Шляхи використання засобів медіаосвіти у процесі навчання іноземних мов у початковій освіті, які відповідають інноваційним освітнім тенденціям. Аналіз формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей та критичного мислення.

Загальна характеристика головних умов застосування медіаосвіти на уроках світової літератури. Знайомство з особливостями сучасних педагогічних технологій. Медіа-урок як сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин.

Особливості впровадження медіаосвіти в сучасний навчальний процес. Формування медіакомпетентності школярів на заняттях з літератури. Використання медіавправ для розвитку зв’язного мовлення, критичного мислення та вміння визначати маніпуляції та фейки.

Розвиток медіаосвіти у Республіці Польща в умовах євроінтеграції. Сутність поняття та цілі медіаосвіти в контексті інформатизації шкільної освіти. Аналіз стану медіаосвіти в контексті інформатизації шкільної освіти у Польщі в умовах євроінтеграції.

З’ясування сутності поняття "медіаосвіта" та її важливості й актуальності в сучасному українському середовищі. Саморозвиток особистості за допомогою засобів масової інформації. Формування професіональної медіакомпетентності майбутнього вчителя-словесника.

Огляд підходів до розвитку критичного мислення. Узагальнення основних концепцій змісту, форми і засобів розвитку навичок критичного мислення в процесі медіаосвіти на прикладі загальноосвітньої школи І—III ступенів № 2 з поглибленим вивченням математики.

Висвітлення головної проблеми формування критичного мислення особистості в сучасних умовах інформаційного вибуху. Формування здатності особистості до її пошуку, аналізу і правильного застосування. Позитивні та негативні впливи мас-медіа на особистість.

Дослідження сутності понять "медіаосвіта" і "медіакультура". Обґрунтування необхідності формування медіакультури. Протиріччя сучасної освіти і роль медіаосвіти у формуванні медіакультури майбутніх фахівців в процесі їхньої професійної підготовки у ВНЗ.

Становлення медіаосвіти, її застосування в навчально-виховному процесі. Аналіз ідеологічної, протекціоністської, практичної, естетичної, семіотичної і культурологічної теорій до її визначення. Роль соціального педагога у формуванні медіакультури школярів.

Зміст та виявлення основних підходів до розкриття поняття "медіаосвіта". Обґрунтування необхідності її впровадження в освітній процесс. Можливі шляхи використання медіазасобів і засобів ІКТ у процес фахової підготовки майбутнього педагога-музиканта.

Аналіз медіаосвіти як складової освітнього процесу, бо характерною ознакою ХХІ століття є впровадження інформаційних технологій. Підкреслено, що медіаосвіта виступає частиною освітнього процесу, який спрямований на формування в суспільстві її компонентів.

Використання засобів мультимедійних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів мистецьких дисциплін. Проблеми медіаосвіти на стику галузей знань. Мультимедіа як засіб соціокультурних комунікацій, культурно-освітнього міжгалузевого обміну.

Аспекти реалізації медіаосвіти в контексті забезпечення інформаційної безпеки України. Підходи до її розвитку з урахуванням положень безпекових стратегій 2020-2021 рр. Розвиток медіаінформаційної грамотності як чинника інформаційної озброєності особи.

Доведено, що використання на уроках зарубіжної літератури інформаційних засобів навчання сприятиме використанню мультимедійних ресурсів для поліпшення розуміння текстів, створення контенту для літературного аналізу та активнішому вивченню матеріалу.

Дослідження семантичної структури поняття "медіаосвіта" на сучасному етапі розвитку освітньої галузі. Необхідність уточнення значення терміна та його фіксації в лексикографічній практиці. Визначення притаманних українській мові похідних неологізмів.

Характеристика проблеми медіаосвітніх дискурсів як дієвих засобів реалізацій культурологічного підходу в шкільних підручниках української літератури. Аналіз значення медіаосвітніх ресурсів для здійснення самостійної навчальної діяльності десятикласників.

Стаття присвячена одній із проблем навчання іноземної мови учнів старшої школи – формуванню вмінь XXI століття. Розкривається сутність понять "медіаосвіта", "медіаосвітня грамотність та технології". Зосереджується увага на теоретико-методичних засадах.

Дослідження проблеми впровадження медіаосвітніх технологій в освітню діяльність навчального закладу: "медіаосвіта", "медіакультура", "медіаграмотність", "медіакомпетентність". Європейські підходи щодо застосування медіаосвіти у неформальній освіті.

Відбір aктуaльнoгo тa цікaвoгo для студентів нaвчaльнoгo мaтеpіaлу як одне з завдань cучacнoї методики виклaдaння інoземниx мoв. Можливості використання технологій медіаосвіти в організації комп’ютерного супроводу професійної діяльності педагога.

Аналіз необхідності медіаосвітніх технологій, які визначають роль учителя іноземної мови, як зразка для наслідування, знавця процесів мислення. Вивчення різноманітних способів класифікації медіа-засобів. Розгляд перспектив застосування медіатехнологій.

Дослідження сутності професії "прес/ньюс-омбудсмен", його функцій, призначення, особливостей роботи. Вивчення обов’язку омбудсмена, який полягає в тому, щоб, займаючи незалежну посаду в газеті, розслідувати та відповідати на зауваження та скарги читачів.

Медіаосвітні можливості вітчизняної медичної періодичної літератури. Асортимент українських медичних видань журнального й газетного типу за тематичним принципом станом на 2016 рік. Науково-практичні журнали з медицини, їх популярність серед преси.

Особливості впливу процесів становлення медіакультури на освітні процеси в контексті формування медіаосвітнього простору як середовища соціалізації. Характеристики соціокультурного середовища, створеного масмедіа. Симулятивна природа медіакультури.

Актуальні тенденції в медіаповедінці українських телеглядачів на основі вторинних соціологічних і власних досліджень (веб-опитування та дискурс-аналізу дописів Інтернет-користувачів). Зниження споживчої оцінки телебачення порівняно з Інтернетом.

Актуальні тенденції в медіаповедінці українських телеглядачів на основі вторинних соціологічних і власних досліджень (вебопитування та дискурс-аналізу дописів Інтернет-користувачів). Тенденції переходу до інших практик, зокрема Інтернет-серфінгу.

Телевізор як атрибут домашньої атмосфери, буденності. Характеристика актуальних тенденцій в медіаповедінці українських телеглядачів на основі вторинних соціологічних і власних досліджень. Знайомство з головними причинами відмови від телеперегляду.

Аналіз російської медіареальності, створеної для впливу на громадян окупованих територій. Роль медіаподій у конструюванні медіареальності, розуміння медійного середовища на тимчасово окупованих територіях та для майбутньої реінтеграції їхніх жителів.

Дослідження змісту та структурних характеристик поняття публічних подій як об'єкта міждисциплінарного дискурсу. Перспективи розвитку традиційних та нових медіа в контексті реалізації медіапотенціалу публічних подій культурно-дозвіллєвої тематики.

Переваги створення та використання мультимедійних презентацій, відео, аудіо, інтерактивних елементів тощо для ілюстрації та пояснення навчального матеріалу. Оцінка медіа-текстів, які стосуються предметної галузі або актуальних проблем суспільства.

Історичний досвід створення українцями радіопрограм в ефірі польських радіостанцій. Основні етапи розвитку історії українського радіомовлення Польщі. Вплив відсутності інформаційного обміну між Україною та Польщею на появу стереотипів у їх відносинах.