Дослідження та характеристика основних умов розвитку процесу медіа освіти. Розгляд і аналіз небезпечних явищ, які може викликати негативна інформація: масового інформаційно-психологічного психозу, медіа залежності, як різновиду психічних відхилень.

Стаття присвячена дослідженню термінів "медіа засоби" та "мультимедійні технології". Теоретичний аналіз обох понять дозволив зробити висновок, що дані терміни вживаються у наукових статтях українських та зарубіжних науковців у синонімічному значенні.

Феномен медіа картини світу у контексті його генетичного зв’язку з картиною світу та становленням медіакультури як домінантної форми культури інформаційного суспільства. Основи психолінгвістичного, лінгвофілософського та соціально-філософського підходу.

Дослідження проблеми медіаосвіти, яка сприяє становленню медіакультури дітей шкільного віку. Аналіз тлумачення медіаосвіти. Характеристика важливості медіаосвітньої діяльності соціального педагога. Основні напрями розвитку системи медіаосвіти в Україні.

Концептуальні підходи організації діяльності майбутніх фахівців дошкільної галузі в умовах медіа середовища. Головні проблеми, пов’язані з розвитком дошкільника в сучасних інформаційних умовах, пропозиції щодо максимізації позитивного впливу медіа.

Інтеграція комунікативного психоаналізу і медіа в Україні. Використання прийомів інтерв’ю, діалогу та бесіди для виявлення больових точок індивіда, соціуму чи нації в цілому. Особливості висвітлення подій засобами фотомистецтва, радіо та телебачення.

Медійний дискурс - процес мовної діяльності, в якому віддзеркалені усі сторони буття, трансльовані посередництвом каналів, здатних працювати за допомогою емоційного налаштування. Медіа-рекламна картина світу як модель віртуально-реальної дійсності.

Дослідження форм спогаду і передання спогадів через засоби масової інформації. Наслідки революції в медіа щодо відносин із минулим. Культура пам’яті як результат публічних переговорів, які виникають у результаті напруженості між досвідом і пам’яттю.

Культура пам’яті як результат публічних переговорів, які виникають у результаті напруженості між індивідуальним досвідом і пам’яттю, політично нормальною і соціально бажаною пам’яттю і науковою історією. Самовизначення індивідуумів, соціальних груп.

Головна особливість появи специфічних типів медіа, що стають основою для формування нового дискурсу, своєрідної форми медіального повороту та настання "постмедіальної доби". Характеристика медіа у контекстах медіа-археології та візуальної антропології.

Дослідження процесу соціалізації у сучасному інформаційному просторі. Структура, атрибути медіа, її фактори й засоби. Аналіз ролі медіазасобів у формуванні фахівця нової генерації у закладах вищої освіти. Співвідношення понять медіа- та кіберсоціалізація.

Аналіз невоєнних методів впливу в гібридній війні. Використання технологій створення псевдореальності, які формують бажану для агресора "картину дійсності" у свідомості споживачів інформації. Опис та особливості невоєнних методів ведення гібридної війни.

Проведено дослідження питань виявлення фреймів у засобах масової комунікації на етапі висування вимог. До уваги взято конструкціоністський підхід, у межах якого увагу зосереджено на створенні та інституціалізації реальності в межах соціальних інтеракцій.

Ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. розробка дванадцяти практичних рекомендацій, що сприяють виконанню основних положень Грюнвальдської декларації. Важливість вивчення питань медіаосвіти.

Аналіз змісту декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій ЮНЕСКО у Грюнвальді, Тулузі та Москві. Створення суспільств медіаінформаційної грамотності. Поширення цифрових технологій та боротьба з дезінфодемією.

Комплексний аналіз складових компонентів навичок "цифрова грамотність", "медіаграмотність", "інформаційна грамотність", "комп’ютерна грамотність", виділено їхні відмінності і подібності. Вивчення рівня володіння населенням навичок цифрової грамотності.

Розгляд форм медіа-арту, що дозволяють переосмислити теоретичні досягнення художнього проектування. Порівняльний аналіз принципів медіа-арту та художнього проектування архітектурного середовища. Характеристика шляхів розвитку художнього проектування.

Аналіз тенденцій використання медіа технологій в архітектурі. Визначення загальних понять медіа архітектури. Вивчення нових функцій громадських комплексів в умовах інформатизації сучасного міста. Інтеграція інформаційних функцій в архітектурний простір.

Проілюстровано сучасні лінгвістичні погляди стосовно визначення поняття "дискурс" у кореляції до критичного дискурс-аналізу, який передбачає розгляд медіа-тексту з урахуванням екстралінгвістичних факторів. Мас-медіа як потужний політичний інструмент.

Аналіз проблеми медіа-інформаційної грамотності в українознавчій науці. Актуальність освітніх стандартів та нормативного законодавства України, сутність поняття медіа-інформаційної грамотності, її місце, роль і значення для розвитку українознавчих студій.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі - один з дієвих засобів, який сприяє ефективності досягнення результату в роботі вчителя українознавства. Характеристика основних компонентів моделі медіа-інформаційно грамотного фахівця.

Розвиток та презентації медіа-мистецтва в Україні, оцінка ролі медіа-арту у культурному житті Львова. Пошук та прокладання комунікативних шляхів між минулим і сучасним, митцем та глядачем. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Аналіз впливу глобалізації культури на візуальне сприйняття людини через медіа-мистецтво Львова ХХІ ст. Актуальність концептуального осмислення медіа як особливого соціокультурного феномену. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Проаналізовано особливості та напрями мистецтва сучасної аудіовізуальної культури, детерміновані розвитком інтернет-технологій, у т.ч. соціальних медіа. Визначено основні характеристики медіа-мистецтва, опосередкованого розвитком соціальних медіа.

Дослідження специфіки впливу медіа-засобів на особистісний світогляд у контексті аналізу сучасного суспільства споживання. Функції і роль медіа-засобів у суспільстві. Особливості створення й кодування медіа-послань. Способи подачі інформації споживачеві.

Дослідження місця образу козацтва в мережі Інтернет. Аналіз дослідження теми козацтва у творах різних авторів, виокремлення аспектів, які недостатньо досліджені. Вивчення питання історіографії, яка присвячена інформаційній війні України та Заходу з Росії.

Завдання, підходи та визначення поняття медіа-освіти. Використання продукції галузевих ЗМІ для підвищення фахового рівня та як засобу відпочинку або задоволення своїх потреб. Застосування при підготовці вчителя електронних програмно-педагогічних засобів.

Проблема збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Медіа-освіта як система формування цінностей в умовах становлення медійно-інформаційного освітнього простору. Її розвивальна та захисна функція.

Розкриття проблеми збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Визначення потенціальних можливостей медіа-освіти як механізму забезпечення здоров’я особистості у медійно-інформаційному просторі.

Розгляд медіа-освіти як ціннісно-культурний компонент трансформації суспільства. Медіа-освітні процеси, ступінь впливу на них суб’єктів інформаційної діяльності. Державна медіа-освітня політика як засіб "імунізації" суспільства від негативних наслідків.