна ціни на один дуже мало вплине або зовсім не вплине на попит на іншій. Приклади: зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення скорочує попит на поїздки автобусним транспортом (взаємозамінні товари); скорочення ціни на відеомагнітофони підвищує попит на відеокасети.

5. Чекання. Споживчі чекання відносно майбутніх цін на товари, наявність товарів і майбутнього доходу здатні змінити попит. Чекання падіння цін і зниження доходів веде до скорочення поточного попиту на товари. Зворотне твердження також вірно. Приклад: несприятлива погода в Південній Америці породжує чекання в майбутньому вищих цін на каві і тим самим підвищує поточний попит на нього.

Збільшення попиту, за інших рівних умов (незмінності пропозиції), породжує ефект підвищення ціни і ефект збільшення кількості продукту. Зменшення попиту виявляє як ефект зниження ціни, так і ефект скорочення кількості продукту. Ми виявляємо прямий зв'язок між зміною попиту і витікаючими звідси змінами рівноважної ціни і кількості продукту[9, с. 174].

Рис. 1.2 - Графік величини попиту і пропозиції

Можливі випадки, коли пропозиція і попит змінюються в протилежних напрямах.

Передбачимо, що пропозиція збільшується, а попит скорочується. В даному прикладі поєднуються два ефекти зниження ціни, які дають більше зниження ціни, чим при дії одного з ефектів. Напрям зміни кількості продукту залежить від відносних параметрів зміни пропозиції і попиту (якщо пропозиція більше попиту, то рівноважна кількість збільшується).

Передбачимо тепер, що пропозиція скорочується, а попит зростає. Спостерігаються два ефекти підвищення ціни. Якщо зменшення пропозиції більше, ніж збільшення попиту, рівноважна кількість продукту виявиться менше, ніж воно було первинне.

Можливі також випадки, коли пропозиція і попит змінюються в одному і тому ж напрямі.

Спочатку передбачимо, що і попит і пропозиції збільшуються. Аби визначити зміну рівноважної ціни, потрібно порівняти два ефекти: ефект пониження ціни в результаті збільшення пропозиції і ефект підвищення ціни в результаті збільшення попиту. Якщо масштаб першого ефекту більше масштабу другого, то ціна знизиться. Рівноважна кількість однозначно збільшиться.

Розглянемо одночасне зменшення пропозиції і попиту. Коли масштаби зменшення пропозиції більше масштабів скорочення попиту, рівноважна ціна зростає. Коли ситуація протилежна, рівноважна ціна знижується. Рівноважна кількість продукту однозначно зменшується.

Можуть виникати особливі випадки, коли зменшення попиту і пропозиції з одного боку, і збільшення попиту і пропозиції - з іншою, повністю нейтралізують один одного. У обох цих випадках кінцева дія на рівноважну ціну виявляється нульовою, попит не змінюється.

Якщо попит - це кількість продукції, яка покупець бажає і має можливість купити (тобто платоспроможна потреба), то пропозиція - це та кількість благ, яку продавці готові запропонувати в конкретний час в конкретному місці. Взаємозв'язок, як видимий, в наявності. Об'єктом вивчення в даному випадку може стати якраз та кількість благ X, при якому і попит і пропозиція збіжаться. Пересічення кривих попиту і пропозиції визначає ціну рівноваги (або ринкову ціну) і рівноважну кількість продукції. Будь-яку іншу ціну конкуренція робить нестійкою.

Надлишковий попит або дефіцит, супутній цінам нижче за ціну рівноваги свідчить, що покупцям необхідно платити вищу ціну, аби не залишитися без продукту. Зростаюча ціна буде: 1) спонукати фірми до перерозподілу ресурсів на користь виробництва даного товару; 2) витісняти деяких споживачів з ринку.

Надлишкова пропозиція, або надлишки продукції, що виникають при цінах вище за ціну рівноваги, спонукають продавців, що конкурують один з одним, знижувати ціни, аби позбавитися від зайвих запасів. Падаючі ціни будуть: 1) підказувати фірмам, що необхідно скоротити ресурси що витрачаються на виробництво даної продукції; 2) залучать на ринок додаткових покупців [17].

Таблиця 1.1 - Рух змін категорій попиту та пропозиції

Зміни (за інших рівних умов)	Зрушення кривої попиту	Рух уподовж кривої попиту	Зрушення кривої пропозиції	Рух уподовж кривої пропозиції
1. Зміна цін конкуруючих товарів	+			+
2. Введення нової технології		+	+
3. Зміна моди на товари	+			+
4. Зміна споживчих доходів	+			+
5. Зміна цін на сировині		+	+

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОПИТУ ПРОДУКЦІЇ ТОВ «ХЗБМ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

Організаційно-правова форма підприємства - відкрите акціонерне товариство. Голова правління - Корбут Анатолій Миколайович.

Форма власності змішана - державно-акціонерна. Знаходиться в плані приватизації, доля держави складає 29,79 %.

На даний час на підприємстві працює 522 працівники (станом на 31.10.2010), форма власності - колективна.

Статутний капітал ТОВ «Хмельницький завод залізобетонних матеріалів» складає 190,0 тис. грн. сформований в процесі приватизації підприємства і розподілений на 760000 акцій по 0,25 грн. кожна.

Завод залізобетонних і будівельних деталей, відноситься до галузі будівництва. Основний вид економічної діяльності виробництво іншої нематеріальної мінеральної продукції.

Хмельницький державний завод залізобетонних і будівельних конструкцій було засновано згідно з наказом № 14 по Хмельницькому будівельному тресту від 31 січня 1956 року. (м. Хмельницький, вул. Заводська, площа 4,79 га). У 1959 році до нього приєднується територія площею 9,85 га по вул. Чорновола, на якій і розмістилися основні потужності (сьогодні виробничі площі підприємства розміщені на трьох ділянках загальною площею 18 га).

Основними напрямками діяльності підприємства є випуск залізобетонних виробів, бетонних конструкцій (цех №1); розчинів вапняного та цементного (цех №2); столярних виробів (цех №3). Продукція підприємства використовується для будівництва житлових будинків, промислових підприємств, індивідуальних будинків, шкіл тощо.

Основна продукція це - плити, фундаменти, перемички, плити огорожі, балконів, опорні подушки, прогони, підвіконники, плінтус, вагонка, пороги, лиштва, дерев'яні двері, металопластикові вікна , тротуарна плитка, бруківка.

Продукція підприємства використовується для будівництва житлових будинків, промислових підприємств, індивідуальних будинків, шкіл тощо.

Крім основної діяльності, ТОВ «Хмельницькзалізобетон» надає такі послуги:

зберігання автотранспорту (автостоянка);

різного роду авто послуги;

послуги лабораторії;

послуги по оренді майна;

послуги з громадського харчування (їдальня).

Маркетингово-збутовою діяльністю займається дочірнє підприємство «Маркет-Збут».

Місцезнаходження підприємства є географічно та економічно вигідним, оскільки знаходиться воно на перетині торгових шляхів, які історично склалися в м. Хмельницькому. До підприємства ведуть асфальтована дорога та залізнична гілка. Підприємство знаходиться неподалік залізничної станції.

Частка ТОВ «Хмельницькзалізобетон» в структурі аналогічних підприємств в Україні складає близько 3 %. Територіальні межі ринку реалізації залізобетонних виробів та бетонних конструкцій - це Хмельницька, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Одеська та Київська області. По статистичним даним ТОВ «Хмельницькзалізобетон» займає 10 % міського ринку столярних виробів (17 найменувань).

Виробничі площі підприємства розміщені на трьох ділянках загальною площею 18 га.

2.2 Аналіз динаміки та структури фінансових результатів діяльності підприємства

Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні ускладнення їх системного розгляду. Різниця у призначенні показників ускладнює вибір кожним учасником товарного обміну тих, що в найбільшій мірі задовольняють його потреби в інформації про реальний стан даного підприємства. Адміністрацію підприємства, наприклад, цікавить величина отриманого прибутку та його структура, а також фактори, що впливають на її величину. Податкові інстанції зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові балансового прибутку: прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації майна, позареалізаційних результатах діяльності підприємства та ін.

Аналіз кожної складової прибутку підприємства має конкретний характер, тому він дозволяє установникам та акціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику від інвестування у дане підприємство[23, с. 269].

Отже стає очевидно що, обов`язковими елементами аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є дослідження їх динаміки та структури.

В аналізі використовуються наступні показники прибутку: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), позареалізаційні результати (доходи і витрати від позареалізаційних операцій), прибуток який підлягає оподаткуванню, чистий прибуток.

В процесі аналізу визначається склад балансового прибутку, його структура і динаміка за період, який аналізується. При вивченні динаміки балансового прибутку застосовують метод порівняння: порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду[23, с. 269].

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства на підставі "Звіту про фінансові результати" була побудована аналітична таблиця 2.1 фінансових результатів та здійснена оцінка структури та динаміки основних показників.

попит пропозиція фінансовий результат

Таблиця 2.1 - Основні показники дохідності підприємства за 2008 - 2009 рр.

№ рядка	Найменування показника	Абсолютні величини, грн.	Відхилення абсолютне, грн.	Відхилення відносне, %
		2008 р	2009 р
1	2	3	4	5	6
1	Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)(Без ПДВ)	169081	184452	15371	9,09
2	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	122968	130654	7686	6,25
3	Валовий прибуток (збиток)	17938	23057	5119	28,54
4	Адміністративні витрати	4150	5380	1230	29,64
5	Витрати на збут	1845	2306	461	24,99
6	Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут	128963	138340	9377	7,27
7	Прибуток від реалізації	17938	23057	5119	28,54
8	Інші операційні доходи	1845	2306	461	24,99
9	Інші операційні витрати	0	0	0	0
10	Прибуток від операційної діяльності	13788	17677	3889	28,21
11	Інші фінансові доходи	461	307	-154	-33,41
12	Інші доходи	0	0	0	0
13	Фінансові витрати	0	0	0	0
14	Інші витрати	0	0	0	0
15	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	14864	18445	3581	24,09
16	Податок на прибуток від звичайної діяльності	4458	5534	1076	24,14
17	Чистий прибуток	10406	12912	2506	24,08
18	Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	0,76	0,75	-0,01	-1,32

Розглянемо структуру балансового прибутку за 2009 рік, прослідимо її динаміку, порівнюючи з показниками попереднього року.

Аналіз динаміки показників, наведений в таблиці 2.1 дозволяє виявити тенденції змін.

Аналіз даних основних показників дохідності підприємства і структури прибутку вказують на те, що за період, що аналізується, спостерігалося збільшення основного показника діяльності підприємства - чистого прибутку з 10406 грн. у 2008 р. до 12912 грн. у 2009 р. (на 2506 грн.). Приріст склав 24,08%, що являє собою позитивну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за аналізований період з кращого боку.

Цьому сприяло декілька факторів:

- Збільшення виручки від реалізації продукції на 15371 грн. (або на 9,09%)

- Збільшення інших операційних доходів на 461 грн. (або на 24,99%)

Прибуток від операційної діяльності збільшився на 28,21% (що в абсолютному вимірі склало 3889 грн.), це демонструє оптимізацію основної діяльності підприємства.

Однак прибуток від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства зменшився на 308 грн. (на 28,62%), що свідчить про необхідність перегляду, та поліпшення фінансово-інвестиційної політики підприємства.

Питома вага позареалізаційних результатів склала лише 4,16 % від загальної суми прибутку від звичайної діяльності, як видно з таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Структура прибутку від звичайної діяльності підприємства за 2008 - 2009 рр.

№ рядка	Найменування показника	Абсолютні величини, грн.	Питома вага, %	Відхилення абсолютне, грн.	Відхилення відносне, %
		2008 р	2009 р	2008 р	2009 р
1	Прибуток від операційної діяльності (до оподаткування)	13788	17677	92,76	95,84	3889	28,21
2	Прибуток від позареалізаційної діяльності (до оподаткування)	1076	768	7,24	4,16	-308	-28,62
3	Прибуток від звичайної діяльності (до оподаткування)	14864	18445	100	100	3581	24,09

Це є віддзеркаленням того, що підприємство займається тільки основним видом діяльності - реалізацією продукції і не займається позареалізаційною діяльністю, а саме, не має пайової участі в інших підприємствах, не має цінних паперів, не є арендодавачем основних фондів та ін. Більш наглядно динаміка прибутку від звичайної діяльності та його складових зображена на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 - Динаміка прибутку від звичайної діяльності підприємства та його складових за 2008 - 2009 рр.

Основну частину прибутку підприємство одержує за рахунок реалізації товарної продукції. Графічно структуру прибутку від звичайної діяльності в загалі зображено на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Структура прибутку від звичайної діяльності підприємства за 2008 - 2009 рр.

Прибуток від реалізації товарної продукції залежить від чотирьох чинників першого порядку: об'єму реалізації продукції; її структури; собівартості і рівня середньореалізаційних цін. Ціж чинники є чинниками другого порядку по відношенню до балансового прибутку[15, с. 174].

2.3 Факторний аналіз прибутку підприємства

Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати діяльність підприємства в залежності від величини впливу на прибуток тих чи інших чинників.

Взаємозв'язок чинників першого і другого порядків з балансовим прибутком пряма, за винятком собівартості, зниження якої приводить до зростання прибутку.

При розрахунку впливу чинників першого порядку на балансовий прибуток використовуємо адитивну факторну модель чинника:

, (2.1)

де - зміни балансового прибутку, грн.;

- зміни прибутку від реалізації товарної продукції (товарів, робіт, послуг), грн.;

- зміни прибутку від іншої реалізації, грн.;

- зміни позареалізаційних прибутків, грн..

Кількісна зміна кожного чинника рівна впливу цього чинника на зміну балансового прибутку.

Основну частину прибутку підприємство одержує за рахунок реалізації товарної продукції.

грн.,

грн.,

грн.,

грн.

Таким чином ми виявили, завдяки впливу яких саме чинників першого порядку прибуток на підприємстві за звітний період збільшився, а також розмір впливу кожного чинника.

Суть методики розрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників другого порядку полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники у цей час на прибуток не впливають. Визначимо ступінь впливу на прибуток цих чинників.

Прибуток від реалізації продукції розраховується по формулі:

, (2.2)

де - прибуток від реалізації продукції, грн.;

- об'єм реалізованої продукції 1-го виду в натуральному виразі;

- ціна реалізації одиниці продукції 1-го виду, грн.;

- собівартість одиниці продукції 1-го виду, грн..

Цю формулу використовуємо як модель чинника для детермінації факторного аналізу.

Спосіб ланцюгових підстановок дозволяє визначити вплив окремих чинників на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного показника чинника в об'ємі результативного показника на фактичну в звітному періоді [27, с. 307]. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох, і т.д. чинників, допускаючи, що інші не міняються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того або іншого чинника дозволяє виділити його вплив від впливу всіх чинників, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.

Алгоритм розрахунку способом ланцюгової підстановки для факторної моделі:

, (2.3)

- базове значення прибутку;

, (2.4)

- перший умовний показник прибутку, що показує, яке значення мав би прибуток при фактичному об'ємі реалізації продукції і базових ціні і собівартості;

, (2.5)

- другий умовний показник, що відображає величину прибутку при фактичному об'ємі реалізації і фактичній ціні, але при базовій собівартості продукції;

, (2.6)

- фактичний показник прибутку.

Загальна зміна прибутку:

, (2.7)

У тому числі за рахунок:

- зміни обсягів реалізації продукції

, (2.8)

Для кожного 1-го виду продукції встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунок зміни обсягів реалізації порівнюючи умовну суму прибутку від реалізації продукції у попередньому періоді при обсягах реалізації у звітному періоді з сумою прибутку від реалізації продукції у попередньому періоді.

- зміни ціни реалізації продукції

, (2.9)

Для кожного 1-го виду продукції встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунок змін цін реалізації порівнюючи умовну суму прибутку від реалізації продукції у звітному періоді при собівартості попереднього з умовною сумою прибутку від реалізації продукції у попередньому періоді при обсягах реалізації звітного періоду.

- зміни собівартості продукції

, (2.10)

Для кожного 1-го виду продукції встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунок змін собівартості продукції порівнюючи суму прибутку від реалізації продукції у звітному періоді з умовною сумою прибутку від реалізації продукції у звітному періоді при собівартості продукції попереднього періоду.

Алгебраїчна сума впливу всіх чинників обов'язково повинна бути рівна загальному приросту результативного показника:

, (2.11)

Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки.

Визначимо кількісну величину впливу кожного чинника:

а) Вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію.

Зміни рівня цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Таблиця 2.3 - Вплив на прибуток змін цін на реалізовану продукцію

Вид виробів	Прибуток від реалізації продукції у попередньому періоді при обсягах звітного, грн.	Прибуток від реалізації продукції у звітному періоді при собівартості попереднього, грн.	Вплив на прибуток зміни цін реалізації, грн.
1	2281,5	3126,5	845
2	3998,8	3998,8	0
3	3887	9379,5	5492,5
4	0	0	0
5	1336,9	5993	4656,1
6	423,63	-523	-946,63
7	0	0	0
Усього			10047

Отже, завдяки змінам у цінах порівняно з минулим роком підприємство отримало на 10046,97 грн. більше прибутку від реалізації продукції.



Рисунок 2.3 - Вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію у 2009 році порівняно з 2008 роком

б) Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції

Обсяг реалізації продукції може здійснювати як позитивний так і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення об'єму продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні об'єму реалізації відбувається зменшення об'єму суми прибутку.

В таблиці 2.4 представлений розрахунок впливу на прибуток змін обсягів реалізації кожного виду реалізованих товарів у 2009 році порівняно з 2008 роком.

Таблиця 2.4 - Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції

Вид виробів	Прибуток від реалізації продукції у попередньому періоді, грн.	Прибуток від реалізації продукції у попередньому періоді при обсягах звітного, грн.	Вплив на прибуток зміни обсягів реалізації, грн.
1	3321	2281,5	-1039,5
2	4394	3998,8	-395,2
3	5584	3887	-1697
4	2459	0	-2459
5	2050	1336,9	-713,1
6	125	423,63	298,63
7	0	0	4315*
Усього			-1690,2

*оскільки цей вид продукції було введено тільки в звітному році то прибуток від його реалізації і є вплив зміни його обсягів реалізації на загальний прибуток

Наглядно рівень впливу кожного виду продукції продемонстровано на Рисунку 2.4

Рисунок 2.4 - Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції

З таблиці 2.4 ми бачимо, що через зміну обсягів реалізації продукції у звітному періоді порівняно з попереднім прибуток від реалізації продукції зменшився на 1690,17 грн. Графік впливу на прибуток змін обсягів реалізації (рисунок 2.3.2) демонструє що по більшості реалізованої продукції відбулося зменшення прибутків через зміну обсягів реалізації, причиною такого зниження можливо стала цінова політика підприємства, впроваджена на підприємстві. І хоча збільшення прибутку через зміни цін на реалізовану продукцію значно перекриває його зменшення через зміни обсягів реалізації, зменшення обсягів реалізації є досить негативним чинником, оскільки зменшується доля продукції підприємства на ринку і воно втрачає здобуті позиції.

в) Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості одиниці продукції представлено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

Вид виробів	Прибуток від реалізації продукції у звітному періоді при собівартості попереднього, грн.	Прибуток від реалізації продукції у звітному періоді, грн.	Вплив на прибуток зміни собівартості продукції, грн.
1	3126,5	3000	-126,5
2	3998,8	4537	538,2
3	9379,5	6760	-2619,5
4	0	0	0
5	5993	2259	-3734
6	-523	2191	2714
7	0	4315	0*
Усього			-3227,8

*оскільки цей вид продукції був введений тільки у звітному році, він не може впливати на прибуток завдяки зміні собівартості.



Рисунок 2.5 - Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

Таким чином ми виявили, що прибуток підприємства зменшився на 3227,8 грн. за рахунок змін собівартості продукції у звітному періоді порівняно з попереднім.

г) Вплив на прибуток змін в структурі реалізованої продукції

Зміни структури продукції можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному об'ємі її реалізації, то сума прибутку зросте і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться. Тобто цей показник демонструє ту частину додатково отриманого прибутку (збитку), що з'явилась завдяки збільшенню (зменшенню) питомої ваги більш рентабельної продукції.

, (2.12)

де - зміни прибутку завдяки змінам в структурі реалізованої продукції, грн.;

, - відповідно питома вага 1-го виду продукції в загальному об'ємі реалізації (%) за звітній та попередній періоди;

- сума прибутку від одиниці 1-го виду продукції в попередньому періоді, грн.;

- загальний об'єм реалізованої продукції у звітному періоді, грн..

Розрахунок впливу на прибуток змін в структурі реалізованої продукції представлений в таблиці 2.6.

Згідно розрахунків завдяки змінам в структурі реалізованої продукції прибуток підприємства зменшився на 3180,60 грн.

Результати підрахунків показують, що підприємство збільшило свій прибуток більшою мірою завдяки змінам у ціні на реалізовану продукцію (10046,97 грн.). Це вказує на ефективну політику ціноутворення впроваджену керівництвом підприємства.

Таблиця 2.6 - Вплив на прибуток змін в структурі реалізованої продукції

Вид виробів	Питома вага обсягу реалізації, %.	Прибуток від реалізації одиниці продукції у попередньому періоді, грн.	Обсяг реалізації продукції у звітному періоді, од.	Вплив на прибуток змін в структурі реалізованої продукції, грн.
	2008 р.	2009 р.
1	10,99	16,59	2,7	845
2	17,51	20,99	5,2	769
3	16,49	20,25	4,6	845
4	0	17,45	1	0
5	15	20,02	2,9	461
6	14,01	4,7	0,81	523
7	25,99	0	0	799
Усього				4242	-3180,6

Але зміни в собівартості продукції призвели до зменшення прибутку на 3227,8 грн. Негативний вплив на суму прибутку також здійснили зміни обсягів реалізації продукції (у розмірі 1690,17 грн.).

Аналіз змін в структурі реалізованої продукції продемонстрував збільшення питомої ваги менш прибуткових товарів, що зменшило прибуток на 3180,60 грн. Такі результати аналізу показують, що керівництву підприємства необхідно приділити більше уваги структурі продукції, що випускається, а саме, прагнути збільшити питому вагу більш прибуткової продукції.

Тут також слід зазначити, що позитивний вплив змін цін на реалізацію продукції значно перекриває негативний вплив збільшення собівартості продукції та невдалої політики ціноутворення. Це також позитивно характеризує діяльність підприємства.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ І РЕЗЕРВИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОПИТУ ПРОДУКЦІЇ ТОВ «ХЗБМ»

3.1 Резерви збільшення прибутку підприємства

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням[39, с. 368].

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції.

Сума резерву зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції розраховується за формулою:

, (3.1)

де - резерв зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму продукції, грн.;

- сума прибутку на одиницю i-й продукції, грн.;

- кількість додатково реалізованої продукції в натуральних одиницях виміру.

Якщо прибуток розрахований на гривню товарної продукції, сума резерву її зростання за рахунок збільшення об'єму реалізації визначається за формулою:

, (3.2)

де - потенційно можливе збільшення об'єму реалізованої продукції;

- фактичний прибуток від реалізації продукції, грн.;

- фактичний об'єм реалізованої продукції, грн..

Розрахунок можливого об'єму продажів, встановленого за результатами маркетингових досліджень відповідними органами підприємства з урахуванням існуючого темпу приросту та можливостей підприємства дозволив спрогнозувати збільшення доходу від реалізації продукції на 15% в наступному році.

Розрахуємо резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції за формулою (3.2).

Маємо:

,

,

,

Таким чином, збільшивши об'єм реалізації продукції на 15% підприємство, що розглядається нами , збільшить свій прибуток на 3459,3 грн..

3.2 Пропозиції щодо покращення фінансових результатів

На основі аналізу прибутку і рентабельності підприємства, проведеного в попередньому розділі, нами встановлено, що на даному підприємстві існують наступні резерви поліпшення фінансових результатів діяльності:

а) Резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції. Факторний аналіз прибутку показав, що обсяги реалізації товарів підприємства в 2009 році зменшилися порівняно з 2008 роком, через що підприємство недоотримало потенційно можливий прибуток в розмірі 1690,2 грн. Це зменшення зумовлене зменшенням замовлень з боку клієнтів підприємства - магазинів, через цінову політику підприємства. Однак, спираючись на експертні оцінки працівників підприємства, щодо рівня попиту на товари підприємства можна зробити висновок, що можливе збільшення обсягу реалізації на 15%. Досягнути цього збільшення можливо шляхом проведення рекламної акції серед постійних клієнтів підприємства, яка простимулює їх повернути попередні обсяги замовлень. Реалізація цього резерву дасть змогу додатково отримати 3459,3 грн. прибутку.

б) Резерв збільшення прибутку за рахунок зменшення витрат підприємства. Аналіз витрат підприємства продемонстрував збільшення собівартості продукції, тобто закупочних цін на товари, збільшення амортизації та інших операційних витрат в 2009 році порівняно з 2008 роком, згідно аналізу витрати на 1 гривню реалізованої продукції по цих статтях збільшились. Розмір цих перевитрат являє собою резерв збільшення прибутку, оскільки підприємство відхилилось від вже досягнутого рівня витрат і потенційно може до нього повернутись. Реалізація цього резерву можлива головним чином за рахунок зменшення закупочних цін на товари, оскільки ця стаття затрат має найбільшу питому вагу. Зменшити закупочні ціни можна шляхом збільшення закупочних партій і отримання відповідних знижок, що стає можливим при реалізації резерву збільшення прибутку зазначеного вище. Реалізація цього резерву дозволить додатково отримати 2357,49 грн. прибутку.

Щоб поліпшити фінансові результати та сприяти реалізації виявлених резервів також можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді наступні заходи:

- впровадити на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності та витрат по окремим групам товарної продукції;

- здійснити ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

- удосконалити рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

- надавати достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

- розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

- розробити і здійснити заходи, направлені на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відобразиться на підвищенні продуктивності праці;

- здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування товарної продукції.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.

ВИСНОВКИ

Викладене дає змогу зробити очевидний висновок, що взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу.

Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються; не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції.

Рівноважна ринкова ціна є основним індикатором, який визначає поведінку покупців і спрямовує зусилля та ресурси виробників.

Аналіз фінансових результатів попиту та пропозиції було здійснено на основі ТОВ «Хмельницький завод залізобетонних матеріалів». В процесі аналізу виявлено, що вплив на прибуток змін обсягів реалізації продемонстрував як в більшості реалізованої продукції відбулося зменшення прибутків через зміну обсягів реалізації, причиною такого зниження можливо стала цінова політика підприємства, впроваджена на підприємстві. І хоча збільшення прибутку через зміни цін на реалізовану продукцію значно перекриває його зменшення через зміни обсягів реалізації, зменшення обсягів реалізації є досить негативним чинником, оскільки зменшується доля продукції підприємства на ринку і воно втрачає здобуті позиції.

Крім того, запропоновано покращення фінансових результатів, заходами яких є:

- здійснити ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

- удосконалити рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

- розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів, та ін.

Впровадження таких заходів покращить загальну якість функціонування підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артевенко В.Г., Белелендир М.В. Финансовый анализ. - М.: Издательство «ДИС», 2007. - 416 с.

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. И перераб. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 368 с.

3. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. -К.: “ЛИБІДЬ”. 2008. - 163 с.

4. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 178 с.

5. Бланк И.А. Управление прибылью.-К.; "Ника - Центр", 2008г - 563 с.

6. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: НИКА-ЦЕНТР, 2009. - 342 с.

7. Большой экономический словарь. / Под ред. Азримяна А.Н. - Институт новой экономики, 1998. - 713 с.

8. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 2004. - 318 с.

9. Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия. Практическое пособие. - М.: Издательство "ПРИОР", 2000. - 174 с.

10. Василик О.Д. Теорія фінансів. -К: Ніос, 2000. -416с.

11. Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы. СПб: 1995, - 478 с.

12. Економіка підприємства. Підручник (за редакцією Покропивного С.Ф.) - К.: Хвиля - Прес, 2005 р. - 306 с.

13. Ефимова О.В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 1996. - 423 с.

14. Жминько С.И. Финансовый учет на предприятиях. - Ростов-на-Дону: изд. "Феникс", 2008. - 267 с.

15. Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемных Ю.Н.. Математические методы в економике. - М: ДИС, - 2007. - 174 с.

16. Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту: Навчал.посіб. - М-во освіти України та ін. - К., 2005. - 276 с.

17. Иванов Р.А., Нурходжиев Н. Оценка ефективности производства в условиях рынка. //Полиграфия, 1992, №8.

18. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.:

19. Кириленко О.П. Фінанси. -Тернопіль, 1998. - 165 с.

20. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. - 2-е изд.; - М., 2006. - 241 с.

21. Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 386 с.

22. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. -М.: Финансы й статистика, 2006. - 263 с.

23. Криворучко М.И., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів. - К: “Феникс”, - 2007. - 269 с.

24. Крыньский Х.Э. Математика для экономистов. / Под ред. Баренгольца М.И. - М.: Статистика, 2000. - 216 с.

25. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1999. - 132с.

26. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2003 - 159 с.

27. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высшая школа, 2007. - 307 с.

28. Опарін В.М. Фінанси. -К, 1999. -164 с.

29. Павлова Л.П. Финансовый менеджмент. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 196 с.

30. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Стратегія, організація, ефективність. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1998 р. - 233 с.

31. Румянцева З.П., Саломатин Н.А. и др. Менеджмент организации. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 226 с.

32. Русак Н.А. Стражев В.И., Мигун О.Ф. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. / Под ред. Стражева В.И. - Миснк: Вышэйшая школа, 2008. - 267 с.

33. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: ИП "Экоперспектива", 2008. - 189 с.

34. Справочник финансиста предприятия. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 312 с.

35. Стражев В.И. Оперативное управление предприятием, проблемы учета и анализа, - Минск: Наука и техника, 2003. - 226 с.

36. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності: Навчально-методичний посібник. - К.: ВТОВ "АСК", 2006; - 219с.

37. Ушакова Н.М., Економіка торгівельного підприємства К.: “Хрещатик” 2009р. - 407 с.

38. Финансы / Под общ. ред. Л.А. Дробозиной. -М.: Финансы, Юнити, 2000.-527с.

39. Фінанси підприємств: Підручник/ За ред. А.М. Поддєрьогіна: - К.: КНЕУ, 1998. - 368 с.

40. Холод З.М., Чорняк О.З. Методика фінансового аналізу діяльності підприємств різних організаційно-правових структур ВПК України. - Львів: Фенікс, 2007 р. - 395 с.

41. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 367 с.

42. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. - М., ИНФРА-М, 2007. - 403 с.

Размещено на Allbest.ru