Механізм розвитку управлінського потенціалу промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіки промисловості

УДК 338.242 +331.108

Механізм розвитку управлінського потенціалу промисловості

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Осадча Наталія Вікторівна

Донецьк 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем економіки підприємств.

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент Сазонець Ігор Леонідович, Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економіки народного господарства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Поклонський Федір Юхимович, Донецький університет економіки та права Асоціації навчальних закладів України недержавної форми власності (м. Донецьк), професор кафедри обліку, аудиту та економічного аналізу;

кандидат економічних наук, доцент Шаульська Лариса Володимирівна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), докторант інституту.

Провідна установа - Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя), кафедра фінансів та менеджменту.

Захист відбудеться “30” січня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “26” грудня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

управлінський потенціал промисловість

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічні та соціальні умови перехідного періоду, у тому числі різні стартові можливості, розрив економічних зв'язків, зростання безробіття, помилки й непослідовність реформ призвели до тривалого зниження темпів виробництва, структурної зміни у промисловості, погіршення макроекономічних показників, занепаду соціальної сфери. З 1992 р. відбувається процес роздержавлення і зміни форм власності промислових підприємств.

Обсяги промислового виробництва в Україні знижувались і становили у 1997 р. близько 45% 1990 р. З 1998 р. у промисловості України спостерігається тенденція стабілізації економічних процесів. Зокрема, у 2001 р. порівняно з 2000 р. має місце зростання промислового виробництва на 14,2%. Але частка збиткових підприємств залишається значною та становила у 2001 р. 41%. Зменшилась і кількість промислового персоналу у 2001 р. порівняно з 1998 р. на 331 тис. чол.

Підвищення ефективності господарювання промисловості потребує прийняття сучасних і адекватних рішень щодо управління виробничими ресурсами та вдосконалення методів управління виробничою діяльністю. Важлива роль у цьому належить управлінському потенціалу.

Водночас має місце погіршення якісного складу управлінського персоналу, зниження ефективності його праці, організації управління виробничою діяльністю, порушення системи відтворення управлінського потенціалу, відсутність кадрового регулювання на всіх рівнях, підвищується і складність управлінської праці на промислових підприємствах та вимоги до фахівців, які її виконують. Ученими не визначено єдиного підходу до оцінки та розвитку управлінського потенціалу промисловості. Головним наслідком такого становища є відсутність дієвого механізму розвитку управлінського потенціалу. Координація процесів формування та використання управлінського потенціалу промисловості на основі сучасних методів управління дозволить значно покращити економічний стан промисловості.

Наявність великої кількості нерозв'язаних теоретичних і практичних проблем щодо формування придатного до ринкових умов механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості, їх недостатнє вивчення обумовлюють актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з напрямами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темою: “Методологічне обґрунтування сучасних форм економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0101U001126, 2000-2003 рр.), у рамках якої автором розроблено рекомендації щодо формування системи раціонального використання управлінського потенціалу на промислових підприємствах з метою підвищення ефективності діяльності промисловості, визначено організаційно-економічне забезпечення системи та показники оцінки управлінського потенціалу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне та методичне удосконалення механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості. Виходячи з цієї мети вирішено такі задачі:

виявлено сучасні проблеми формування та використання управлінського потенціалу промисловості та зроблено аналіз існуючих показників, критеріїв оцінки стану і результативності використання даного потенціалу;

визначено роль управлінської праці в сукупній суспільній праці та класифіковано існуючі та запропоновані вченими кваліфікаційні вимоги до управлінського персоналу промисловості з метою подальшої оцінки якісного рівня робітника;

обґрунтовано необхідність удосконалення механізму використання та розвитку управлінського потенціалу на підприємствах, об'єднаннях промисловості, визначено його мету і завдання;

розроблено схему розвитку управлінського потенціалу промисловості, яка дозволяє здійснювати раціональне використання та розвиток даного потенціалу відповідно до вимог ринку;

обґрунтовано необхідність використання та розроблено показники оцінки управлінського потенціалу промисловості як елементів механізму його розвитку;

визначено напрями удосконалення механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості на регіональному і державному рівнях;

обґрунтовано необхідність використання показників оцінки рівня організації та оплати праці керівників і фахівців у промисловості;

здійснено розробку організаційного й методичного забезпечення механізму розвитку управлінського потенціалу та його впровадження у промисловості.

Об'єктом дослідження є процеси формування та використання управлінського потенціалу промисловості.

Предметом дослідження є механізм формування та використання управлінського потенціалу промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною базою дисертаційної роботи є сучасні теорії ринкової економіки, промислового та кадрового менеджменту, системний, інтеграційний підхід до проблем управління формуванням і використанням управлінського потенціалу промисловості. Для вирішення поставлених задач у процесі наукового пошуку застосовувались методи логічного узагальнення, систематизації (при дослідженні понятійного апарату і показників оцінки стану та результативності використання управлінського потенціалу), порівняння, аналізу, узагальнення (при дослідженні механізму управлінського потенціалу промисловості та його методичного забезпечення, стану фахівців з вищою освітою на ринку праці, виявлення сучасних проблем підготовки та використання управлінського персоналу промисловості), системного, інтеграційного підходу (для пошуку методів розвитку управлінського потенціалу промисловості). Наведені в роботі дослідження базуються на економічній, господарській і фінансовій звітності ряду промислових підприємств, звітах центрів зайнятості, а також матеріалах досліджень, що виконані особисто автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є нові підходи до вирішення задачі удосконалення та створення дієвого механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

запропоновано здійснювати інтеграцію кадрової політики та політики зайнятості, програм соціально-економічного розвитку регіонів, планування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах у єдиній програмі “Розвиток управлінського потенціалу промисловості”, що сприяє удосконаленню координації та контролю формування, використання і поліпшення управлінського потенціалу на державному рівні;

розроблено метод оцінки рівня організації та оплати праці керівників і фахівців промисловості, що дозволяє визначити резерви підвищення ефективності та якості управлінської праці;

класифіковано існуючі кваліфікаційні вимоги до управлінського персоналу промисловості за ознаками, які визначають ефективність управлінської праці з метою подальшої оцінки відповідності фахівців вимогам посади;

удосконалено:

механізм формування, використання і розвитку управлінського потенціалу промислових підприємств, об'єднань шляхом розробки системи заходів щодо удосконалення його методичного й організаційного забезпечення відповідно до ринкових вимог;

схему розвитку управлінського потенціалу промисловості, яка описується двома рівняннями: стану управлінського потенціалу та оцінки його використання; яка дозволяє виявити резерви його поліпшення та сприяє адаптації до ринкових вимог;

дістали подальшого розвитку методи оцінки стану та результативності використання управлінського потенціалу промисловості в напрямі створення двох комплексних показників оцінки управлінського персоналу (показника сформованості якісних характеристик і показника рівня задоволення вимогам посади), які є елементами механізму його розвитку та дозволяють здійснювати удосконалення якісних характеристик управлінського персоналу на всіх стадіях їх формування та використання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дисертаційного дослідження дозволять створити методичну базу для вирішення проблеми удосконалення механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості. Рекомендації з розробки і впровадження системи раціонального використання управлінського потенціалу дозволять підвищити ефективність діяльності підприємств промисловості за рахунок резервів розвитку цього потенціалу і систематичної роботи з удосконалення форм, методів управління виробничою діяльністю та якісних характеристик управлінських кадрів. Рекомендації щодо розвитку управлінського потенціалу промисловості з використанням інтеграційного підходу дозволять здійснювати регулювання процесів його формування та використання на всіх рівнях економіки.

Результати виконаного дослідження знайшли застосування на промислових підприємствах України, що підтверджено відповідними документами: ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" (акт упровадження № 423 від 16.01.2002 р.), приватне підприємство "Еталон" (акт упровадження від 26.03.2002 р.), приватне підприємство "Смачний хліб" (акт упровадження від 18.04.2002 р.), приватне підприємство "Згода" (довідка №21 від 18.02.2002 р.). Економічний ефект від упровадження по підприємствах "Еталон" і "Смачний хліб" склав 201,65 тис. грн. (розрахунки від 26.03.2003 р. і від 18.04.2002 р.).

Рекомендації щодо розвитку управлінського потенціалу промисловості за допомогою інтеграційного підходу було впроваджено у роботу Дніпропетровського обласного центру зайнятості (довідка № 297 від 12.02.2002 р.), Дніпродзержинського центру зайнятості (довідка № 326 від 21.03.2002 р.).

Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського національного університету МОН України (довідка від 11.10.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, в якій визначено недоліки існуючого механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості, розроблено раціональну схему його розвитку, удосконалено показники оцінки, запропоновано здійснювати інтеграцію кадрової політики, політики зайнятості населення, програм соціально-економічного розвитку регіонів, підготовки фахівців у вищих навчальних закладах у єдиній програмі, розроблено систему заходів щодо організаційного і методичного забезпечення удосконалення механізму розвитку відповідно до ринкових вимог на промислових підприємствах і об'єднаннях. Внесок автора у колективні опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати виконаних досліджень доповідалися на конференціях: “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (м. Дніпропетровськ, 1999 р.), “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті” (м. Рівне, 2000 р.), “Університет та регіон” (м. Луганськ, 2000 р.), “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики у сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 8 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 3 матеріали конференцій, загальним обсягом 4,2 д.а., з яких автору належить 3,45 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Основний зміст дисертації викладено на 186 сторінках комп'ютерного тексту. Вона містить 32 рисунки, 26 таблиць, 10 додатків на 56 сторінках, список використаних джерел зі 136 найменувань на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо удосконалення механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості, що спрямовані на економічне зростання та розвиток промисловості України.

Розділ 1. Проблеми використання управлінського потенціалу в умовах ринку. Важливою умовою ефективного розвитку промислового виробництва в Україні є активізація управлінського потенціалу, що потребує у першу чергу визначення існуючих проблем його використання.

У дисертації досліджено склад і структуру промислового потенціалу України, чинники його розвитку, визначено місце управлінської праці у створенні валового національного продукту, проблеми підготовки і використання управлінського персоналу промисловості та проведено аналіз існуючих показників оцінки управлінського потенціалу. Теоретично обґрунтовано та підтверджено статистичними даними значущість якісних характеристик управлінського персоналу та результативності його використання.

При аналізі складу промислового потенціалу автором запропоновано виділити управлінський потенціал промисловості в окремий напрям дослідження та визначити його як головний чинник розвитку промислового потенціалу України. При цьому термін “управлінський потенціал промисловості” визначається як максимальна можливість ефективного управління виробничою діяльністю промисловості, її невиробничим комплексом на основі раціонального використання управлінських ресурсів та розвитку даного потенціалу відповідно до вимог ринку.

Ряд учених приводять переконливі докази залежності результатів управлінської діяльності від якісних характеристик управлінських кадрів. Це можна спостерігати у промисловості Дніпропетровської області, на підприємствах якої існує тенденція нераціонального використання фахівців, які мають вищу освіту, на посадах робітників з одночасним підвищенням кількості керівників-практиків. Так, кількість практиків у 2000 р. проти 1999 р. збільшилася на 4,1 %, у 2001 р. проти 2000 р. - на 1,1%. Система професійної освіти не відповідає ринковим умовам господарювання.

Обсяг промислової продукції збільшився по Дніпропетровській області в 2001 р. у порівнянні з 2000 р. на 14,2%. Однак дане зростання незначне для промислового потенціалу області: обсяг виробництва продукції промисловості у 2001 р. становить 50% від виробництва 1990 р. Кількість промислових підприємств у 2001 р. зменшилася проти 2000 р. на 1871, ціни на промислову продукцію збільшилися за даний період на 4,1%. Це свідчить про відсутність дієвого механізму розвитку промислового потенціалу.

Підвищення ефективності промислового виробництва потребує прийняття сучасних і адекватних рішень щодо управління існуючими ресурсами та вдосконалення методів, структур, технологій управління, що багато в чому залежить від управлінського потенціалу промисловості, наявності дієвого механізму його розвитку.

Значущість управлінської праці має тенденцію до зростання в сучасних ринкових умовах. При цьому підвищується складність даного виду праці на промислових підприємствах та відповідно вимоги до фахівців, які її виконують. Існуючі кваліфікаційні вимоги до посад управлінського персоналу рекомендується систематизувати за ознаками, які визначають ефективність управлінської праці з метою поліпшення умов підбору, оцінки та призначення на посаду робітників відповідно до їхніх якісних характеристик. До складу цих ознак пропонується включити вимоги щодо освітньо-кваліфікаційного рівня, часу роботи на посаді, віку, фізіологічних властивостей, компетентності та професійної майстерності, професійно важливих якостей, стажу роботи за спеціальністю.

Учені-економісти з 1920 по 1990 р. спробували створити єдину систему аналітичних показників і методів для оцінки стану та результативності використання управлінського потенціалу промисловості. Заради цього використовувалися різні методи (кількісні, якісні, бальні) та показники оцінки. Більшість з них не мала практичного застосування через складність розрахунку та відсутність конкретних чисельних вимірників. У результаті усіх спроб теоретичного та практичного дослідження не було створено методично обґрунтованої бази щодо оцінки стану та результативності використання управлінського потенціалу. Це пов'язано з недостатністю уваги держави до створення такої бази та відсутністю необхідних законодавчих і нормативних актів, які характеризують і запроваджують систему оцінки та аналізу даного виробничого ресурсу. У результаті управлінський потенціал, який є не менш важливим і рівноцінним виробничим ресурсом, ніж матеріальні, фінансові, технічні, не має нормативно встановлених показників і характеристик, що призводить до гальмування процесу удосконалення механізму розвитку даного потенціалу відповідно до вимог ринку.

Розділ 2. Формування управлінського потенціалу промисловості. Розвиток промисловості вимагає вирішення практичних задач поліпшення організації роботи з формування і оцінки управлінського потенціалу, що дозволить підвищити ефективність промислового виробництва за рахунок використання існуючих резервів його управлінського потенціалу. Використання існуючої кадрової системи як бази дозволить здійснювати економічні перетворення з урахуванням досвіду роботи та застосуванням відповідних до вимог ринку заходів, інструментів, показників оцінки.

У дисертації проведено аналіз показників і методів оцінки ефективності управлінської праці, процесів формування та оцінки управлінського потенціалу на прикладі промислових підприємств у Дніпропетровській області: ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, ВАТ “ДніпроАзот”, ВАТ “Дніпровагонмаш”, АТЗТ “Завод Метиз”, ВАТ “Дніпродзержинський авторемонтний завод” та інші, стану фахівців промисловості на ринку праці Дніпропетровської області.

При аналізі пропозицій учених-економістів щодо показників, які характеризують якісний рівень управлінського персоналу, виявлено, що їх кількість складає близько 30, причому більшість з них дублюють один одного та не відображають специфіку роботи на кожній управлінській посаді. Показники, які характеризують ефективність управлінської діяльності, також недостатньо відображають специфіку та зміст управлінської праці в умовах ринку (їх близько 40). Більшість із них не мають практичного застосування через складність розрахунків і відсутність конкретних чисельних вимірників. Показники, які характеризують організацію управління виробничою діяльністю та працею, виявляють усі аспекти цього питання.

Формування та оцінка управлінського потенціалу на промислових підприємствах проводиться на підставі класичного підходу. Основні положення даного підходу такі: людина визначається як чинник виробництва, а працівник - стаття витрат; кадрова політика є другорядною справою адміністративних служб; облікові та технічні функції кадрових служб становлять близько 75%; витрати на освіту фахівців є мінімальними; відсутній науково обґрунтований підхід щодо удосконалення форм, методів управління виробничою діяльністю.

Робота з формування управлінського потенціалу не зазнала ще істотних змін і в умовах ринку. Близько 40% керівників і фахівців промислових підприємств не мають необхідного освітнього рівня, близько 80% - не мають відповідної кваліфікації та фаху, спостерігається зростання середнього віку управлінського персоналу. Показники ефективності праці мають значні резерви зростання. Це свідчить про необхідність удосконалення існуючого механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості.

З метою поліпшення існуючого становища замість класичного підходу, який характерний для сучасних промислових підприємств, рекомендується використовувати підходи кадрового та промислового менеджменту, основними положеннями яких є: людина як чинник реалізації політики підприємства; працівник як джерело прибутку; кадровий і промисловий менеджмент як щоденна потреба; переважно аналітичні та організаційні функції кадрових служб; витрати на освіту, що визначаються за критерієм “вартість-вигода”; науково обґрунтовані заходи щодо роботи кадрових служб та удосконалення форм, методів управління виробничою діяльністю і працею.

Окрім того, на ринку праці існує дисбаланс між попитом і пропозицією на робочу силу з вищою освітою. Так, показник напруженості на одне вільне місце службовця у 2001 р. по Дніпропетровській області складає 10 чол., близько 100 професій спеціалістів не мають попиту на ринку праці. Кількість безробітних з вищою освітою склала по Дніпропетровській області 10,7 тис. чол., із них 71,8% має вік від 27 до 50 років. Частка безробітних, які раніше обіймали посади керівників, становила 32,6% від загальної кількості безробітних.

Кількість працевлаштованих службою зайнятості незайнятих громадян у промисловості області збільшилась у 2001 р. проти 2000 р. на 7,6% і склала 24579 чол. Однак загальна кількість зайнятих робітників у промисловості зменшується. Частка випускників вищих навчальних закладів, які були працевлаштовані службою зайнятості, у загальній кількості випускників, що були зареєстровані на ринку праці області, у 2001 р. - 28,41%. У Програмі зайнятості населення Дніпропетровського обласного центру зайнятості відсутні ефективні заходи щодо створення нових робочих місць у промисловості області для працевлаштування безробітних з вищою освітою за рахунок коштів служби зайнятості. Тільки 20 робочих місць, які створені службою зайнятості у промисловості, призначено для працевлаштування фахівців. З метою поліпшення існуючого становища необхідно розробити заходи щодо створення ефективного механізму працевлаштування фахівців і створення нових робочих місць у промисловості з урахуванням ринкових вимог.

Державні та регіональні програми щодо використання робочої сили на ринку праці базуються на принципах активної політики, яка передбачає навчання, перенавчання та створення нових робочих місць. Проте кількість незайнятих громадян Дніпропетровської області, які охоплені активними заходами Програми зайнятості населення, становила 35,1% від їх загальної кількості. Дані заходи не завжди мають необхідний результат - спостерігається тенденція працевлаштування фахівців промисловості на робочі місця та їх перенавчання на робочі спеціальності.

Для удосконалення механізму розвитку управлінського потенціалу в напрямі скасування дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили з вищою освітою, зниження кількості безробітних фахівців промисловості та поліпшення якісного складу управлінського персоналу промисловості запропоновано використовувати шкалу оцінки якісного рівня фахівців, яка дозволяє визначити резерви та напрями його поліпшення. При цьому основними напрямами формування політики зайнятості населення є: скорочення термінів безробіття, підвищення мобільності незайнятих громадян, інтеграційне управління зайнятістю, систематична оцінка трудового потенціалу, змішане фінансування заходів політики зайнятості. Кадрова політика в галузях промисловості повинна базуватися на принципах підвищення конкурентоспроможності робітників.

Розділ 3. Розробка механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості. Підвищення ефективності діяльності промисловості потребує удосконалення механізму розвитку такого важливого її елемента, як управлінський потенціал на державному та мікрорівні, визначення його організаційного і методичного забезпечення.

У роботі обґрунтовано необхідність створення у системі управління ресурсним потенціалом промислових підприємств підсистеми раціонального використання управлінського потенціалу, розроблено її задачі і критерії, визначено напрями розвитку управлінського потенціалу промисловості на всіх рівнях економіки. Система раціонального використання - це взаємопов'язана сукупність таких елементів, як показники, методи оцінки та управління раціональним використанням і розвитком, інструменти, технології управління, інформаційна база, взаємодія між якими та ринковим середовищем сприяє підвищенню ефективності господарювання підприємств за рахунок реалізації резервів розвитку управлінського потенціалу.

Інструментом регулювання, формування, використання, поліпшення управлінського потенціалу є раціональна схема розвитку даного потенціалу, яка описується за допомогою двох рівнянь: стану управлінського потенціалу та оцінки його використання. Перше рівняння відображає фактичний якісний рівень фахівців за систематизованими оцінками відповідності робітника кваліфікаційним вимогам за ознаками, які визначають ефективність управлінської праці та рівень організації виробничої діяльності і праці. У другому рівнянні відображено резерви розвитку управлінського потенціалу. За результатами використання схеми приймається управлінське рішення щодо удосконалення якісних характеристик управлінського персоналу, які оцінюються такими показниками: рівень відповідності вимогам посади; поліпшення управління виробничою діяльністю і працею з урахуванням оцінки рівня їх організації. Далі здійснюється управлінський вплив у вигляді наказів, розпоряджень щодо удосконалення якісних характеристик шляхом підвищення кваліфікації робітників на відповідних курсах; атестації кадрів з подальшим їх пониженням, підвищенням, переміщенням на посаді; встановлення оплати праці залежно від рівня ділових та особистих якостей; прийом кадрів з відповідними якісними характеристиками; роботи з підвищення якісного рівня резерву кадрів на висування та поліпшення управління виробничою діяльністю і працею за допомогою атестації робочих місць із подальшим їх удосконаленням, скасуванням; упровадження сучасних організаційних структур управління, технологій управління, норм і нормативів праці; аналізу та виключення дублюючих функцій управління тощо. У результаті даного процесу управління відбувається систематичний розвиток управлінського потенціалу відповідно до вимог ринку.

Для оцінки використання управлінського персоналу запропоновано застосування двох основних комплексних показників: сформованості якісних характеристик; рівня задоволення вимогам посади, які є складовими механізму розвитку даного потенціалу. Комплексний показник сформованості якісних характеристик (Пс.я) застосовується для первинної оцінки якісного рівня при прийомі робітника на посаду, обліку, кількісному аналізі та прийнятті управлінського рішення відносно удосконалення якісних характеристик управлінського персоналу. Показник рівня задоволення вимогам посади (Пз.в) використовується на стадії формування якісних характеристик управлінського потенціалу в процесі атестації кадрів і встановлення посадового окладу (див. рисунок).

Для оцінки робітника за даними показниками в роботі рекомендується використовувати критерії оцінки, які відображають оптимальний рівень відповідності якісних характеристик вимогам посади. Його величину запропоновано оцінювати в один бал. У роботі рекомендовано метод розрахунку кожного з локальних показників комплексного показника рівня задоволення вимогам посади (Пз.в), шкалу оцінки якісного рівня для визначення локальних показників комплексного показника сформованості якісних характеристик (Пс.я). Питома вага кожного з локальних показників визначається методом експертної оцінки. При розрахунку цих показників ураховується специфіка роботи на кожній управлінській посаді на промислових підприємствах шляхом внесення корективів у шкалу оцінки якісного рівня та шкалу градації рівня відповідності робітника вимогам посади.

Для контролю процесу формування якісних характеристик управлінського персоналу промислових підприємств і узагальнення результатів оцінки та аналізу пропонується використовувати показники рівня розвитку якісних характеристик управлінського персоналу. До них відносяться коефіцієнт відповідності фактичного якісного рівня управлінського персоналу нормативному значенню та показник наявності резерву розвитку якісних характеристик, які розраховуються за формулами (1,2).

(1)

,(2)

де - коефіцієнт відповідності фактичного якісного рівня управлінського персоналу нормативному значенню;

- показник наявності резерву розвитку якісних характеристик, балів;

Н - нормативний показник, який використовується для індивідуальної оцінки керівників (дорівнює 1) та оцінки колективу управлінських кадрів (дорівнює кількості робітників, що оцінюється), балів.

У системі раціонального використання управлінського потенціалу запропоновано здійснювати оцінку рівня організації та оплати управлінської праці. Рекомендовано застосовувати ряд показників, які характеризують організацію праці, її результативність і ефективність матеріального стимулювання та надано метод розрахунку кожного запропонованого показника.

Для організаційно-економічного забезпечення роботи системи раціонального використання управлінського потенціалу запропоновано створення відділів (бюро) формування та розвитку даного потенціалу на базі існуючих підрозділів і запровадження посади - менеджера по роботі з управлінським персоналом.

З метою удосконалення державного регулювання розвитку управлінського потенціалу запропоновано здійснювати інтеграцію планування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, формування кадрової політики, політики зайнятості населення, програм соціально-економічного розвитку регіонів у єдиній програмі. Заходи щодо удосконалення якісних характеристик управлінського персоналу промисловості та незайнятих громадян із вищою освітою, планування підготовки фахівців для промисловості рекомендовано здійснювати у рамках Програми зайнятості населення в окремому розділі “Розвиток управлінського потенціалу промисловості”. Для реалізації заходів Програми зайнятості доцільно використовувати кадровий маркетинг і аудит, показники сформованості якісних характеристик і наявності резервів розвитку якісних характеристик управлінського персоналу. З їх допомогою можливо визначити та розробити прогноз потреби в якості та кількості управлінського персоналу, професіях і спеціальностях, які мають попит на ринку праці. Виконання даної роботи слід доручити центрам зайнятості, координацію та контроль над виконанням - відділу управління промисловістю обласних і державних адміністрацій.

Система раціонального використання управлінського потенціалу була впроваджена в роботу таких промислових підприємств Дніпропетровського регіону, як ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, Криворізький металургійний комбінат, приватні підприємства “Еталон”, “Смачний хліб”, які на цьому етапі впровадження системи не використовували показники та заходи щодо удосконалення управління виробничою діяльністю. Результати оцінки управлінського персоналу підприємств, які були розраховані за формулою (2) та формулою на рисунку, свідчать про наявність значних резервів розвитку якісних характеристик управлінського персоналу за основними підрозділами металургійних комбінатів. Так, якщо якість управлінського персоналу відповідає вимогам, показник наявності резерву розвитку якісних характеристик наближається до нуля балів. Але на досліджених металургійних підприємствах резерви за основними підрозділами складають від 12 до 45 балів (див. таблицю).



Таблиця

Показники оцінки стану та використання управлінського потенціалу, балів

ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”	Криворізький металургійний комбінат
Підрозділи	Показник сформованості якісних характеристик	Показник наявності резерву розвитку якісних характеристик	Підрозділи	Показник сформованості якісних характеристик	Показник наявності резерву розвитку якісних характеристик
Агломераційний цех	25,74	28,26	Аглофабрика	18,4	22,6
Доменний цех	54,14	32,86	Доменний цех №1	56,64	39,36
Цех підготовки сталеплавильного виробництва	8,23	11,77	Доменний цех №2	33,12	28,88
Залізопрокатний цех	12,58	12,42	Мартенів-ський цех	24,54	22,46
Новопрокатний цех	41,62	35,38	Цех підготовки составів	16,72	23,28
Сортопрокатний цех	24,74	23,26	Блюмінг-1	37,48	28,52
Осепрокатний цех	22,92	25,08	Блюмінг-2	33,46	24,54
Рейкобалковий цех	30,78	30,22	Прокат-3	31,84	23,16
			СПЦ-1	69,6	45,4
			СПЦ-2	36,6	39,4

До складу комплексного показника сформованості якісних характеристик було включено показники освітньо-кваліфікаційного рівня, часу роботи на посаді, віку, які були вибрані керівниками даних підприємств. За підсумками оцінки існуючого потенціалу було прийнято управлінське рішення щодо проведення атестації кадрів, встановлення посадового окладу відповідно до фактичного якісного рівня, підвищення кваліфікації управлінських кадрів у напрямі набуття необхідних для персоналу підприємств якостей і конкурентних переваг. При реалізації запропонованих заходів існуючий резерв розвитку якісних характеристик управлінського персоналу використано на приватних підприємствах “Еталон”, “Смачний хліб” на величину близько 30% і підрозділів металургійних комбінатів - 10%.

При проведенні оцінки та аналізу організації та оплати праці за вибраною керівниками ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, ПП “Еталон” системою показників було виявлено резерви поліпшення організації праці, які склали близько 25% порівняно з нормативним значенням. За підсумками оцінки було поставлено ряд завдань, для вирішення яких розроблено план заходів щодо підвищення рівня організації та ефективності матеріального стимулювання управлінської праці.

Економічний ефект від упровадження системи раціонального використання управлінського потенціалу за час її роботи на даних підприємствах склав 201,65 тис. грн. за рахунок зростання обсягів виробництва, економії виробничих ресурсів, зниження рівня браку завдяки підвищенню ефективності управлінської праці. У результаті впровадження системи було також одержано соціальний ефект, який визначився у поліпшенні умов праці, соціально-психологічного клімату колективу.

Результати впровадження кількісної оцінки якісних характеристик управлінського персоналу в роботу центрів зайнятості населення Дніпропетровської області свідчать про наявність резерву розвитку якісних характеристик незайнятих громадян із вищою освітою (близько 40%). Реалізація заходів, які запропоновано у розділі “Розвиток управлінського потенціалу промисловості” Програми зайнятості призвела до соціального ефекту, який визначився у скороченні термінів безробіття по Дніпропетровській області на один місяць.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі удосконалення механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості відповідно до вимог ринку, його методичного й організаційного забезпечення. За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. Проблемами формування та використання управлінського потенціалу є відсутність істотних змін у механізмі його розвитку, що призводить до погіршення якісного складу, зниження ефективності управлінської праці, дисбалансу у попиті та пропозиції на робочу силу з вищою освітою, зростання безробітних фахівців, термінів безробіття та зниження ефективності виробничої діяльності промислових підприємств. У теорії та практиці не вироблено єдиного підходу до оцінки управлінського персоналу і ефективності його праці.

2. Класифікація існуючих кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу промисловості за ознаками, які визначають ефективність управлінської праці, дозволить здійснювати його подальшу кількісну оцінку при підборі та в процесі атестації фахівців, покращити використання управлінського потенціалу промисловості. До таких ознак слід віднести: освітньо-кваліфікаційний рівень, час роботи на посаді, вік, фізіологічні властивості, компетентність і професійну майстерність, професійно важливі якості, стаж роботи за спеціальністю.

3. Формування системи раціонального використання управлінського потенціалу, її методичного й організаційного забезпечення, в рамках якої здійснюється оцінка управлінського потенціалу, визначення резервів його розвитку, підвищення кваліфікації кадрів, їх переміщення на посаді, удосконалення організаційних структур управління, технологій управління, дозволять підвищити ефективність діяльності промислових підприємств за рахунок існуючих резервів розвитку потенціалу.

4. З метою формування, використання та покращення управлінського потенціалу промисловості відповідно до вимог ринку удосконалено схему його розвитку, яка описується двома рівняннями: стану управлінського потенціалу та оцінки його використання. Це дасть змогу розробити заходи щодо поліпшення якісних характеристик управлінського персоналу та управління виробничою діяльністю і працею.

5. У числі основних показників розвитку рекомендується використовувати декілька комплексних щодо оцінки управлінського персоналу: показники сформованості якісних характеристик і рівня задоволення вимогам посади. Їх пропонується застосовувати на різних стадіях формування і використання якісних характеристик управлінського персоналу. Перевагою даних показників є комплексність, доступність, відображення всіх аспектів якості і результативності праці управлінського персоналу та існуючих резервів. У механізмі також запропоновано використовувати показники, які характеризують рівень організації управління виробничою діяльністю і працею. Це дозволить включити управлінський потенціал у загальну аналітичну базу ресурсного потенціалу промисловості.

6. У механізмі розвитку управлінського потенціалу запропоновано здійснювати оцінку праці управлінського персоналу за показниками, які всебічно характеризують організацію, результативність управлінської праці та рівень ефективності матеріального стимулювання. За допомогою запропонованих показників оцінки можливо визначити організаційні резерви підвищення ефективності та якості управлінської праці.

7. Для координації процесів формування та використання, удосконалення управлінського потенціалу промисловості на регіональному та державному рівнях рекомендовано здійснювати інтеграцію планування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, формування кадрової політики та політики зайнятості населення, програм соціально-економічного розвитку регіонів, країни у єдиній програмі “Розвиток управлінського потенціалу промисловості”.

8. Якісні та кількісні показники результатів упровадження системи раціонального використання управлінського потенціалу підтверджують її економічну доцільність: економічний ефект від упровадження системи раціонального використання управлінського потенціалу на двох підприємствах склав 201,65 тис.грн.; має місце соціальний ефект за рахунок покращення умов праці, соціально-психологічного клімату і наявності значних резервів розвитку якісних характеристик персоналу, що складає 20 - 50% від рівня оптимальної відповідності до існуючих вимог щодо управлінського персоналу. У результаті реалізації заходів, запропонованих у розділі “Розвиток управлінського потенціалу промисловості” Програми зайнятості, було одержано соціальний ефект за рахунок, який визначається скороченням термінів безробіття фахівців промисловості у Дніпропетровській області на один місяць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІІ

Сазонец И.Л., Осадчая Н.В. Проблемы подготовки и использования управленческого потенциала на предприятиях промышленности Днепровского региона // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. - Вип. 119. - С. 162-119.

Особистий внесок: визначення проблем використання управлінського потенціалу промисловості Дніпропетровської області, формування ринку праці фахівцями промисловості, розробка інструментів підвищення ефективності використання даного потенціалу.

Сазонец И.Л., Осадчая Н.В. Основные аспекты регулирования развития управленческого потенциала промышленности в рамках активной политики занятости населения // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. - Вип. 131. - С. 147-152.

Особистий внесок: визначення завдань центрів зайнятості щодо удосконалення якісного складу управлінського потенціалу промисловості, розробка пропозицій щодо застосування інтеграційного підходу до його розвитку.

Сазонець І.Л., Осадча Н.В. Передумови створення і функціонування системи управління якістю управлінського потенціалу // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины.- Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - Т. 1. - С.85-92.

Особистий внесок: визначення мети та завдань системи, методів розвитку та оцінки управлінського потенціалу промисловості.

Осадча Н.В. Необхідність набуття конкурентних переваг персоналу управління // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво.- 2002. - № 3. - С.165-170.

Осадчая Н.В. Методы повышения эффективности политики занятости Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. - Вип. 150. - С. 85-91.

Осадчая Н.В. Промышленный потенциал Украины и факторы его развития // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. - Вип. 165. - С. 154-160.

Осадчая Н.В. Регулирование развития управленческого потенциала на предприятиях промышленности // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - С.274-285.

8. Осадчая Н.В. Оценка и анализ организации управленческого труда в условиях рынка // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. - Вип. 151. - С. 3-8.

Осадча Н. В. Планування ділової кар'єри як елемент кадрової політики держави в умовах ринку // Матеріали конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у III тисячолітті. - Рівне: Рівненський економіко-гуманітарний інститут. - 2000. - С . 488-489.

Осадчая Н. В. К вопросам оценки эффективности управленческого труда в условиях рыночной экономики // Матеріали першої міжвуз. наук.-практ. конф. “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”. - Дніпропетровськ: Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. - 2000. - Т. 2. - С. 18-19.

Осадчая Н.В. Подготовка, переподготовка кадров в условиях рыночной трансформации: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (Дніпропетровськ 21-22 травня 1999 р.) // Економічний вісник національної гірничої академії України. - Дніпропетровськ: НГА України. - 1999. - Т.4. - С. 100-101.

АНОТАЦІЇ

Осадча Н.В. Механізм розвитку управлінського потенціалу промисловості - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - Економіка промисловості. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та методичному забезпеченню механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості. Визначено чинники розвитку промислового потенціалу України. Управлінський потенціал промисловості виділено в окремий напрям дослідження та класифіковано кваліфікаційні вимоги до управлінського персоналу промислових підприємств з метою подальшої його оцінки. Виявлено проблеми формування та використання управлінського потенціалу промисловості, функціонування механізму його розвитку. На підставі аналізу багатьох існуючих показників і методів оцінки управлінського персоналу промисловості, що пропонуються в економічній літературі, обґрунтовано застосування двох комплексних показників оцінки якісного рівня управлінського персоналу з метою його підвищення відповідно до вимог ринку і показники оцінки організації та оплати праці з метою зростання ефективності, якості управлінської праці. Ці показники є складовими механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості.

З метою підвищення ефективності діяльності промислових підприємств за рахунок існуючих резервів розвитку управлінського потенціалу запропоновано систему його раціонального використання. Розкрито особливості, цілі та задачі системи, наведено схему розвитку управлінського потенціалу, підсумком застосування якої є управлінське рішення щодо удосконалення організації управління виробничою діяльністю, якісних характеристик управлінського персоналу відповідно до вимог ринку. Запропоновано здійснювати інтеграцію підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, формування кадрової політики та політики зайнятості населення, програм соціально-економічного розвитку регіонів, країни у єдиній програмі з метою розвитку управлінського потенціалу промисловості.

Результати дослідження впроваджено на ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, ПП “Еталон”, ПП “Смачний хліб” та в роботу центрів зайнятості.

Ключові слова: механізм, система, управлінський потенціал, промисловість, кадрова політика.

Осадчая Н.В. Механизм развития управленческого потенциала промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и методическому обеспечению механизма развития управленческого потенциала промышленности. Определены факторы развития промышленности Украины, управленческий потенциал промышленности выделен в отдельное направление исследования и определен как основной фактор развития промышленности. Исследована семантика терминов “промышленный потенциал”, “управленческий потенциал”.

Определена значимость управленческого труда в конечных результатах работы промышленного предприятия. Рекомендовано осуществлять классификацию квалификационных требований к управленческому персоналу по признакам, определяющим эффективность управленческого труда, на основании которых предложены показатели оценки уровня соответствия управленческого персонала данным требованиям, что позволит повысить эффективность использования управленческого потенциала. Данные показатели предложено использовать при подборе кадров и в процессе их аттестации.

Исследовано развитие оценки состояния и результативности использования управленческого потенциала, на основе этого было предложено вместо множества дублирующихся показателей оценки качественных характеристик управленческого персонала использовать несколько комплексных показателей оценки, которые отражают все аспекты его качества и резерв развития.

Выявлены основные проблемы подготовки специалистов с высшим образованием. Исследованы схема формирования управленческого потенциала и показатели, характеризующие результативность его использования на промышленных предприятиях. Рекомендованы подходы кадрового и промышленного менеджмента к решению проблемы совершенствования процессов формирования и использования управленческого потенциала промышленности в соответствии с рыночными требованиями.

Предложена система рационального использования управленческого потенциала, раскрыты особенности, цели и задачи данной системы. Рекомендовано два показателя оценки управленческого персонала (показатель сформированности качественных характеристик и показатель уровня удовлетворения требованиям должности), которые применяются на разных стадиях формирования и использования качественных характеристик персонала. Их преимуществами являются комплексность, доступность, отображение всех аспектов качества, результативности управленческого труда и существующих резервов.

С целью повышения эффективности и качества управленческого труда предложено осуществлять оценку организации и оплаты труда управленческого персонала по ряду показателей, всесторонне характеризующих уровень организации, результативность труда и эффективность материального стимулирования. Данные показатели входят в механизм развития управленческого потенциала.

В работе приведена схема развития управленческого потенциала, которая описывается уравнениями: состояния управленческого потенциала и оценки его использования. Итогом применения схемы является разработка мероприятий по совершенствованию качественных характеристик управленческого персонала, технологий управления, организационных структур управления в соответствии с требованиями рынка.

Усовершенствовано организационно-экономическое обеспечение работы по формированию, использованию, развитию управленческого потенциала в направлении создания отделов (бюро) формирования и развития управленческого потенциала на базе существующих подразделений и введения новой должности - менеджер по работе с управленческим персоналом.

Предложен подход, обеспечивающий интеграцию процессов разработки программ социально-экономического развития регионов, формирования кадровой политики и политики занятости, планирования подготовки специалистов в высших учебных заведениях в единую программу “Развитие управленческого потенциала промышленности”. Обоснована необходимость использования для реализации программы следующих методов и инструментов: кадровый маркетинг и аудит, количественные измерители качественного уровня незанятых граждан с высшим образованием и показатели оценки управленческого потенциала промышленности.

Результаты исследования используются в деятельности промышленных предприятий ОАО “Днепровский металлургический комбинат им. Дзержинского”, ЧП “Смачний хліб”, ЧП “Эталон”, а также в центрах занятости Днепропетровской области.

Ключевые слова: механизм, система, управленческий потенциал, промышленность, кадровая политика.



Osadchaya N.V. Mechanism for development of industrial managerial potential. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in economic sciences in specialty 08.07.01 - Industrial Economics. - Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2003.