У статті проаналізовано медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень. Визначається його сутність і мовні особливості, описуються функції, розглядається питання, пов’язане з типологізацією медіадискурсу як похідного поняття від дискурсу.

Медіаекологія — міждисциплінарна галузь, яка вивчає вплив символічних систем і технологій на соціальну організацію, пізнавальні процеси, політичні і філософські ідеї людського суспільства. Характеристика основних завдань екології масових комунікацій.

Жанр - відносно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань, що мають функціональну, соціально зумовлену природу. Знання - єдність життєвого досвіду і набутих вербальних навичок, які складають уявлення про зміст різних дискурсів.

Аналіз медіаматеріалів про фахові напрями вищих навчальних закладів, за якими ведеться освітня діяльність. Інструменти налагодження ефективної комунікації з громадськістю та формування позитивного іміджу професійних напрямів у засобах масової комунікації.

Аналіз медіаматеріалів про фахові напрями вищих навчальних закладів, за якими ведеться освітня діяльність. Інструменти налагодження ефективної комунікації з громадськістю та формування позитивного іміджу професійних напрямів у засобах масової комунікації.

Зв'язок медійної лінгвоіміджелогії з такими неолінгвістичними напрямами, як медіалінгвістика, PR-лінгвістика, психолінгвістика та сугестивна лінгвістика. Принципи лінгвістичного аналізу медійних іміджевих текстів про Україну, доцільність їх поділу.

Виявлення суті медіакартини світу як міждисциплінарного предмету наукового інтересу. Окреслення меж поняття як нової інтерпретаційно-орієнтаційної системи особистості. Форми та контексти побутування медіакартини світу у соціально-філософському дискурсі.

Класифікація професійних компетентностей вчителя фізики. Зміст теоретичної готовності до навчання. Технології, за допомогою яких формуються окремі компоненти професійності вчителя фізики. Педагогічні умови формування медіакомпетентності педагога.

Поняття та зміст професійної підготовки медіакомпетентності майбутніх викладачів вищого навчального закладу. Аналіз змісту навчальних програм магістрів, відповідності структури й змісту їх підготовки сучасним тенденціям, розвитку інформатики в освіті.

Особливості формування медіакомпетентності сучасного педагога та реалізації професійного потенціалу. Самовдосконалення рівня професійної компетентності вчителя. Впровадження інформаційних та деяких мультимедійних технологій у освітньо-виховний процес.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Обґрунтування необхідності формування у суб'єктів пізнання навичок та умінь різнобічно опрацьовувати медійний матеріал. Визначення сутності та змісту понять "медіаграмотність" та "медіакомпетентність" у вітчизняному та зарубіжному наукових дискурсах.

Обґрунтування стратегії та тактики медіамаркетингу в системі сучасних медіакомунікацій. Розвиток соціальних мереж активно модифікує комунікацію, окреслюючи нові форми контакту виробників контенту зі споживачами. Соціальний медіа маркетинг, його суть.

Дослідження опосередкованих теорій комунікацій, які мають контекстуальний зв’язок із медіакомунікаціями. Розробка систематизатора опосередкованих комунікаційних теорій. Визначення контекстуальних зв’язків медіакомунікацій у різних галузях науки.

Теорії медіа і комунікацій, їх історія та розвиток. Об’єкти, концептуальні підходи і проблеми тлумачення трансформацій масової комунікації. Комунікаційні орієнтири, що поступово вплинули на загальні суспільні процеси. Логіка побудови суспільних відносин.

Аналіз комунікації, що спостерігається у масовому мережевому просторі, з персоналізацією інформації та двонаправленістю інформаційних потоків. Створення наукової проблеми для досліджень комунікації і засобів масової інформації через появу нових медіа.

Актуальна медіакомунікаційна проблема присутності пізнавальних програм на телебаченні. Аналіз пізнавальних телепрограм, наявних на інформаційному ринку, та їх ролі у розвитку мислення соціуму. Змістовна значимість пізнавально-просвітницьких програм.

Стан інформаційного ринку в українському телепросторі й місце пізнавальних програм на національних каналах. Оцінка популяризації медіакомунікаційних проектів, їх роль у розвитку мислення соціуму, аналіз рівня їх пізнавальності щодо науковості і культури.

Специфіка мас-медіа як вид соціальної комунікації. Основи масового спілкування як духовного порозуміння. Журналістська інформація як продукт відображення конкретної проблеми суспільного життя в культурі соціуму. Основи масово-інформаційної діяльності.

Специфіка мас-медіа як виду соціальної комунікації, їх характер. Характеристика мас-медійної комунікації як соціокультурної взаємодії з притаманними їй рисами. Аналіз параметрів соціокультурної масмедійної комунікації: суб’єкт, смисли, час та простір.

Аналіз сучасних процесів конвергенції на українському ринку мас-медіа. Характеристика форми реалізації медіаконвергенції у журналістиці. Розгляд конвергенції як спільної праці редакцій з метою максимально охопити сучасну інформаційно-комунікативну сферу.

Розгляд медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Огляд застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті. Значення ґрунтовного аналізу потреб і смаків читачів.

З'ясування сутності медіаконвергенції. Застосування медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Характеристика застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті.

Генез, етимологія, сутність процесу медіаконвергенції. Основні підходи до вивчення конвергенції, характеристика її типів та моделей. Дослідження зв’язку між крос-медіа і конвергенцією, як чинником виникнення і формування інноваційних явищ цифрового світу.

Суть медіаконтенту однієї з найбільших міжнародних терористичних організацій - Ісламської держави в умовах посилення медіатероризму в глобалізованому світі. Використання соціальних медіа на рівні із зброєю. Розповсюдження терористичної пропаганди.

Дискурсивний аналіз медіаконтролю як різновиду соціального контролю і примусу в умовах сучасної медіакультури в Україні. Телебачення і стрічки новин: рецепція конструктів і симулякрів. Дослідження явища медіаконсьюмеризму як упокореності неправді.

Особливості і специфіка функціонування медіаконцепту "материнство" у сучасному телевізійному рекламному дискурсі. Вплив вікових, гендерних, психоемоційних, національно-ментальних, інтелектуальних детермінант на когнітивну та психоемоційну сфери споживача.

Дослідження й аналіз значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом. Характеристика навчальних предметів з медіакритики. Обгрунтування особливостей питання співвідношення соціальних мереж і мас-медіа.

Розгляд теми журналістської конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка у жовтні 2017 р. Дослідження та аналіз місця і значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом.

Поява і розвиток медійної культури в сучасному суспільстві як закономірний наслідок інформаційної революції та розвитку технологій. Поєднання інформаційної сили слова і зображення, можливостей візуальних, аудіальних та аудіовізуальних нових текстів.