Медіаконвергенція як засіб популяризації газети в Інтернеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

МЕДІАКОНВЕРГЕНЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ГАЗЕТИ В ІНТЕРНЕТІ

Ірина Мудра

Анотація

Розглянуто медіаконвергенцію як інструмент маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Охарактеризовано застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті.

Ключові слова: інструмент маркетингу, медіаконвергенція, відео, аудіо, традиційні газети в Інтернеті.

Annotation

MEDIA CONVERGENCE AS A NEWSPAPER IN POPULARIZING INTERNET

Iryna Mudra Ivan Franko National University of Lviv,

Mediakonverhentsiyu considered as a marketing tool, which helps to increase the promotion of traditional newspaper site on the web. Characterized mediakonverhentsiyi use the newspapers online.

Key words: marketing tool mediakonverhentsiya, video, audio, traditional newspaper online.

Аннотация

МЕДИАКОНВЕРГЕНЦИЯ КАК СРЕДСТВО ПОПУЛЯРИЗАЦИИ ГАЗЕТЫ В ИНТЕРНЕТЕ

Ирина Мудрая Львовский национальный университет имени Ивана Франко

Рассмотрены медиаконвергенция как инструмент маркетинга, который способствует увеличению популяризации сайта традиционной газеты в Интернете. Охарактеризованы применения медиаконвергенции редакциями газет в Интернете.

Ключевые слова: инструмент маркетинга, медиаконвергенции, видео, аудио, традиционные газеты в Интернете.

Постановка проблеми

Нині відбувається інтернетизація суспільства. Для сучасних споживачів ЗМІ вже недостатньо просто читати газету чи дивитися телебачення. Вони хочуть мати вільний доступ до інформації на різних носіях, причому в будь-який момент і хочуть самостійно обирати, що їм читати, слухати чи переглядати. Нині медіаконвергенція охопила усі редакції популярних газет і невдовзі “добереться” до районних газет. Адже вона є неминучою реальністю сьогодення. На жаль, не всі суспільно-політичні газети її використовують на сторінках в Інтернеті.

Мета статті - показати як сучасні традиційні газети в Інтернеті застосовують медіаконвергенцію.

Реалізація поставленої мети в цій науковій статті передбачає розв'язання таких завдань: з'ясувати поняття “медіаконвергенція”; опитати читачів друкованих газет, аби довідатися чи люблять вони читати традиційні газети в Інтернеті; проаналізувати як застосовують медіаконвергенцію традиційні газети в Інтернеті.

медіаконвергенція редакція газета інтернет

Аналіз останніх досліджень і публікацій із розглядуваної проблеми

Виклики цифрової журналістики, феномен конвергентних медіа розглядають у своїх працях І. Артамонова, О. Вартанова, Л. Городенко, О. Градюшко, Г Дженкінс, Д. Дуцик, О. Калмиков, М. Кастельс, Г Качкаєва, Д. Кінсейд, І. Кірія, Н. Кириллова, Д. Краус, С. Куїнн, М. Луканіна, М. Макеєнко, С. Машкова, В. Різун, В. Солодов, С. Уразова, В. Філак, М. Фоменко, В. Цвік та інші вчені. Як засіб маркетингу ці вчені її не розглядали.

Інтернет нині стає одним із найрентабельніших ринків збуту для продукції ЗМІ. Редакції багатьох традиційних ЗМІ це зрозуміли, тому почали активно опановувати цей ринок. Газети в Інтернеті мають переваги над друкованими: дешевші, доступні у будь-якому куточку Землі, де є підключення до Всесвітньої павутини, оперативно передають і розповсюджують інформацію, а також редакція видання має змогу розміщувати необмежену кількість інформації і регулярно її оновлювати, створювати архіви, окрім тексту розміщувати звук і відео. Тобто, поряд з друкованим текстом редакції газет можуть розміщувати відео та аудіосюжети, а також вдосталь ілюструвати матеріал. Такі можливості Інтернет-сайтів називають терміном “медіаконвергенція”

Термін “конвергенція” давно поширений у біології, етнографії, мовознавстві для позначення процесів сходження, уподібнення. Суть цього терміна найточніше передає слово “злиття”. В масово-комунікаційній галузі це: злиття технологій, яке дає змогу різним технічним носіям -- кабельним чи телефонним мережам, бездротовому супутниковому зв'язку -- доставляти інформацію споживачеві; злиття раніше роз'єднаних і віддалених один від одного ЗМІ (назвемо хоча б такі форми поєднання, як радіо й ТБ в Інтернеті, стрічка новин на мобільному телефоні тощо), завдяки чому аудиторія має можливість одержувати однакові інформпродукти у різний спосіб, різними каналами. Проте найважливішим наслідком медіаконвергенції є зміна самого інформаційного продукту: текст, графіка, звук, відео інтегруються в єдиний інформаційний продукт [4].

Шеремет В. В. виділяє декілька типів медіаконвергенції одна з яких типологічна [6], яка характеризується зближенням різних типів ЗМІ і ЗМК: газет, радіо, телебачення, Інтернету, мобільного зв'язку. Вона реалізується на сайтах редакцій. І ми у цій статті розглядатимемо лише цей тип медіаконвергенції.

Тому, на нашу думку, найбільш вдале визначення медіаконвергенції - це можливість виходу у відкритий світ, щоб весь світ міг дивитися відео, слухати аудіо на вашому сайті [2]. Це можливість бути креативним і конкурувати з хорошими сайтами.

Сучасні традиційні газети виходять в Інтернет з такими продуктами: аналогами своїх видань під логотипом газет заснували нові видання під логотипом видань чи просто створили повністю новий проект під іншим логотипом. Перший варіант здебільшого є притаманним для районних газет, які повністю дублюють в Інтернеті свої друковані матеріали (“Новий час” (Жидачівщина). Такі сайти є орієнтовані для тих читачів, які не мали змоги вчасно купити номер газети. До другого варіанту звертаються редакції популярних видань, які розміщують на сторінці не лише найкращі друковані матеріали, а також статті, які не були висвітлені у друкованому аналозі, а також оперативні новини та повідомлення (“Високий Замок”, “День”). А третій варіант використовують редакції, які хочуть запустити новий бренд і розкрутити його. Для цього вони створили нову редакцію, яка займається наповненням сайту. Але це не означає, що матеріали з друкованого аналогу не публікують на цьому сайті. Трапляється, що на таких сторінках редакція започатковує рубрику, яка називається як друкована газета (Gazeta.ua) і у ній розміщують найцікавіші матеріали з друкованої газети. Такий сайт можна вважати іншим ЗМІ, яке за наповненням є іншим від друкованої газети, лише дотримується у своїй діяльності спільної редакційної політики.

У двох останніх медіапродуктах можна спостерігати не лише текстове наповнення сайту, а й відео та аудіо.

Провівши опитування 30 редакторів районних і міських газет, 10 видань мають аналоги в мережі Інтернет, з них ніхто не використовує медіаконвергенцію. А відомі всеукраїнські видання давно опанували медіапростір у всесвітній павутині, але і вони не завжди використовують на сторінках відео та аудіо.

Такі традиційні газети в Інтернеті як “День”, “Експрес”, “Високий Замок”, “Комсомольська правда в Україні” використовують відео на своїх сторінках в Інтернеті.

Але лише, “Комсомольська правда в Україні” розміщує і власні відеоматеріали, а інші редакції газет використовують позичені.

Такі всеукраїнські видання як “Сільські вісті” та “Робітнича газета” не використовують на своєму сайті при висвітленні інформації ні відео, ні аудіо. А також не використовують до публікацій більше однієї світлини. Сайти цих видань містять здебільшого інформацію з друкованого аналогу видання. Теж саме стосується і міських газет - “Вечірній Київ” і “Ратуша”.

Отже, можна зробити висновок, що лише відомі та популярні традиційні газети в Інтернеті використовують на своїх сайтах медіаконвергенцію. А міські та районні друковані видання медіаконвергенцію застосовують лише у рекламі. Припускаємо, це пов'язано з тим, що невеликі міські та районні редакції не мають нової та потужної техніки, а також не можуть прийняти у штат теле- і радіофахівців.

Перед редакціями традиційних ЗМІ в Інтернеті стоїть нелегке завдання вирішити ці проблеми, тому що майбутнє за газетами у Всесвітній павутині. Медіаексперт Джозеф Г аларно стверджує, що багато видань у світі відмовляються від друкованих аналогів газет, адже це дуже дороге задоволення і працюють лише в Інтернеті. А без використання медіаконвергенції газетам буде важко конкурувати на ринку ЗМІ.

З 80 опитаних читачів друкованих газет 37,5% респондентів люблять читати газети в Інтернеті. І це не лише молодь віком до 30 років, а й читачі вікової категорії 4660 років. Найчастіше вони читають в Інтернеті: “Експрес” і “Високий Замок”. На запитання, чому читають в Інтернеті, відповіли, що не завжди є можливість купити газету, в Інтернеті вона доступна у безкоштовному режимі, інтернет-сайт видання дає вибір публікацій, легше знайти потрібну інформацію, є багато світлин, фоторепортажів і доступ до архіву, а також є можливість дивитися відео.

Тому редакторам треба звернути увагу на запровадження медіаконвергенції. Великим і успішним виданням варто на роботу запрошувати професійних тележурналістів і радійників. Також потрібно подбати і про техніку. А маленьким регіональним виданням, які не мають можливості збільшувати свій штат журналістів і купувати потрібну техніку - можуть розміщувати телеі радіоматеріали інших видань (посилаючись на них).

Одним з основних способів доходу для ЗМІ є реклама, конвергенція ж допомагає медіакомпаніям пропонувати нові можливості для рекламодавців, а, отже, сприяє збільшенню прибутку. У медіагрупі “Харльд-Трібюн” після інтеграції трьох медіаплатформ (газети, інтернет-сайту і кабельного каналу), рекламна служба запропонувала рекламодавцям мультимедійний пакет розповсюдження реклами. Через чотири роки загальний дохід компанії від реклами виріс на 25% - це в два рази більше, ніж за останні 10 років [1]. Редакціям варто звернути увагу на цей досвід. Перед кожним відеороликом можна подавати на 10-15 секунд рекламу, що дасть можливість отримувати від неї кошти. Ерік Харріс, виконавчий віце-президент з комерційної діяльності “BuzzFeed” стверджує, що банерна реклама уже іде на спад. Тому на сайті “BuzzFeed” рекламу розміщують як новинну інформацію з іншими повідомленнями, лише рекламну інформацію вирізняють рожевим кольором. Читачів зацікавлюють оригінальним викладом рекламної інформації.

Редактори газет мають зрозуміти, що друкована газета і сайт - це мають бути два різні видання. Потрібно розділити газету й сайт, тобто визначити для себе, що сайт не є дзеркалом газети, тому має розвиватися як окремий продукт. Підхід до наповнення сайту має бути інший, він повинен мати свій контент і команду журналістів. Основна вимога до Інтернет-сайту - оперативність та креативність. Цінність газети в Інтернеті визначається актуальністю новин. У Хэнсон стверджує: “Нинішні новини - завтра сміття. Не те важливо, про що сказати, а те, як своєчасно доставити це читачеві” [5, с. 228]. На жаль, не усі сайти традиційних газет в Інтернеті своєчасно оновлюють інформацію.

Рекомендуємо припинити публікувати на сайті “вчорашні новини” (раніше ексклюзивні новини притримували, доки вони не вийдуть зранку в газеті) “Коли ми почали викладати актуальний контент того ж дня, в нас кардинально змінилася відвідуваність,стверджує пані Панюшкіна.-Змінмлися піки відвідуваності, збільшилося ядро, прямий трафік, кількість унікальних користувачів'” [3].

Також варто редакціям збільшувати кількість авторських матеріалів та новин і, відповідно, зменшувати передруки, оскільки авторські новини користувачі читають краще.

Як новини можна використовувати контент, який генерує сама аудиторія. Наприклад, хтось з користувачів щось зняв, хтось щось написав. Це не лише унікальна оперативна інформація, а й можливість заохочувати користувачів сайту ставати авторами сюжетів.

Відкривайте рубрики “Народний кореспондент”, “Мобільний репортер”. Цей контент важливий. Його можна розмістити на сайті, його потрібно заохочувати. Все це прив'язує вашу аудиторію до телеперегляду.

Кожний сайт ЗМІ повинен вирізнятися серед інших ЗМІ. Редакціям газет варто задуматися над тим, як заохочувати читачів відвідувати саме ваш сайт. Можна взяти за приклад газету “День” і її віртуальні екскурсії музеями. Районні редакції за таким принципом можуть рекламувати місцеві музеї, місто та інші місцеві цікавинки.

В основі усіх змін, які плануватиме редакція повинен бути ґрунтовний аналіз потреб і смаків читачів. Редакціям газет варто проводити щороку опитування читачів щодо вдосконалення газети та Інтернет-контенту. А редакції ІнтернетЗМІ можуть пропонувати користувачам залишати відгуки та пропозиції щодо оформлення і наповнення сайту.

Редактор газети має мислити мультимедійними категоріями та відповідно до цього будувати свою професійну діяльність. Але редакції повинні активно досліджувати своїх споживачів, бо без цього вони не зможуть активно працювати на ринку ЗМІ в Інтернеті. Подальші наукові розвідки в означеному напрямі матимуть вельми важливе значення для ефективного медіапланування, визначення особливостей і перспектив діяльності конвергентних ЗМІ як неминучого загальносвітового явища, творчої спеціалізації їх працівників в умовах інформаційного суспільства.

Список використаної літератури

1. Баранова Е. Как зарабатывать деньги на медиаконвергенции? [Електронный ресурс] / Е. А. Баранова // Міжнародний журнал “МІС”. Режим доступу: http://mic.org.ru/index.php/1-nomer-2012/68-kakzarabatyvat-dengi-na-mediakonvergentsii

2. Дмитриев О. Медиаконвергенция - это возможность выхода в открытый мир, это возможность быть конкурентоспособным [Електронный ресурс] / Олег Дмитриев // Intemews Kazakhstan. Режим доступа: http://www.intemews.kz/node/4317

3. Дорош М. Медіаконвергенція по-українськи [Електронний ресурс] / Марина Дорош // Mediasapiens. Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/16991

4. Гвоздєв В. Медіаконвергенція як чинник трансформацій ЗМІ та їхньої аудиторії [Електронний ресурс] / Володимир Гвоздєв // Social-science. Режим доступу: http://www.social-science.com.ua/ публікація/917

5. Хэнсон Уорд. Internet-маркетинг: учеб.-практ. пособие / Уорд Хенсон [пер. с анг. ; под. ред. проф. Ю. А. Цыпкина]. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 527 с.

6. Шеремет В. Типология Медиаконвергенции [Електронный ресурс] / Виталий Шеремет // Cyberleninka. Режим доступа: http://cyberleninka.rU/article/n/tipologiya-mediakonvergentsii.

Размещено на Allbest.ru