Розгляд ключових напрямків медіакультури. Оцінка впливу інформації на дітей. Підвищення медіаінформаційної грамотності населення України. Аналіз досвіду країн світу з впровадження медіаосвіти у дошкільних закладах, його адаптувння до українських реалій.

Висвітлено окремі аспекти медіаосвіти, поняття "медіакультури" та співвідношення медіакультури з медіапростором, зокрема в дошкільному дитинстві. Розглянуто головні документи, які визначають ключові напрямки діяльності закладу дошкільної освіти.

Ментально-екзистенційні взаємозв’язки між національною ідентичністю, етно- й медіакультурою. Роль медіа в реалізації системи національних інституцій громадянського суспільства. Взаємодія медіакультурних егрегорів для збереження архетипових особливостей.

Дослідження медіакультури як соціокомунікаційного феномену. Розгляд генеральних теорій та моделей медіакультури як об’єкта досліджень дисциплін комунікативного напрямку, що зосередилися на процесі передачі культурних символів і знаків, образів і вистав.

Дослідження медіакультури як соціокомунікаційного феномену, її роль у культурному та соціальному житті суспільства. Медіакультура як об’єкт досліджень дисциплін комунікативного напрямку, процесу передачі культурних символів і знаків, образів і вистав.

Визначення ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Відмінні особливості та обґрунтування функціональності вільнодумної інформаційної культури.

Характеристика становлення розвитку "медіа" на межі ХХ-ХХІ століть. Дослідження сучасних тенденцій розвитку мас-медіа в комунікаційних системах суспільства. Вивчення специфіки феномена масової культури. Сучасний культурологічний дискурс медіакультури.

Поняття та види мультикультуралізму. Специфіка глобалізаційних процесів у сфері медіакультури. Аналіз проблем міжкультурної комунікації в умовах проведення політики мультикультуралізму для недопущення розпалювання міжнаціональних і міжетнічних конфліктів.

Дослідження проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розгляд поняття масової культури як культурної універсали в інформаційному суспільстві. Подальший розвиток тези про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі.

Медіа - один з основних факторів соціалізації молодого покоління. Формування системи інтерактивних зв’язків у вигляді мереж міжсуб’єктної комунікації, що спираються на можливості Інтернет-середовища - найбільша інновація медіакультурного простору.

Визначення ролі та дослідження визначеності медіакультурного простору як середовища соціалізації людини епохи постмодерну. Дослідження трансформації середовища соціалізації під впливом глобалізаційних процесів, характерних для інформаційного суспільства.

Вивчення надбань медіаосвіти та історично складених традицій української педагогіки. Концептуальні засади змішаного навчання. Ідея партисипативності, поєднання стаціонарної та дистанційної форми освіти в Україні. Медіакультурний вимір змішаного навчання.

Розкриття медіалізації як ключового елемента дискурсивного відтворення, що формує певне соціокультурне значення меморалізованих подій. Використання медіалізації у країнах із неусталеною правовою системою для символічних маніпуляцій із правосвідомістю.

Суть способів реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що є одним із засобів масової інформації. Поліфункціональна специфіка лексико-семантичного ресурсу гри слів у текстах комерційної реклами.

Вивчення ролі подкастів у динаміці мовних процесів, що передбачає аналіз медіалінгвістичних механізмів взаємодії мов шляхом запозичення лексичних одиниць. Дослідження лексичних запозичень в англомовних подкастах та сфера їх проникнення в англійську мову.

Виявлення особливостей медіальної природи уяви у горизонті культури медіарозмаїття. Осмислення зв’язку між уявою і медіальністю, осягнення медіальної природи уяви. Філософський аналіз амбівалентної ролі уяви в сучасній медіакультурі і медіадосвіді.

Суть лінії концептуалізації медіа у філософії другої половини ХХ - початку ХХІ сторіччя. Аналіз медійної інтерпретації в контексті матеріальних факторів комунікацій. Розгляд каналів як основа для артикуляції сучасних дослідницьких методологій культури.

Дослідження та характеристика головних етичних вимог до медіальних донесень з війни й активності журналістів у зоні воєнних дій. Визначення та аналіз основної місії репортерів - праці на суспільство, гуртування громадян довкола спільних цінностей.

Дослідження маніпулятивного контенту в медіа під час російсько-української війни на прикладі волинського інформаційного простору. Аналіз популярних фейкових новин пропагандистського характеру, що з’явилися у волинських медіа із початком вторгнення Росії.

Дослідження маніпулятивного контенту в медіа під час російсько-української війни на прикладі волинського інформаційного простору. Найбільш популярні фейкові новини пропагандистського характеру, що з’явилися у волинських медіа із початком війни.

Опис тенденцій розвитку сучасного мистецтва. Використання медіатехнологій в архітектурі та художньому дизайні. Аналіз впливу медіамистецтва на психологічний стан людини. Синтез живопису, скульптури та музики на прикладі центру "Atelier des Lumieres".

Аналіз українського досвіду медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Застосування жанру містифікації у контенті телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми.

У статті лінгвопраксіологічний вектор аналізу розглядається як перспективний для сучасної медіалінгвістики. Відображено найважливіші особливості цього підходу: предмет, ключові категорії, методики аналізу. Диференціація лінгвістики на підставі предмета.

Медіанасильство як прояв девіантних маніфестацій індивідуального та колективного соціального тіла. Аналіз зсуву акцентів від праць соціологічної та етнографічної спрямованості до більш широкого формату досліджень людини та медіа у другій половині ХХ ст.

Основні клінічні симптомокомплекси розшаровуючих аневризм аорти при медіанекрозі аорти. Аналіз професійного складу і професійного маршруту хворих із медіанекрозом аорти. Роль ксенобіотиків в розвитку медіанекрозу аорти як можливого етіологічного чинника.

Закономірності частоти захворювання, статево-вікового розподілу, професійного спектру, морфологічних змін медіанекрозу аорти. Основні патологічні зміни стінки аорти та їх діагностика. Морфогенетичні варіанти утворення аневризм та роль ксенобіотиків.

Сутність медіаосвіти, її впровадження як ефективного засобу, за допомогою якого можна протистояти негативним медіавпливам на підростаюче покоління. Упровадження медіаосвіти в школах України як важлива складова розвитку інформаційного суспільства.

Характеристика цілей та шляхів запровадження медіаосвіти у навчальний процес. Особливості діяльності інститутів післядипломної освіти у цій сфері. Розгляд основних засад медіаосвіти. Результати аналізу опитування вчителів щодо перспектив її розвитку.

Розгляд медіаосвіти державних службовців як одної з передумов виконання професійних функцій та складової системи підготовки працівників органів державної влади. Визначення причин потрібності введення медіаосвіти. Аналіз положень Концепції її впровадження.

Використання ідей медіаосвіти у сучасній початковій школі. Зменшення ризиків і збільшення позитивного впливу медіа на формування особистості дитини молодшого шкільного віку. Створення здобувачами початкової освіти власної медіапродукції та її презентації.